де К - модульний коефіцієнт, який являє собою відношення Qi/Qcp.
Ряд є симетричним, коли додатні і від’ємні відхилення від середнього арифметичного (Qi – Qcp), повторюються однаково часто, тобто симетрично групуються відносно центру розподілу.
В тих випадках, коли додатні або від’ємні відхилення повторюються часто або рідко, ряд асиметричний. Асиметричність ряду характеризуються коефіцієнтом асиметрії, який визначається за формулою:
= = 0,5 (8)Для визначення значень Сv i Cs беремо продовжуваний ряд заданої річки, а розрахунки заносимо в табл.2.
Розрахунок параметрів для визначення Сv i Cs
Роки | Q, м3/c | QiК =Qcp | К – 1 | (К – 1)2 | (К – 1)3 |
1961 | 5,4 | 0,54 | -0,46 | 0,212 | -0,097 |
1962 | 18,6 | 1,86 | 0,86 | 0,740 | 0,636 |
1963 | 4,7 | 0,47 | -0,53 | 0,281 | -0,149 |
1964 | 5,1 | 0,51 | -0,49 | 0,240 | -0,118 |
1965 | 6,0 | 0,6 | -0,4 | 0,160 | -0,064 |
1966 | 12,3 | 1,23 | 0,23 | 0,053 | 0,012 |
1967 | 10,4 | 1,04 | 0,04 | 0,002 | 0,001 |
1968 | 13,6 | 1,36 | 0,36 | 0,130 | 0,047 |
1969 | 14,9 | 1,49 | 0,49 | 0,240 | 0,118 |
1970 | 19,6 | 1,96 | 0,96 | 0,922 | 0,885 |
1971 | 17,5 | 1,75 | 0,75 | 0,563 | 0,422 |
1972 | 6,1 | 0,61 | -0,39 | 0,152 | -0,059 |
1973 | 5,9 | 0,59 | -0,41 | 0,168 | -0,069 |
1974 | 4,0 | 0,4 | -0,6 | 0,360 | -0,216 |
1975 | 6,4 | 0,64 | -0,36 | 0,130 | -0,047 |
1976 | 15,78 | 1,58 | 0,58 | 0,334 | 0,1931 |
1977 | 18,56 | 1,86 | 0,86 | 0,733 | 0,6272 |
1978 | 13,3 | 1,33 | 0,33 | 0,109 | 0,0359 |
1979 | 7,22 | 0,72 | -0,28 | 0,077 | -0,0215 |
1980 | 10,3 | 1,03 | 0,03 | 0,001 | 0,0000 |
1981 | 6,62 | 0,66 | -0,34 | 0,114 | -0,0386 |
1982 | 4,7 | 0,47 | -0,53 | 0,281 | -0,1489 |
1983 | 4,0 | 0,40 | -0,60 | 0,360 | -0,2160 |
1984 | 5,3 | 0,53 | -0,47 | 0,221 | -0,1038 |
1985 | 7,1 | 0,71 | -0,29 | 0,084 | -0,0244 |
1986 | 6,0 | 0,60 | -0,40 | 0,160 | -0,0640 |
1987 | 7,4 | 0,74 | -0,26 | 0,068 | -0,0176 |
1988 | 8,9 | 0,89 | -0,11 | 0,012 | -0,0013 |
1989 | 15,6 | 1,56 | 0,56 | 0,314 | 0,1756 |
1990 | 19,3 | 1,93 | 0,93 | 0,865 | 0,8044 |
1991 | 7,4 | 0,74 | -0,26 | 0,068 | -0,0176 |
1992 | 12,5 | 1,25 | 0,25 | 0,063 | 0,0156 |
1993 | 15,1 | 1,51 | 0,51 | 0,260 | 0,1327 |
1994 | 9,8 | 0,98 | -0,02 | 0,001 | 0,0000 |
1995 | 4,7 | 0,47 | -0,53 | 0,2809 | 0,1489 |
S | 10,02 |
2.3 Забезпеченість, її визначення і будова кривої забезпеченості при обмежений кількості даних
Всі гідротехнічні споруди розраховуються на певну забезпеченість. Якщо розташувати ряд в убиваючому порядку, то під забезпеченістю будь-якої величини цього ряду розуміється імовірність перевищування даного значення і більше нього серед сукупності всіх можливих значень. Є декілька способів визначення забезпеченості. Вибір кожного з них, в основному, залежить від довжини ряду спостережень. Спочатку ми використовуємо спосіб визначення забезпеченості при наявності короткого 30-40 річного ряду.
