2. Оборотність мобільних коштів - це відношення чистої виручки від реалізації до підсумку II та III розділів активу балансу.
3. Оборотність матеріальних оборотних коштів - це відношення чистої виручки від реалізації до підсумку II розділу активу балансу.
4. Оборотність готової продукції - це відношення чистої виручки від реалізації до готової продукції.
5. Оборотність дебіторської заборгованості - це відношення виручки від реалізації до дебіторської заборгованості.
6. Середній строк обороту дебіторської заборгованості обчислюється як відношення середньорічної дебіторської заборгованості до виручки від реалізації.
7. Оборотність кредиторської заборгованості обчислюється як відношення виручки від реалізації до кредиторської заборгованості.
8. Середній строк обороту кредиторської заборгованості обчислюється як відношення середньорічної кредиторської заборгованості до виручки від реалізації.
9. Фондовіддача необоротних активів визначається як відношення виручки від реалізації до необоротних активів.
10. Оборотність власного капіталу обчислюється як відношення виручки від реалізації до власного капіталу.
Аналіз цих показників дасть змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних, обігових коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованостей, фондовіддачі основних засобів. На цій основі можна зробити висновок про наявні резерви прискорення обороту всіх перелічених складових майна і коштів підприємства. Важливо не лише систематично розраховувати та порівнювати в динаміці показники фінансового стану підприємства, а й правильно їх оцінювати. З цією метою, користуючись прогресивною вітчизняною та світовою практикою, задля об'єктивної оцінки основних показників фінансового стану економісти рекомендують систему нормативних значень показників. [13, 60] (додаток А). Зіставляючи фактичні показники оцінки ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості і стабільності з нормативними значеннями, можна зробити висновок про фактичний стан ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості.
1.2. Рейтингова оцінка підприємства
Рейтингова оцінка підприємства - один із найважливіших засобів зниження ризику для всіх учасників інвестиційної діяльності та ділових партнерів. Рейтинг відображає відносний взаємний стан різних форм і організацій, є одним з станів ситуаційного аналізу, мета якого – створити своєрідний фотопортрет становища, у якому на момент проведення оцінки перебуває підприємство. Оцінка може проводитися як у просторі (порівняння різних підприємств), так і в часі (одне й теж підприємство в різні періоди часу) і повинна охоплювати у комплексі всю фінансову діяльність підприємства.
Для самих підприємств мати високий фінансовий рейтинг означає мати непогану перспективу отримати пакет замовлень. Рейтинг – своєрідний індикатор, який або підтверджує ефективність господарювання підприємства, або вказує про необхідність його корекції. Для того, щоб орієнтуватися у складній ринковій ситуації, підприємствам необхідно оцінювати не лише свій виробничий, економічний і фінансовий потенціал, а й потенціал своїх можливих конкурентів і партнерів. Рейтинг підприємств, оцінка їх фінансового стану мають інтерес для багатьох суб’єктів ринкових відносин, причому кожного споживача інформації цікавлять певні характеристики фінансово – господарської діяльності підприємства (додаток Б ). Інформація про реальне становище підприємств сприяє залученню найкращих із них до реалізації інвестиційних проектів і програм як українськими, так і закордонними інвесторами. У країнах із розвинутою економікою існують незалежні рейтингові агентства, що на договірних засадах виконують роботи для держави, фірм, акціонерних товариств, банків і інших замовників. Президія Торгово – промислової палати України 24 листопада 1994р. затвердили рішення про введення недержавного реєстру українських підприємств, фінансове становище яких свідчить про їхню надійність як партнерів для підприємницької діяльності в Україні й за рубежем – реєстр ТПП України. Підприємства включаються до реєстру добровільно і регулярно подають матеріали про свій фінансовий і виробничий стан за списком документів, зазначеним у Положенні про недержавний реєстр українських підприємств, але реєстр ТПП складений ще не в усіх регіонах України.
Виконання такої роботи досить складне, оскільки не має стандартних методик визначення рейтингу. Про те у всіх теоретичних і методичних розробках одночасно стверджується, що саме фінансовий стан підприємства найоб’єктивніше відбиває всі аспекти його виробничо – господарської та комерційної діяльності. Це й робить рейтингову оцінку підприємства надзвичайно актуальною. Підсумкова рейтингова оцінка враховує всі найважливіші показники фінансово – господарської і виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності в цілому.
