1) надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (DВОК):
DВОК = ВОК – З, де
З – запаси.
2) надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (DВД):
DВД = ВД – 3
3) надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (DОД):
DОД = ОД – 3
Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:
1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:
2. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:
3. Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:
З = ВОК + К + ДПФН
Де ДПФН – джерела, що послаблюють фінансову напруженість.
4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:
З > ВОК + К [18; c.141]
Фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і позикових засобів і аналізується за допомогою системи фінансових коефіцієнтів. Інформаційною базою для розрахунку таких коефіцієнтів є абсолютні показники активу й пасиву балансу.
Оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться за допомогою досить великої кількості відносних фінансових показників (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Фінансові коефіцієнти, які застосовують для оцінки фінансової стійкості підприємства
Показник | Завдання | Розрахунок |
1. Коефіцієнт автономії | Характеризує незалежність від позикових засобів. Показує частку власних засобів у загальній сумі всіх засобів підприємства | Ка = Ис/ ВВідношення загальної суми всіх засобів підприємства до джерел власних засобів |
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів | Скільки позикових засобів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних засобів | Кз/з = (Кт + Кt)/ИcВідношення всіх зобов'язань до власних засобів |
3. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами | Наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості.Критерій для визначення неплатоспроможності (банкрутства) підприємства | До = Ес / Rа=(Ис –F)/RаВідношення власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів підприємства |
4. Коефіцієнт маневреності | Здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел | Км = Ес /ИсВідношення власних оборотних коштів до загальної величини власних засобів (власного капіталу підприємства |
5. Коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів | Скільки внеоборотных засобів доводиться на 1 руб. оборотних активів | Км/і = Rа/FВідношення оборотних коштів до внеоборотным активів |
6. Коефіцієнт майна виробничого призначення | Частку майна виробничого призначення в загальній вартості всіх засобів підприємства | Кп.їм = (Z+F)/ВВідношення суми внеоборотных активів і виробничих запасів до підсумку балансу |
7. Коефіцієнт прогнозу банкрутства | Частка чистих оборотних активів у вартості всіх засобів підприємства | Кпб = (Rа – Кt)/ВВідношення різниці оборотних коштів і короткострокових пасивів до підсумку балансу |
Таким чином фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.
Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість – один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності
3. Суть платоспроможності підприємства
Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.
Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу [26; c.142].
Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних, активів, що визначається часом, необхідним для перетворення їх у кошти. Чим менше потрібен час для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.
Зобов'язання підприємства розбиваються на чотири групи :
- найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких наступили);
- середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);
- довгострокові кредити банку і позики;
- власний (акціонерний) капітал, що знаходиться постійно в розпорядженні підприємства.
Зовнішніми ознаками платоспроможності підприємства є дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни і відсутність прострочених платежів за борговими зобов’язаннями банку та іншим кредиторам (постачальникам, бюджету, позабюджетним цільовим фондам держави, з оплати праці тощо), що проглядається за даними II і III розділів пасиву балансу і конкретизується в даних аналітичного обліку по юридичних і фізичних особах. За показниками балансу визначеного нами підприємства, простроченої кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду немає.
Неплатоспроможність підприємства є наслідком:
- вилучення власних коштів з обороту в основні фонди та позаоборотні активи;
- накопичення наднормативних запасів оборотних засобів за рахунок залучених коштів і сповільнення їх оборотності;
- наявність простроченої дебіторської заборгованості і неліквідних активів;
- збиткова робота і "проїдання" власного капіталу.
Аналіз проводиться детальним переглядом статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв’язку. Методами порівняння, різниць і коефіцієнтів господарюючий суб’єкт вивчає фінансовий стан, дає йому загальну оцінку з урахуванням змін, що відбулися за звітний період.
У процесі аналізу необхідно визначити об’єкти, які потребують поглибленого вивчення з метою розробки конкретної програми дій, а саме:
- оперативного реагування і прийняття управлінських рішень, спрямованих на зміцнення фінансового стану;
- вироблення фінансової стратегії щодо забезпечення фінансової стабільності в наступному періоді і на перспективу.
Для оцінки платоспроможності в короткостроковій перспективі розраховують наступні показники.
1. Коефіцієнт маневрування (Км), який визначається як відношення власних оборотних коштів (ВОК) до загальної суми власних коштів (ВК) за формулою:
Км = ВОК : ВК
Чим більша частка власних коштів в обороті, тим вища платоспроможність підприємства.
2. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття короткострокових боргових зобов'язань поточними ліквідними активами ) (Кплб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до короткострокових боргових зобов’язань (КБЗ) за формулою:
Кплб = ПЛА : КБЗ
3. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття всіх боргових зобов’язань) (Кзлб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до загальної суми боргових зобов’язань (БЗ) (II + III розділи пасиву балансу) за формулою:
Кзлб = ПЛА : БЗ
Якщо підприємство працює рентабельно, коефіцієнт маневрування > 0,4, коефіцієнт покриття короткострокових зобов’язань > 1,5 і коефіцієнт покриття всіх боргових зобов’язань > 1, то воно здатне в процесі господарської діяльності своєчасно сплатити боргові зобов’язання і є платоспроможним. Платоспроможними можуть вважатися і підприємства з дещо нижчим коефіцієнтом маневрування при умові нарощування (а не зниження) обсягів діяльності і прибутку.
Основними критеріями оцінки фінансового стану є:
- забезпеченість підприємства власними коштами та ефективність їх розміщення;
- наявність власних оборотних коштів, їх відповідність встановленому нормативу та ефективність використання;
- рентабельність роботи підприємства та ефективність використання прибутку поточного року і за звітний рік;
- економічна виваженість залучення банківського і комерційного кредитів;
- стан розрахункової і платіжної дисципліни;
- ліквідність боргових зобов’язань і балансу в цілому;
- ділова активність підприємства.
Загальну оцінку фінансового стану підприємства на кінець звітного періоду порівняно з минулим періодом можна дати безпосередньо за даними бухгалтерського балансу шляхом перегляду статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв'язку беї попереднього складання аналітичних таблиць. Такий аналіз і оцінка фінансового стану проводиться з метою оперативного реагування.