Серед інших складових аналізу підприємств лісового господарства за рахунок державного бюджету є діяльність держлісгоспів, пов'язана з кількісними і якісними роботами з вирощування лісу, а також з розміром витрат на одиницю робіт. Для зручності проведення такого аналізу показники програми доцільно згрупувати за всіма роботами, які стосуються лісовирощування (табл. 6). Щодо першого розділу «Лісогосподарські роботи», то план у 2004 р. виконано на 106,8 %. Планом передбачалось зниження обсягу робіт порівняно з попереднім роком на 16 тис. грн. Однак, фактично відбулося збільшення обсягу на 2,0 тис. Грн.
Таблиця 6
Виконання робіт виробничої програми, пов'язаних з лісовирощуванням
| № п/п | Показники виробничої програми | Одиниця виміру | 2004р. виконано | 2004 р. | Звіт 2004 р.,%до | |||
| План | Виконано | Відхилення | плану | звіту 2004 р. | ||||
| 1. | Відвід лісосік головного користування і лісовідновлення | га | 160 | 104 | 107 | +3 | 102,9 | 66,9 |
| 2. | Відвід лісосік під рубки догляду і санітарні рубки | га | 890 | 760 | 920 | +160 | 121,1 | 103,4 |
| Рубки догляду за лісом | ||||||||
| 3. | Освітлення | га м3 | 120 630 | 160840 | 166855 | +6+45 | 103,7 105,5 | 138,3135,7 |
| 4. | Прочищення | га м3 | 145 1015 | 153 1070 | 159 1160 | +5 +90 | 103,3 108,4 | 109,7 114,3 |
| 5. | Прорідження | га м3 | 1402750 | 110 2640 | 1212735 | +11 +95 | 110,0 100,3 | 86,4 99,5 |
| 6. | Прохідні рубки | га м3 | 185 4650 | 154 4020 | 172 4430 | 18 +410 | 111,6 110,2 | 92,9 95,3 |
У другому розділі «Лісокультурні роботи» план перевиконано на 5 тис. грн. і він становить 103,3 %. Порівняно з попереднім роком фактичний обсяг робіт зріс на 9 тис. грн. або до 106,1 % в поточному році.
Таким чином, в обох розділах фактичний обсяг держбюджетних робіт збільшився порівняно з планом і рівнем попереднього року.
Разом з тим, констатуючи перевиконання плану, необхідно проаналізувати, за рахунок яких робіт і яким чином відбулося його зростання.
У першому розділі майже за всіма видами робіт план був перевиконаний. При цьому відвід лісосік під рубання догляду перевиконано на 21,1 %, тобто більше, ніж на 1/5 від передбаченого планом. Це відбулося внаслідок припущених помилок при встановленні плану з відводу лісосік на рубання догляду і санітарні рубання.
Перевиконання плану спостерігається і за всіма видами рубання догляду. Тут звертається увага на відповідність перевиконання плану за площею і масою.
При рубаннях догляду за лісом на освітлення перевиконання становило за площею 3,7 %, за масою — 5,5 %. На чистках таке перевиконання становило відповідно 3,3 % і 8,4 %. У такому випадку відхилення є допустимими і не викликають ніяких сумнів і питань.
При рубаннях догляду за лісом на освітлення перевиконання становило за площею 3,7 %, а за масою — 5,5 %. На прочистках таке перевиконання становило відповідно 3,3 % і 8,4 %. У даному випадку відхилення є допустимими і не викликають жодних сумнівів.
При прорідженні план за площею перевиконано на 10 %, а за масою лише на 0,4 %. Замість 24,0м3 деревини з 1 га заготовлено 22,6 м3.
Особлива увага при аналізі повинна бути приділена перевиконанню плану щодо прохідних і санітарних рубань. У першу чергу це стосується малолісних областей і регіонів. Перевиконання плану повинно відбуватися лише за умови наведення лісництвами і держлісгоспами обґрунтованих даних для розширення робіт.
Так само аналізується виконання плану щодо лісокультурних та інших видів робіт. Виявивши причини недовиконання або перевиконання виробничого плану, слід розробити заходи, які сприяли б успішному виконанню тих чи інших робіт.
