Первинними платниками ПДВ є населення; уряд; підприємці-фізичні особи та малі підприємства на спрощеній системі оподаткування, які не зареєструвалися платниками ПДВ; а також неурядові неприбуткові організації (церкви, партії, профспілки тощо). Тобто всі ті, хто не мають права на компенсацію ПДВ, сплаченого ними при їхніх покупках . Очевидно, що якщо б ці первинні платники таке право на компенсацію мали, то остаточні надходження ПДВ до бюджету звелися б до нуля.
Підприємства-зареєстровані платники ПДВ фактично є збирачами ПДВ, оскільки вносять до бюджету не власні кошти, а кошти зібрані з інших. Сьогодні первинні надходження ПДВ розтрощуються вздовж економічного ланцюга через механізм різниць ПДВ і "по дорозі" частково втрачаються. Внаслідок цього до бюджету доходить лише 80-90% первинних сплат.
Суть нового Закону у переході до безпосереднього стягнення первинного ПДВ до бюджету у повному обсязі у момент сплати населенням та іншими первинними платниками вказаними вище; з відмовою від розтрощення первинних сплат складним механізмом різниць, і від затримок з надходженням податку до казначейства. Це сформульовано у вигляді простого правила: ПДВ стягується при поставках від платників неплатникам (при поставках від зареєстрованих платників тим особам, які не є зареєстрованими платниками) і одразу передається до бюджету.
Назва "ПДВ односторонньої дії" підкреслює відсутність у новому механізмі операції відшкодування як такої. Зібраний ПДВ тепер остаточно належатиме скарбниці, як і будь який інший податок. Крім того стають не потрібні податковий кредит (вихідний ПДВ), податкова накладна, податковий вексель, а також податковий період, оскільки тепер податкове зобов’язання (або його відсутність) і визначається, і стягується щодо кожної операції, а не щодо результатів за період.
Новий механізм є еквівалентним чинному оскільки спирається на ті ж самі первинні надходження ПДВ, і в той же час він набагато простішим і, як усякий механізм з меншою кількістю деталей, надійнішим. Це підтвердив досвід ЄС, де аналогічний ПДВ без відшкодування (reverse charge VAT) вже частково запроваджено.
Більш повне збирання податку відкриває можливість для зниження ставки до 17% без втрат доходів бюджету. Це дозволить залишити у здоровій частині економіки понад 4 мільярдів гривень, і в той же час позбавити нездорову частину тіньових доходів внаслідок фіктивного відшкодування та інших шахрайств з ПДВ.
В новому Законі змінено тільки механізм стягнення ПДВ, а всі існуючі пільги і застороги збережено, що забезпечує максимально можливу спадковість до чинної системи. Це стосується особливостей оподаткування сільського господарства; легкових автомобілів (крім таксомоторів); культурних цінностей тощо.
Скасовано можливість довільної добровільної реєстрації. Зареєстрованим платником може і зобов’язане бути лише підприємство на загальній системі оподаткування з оборотом понад 1 мільйон гривень (поріг вказано станом на 2007 р).
Старий і новий варіанти ПДВ тісно пов’язані з двома формами існування Валової доданої вартості всієї економіки – у вигляді доходів і у вигляді кінцевого продукту. Чинний порядок стягнення ПДВ є податком з доданої вартості створеної у вигляді доходів. Це і вимагає розрахунків різниць ПДВ відповідно до різниці між виручкою і видатками, що визначає доходи.
ПДВ односторонньої дії є податком з доданої вартості створеної у вигляді кінцевого продукту. А оскільки кінцевий продукт визначається цілком, без різниць, то це і є передумовою для більш раціональногопорядку стягнення ПДВ.
Новий механізм стягнення ПДВ також можна розглядати як симетричний до чинного. Якщо сьогодні підприємство віддає те, що йому потім повертатимуть (вихідний ПДВ), і отримує те, що в нього потім забиратимуть (вхідний ПДВ); то ПДВ односторонньої дії випрямовує ці перекручення у природний порядок: підприємству з самого початку залишають те, що йому і так належить, а вилучають тільки те, що не належить. Це ще раз доводить еквівалентність нового і старого механізмів.
Стан первинних платників ПДВ абсолютно не змінюється. Люди як і раніше будуть приходити в магазини і платити по чеку разом з ПДВ. Тільки тепер народ буде впевнений, що його гроші дійсно попадуть до бюджету одразу після інкасації.
