Також актуальним для України є реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, оскільки країнах ЄС відсутні такі системи оподаткування суб'єктів господарювання, натомість поширені інші форми їх державної підтримки:
звільнення деяких підприємств від необхідності ведення звітності про результати господарської діяльності та запровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку і звітності;
запровадження спеціальних режимів сплати податку на додану вартість окремих підприємств (насамперед фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів);
використання податків на оціночний дохід і мінімальних податків.
В сучасних умовах порівняння української податкової системи з її аналогами в країнах-членах ЄС потрібно для визначення конкурентоспроможності нашої країни на світовому ринку товарів та інвестицій та вибору головних векторів реформування податкових відносин. Порівняння необхідне у деяких напрямах: за рівнем загального податкового навантаження, його розподілу між основними видами податків та групами платників, фіскальної ефективності податкової системи; ефективності регулюючої дії останньої; достовірності розрахунків податкових зобов'язань тощо.
Рівень оподаткування в країнах-членах ЄС коливається від 51,3% в Швеції до 28,0% в Румунії. Середній рівень податкового навантаження в країнах ЄС за даними 2005 року дорівнював 37,4%. В Україні рівень оподаткування становить 32,2%, що є досить невисоким, порівняно з країнами ЄС ( табл.3.1.).
Середні ставки основних податків у європейських країнах є значно вищими, ніж в Україні, за винятком ПДВ, який у нас становить 20%. Водночас, основними недоліками вітчизняної податкової системи вважаються її фіскальна спрямованість та надмірне податкове навантаження на економіку.
Таблиця 3.1. Рівень оподаткування у країна х ЄС
| Країна | Рівень оподаткування у 2005 році, % | Зміна рівня оподаткування в 1995-2005 роках, % | Країна | Рівень оподаткування у 2005 році, % | Зміна рівня оподаткування в 1995-2005 роках, % |
| Швеція | 51,3 | +2,2 | Болгарія | 35,9 | - |
| Данія | 50,3 | +1,5 | Іспанія | 35,5 | +2,9 |
| Бельгія | 45,5 | +1,7 | Кіпр | 35,6 | +8,9 |
| Франція | 44,0 | +1,3 | Мальта | 35,3 | +8,0 |
| Фінляндія | 43,9 | -1,8 | Португалія | 35,3 | +3,4 |
| Австрія | 42,0 | +0,7 | Греція | 34,4 | +1,8 |
| Італія | 40,6 | +0,5 | Польща | 34,2 | -2,9 |
| Словенія | 40,5 | +0,2 | Естонія | 30,9 | -6,9 |
| Німеччина | 38,8 | -1,0 | Ірландія | 30,8 | -2,3 |
| Угорщина | 38,5 | -3,1 | Латвія | 29,4 | -3,8 |
| Люксембург | 38,2 | +1,1 | Словаччина | 29,3 | -10,3 |
| Нідерланди | 38,2 | -2,0 | Литва | 28,9 | +0,3 |
| Великобританія | 37,0 | +1,4 | Румунія | 28,0 | - |
| Чехія | 36,3 | +0,1 | ЄС-27 | 37,4 | +0,3 |
Джерело: Taxation trends in the European Union. Data for the EU Member States and Norway// Eurostat Statistical books. – 2007ed. – P.237
Фіскальна ефективність системи оподаткування в Україні є нижчою від країн Євросоюзу практично з усіх видів податків. Маючи більш високі ставки в оподаткуванні індивідуальних доходів громадян, Україна акумулювала їх у 2006 році у сумі, що дорівнювала лише 3,8% обсягів ВВП, тоді як в країнах ЄС частка цих податків складала у 2006 р. 8,8% ВВП. Сума ПДВ, зібраного того ж року в Україні, становила 4,9% ВВП, в той час як у країнах Євросоюзу –7,7% ВВП.
Тільки з податку на прибуток підприємств фіскальна ефективність української системи може бути порівняна з аналогічними європейськими: цей податок дорівнював в Україні 4,7% ВВП, а у країнах ЄС – 3,1%. Структура податкових надходжень країн-членів ЄС показана у табл.3.2. та на рисунку 3.1.
Значно гірше виконується українською податковою системою й регулятивна функція. Наприклад, ПДВ у європейських країнах стягується за декількома ставками для різних за соціальною й економічною значимістю груп товарів і послуг, що забезпечує відповідну зацікавленість щодо їх виробництва і споживання. В Україні ж, як відомо, застосовується єдина ставка, що позбавляє цей податок регулюючого впливу.
