2.3 Платіжний календар
Одним із напрямків впливу фінансового планування на економіку підприємства є врахування фактора часу в надходженні фінансових ресурсів.
Чинна система і строки платежів до державного бюджету, порядок розрахунків з постачальниками, строки виплати заробітної плати робітникам і службовцям, умови сплати позичкових боргів банкам вимагають від підприємства постійно враховувати співвідношення обсягу коштів, що надходять, з їх витратами не лише в цілому за якийсь період (рік, квартал, місяць), а з урахуванням конкретного часу їх надходження і потреби в них. Тобто йдеться про те, що підприємство цікавить стан його фінансових ресурсів не тільки за певний період, а й на конкретну дату. Таку інформацію підприємство може одержати, складаючи платіжний календар.
Платіжний календар – це інструмент оперативного планування фінансової діяльності підприємства. Він складається, як правило, на місяць з розбивкою на декади або тижні. У ньому визначаються очікувані на той чи інший відрізок часу грошові надходження за всіма напрямками доходів і спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов’язання.
Інформаційним забезпеченням для складання платіжного календаря є:
- планові матеріали стосовно випуску й реалізації продукції, робіт, послуг;
- кошториси витрат на виробництво й договори на поставку матеріальних ресурсів з постачальниками;
- узгоджені відповідно до чинного законодавства строки виплати заробітної плати, премій тощо робітникам і службовцям підприємства;
- узгоджені з податковою інструкцією строки внесення платежів до державного бюджету й до позабюджетних державних фондів;
- дані податкового обліку щодо валових доходів і валових витрат, податкового зобов’язання з ПДВ і податкового кредиту;
- кредитні договори з банками в частині строків одержання та сплати кредитів і процентів за користування ними;
- дані бухгалтерського обліку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості;
- виписки з банківських рахунків: поточних, позичкових, валютних, інших рахунків;
- оперативні матеріали відділів постачання, збуту, інших функціональних підрозділів про надходження коштів на підприємство у відповідні строки або потребу в коштах, яка виникає в даний період.
Міру деталізації всієї інформації, яка включається до платіжного календаря, визначає підприємство, виходячи з конкретної платіжно-розрахункової ситуації, що складається. У будь-якому разі балансованою величиною при складанні платіжних календарів виступає залишок (сальдо) поточного рахунку в банку і сума касової готівки, бо саме їх розмір визначає на кожний даний момент платоспроможність підприємства, або від’ємна величина , що утворюється в разі недостачі поточних надходжень коштів для покриття очікуваних платежів. Приблизна форма платіжного календаря має такий вигляд:
Платіжний календар промислового підприємства на жовтень 2006р. (тис. грн.)
Табл.4
| Показники | I декада | II декада | III декада |
| 1. Початкове сальдо поточного рахунку в банку і касової готівки2. Очікувані надходження грошових коштів:а) за рахунок зниження дебіторської заборгованості на початок місяцяб) за відпущену і відвантажену продукцію в даному місяців) аванси покупців г) кредити банківд) з централізованих джереле) інші надходження3. Всього надходжень з урахуванням сальдо поточного рахунку (касової готівки)4. Витрачання грошових коштів:а) в рахунок кредиторської заборгованості на початок періодуб) погашення недоїмок і прострочених банківських позичок та процентів з нихв) оплата сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, робіт і послуг за поточний місяцьг) сплата податків до державного бюджету, внески до позабюджетних фондів за вересеньд) сплата податків до державного бюджету, внески до позабюджетних фондів за жовтень (авансові платежі)е) на оплату праціє) на капіталовкладенняж) за кошторисами витрат служб і закладів соціально-культурної сфериз)аванси постачальниками) платежі банкам за позичками та процентів за користування нимиі) інші платежі5. Всього грошових витрат6. Залишок коштів (сальдо розрахункового рахунку) (р. 3 – р. 5)7. Недостача коштів (р. 5 – р. 3) | 12,8688,7933,0650,0220,0-213,02717,5356,632,41365,5230,0-461,752,0102,0240,0117,081,03029,2-311,7 | -429,51427,6880,0240,015,0161,73153,8311,7-1615,6-220,0108,5130,0102,0600,0225,0207,03519,8-366,0 | -88,31861,3920,0960,0-148,43978,0366,0-628,8940,5220,0 679,0160,0102,0520,0219,0141,43976,71,3- |
Даний платіжний календар показує, що в першій декаді жовтня підприємство не може забезпечити своєчасних платежів за рахунок очікуваних надходжень грошових коштів, за другу декаду підприємству не лише не вдається знизити дефіцит коштів, який створився в першій декаді, а, навпаки, недостача коштів для покриття боргів і всіх поточних платежів у цій декаді дещо збільшується. При складанні календаря на третю декаду підприємство запланувало одержання досить значної суми банківського кредиту (960 тис. грн..), без допомоги якого воно не зможе вийти з дефіциту грошових коштів за місяць у цілому.