Але бувають випадки, коли невиконання плану може бути наслідком недостатнього його коригування відповідно до зміни умов робіт. Так, наприклад, у результаті сприятливих метеорологічних умов вегетаційного періоду або успішного застосування гербіцидів було отримано високе приживання лісових культур і успішний ріст їх з меншим доглядом, ніж передбачалося планом. У такому випадку додатковий догляд, спричинений бажанням виконати виробничу програму ні кількісного, ні якісного покращання результатів не дає, а призводить лише донеобґрунтованих витрат праці та коштів. У такому і в подібних випадках необхідно керівникам підприємств у встановленому порядку внести відповідні зміни в річну програму робіт у процесі її виконання.
Заключним етапом виконання плану виробничої програми з лісовирощування є переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. При проведенні аналізу з цього питання необхідно задіяти як планові, так і фактичні дані. Результати, отримані при цьому, відображаються в процентах. Крім того, необхідно співставити загальну кількість створених лісових культур і кількість лісових культур, які було створено кожного року, з фактично переведеними у вкриті лісовою рослинністю землі лісового фонду. При цьому встановлюють відповідність віку культур, які переводяться, а також тривалість вирощування їх з врахуванням передбачуваної агротехніки для даної породи в конкретному районі. Після цього вивчаються причини виявлених відхилень і пропонуються шляхи усунення недоліків.
Для наглядності розглянемо умовний приклад. Створені в 1997 р. лісові культури сосни на площі 300 га в умовах Львівської області, повинні були перевести у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді через 5 років. У той же час, фактично переведено не 300 га, а тільки 205 га. Дана ситуація пояснюється тим, що в період вирощування на другий рік після створення лісових культур 20 га загинуло внаслідок пожежі. З цього приводу було складено акт на їх списання, і відповідно план переведення у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді вже становив 280 га. Під час роботи комісії виявилась, що 45 га лісових культур не можуть бути переведені через те, що вони не відповідають вимогам положення про переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. Це викликано тим, що через несвоєчасний і недостатній догляд культури відстали в рості і їм потрібний лісокультурний догляд ще протягом року. Крім цього, лісові культури на площі 30 га загинули. Отже, держлісгоспи припустили не тільки загибель лісових площ загальною кількістю 50 га. Крім того, культури, які загинули на площі 30 га, не були своєчасно виявлені і не оформлені відповідними актами на списання.
Таким чином, робота держлісгоспів з вирощування лісових культур характеризується виконанням плану переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді всього на 68,3 %, а із збереження культур — 83,3 %.
З метою покращання систематичного контролю за станом лісових культур необхідно проводити якісну щорічну їх інвентаризацію аж до переведення у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді. Це дасть можливість працівникам лісового господарства краще слідкувати за станом лісових культур протягом усього терміну їх вирощування.
4.2 Аналіз якості виконаних робіт
Результати аналізу кількісних показників виконання виробничої програми не завжди достатньою мірою характеризують позитивну діяльність держлісгоспу. Тому особлива увага повинна приділятись аналізу якості проведення робіт, що суттєво впливає на ефективність господарювання. Для наочності наведемо приклад: як може вплинути якість заготовленого насіння на витрати при створенні розсадника площею в 1 га. Умовно візьмемо середню собівартість 1 кг насіння — 10 грн. При цьому, слід відзначити, що норма посіву на 1 пог. м. насіння І класу сортності становить 1,5 г, а для IIIкласу вона подвоюється і становить 3,0 г. Таким чином, для посіву насіння І класу сортності на площі 1 га при грядковому 12-стрічковому посіву необхідно буде 61,1 кг насіння, собівартість заготівлі якого складе 611 грн. Якщо ж держлісгосп заготовить насіння IIIкласу сортності, то для проведення цієї роботи буде необхідно 122,2 кг насіння, собівартість заготівлі якого становитиме 1 222 грн., тобто збільшиться у 2 рази, а витрати зростуть в 1,3-1,5 рази в порівнянні з І класом сортності. Наведені дані свідчать про пряму залежність господарських витрат від заготовленого насіння.
Для різних видів робіт наведемо найбільш суттєві показники якості:
• для заготівлі насіння — це клас сортності за даними аналізу контрольно - насінневої станції;
• для розсадників — вихід стандартного посадкового матеріалу на одиницю площі;