Таблиця 3.2. Структурована система податків, у % до ВВП [20, 213]
| Країна | Частка непрямих податків у ВВП,% | Частка прямих податків у ВВП, % | Частка соціальних відрахувань у ВВП, % | Загальна частка податків у ВВП, % |
| Австрія | 14,5 | 13,3 | 16,3 | 43,6 |
| Бельгія | 13,2 | 17,1 | 16,3 | 45,4 |
| Великобританія | 13,3 | 15,5 | 8,0 | 36,7 |
| Греція | 14,2 | 8,9 | 15,7 | 36,4 |
| Данія | 17,2 | 29,9 | 1,7 | 49,0 |
| Естонія | 12,1 | 9,2 | 11,3 | 32,6 |
| Ірландія | 12,8 | 12,1 | 5,9 | 29,9 |
| Іспанія | 12,0 | 10,5 | 13,7 | 36,3 |
| Італія | 14,3 | 13,9 | 13,2 | 41,6 |
| Кіпр | 16,9 | 10,3 | 6,9 | 34,1 |
| Латвія | 11,3 | 8,2 | 8,9 | 28,4 |
| Литва | 11,1 | 8,5 | 8,7 | 28,3 |
| Люксембург | 13,5 | 15,2 | 12,3 | 41,5 |
| Мальта | 15,2 | 11,5 | 8,1 | 34,8 |
| Нідерланди | 13,1 | 10,8 | 15,7 | 39,2 |
| Німеччина | 11,7 | 10,2 | 18,0 | 40,4 |
| Польща | 15,1 | 7,1 | 13,6 | 35,8 |
| Португалія | 15,3 | 9,1 | 12,8 | 36,1 |
| Словаччина | 11,6 | 6,0 | 11,3 | 28,9 |
| Словенія | 16,5 | 8,7 | 14,9 | 40,1 |
| Угорщина | 15,7 | 9,3 | 12,4 | 37,4 |
| Фінляндія | 14,0 | 18,2 | 12,3 | 44,9 |
| Франція | 15,3 | 11,1 | 18,2 | 43,9 |
| Чехія | 11,9 | 9,4 | 14,7 | 36,0 |
| Швеція | 17,1 | 18,7 | 14,9 | 50,7 |
Митно-тарифну політику України доцільно розвивати у двох напрямках: економічно доцільного використання ввізного мита з метою захисту національного товаровиробника та запровадження практики обмеження сировинно спрямованого експорту [10, 195]. Вирішенню потребує проблема запровадження ефективного митного контролю. Вжиття таких заходів у рамках виваженої доктрини соціально-економічного розвитку України сприятиме зміцненню позицій національних виробництв, а також забезпечить зростання потенціалу фіску. Однак, згодом такий протекціонізм потребуватиме заміни його лібералізацією зовнішньоторговельних зв’язків.
Нетипова для розвинутих європейських країн масштабність неоподатковуваних фінансово-господарських операцій (тіньовий сектор в Україні становить близько 47% ВВП) зумовлює визначення одним з пріоритетів економічних трансформацій боротьбу з податковими правопорушеннями. При цьому силові методи, за допомогою заходів для підвищення якості роботи контролюючих органів у комплексі з проведенням антикорупційних розслідувань, мають поєднуватись із застосуванням важелів економічного впливу. Прискорити вирішення проблеми ухилення від оподаткування можна за допомогою спрощення та систематизації податкового законодавства, максимальної автоматизації процесів адміністрування податків, а також заходів у рамках виховання фіскальної свідомості нації [10, 194].
Загальні тенденції оподаткування, що склалися в Європейському Союзі, мають стати орієнтиром для процесу адаптації податкових систем країн, які прагнуть вступити в ЄС, в тому числі й для України.
ВИСНОВКИ
Отже, основними пріоритетами політики податкової гармонізації, що проводиться в даний час в ЄС, є ліквідація неефективних елементів податкових систем і відмова від номінального податкового суверенітету країн-членів ЄС. Одночасно концепція податкової гармонізації припускає збереження самобутності національних податкових систем і не передбачає повної стандартизації порядку стягування податків в ЄС.
Очевидною є зацікавленість європейської спільноти у формуванні єдиного підходу до проблем оподаткування в рамках ЄС. Необхідність обчислення і сплати податків відповідно до різних вимог країн-членів ЄС, існування специфічних і часто не пов'язаних одне з одним податкових формальностей призводять до збільшення витрат і не дають європейському бізнесу повною мірою використовувати переваги, що надаються наявністю спільного ринку і єдиної валюти. Більш того, окремі відмінності в податкових системах країн-членів ЄС приводять до можливості міжнародного подвійного оподаткування доходів європейських корпорацій, що негативно позначається на розвитку обороту товарів, послуг і інвестицій в ЄС.
Проведене дослідження свідчить, що для України дуже важливо якомога швидше наблизити стан і особливо структуру своєї економіки, податкової системи до рівня ЄС. Для цього необхідно вжити ряд невідкладних заходів з метою поліпшення чинної системи оподаткування в Україні:
зменшити норму нарахувань на фонд оплати праці, що сприятиме підвищенню купівельної спроможності населення і заохочуватиме роботодавців у нарощуванні розмірів оплати;
впровадити міжнародну систему бухгалтерського обліку;
мінімізувати систему державних дотацій і пільг підприємствам та окремим областям;
ввести принцип нарахування ПДВ за його економічною суттю, а не як податок з обороту;
знизити рівень оподаткування прибутків фізичних осіб;
прискорити ухвалення Податкового кодексу України, уніфікованого з нормами податкового права ЄС.
Таким чином, вищенаведений порівняльний аналіз доводить, що податкова система України має суттєві вади і є набагато обтяжливою як для ведення бізнесу, так і для споживчого попиту порівняно з податковими системами країн ЄС. Вона має бути реформована у частині зниження загального податкового навантаження, зміни структури рівня оподаткування, покращення податкового клімату, вдосконалення виконання фіскальної та регулюючої функцій податків, реорганізації самої податково-митної служби тощо.