Стан підприємств-зареєстрованих платників суттєво спроститься. При операціях між ними ПДВ нараховуватися взагалі не буде, що дозволить зупинити вимивання обігових коштів. Експортер не буде платити вихідний ПДВ при закупівлях сировини і матеріалів, і відповідно не матиме потреби у відшкодуванні. Основним завданням зареєстрованого платника стане стягнення ПДВ при поставках незареєстрованим платникам і негайна передача цього ПДВ до бюджету. [25]
При цьому більше половини надходжень первинного ПДВ генерується видатками населення на товари і послуги; державними закупівлями – десята частина; видатками фізичних осіб-підприємців та інших суб’єктів малого підприємництва – більше чверті, що відповідає значним масштабам поширення цього виду економічної діяльності. Наприклад, фізичні особи, які орендують площі в торгівельних центрах, реалізують свої товари населенню без ПДВ, проте закупівля цих товарів у виробника або у оптової торгівлі може відбуватися з ПДВ.
У 2005 році первинні платники заплатили від 35,до 41,6 мільярдів гривень ПДВ, у той час як до бюджету дійшло 33,5 млрд. грн, а без урахуванням 0,6 млрд. грн приросту заборгованості з відшкодування – 32,9 млрд.грн., або на 3-9 млрд. грн менше ніж заплачено первинними платниками. Якщо врахувати, що 05 рік був особливим роком найбільш повного збирання ПДВ, коли находження ПДВ подвоїлися, то очевидно що у попередні роки ступінь доходження первинних сплат ПДВ до бюджету була значно меншою і не перевищувала 60%.
Отже існують значні резерви підвищення повноти збирання ПДВ при переході до безпосереднього, прямого стягнення первинних сплат ПДВ через механізм односторонньої дії.[25]
В цілому експерти зійшлись в поглядах щодо суттєвих темпів зростання економіки у 2007 році. Вперше було представлено прогноз показників на 2008 рік. Прогнозисти, в основному, припускають реалізацію певних ризиків у середньостроковій перспективі.
В результаті усереднених розрахунків основні прогнозні макропоказники на 2007 та 2008 роки мають такі значення:
Показник | 2007 | 2008 | |||
Прогноз станом на 2007-2008 рр. | |||||
березень 2006р. | червень 2006р. | жовтень 2006р. | березень 2007р. | березень 2007р. | |
ВВП реальний, індекс (рік до року) | 104,5 | 104,2 | 105,6 | 106,5 | 106,4 |
Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року | 110,5 | 110,1 | 109,8 | 109,9 | 108,2 |
Обсяг експорту товарів та послуг, % до ВВП | 46,0 | 45,9 | 47,5 | 45,2 | 43,7 |
Обсяг імпорту товарів та послуг, % до ВВП | 50,9 | 51,4 | 50,5 | 49,2 | 47,4 |
Обсяг експорту товарів та послуг, % рік до року | 108,0 | 108,7 | 112,7 | 114,6 | 115,4 |
Обсяг імпорту товарів та послуг, % рік до року | 111,0 | 109,4 | 113,8 | 117,3 | 116 |
Обмінний курс на кінець року, грн./дол. США | 5,17 | 5,12 | 5,16 | 5,08 | 5,16 |
Дефіцит бюджету, % до ВВП | 1,6 | 2,3 | 2,4 | 1,9 | 1,6 |
Середня заробітна плата працівників, грн. | 1194 | 1205 | 1235 | 1262 | 1523 |
Вдруге було представлено прогноз основних макропоказників до 2011 року. Середньостроковий період включав усереднене значення з 2009 до 2011 року. В цілому, експерти очікують високі темпи економічного росту на середньострокову перспективу.
В результаті усереднених розрахунків основні прогнозні макропоказники на 2009-2011 роки (середнє) мають такі значення:
Показник | Прогноз станом на жовтень 2006р. | Прогноз станом на березень 2007р. | |
2007-2008середнє за період | 2009-2011середнє за період | 2009-2011середнє за період | |
ВВП реальний, індекс (рік до року) | 110,3 | 106,1 | 106,6 |
Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року | 108,0 | 105,7 | 106,5 |
Обсяг експорту товарів та послуг, % рік до року | х | х | 112,0 |
Обсяг імпорту товарів та послуг, % рік до року | х | х | 110,5 |
Дефіцит бюджету, % до ВВП | 2,1 | 1,6 | 0,8 |
Середня заробітна плата працівників, грн. | 1299 | 1832 | 1952 |
На основі матеріалів, наданих організаціями, а саме: припущень прогнозу, прогнозу основних макроекономічних показників на 200 7, 2008 та до 2011 року, було підготовлено консенсус-прогноз. Його електронну версію розміщено на сайті Мінекономіки у розділі Прогнози. [25]