Цей спосіб заключається в слідуючому. Члени хронологічного ряду спостережень за “n” років розташовують в убиваючому порядку з наданням кожному числу порядкового номера “m”, який змінюється від 1 до “n”.
Для кожного значення розраховують імовірність перевищування серед сукупності всіх значень, що маємо в ряду, за допомогою формули
m
Рm = ------- · 100, % (9)
n + 1
Наносячи на графік точки з координатами (Рm і Qm), та усереднюючи їх на око, одержують криву забезпеченості гідрологічної характеристики, що розглядається
Всі розрахунки зводжу у табл.3.
Розрахунок емпіричної кривої забезпеченості
Роки | Q, м3/с | Q в убиваючомупорядку, м3/с | M | QmК =------Qср | mP =------100,%N + 1 |
1961 | 5,4 | 19,6 | 1 | 1,96 | 2,7 |
1962 | 18,6 | 19,3 | 2 | 1,93 | 5,5 |
1963 | 4,7 | 18,6 | 3 | 1,86 | 8,3 |
1964 | 5,1 | 18,56 | 4 | 1,856 | 11,1 |
1965 | 6,0 | 17,5 | 5 | 1,75 | 13,8 |
1966 | 12,3 | 15,78 | 6 | 1,578 | 16,6 |
1967 | 10,4 | 15,6 | 7 | 1,56 | 19,4 |
1968 | 13,6 | 15,1 | 8 | 1,51 | 22,2 |
1969 | 14,9 | 14,9 | 9 | 1,49 | 25,0 |
1970 | 19,6 | 13,6 | 10 | 1,36 | 27,7 |
1971 | 17,5 | 13,3 | 11 | 1,33 | 30,5 |
1972 | 6,1 | 12,5 | 12 | 1,25 | 3,33 |
1973 | 5,9 | 12,3 | 13 | 1,23 | 36,1 |
1974 | 4,0 | 10,4 | 14 | 1,04 | 38,8 |
1975 | 6,4 | 10,3 | 15 | 1,03 | 41,6 |
1976 | 15,78 | 9,8 | 16 | 0,98 | 44,4 |
1977 | 18,56 | 8,9 | 17 | 0,89 | 47,2 |
1978 | 13,3 | 7,4 | 18 | 0,74 | 50,0 |
1979 | 7,22 | 7,4 | 19 | 0,74 | 52,7 |
1980 | 10,3 | 7,22 | 20 | 0,722 | 55,5 |
1981 | 6,62 | 7,1 | 21 | 0,71 | 58,3 |
1982 | 4,7 | 6,62 | 22 | 0,662 | 61,1 |
1983 | 4,0 | 6,4 | 23 | 0,64 | 63,8 |
1984 | 5,3 | 6,1 | 24 | 0,61 | 66,6 |
1985 | 7,1 | 6 | 25 | 0,6 | 65,4 |
1986 | 6,0 | 6 | 26 | 0,6 | 72,2 |
1987 | 7,4 | 5,9 | 27 | 0,59 | 75,0 |
1988 | 8,9 | 5,4 | 28 | 0,54 | 77,7 |
1989 | 15,6 | 5,3 | 29 | 0,53 | 80,5 |
1990 | 19,3 | 5,1 | 30 | 0,51 | 83,3 |
1991 | 7,4 | 4,7 | 31 | 0,47 | 86,1 |
1992 | 12,5 | 4,7 | 32 | 0,47 | 88,8 |
1993 | 15,1 | 4,7 | 33 | 0,47 | 91,6 |
1994 | 9,8 | 4 | 34 | 0,4 | 94,4 |
1995 | 4,7 | 4 | 35 | 0,4 | 97,2 |
2.4 Побудова аналітичної кривої забезпеченості
Аналітичну криву забезпеченості будують, а частіше добудовують, при обмежувальному числі даних спостережень, коли емпірична крива забезпеченості слабо або зовсім на дає можливості визначити Q або К на кінцевих ділянках, які відносяться до області великих і малих значень стоку.
Аналітичні криві забезпеченості будують при відомих параметрах Q (Qср), Сн, і Сs за допомогою таблиць трьохпараметричного гамма або біномального розподілу.
