е) джерела даних, на підставі яких виробляється аналіз;
ж) вказівки по організації аналізу (які обличчя, служби проводитимуть окремі частини дослідження);
з) технічні засоби, які доцільно використовувати для аналітичної обробки інформації;
и) характеристика документів, якими краще всього оформляти результати аналізу;
к) споживачі результатів аналізу.
Як найважливіший елемент методики АГД виступають технічні прийоми і способи аналізу. Стисло ці способи можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:
o первинної обробки зібраної інформації (перевірки, угрупування, систематизації);
o вивчення стану і закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів;
o визначення впливу чинників на результати діяльності підприємств;
o підрахунку невикористаних і перспективних резервів підвищення ефективності виробництва;
o узагальнення результатів аналізу і комплексної оцінки діяльності підприємств;
o обґрунтування планів економічного і соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.
У аналізі господарської діяльності використовується багато різних способів. Серед них можна виділити традиційні способи, які широко застосовуються і в інших дисциплінах для обробки і вивчення інформації (порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних угрупувань).
Для вивчення впливу чинників на результати господарювання і підрахунку резервів в аналізі застосовуються такі способи, як: ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці, інтегральний метод, кореляційний, компонентний, методи лінійного, опуклого програмування, теорія ігор, дослідження операцій, методи рішення економічних задач на підставі інтуїції, минулого досвіду, експертних оцінок фахівців і ін. Застосування тих або інших способів залежить від мети і глибини аналізу, об'єкту дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків і ін.
Удосконалення інструментарію наукового дослідження має дуже велике значення і є основою успіху і ефективності аналітичної роботи. Чим глибше людина проникає в суть явищ, що вивчаються, тим більше точні методи дослідження йому потрібні. Це характерно для всіх наук. За останні роки методики дослідження у всіх галузях науки стали точнішими. Важливим придбанням економічної науки є використовування математичних методів в аналітичному дослідженні, що робить аналіз глибшим і точнішим.
ІV.АНАЛІЗ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
4.1 Аналіз лісогосподарських робіт
Аналізуючи техніко-економічні показники підприємств, фінансування яких відбувається за рахунок госпрозрахункової діяльності, слід зосередити увагу і на роботу підприємств, які фінансуються за рахунок державного бюджету. До таких підприємств, у першу чергу, відносяться лісове господарство, яке є складовою народногосподарського комплексу України і займає значне місце в її економіці.
За даними державного лісового кадастру площа земель лісового фонду України становить 10,8 млн. га, в тому числі, вкритих лісом різних вікових категорій – 9,4 млн. га.
Лісистість в Україні нижча порівняно з багатьма країнами Європи і складає 15,6%. При цьому, вона значно коливається в регіональному розрізі і, наприклад, у Карпатському регіоні перевищує середню по Україні в 2,4 рази, в Поліському – 1,9 рази. А такі регіони, як Донецький, Південний та Придніпровський мають вдвічі – втричі нижчу лісистість, ніж по країні.
Загальний запас деревини в лісах України становить 1736 млн. м3, середній запас з розрахунку на 1 га вкритих лісом земель – 185 м3, середній запас стиглих і перестиглих насаджень – 237 м3. Середній приріст в розрахунку на 1 га, вкритих лісом насаджень, складає 3,8 м3. Ліси першої групи становить 55,8% від загальної площі земель лісового фонду, ліси другої групи – 44,2%. Хвойні насадження займають 42,2%, твердолистяні – 43,3%, м’яколистяні – 13,6%, інші деревні породи – 05%, чагарники – 04% від вкритих лісом земель.
За запасами деревини, лісистістю території і площею лісів Україна відноситься до лісо дефіцитних країн. А тому, для забезпечення належних умов розвитку галузі та екологічного балансування території, лісистість потребує доведення її до рівня 22-25% за рахунок істотного підвищення, в першу чергу, в малолісних районах, ведення на науковій основі лісового господарства, раціонального використання фінансових ресурсів, систематичного проведення специфічного аналізу робіт всього лісогосподарського комплексу.
Як відомо, основною відмінністю лісового господарства від інших галузей промисловості є тривалий цикл виробництва, внаслідок чого при аналізі лісогосподарських робіт виникають своєрідні особливості.
Полягають вони, перш за все, в тому, що протягом тривалого періоду виробництва підсумковий ефект від проведених лісогосподарських заходів, як правило, може бути встановлено лише через певний період. У зв’язку з цим аналіз лісо виробничої діяльності лісогосподарських підприємств за один або два роки не може дати відповіді на питання про ефективність проведення тих чи інших робіт.
Відомо, що при аналізі господарської діяльності підприємств лісового господарства розглядаються питання, які пов’язані з виконанням виробничої програми, використанням основних виробничих фондів, ростом продуктивності праці, використанням фонду заробітної плати, собівартістю продукції, прибутком та іншими показниками госпрозрахункової діяльності. Разом з тим, особлива увага повинна приділятись і таким важливим питання, як:
- виконання кошторису робіт за рахунок держбюджетної діяльності;
- стану охорони лісу і ведення лісового господарства;
- дотримання правил користування лісом;
- відтворення лісових насаджень;
- виконання плану щодо лісового доходу;
- мобілізації власних коштів тощо.
