Vч = К Fдзер Н (22)
Де Н – максимальна глибина води перед греблею на рівні Fдзер, м; К – коефіцієнт, який залежить від форми поперечного перерізу балки і дорівнює 0,16 – 0,25.
Vч = 0,25 * 1315000 м2 * 8,5 = 2794375 м3
Таким чином корисний об’єм (Vко) буде дорівнювати
Vко= Vг +Vв +Vф
Vко = 196302,5 + 789000 + 8383125 = 1823615 м3
Після визначення Vко починається його вписування в тому же порядку, що і мертвого об’єму.
F4 = 300 * 2500 = 750 000 м2
V4 =
= 1631250 м2 = 392 * 2500 = 980 000 м2 = = 865000V4 +
= 1631250 + 865000 = 2496250 м33.2.3 Форсований об’єм
З метою зменшення скидних витрат під час повені або паводку передбачається форсований об’єм, в якому розташовується на невеличкий проміжок часу частина талих і зливових вод. Починається він від нормального підпірного рівня (∆ НПР) який є верхом корисного об’єму. В залежності від об’єму водосховища, класу капітальності гідроспоруд на ньому, мінливості стоку форсований об’єм може розташовуватись вище НПР на висоту 1,0-1,5м. Верх його називається рівнем форсованого об’єму (∆РФО).
Форсований об’єм обмежується горизонталлю 480
3.3 Проектування греблі
Спочатку визначаємо відмітку гребня греблі за формулою
∆гг = ∆НПР + hф + hзап, м (23)
де hф – висота частини об’єму водосховища, яка потрібна на розташування форсованого об’єму, (1 – 1,5),м; hзап- запас на вітряний нагін і хвильовий накат, м.
∆ гг = 48 + 1 + 0,243 = 49,423 м
Висоту вітряногонагону можна визначити за формулою
ДU2
Hнаг = К соsб, (24)
3 д Н
де К – коефіцієнт, який орієнтовано можна прийняти 0,06; Д – довжина розгону вітряних хвиль, км; U – максимальна швидкість вітру завданої забезпеченості, м/с (U =); д – прискорення вільного падіння, м/с2; Н – середня глибина водосховища при ∆РФО,м; б – кут між віссю водосховища і пануючим напрямком вітру (б = 0).
Hнаг =
= 0,039 мВисоту напливу хвилі можна знайти за формулою
h
hнап = 1,2 ------ (25)
m
де h – висота хвилі, м (h = 0,8 – 1,0); m – коефіцієнт закладання укосу греблі.
h нап = м
Гребля повинна розташовуватись в найбільш звуженій частині балки або долини річки, з порівняно пологими берегами і з достатньо глибокою та широкою чашею водосховища вище греблі. На ставках і малих водосховищах греблі виконують земляними з різними коефіцієнтами закладання укосу. Той укіс, що постійно затоплюється водою, називається мокрим, або верховим і має такі величини: для глинистих і суглинкових грунтів 2,5 – 3,0, супіщаних 3,0 – 3,5, піщаних –3,5 – 4,0. Укіс, який не затоплюється, називається сухим або низовим і має такі величини: для глинистих і суглинкових ґрунтів – 1,5 – 2,0; супіщаних – 2,0-2,5; піщаних 2,5-3,0.
Ширина греблі залежить від ширини дороги, яку звичайно, розташовують тут, але не менше 4 – 6 м.
У випадку, коли об’єм притоку води менше корисного об’єму, то треба зменшити кількість користувачів води. Аналогічно слід робити, коли сума трьох витрат на водопостачання, фільтрацію і випаровування разом з VМО, перевищує об’єм чаши водосховища.
У відповідному масштабі зображую повздовжній переріз водосховища і поперечний – греблі.
4. Внутрірічний розподіл стоку
Відомо, що протягом року стік розподіляється по місяцях нерівномірно. Для визначення абсолютних середньомісячних величин при відсутності даних спостережень застосовують різні методи. Одним з них є метод, коли місячні значення визначаємо за допомогою таблиць відсоткового розподілу витрат стоку різної забезпеченості, які складені на основі реальних гідрографів річок різних природно-кліматичних зон. Такі дані приведені в табл.10.