В таблиці біномального розподілу приводяться нормовані відхилення модульних коефіцієнтів КР% від одиниці (тобто від середнього значення) які виражені в частках коефіцієнта варіації в залежності від забезпеченості при фіксованих коефіцієнтах асиметрії. Ці відхилення називаються числами Фостера і визначаємося за формулою:
КР% - 1
ФР% = ---------- (10)
Сн
З формули (10) можна записати
КР% = ФР% Сн + 1 (11)
Тоді витрати завданої забезпеченості, в свою чергу, визначаємося як
QР% = Кр% Q = (ФР% Сн + 1) Q (12)
У подальшому порядок побудови кривої забезпеченості аналогічний попередньому параграфу.
Для побудови цієї кривої забезпеченості необхідно скористатися величинами Qср, Сн, Сs, які одержані в підрозділах 3.1 і 3.2 і додатком, в якому приведені числа Фостера. Всі розрахунки зводжу в таблицю 4.
Визначення теоретичних значень
Р, % | 0,01 | 0,1 | 5 | 10 | 25 | |||||||
Фр% | 4,63 | 3,81 | 1,77 | 1,32 | 0,62 | |||||||
КР% | 3,32 | 2,91 | 1,89 | 1,66 | 1,31 | |||||||
QР% | 33,27 | 29,16 | 18,94 | 16,63 | 13,13 | |||||||
К, % | 50 | 75 | 90 | 95 | 99 | 99,9 | ||||||
ФР% | -0,08 | -0,71 | -1,22 | -1,49 | 1,96 | -2,4 | ||||||
КР% | 0,96 | 0,65 | 0,39 | 0,26 | 0,02 | -0,2 | ||||||
QР% | 9,62 | 6,51 | 3,9 | 2,61 | 0,21 | -2,0 |
2.5 Побудова кривих повторюваності і забезпеченості при достатній кількості даних
Цей спосіб застосовується при великому об’ємі спостережень (більше 50 років). Криві повторюваності і забезпеченості будують за згрупованими даними. Для цього всю амплітуду коливань випадкової величини А = Qmax - Qmin (різниця між максимальними і мінімальними величинами в ряду спостерігаючої величини) ділять на інтервали, або розряди ДQ, і підраховують, скільки значень потрапило в кожний з них, тобто визначаємо абсолютну частоту ni.
Число інтервалів С призначають від 10 до 15 в залежності від числа спостережень N, таким чином, щоб відобразити основні риси розглядаючої статистичної сукупності. Інтервали ДQ призначають однаковими. За їх величини приймають таке число, щоб після ділення А/С не лишалось залишку.
Відібрані інтервали не повинні перекриватися, щоб сусідні значення спадаючого ряду не потрапили в суміжні інтервали Контролем при підрахунку абсолютних частот по розрядам є очевидна рівність
∑ni = Н (13)
Для кожного інтервалу розраховують відносну частоту
ni
mi = ----- (14)
N
При цьому, ураховуючи формулу (14) одержують
∑mi = 1 (15)
Всі розрахунки зводжу в таблицю 5.
Емпіричній розподіл середньорічних витрат води
№№ інтервалу | ДQ, м3/с | Частота | Накопичена відносна частота Уmi | |
Абсолютна ni | Відносна, mi | |||
1 | 198 – 189 | 1 | 0,021 | 0,021 |
2 | 188 – 179 | 2 | 0,042 | 0,063 |
3 | 178 – 169 | 3 | 0,063 | 0,1255 |
4 | 168 – 159 | 3 | 0,063 | 0,188 |
5 | 158 – 149 | 3 | 0,063 | 0,2505 |
6 | 148 – 139 | 7 | 0,146 | 0,3965 |
7 | 138 – 129 | 8 | 0,167 | 0,5635 |
8 | 128 – 119 | 7 | 0,146 | 0,7095 |
9 | 118 – 99 | 11 | 0,229 | 0,9385 |
10 | 98 – 89 | 1 | 0,021 | 0,9595 |
11 | 88 – 79 | 1 | 0,021 | 0,9805 |
12 | 78 – 69 | 1 | 0,021 | 1,0000 |
У | 48 | 1,0000 | 1,0000 |
Графік розподілу відносних частот за інтервалом називається гістограмою розподілу, яка перетворюється в криву розподілу, якщо маємо нескінченне число членів ряду, а інтервал зменшуємо до нескінченно малої величини. Цей графік показує найбільш характерні риси розподілу: загальну форму розподілу, інтервал найбільших частот, характер асиметрії.