Однак, такий підхід до проведення аналізу значною мірою ускладнюється з тієї причини, що існуюча система фінансування лісогосподарських підприємств пов’язана з використанням коштів як за рахунок господарської діяльності, так і за рахунок бюджетних асигнувань, що зобов’язує підприємства прослідкувати використання останніх за призначенням, виявляти випадки неправильного віднесення на собівартість промислової продукції витрат, як проводяться за рахунок бюджетних асигнувань та ін.
Характерною особливістю аналізу лісогосподарської діяльності є те, що він, як правило, здійснюється за тривалий період у вигляді ревізії лісовпорядкування, з одночасним проведенням в натурі інвентаризації лісового фонду.
Таким чином, уміле поєднання аналізу діяльності підприємств лісогосподарських робіт за тривалий період часу дає можливість зробити висновки і пропозиції щодо покращення роботи підприємств за рахунок госпрозрахункової діяльності робіт, які фінансуються з державного бюджету.
Аналіз робіт, пов’язаних з лісовим господарством починається з вивчення обсягу робіт, які відображені у формах №10-ЛГ і звітах про заготівлю насіння – форма №20-ЛГ.
При цьому необхідно розглянути такі першочергові завдання, як:
- аналіз виконання плану ведення лісового господарства за комплексами основних робіт (лісокультурні, лісогосподарські, лісозахисні, протипожежні та ін.);
- виконання плану лісогосподарських робіт (відведення лісосік, рубки догляду за лісом, прохідні та санітарні рубки, очистка лісу від захаращеності);
- аналіз використання лісосічного фонду (плану відпустку деревини за лісорубниками квитками, фактична вирубка деревини, недоруб в лісосіці звітного року);
- використання розрахункової лісосіки експлуатаційної частини лісосічного фонду;
- використання розрахункової лісосіки рубок догляду за лісом.
Такий порядок аналізу дає змогу зробити узагальнення за розділами і окремими видами робіт, показати взаємозв’язок між ними, виявити порушення обсягів і термінів їх виконання поквартально і в цілому за рік.
Аналіз виконання виробничого плану в лісовому господарстві, тис. грн.
Табл. 5
| Заходи | Попередній рік | Звітний рік | Фактично за звітний рік, % | Частка,% | ||||||
| план | Виконання | Доплану | до попереднього року | |||||||
| §1 Лісове господарство та мисливство | ||||||||||
| І. Лісовпорядкування та проектно-пошукові роботи | 7,0 | 6,8 | 8,9 | 130,8 | 127,1 | 1,7 | ||||
| II. Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубання | 197,0 | 199,0 | 230,0 | 116,0 | 117,2 | 50.5 | ||||
| III. Допоміжні лісогосподарські роботи | 0,7 | 0,7 | 0,7 | 100,0 | 100,0 | 0,2 | ||||
| IV. Лісокультурні роботи в державному лісовому фонді | 53,0 | 50,0 | 52,0 | 104,0 | 98,1 | 11,4 | ||||
| V. Охорона лісу від пожеж | — | — | — | — | — | — | ||||
| VI. Боротьба з шкідниками та хворобами лісу | 1,0 | 0,8 | — | — | — | — | ||||
| VII. Мисливство | 0,9 | 0,7 | 0,7 | 100,0 | 77,8 | 0,2 | ||||
| VIII. Загальногосподарські витрати | 3,6 | 3,5 | 2,7 | 77,1 | 75,0 | 0,6 | ||||
| IX. Утримання лісогосподарського апарату | 183,0 | 182,5 | 162,1 | 88,8 | 88,6 | 35,4 | ||||
| Разом по лісовому господарству та мисливству | 446,2 | 444,0 | 457,1 | 102,9 | 102,4 | 100,0 | ||||
| §2 Охорона довкілля | ||||||||||
| І. Створення захисних лісових насаджень на землях державного лісового фонду | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | ||||
| II. Створення захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського користування та інших землекористувачів | — | — | — | — | — | — | ||||
| III. Створення полезахисних лісових смуг | — | — | — | — | — | — | ||||
| Разом з охорони довкілля | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | ||||
| §3 Головне користування та інші заходи | ||||||||||
| І. Лісозаготівля | — | — | — | — | — | — | ||||
| II. Добування живиці | — | — | — | — | — | — | ||||
| Разом щодо головного користування та інші заходи | — | — | — | — | — | — | ||||
| Разом витрат | 448,2 | 446,0 | 459,1 | 102,9 | 102,4 | — | ||||
Із таблиці 5 видно, що держлісгосп перевиконав план загального обсягу виробництва на 2,9 %, а порівняно з попереднім роком — на 2,4 %. У той же час на підприємстві не проводилися роботи з охорони лісу від пожеж, а також з боротьби з шкідниками та хворобами лісу, що може негативно вплинути на роботу держлісгоспу в цілому. Темпи робіт на рубках, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубках, знизились на 1,9 % порівняно з попереднім роком, а утримання лісогосподарського апарату і загальногосподарські витрати значно скоротились як порівняно з планом, так і з попереднім роком (відповідно на 2,9 % і 11,2 % та 2,5 % і 11,4 %), що слід вважати позитивним явищем.