Незбалансованість платіжного календаря спонукає підприємство негайно шукати резерви збільшення обсягу грошових надходжень як за рахунок прискорення відвантаження продукції, ліквідації недоліків у сфері розрахунків зі споживачами продукції, так і за рахунок зменшення (або тимчасового відкладення) певних витрат, налагодження партнерських стосунків з комерційними банками.
Якщо ж дані оперативного фінансового планування показують, що в той чи інший період підприємство має стале перевищення коштів над потребами в них, тоді є сенс внести певну суму вільних грошей на банківський депозит, що приносить підприємству відповідний дохід. Наявність сталого значного сальдо грошових коштів на поточному рахунку підприємства і готівки в касі недоцільна.
2.4 Бізнес-план
Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відображають джерела і напрямки використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розрахунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого проекту, називається бізнес-планом.
Точно кажучи, сукупність усіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства (маються на увазі виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани матеріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства. В даному розділі зосереджується увага на бізнес-планах окремих конкретних інвестиційних проектів, у тому числі таких, що здійснюється на діючому підприємстві.
Щоб збільшувати обсяг прибутку, підвищувати рентабельність своєї роботи, підприємство повинне постійно розробляти проекти, передбачають вкладення фінансових ресурсів у створення нових технологій, організацію нових виробництв, реконструкцію виробничих площ та устаткування під випуск конкурентоспроможних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, будівництво філій і цехів, наближення до джерел сировини і ринків збуту, в інші проекти, в тому числі інвестування фінансових ресурсів у цінні папери сторонніх емітентів. Кожний з таких проектів має бути глибоко обґрунтований у бізнес-плані ідеї до розрахунку конкурентної суми прибутку, який одержується від його втілення.
Бізнес-план складається, як правило, з таких розділів:
1. загальний опис проекту, в якому роз’ясняються мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об’єкта;
2. характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау, які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає прибуток (наприклад зниження собівартості продукції, збільшення її надійності, покращення інших якісних характеристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);
3. маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація, реклама, покупці, конкуренти тощо);
4. сировинна база, експериментальна база, кадрове забезпечення та інші сторони ресурсного забезпечення проекту;
5. економічна ефективність. Цей розділ розкриває результати проекту і терміни окупності витрат.
В останньому розділі бізнес-плану розробляється прогноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і прибутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту.
Цілком особливі умови для розрахунків окупності інвестиційних проектів створює інфляційне середовище, зокрема якщо мова йде про річну інфляцію на рівні більш ніж 20 – 25 відсотків. За цих умов вирішення питань, не можна обійтися без дисконтування фінансових ресурсів, що вкладаються у проект, майбутніх доходів і витрат на втілення проекту, так само як і без розрахунку прийнятних рівнів рентабельності інвестицій (ставок їхньої дохідності). Ці розрахунки у бізнес-плані ґрунтуватися на таких міркуваннях.