Розподіл стоку по місяцях
Місяці | Забезпеченість стоку, % | |||||
25 | 50 | 75 | ||||
% | м/с | % | м/с | % | м/с | |
1 | 1,5 | 0,2235 | 3 | 0,222 | 4 | 0,236 |
2 | 4 | 0,596 | 7 | 0,518 | 8 | 0,472 |
3 | 10 | 1,49 | 45 | 3,33 | 35 | 2,065 |
4 | 12 | 9,238 | 14 | 1,258 | 15 | 0,885 |
5 | 5 | 0,745 | 7 | 0,222 | 4,5 | 0,2655 |
6 | 3,5 | 0,5215 | 5 | 0,37 | 4,5 | 0,2655 |
7 | 2,5 | 0,3725 | 2,5 | 0,185 | 3 | 0,354 |
8 | 2 | 0,298 | 2,5 | 0,185 | 3 | 0,177 |
9 | 1,5 | 0,2235 | 2 | 0,148 | 2,5 | 0,1475 |
10 | 2,5 | 0,3725 | 2,5 | 0,185 | 4 | 0,236 |
11 | 3 | 0,447 | 4,5 | 0,333 | 7,5 | 0,4425 |
12 | 2,5 | 0,3725 | 4 | 0,296 | 6 | 0,354 |
Взявши з таблиці 3 величини стоку забезпеченістю 25, 50 і 75% і по тим відсоткам, що наведені в табл.10 знаходжу абсолютні місячні величини стоку, записавши їх в аналогічну табл.10. По цим даним будую 3 гідрографи стоку.
5. Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд
Річка після побудови водосховища повинна існувати незалежно від водності року. Тому завжди за межі греблі повинні скидатись витрати не менше витрат 95% забезпеченості, тобто для розрахунків розмірів гідроспоруд, які треба зробити для перепуску залишків води після її використання в різних галузях народного господарства необхідно мати уяву про вплив регулювання стоку на величини витрат річки.
За основу беру річний об’єм води 5, 50 і 95% забезпеченості який зменшується на величину корисного об’єму, а потім ділю на число секунд в році. Розрахунок скидних витрат (Qск.р.%) виконую за формулою:
Q р% Т – V ко
Q ск р% м3 (26)
Де Qр% - витрати річки в роки розрахункової забезпеченості, м3/с (табл.3).
Q ск 5% =
Q ск 50% =
Q ск 95% =
Результати розрахунків зводжу в табл.11.
Скидні витрати
Забезпеченість | |||
5 | 50 | 95 | |
Q p%, м3/с | 19,3 | 7,4 | 4,0 |
Q cк. р% м3/с | 19,24 | 7,34 | 3,94 |
Скид воді виконується за допомогою водозливів практичного профілю або з широким порогом, які будують замість частини земляної греблі. Розрахунок виконується за формулою
Q ск.95% = m b √ 2 g Н03/2 (27)
Де b – ширина водозливу, м; m – коефіцієнт витрат, який можна прийняти для водозливів практичного профілю 0,4 – 0,5, для водозливів з широким порогом – 0,35; g –прискорення вільного падіння; Н0 – глибина води на водозливі з урахуванням швидкості підходу, тобто
J02
Н0 = Н + ________ (28)
2g
Швидкість підходу J0 в водосховище можна прийняти рівної в межах 0,1 ¸ 0,3 м/с.
Розрахункову глибину слід призначити в межах (0,5 ¸ 0,6) Нmax для водозливів з широким порогом і (0,3 ¸ 0,4) для водозливів практичного профілю.
34,55При кресленні плану греблі пунктиром показати місце розміщення водозливу.
Витрати Q95% приймаються по таблиці 3 і застосовуються для визначення останнього члена “b” з формули (27).
Список літературних джерел
1. А.М. Владимиров. Гидрологические расчеты. Л.: Гидрометеоиздат, 1990, 364 с.
2. А.В. Рождественский, А.В. Ежов, А.В. Сахарюк. Оценка точности гидрологических расчетов. Л.: Гидрометеоиздат, 1990, 276 с.
3. Г.И. Васенков, О.Е. Полищук. Адаптация модели ливневой эрозии почв к расчету миграции радиоцезия в Полесье.- В сб.: Проблемы сельскохозяйственной ірадиоэкологии десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС. Житомир, 1996,с.93-96. Практикум по гидрологии и гидрометрии и регулированию стока (Под редакцией Е.Е. Овчарова), М., 1988.
4. Г.П. Левченко. Гидрология и сельскохозяйственная мелиорация. Л.: Гидрометеоиздат, 1984.