Вибір і обґрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні здійснюватися відповідно до досягнень теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки потреб суб'єктів управління в аналітичній оцінці. Вихідні показники для рейтингової оцінки об'єднанні в шість груп. Перелік показників цілком відповідає вимогам Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів до системи показників, необхідних для аналізу діяльності підприємств [5, 32].
Перша група - показники оцінки прибутковості господарської діяльності підприємства:
- загальна рентабельність підприємства;
- чиста рентабельність власного капіталу;
- загальна рентабельність основних фондів.
Аналіз прибутковості або рентабельності господарської діяльності дає відповідь на питання: на скільки керівництво ефективно використовувало показані в балансі активи в цілому і їх окремі складові частини. Ефективність його роботи визначається співвідношенням чистого або валового прибутку, зумовленого різноманітними засобами, із сумою активів, використаних для одержання цього прибутку.
Друга група - показники оцінки ефективності управління підприємством:
- чистий прибуток на 1 грн. обороту;
- прибуток від реалізації продукції на 1 грн. реалізації продукції;
- загальний прибуток на 1 грн. реалізації продукції.
Показники оцінки ефективності управління підприємством засвідчують відношення результату виробничої діяльності до загального обсягу реалізації. Зростання коефіцієнтів може бути як наслідком збільшення цін при незмінних витратах на виробництво, так і результатом зниження витрат при постійних цінах.
Третя група - показники ділової активності:
- загальна капіталовіддача;
- віддача основних виробничих запасів і нематеріальних активів;
- оборотність усіх оборотних активів;
- оборотність запасів;
- оборотність дебіторської заборгованості;
- оборотність найліквідніших активів;
- оборотність власного капіталу.
Показники ділової активності підприємства фіксують швидкість оборотів різноманітних видів активів протягом аналізованого періоду і розраховуються шляхом розподілу продуктів від реалізації продукції на різноманітні види активів підприємства. Таким чином, можна визначити, яка кількість вказаних активів необхідна для забезпечення даного рівня реалізації продукції, тобто визначається сума прибутку на одиницю вкладених активів, а також є четверта, п’ята та шоста групи рейтингової оцінки підприємств, але в даному випадку вони не використовуються. .
Вихідні дані для проведення рейтингової оцінки фінансового стану підприємства ірозрахунку показників беруться у відповідних форм стандартної бухгалтерської звітності: форма № 1 – “Баланс підприємства” та форма № 2 –
“ Звіт про фінансові результати ”.
Отже рейтингова оцінка фінансового стану підприємства проводиться на підставі зовнішнього фінансового аналізу, результатом якого є фінансові коефіцієнти. Це робиться з декількох причин: - по-перше, зовнішня фінансова звітність відбиває в собі усі наслідки дій, здійснюваних керівництвом підприємства на підставі проведеного управлінського аналізу;
- по-друге, фінансовий аналіз дає змогу брати до уваги узагальненні показники діяльності підприємства, такі, як статті балансу, дані про витрати та інші;
- по-третє, використання даних зовнішнього фінансового аналізу дає можливість створювати рейтингові таблиці підприємств, тому що дорівнюють однорідній порівняльній величині.
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРЮВАННЯ СОКИРЯНСЬКОГО ГАЗОВОГОГОСПОДАРСТВА
2.1. Динаміка ділової активності підприємства
Об’єктом дослідження обрано ВАТ “Сокирянське газове господарство”, де можна визначити динаміку ділової активності підприємства. Спочатку ми обчислюємо показники ділової активності підприємства за останні роки (2001-2002р.).
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.
Для оцінки ділової активності Сокирянського газового господарства проведемо розрахунки показників ділової активності за 2001 та 2002 роки, використавши для цього дані річних фінансових звітів.
1.Оборотність активів (обороти), ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації обчислюється як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства.
чиста виручка від реалізації
Km = [2.1]
вартість активів – підсумок балансу
630,5тис.грн.
Km (2001р.) = 0,218
2887,8тис.грн.
774,3тис.грн.
Km (2002р.) = 0,294
2629,8тис.грн.
2.Коефіцієнт обіговості основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації