Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:
- власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);
- позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);
- залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
- бюджетних інвестиційних асигнувань;
- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.
Основний зміст діяльності інвестора в галузі реальних інвестицій можна охарактеризувати поняттям – “інвестиційний процес”, що складається з [22]:
а) Формування інвестиційної стратегії на основі цілей і обмежень діяльності організації, а також тих можливостей, що надаються ринком.
б) Аналізу інвестицій, що припускає аналіз ринку в цілому, його сегментів, окремих виробництв та товарів.
в) Формування інвестиційного портфеля.
г) Керування інвестиційним портфелем.
д) Оцінки ефективності інвестиційної діяльності.
Основними цілями інвестиційної діяльності є [41]:
- безпека чи надійність вкладень;
- прибутковість вкладень;
- збільшення ринкової вартості вкладень;
ліквідність вкладень.
Часто виділяються наступні стратегії інвестування:
- консервативна стратегія, що акцентує основну увагу на забезпечені безпеки вкладень;
- помірковано агресивна, при якій баланс "прибутковість - ризик" зміщений убік забезпечення визначеної, заданої безпеки вкладень;
- агресивні стратегії, цілі забезпечення деякої заданої мінімальної припустимої прибутковості вкладень. Різновидом цього виду стратегій є витончена стратегія, що ставить метою максимізувати одержання доходу на шкоду можливому ризику.
Обрана стратегія інвестування багато в чому визначає і совокупність конкретних засобів і методів, якими інвестор керується .
Інвестиційна стратегія – це система довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів досягнення цих цілей. Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути орієнтована на стратегічні інтереси організації та реалізовуватись шляхом відбору відповідних проектів та програм. Формування інвестиційної стратегії являє собою складний процес, який грунтується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльност, вивченні кон’юнктури ринку та складанні стратегічного плану організації.
Інвестиційний проект – це засіб, організаційна форма досягнення цілей інвестиційної стратегії підприємства. Зазвичай, проекти ініціюються усередині компаній, але можуть припускати участь декількох зацікавлених організацій.
Проект – це спільність дій і задач, що внаслідок їх унікальности і неповторності мають наступні відмітні ознаки [15]:
- чіткі цілі, що досягаються одночасним виконанням визначених технічних, економічних і інших вимог;
- внутрішні і зовнішні взаємозв'язки задач, робіт, операцій і ресурсів, що вимагають чіткої координації в процесі реалізації проекту;
- визначені терміни початку і завершення проекту, а також обмеження ресурсів;
- визначений ступінь унікальності проекту й умов його здійснення;
В основі будь-якого проекту лежить необхідність задоволення потреб, тому на стадії ідентифікації формуються ідеї, котрі скеровані на розв'язання виниклих проблем незадоволеності. Після відсіву гірших варіантів ідей треба уточнити деталі, відібрати найкращі ідеї проекту, зробити їх попередній аналіз.
Цикл проекту (ЦП) є базовим елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту — це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які провадяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.
ЦП являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту. Ступінь деталізації і термінологія опису відповідних процедур залежать від характеру проекту, предметної культури, поставлених завдань, наявних ресурсів і, можливо, уподобань та смаків проектного аналітика.
Головне в процесі виділення фаз, стадій та етапів проекту полягає у позначенні деяких контрольних точок, під час проходження яких використовується додаткова (зовнішня) інформація і визначаються або оцінюються можливі напрями розвитку проекту. В будь-якому разі, прийнятий поділ відображає взаємодію проекту з середовищем (діючий механізм регулювання економіки країни, політика держави, існуюче становище в економіці тощо).
У загальному вигляді проект повинен представляти синтез трьох самостійних структур: організації процесу створення проекту, процесу розробки й реалізації, результату.
У проекті можна відокремити два великих блоки робіт [55]:
основна діяльність по проекту;
забезпечення проекту.
Основна діяльність по проекті містить :
доінвестиційні дослідження;
планування проекту;
розробка технічної, проектної і бюджетної документації;
проведення торгів і заключення контрактів;
матеріалізація проекту (будівельно-монтажні роботи);
виконання пуско-налагоджувальних робіт;
здача проекту;
експлуатація проекту;
випуск продукції;
ремонт устаткування;
розвиток виробництва;
демонтаж устаткування(закриття проекту);
Забезпечення проекту містить :
організаційну діяльність;
правове забезпечення;
фінансове забезпечення;
матеріально-технічне забезпечення;
комерційну(маркетингову) діяльність;
кадрове забезпечення;
інформаційне забезпечення.
До основних стадій проектів відносяться :
доінвестиційна стадія;
стадія реалізації;
стадія експлуатації;
Доінвестиційна фаза проекту поєднує :
вивчення прогнозів і напрямків розвитку фірми, регіону,країни;
аналіз умов для впровадження початкового задуму;
розробка концепцій проекту; розробка бізнес-плану проекту і попереднє обґрунтування інвестицій – оцінка життєздатності проекту;
вибір і обґрунтування місця розміщення проекту;
екологічне обґрунтування;
аналіз і перспективу;
попереднє інвестиційне рішення;
розробка попереднього плану реалізації проекту;
На доінвестиційній фазі проекту випускаються 4 основні документи :
- аналіз інвестиційних можливостей;
бізнес-план з попереднім техніко-економічним обґрунтуванням;
уточнене техніко-економічне обґрунтування;
доповідь з питань інвестиційних можливостей;
Інвестиційна стадія проекту містить чотири великих блоки робіт:
1) розробка проектної документації і підготовка проекту до матеріальної реалізації (будівництво);
2) проведення торгів, заключення контрактів, організація закупівель і постачань;
3) матеріалізація проекту(будівельно-монтажні роботи);
4) завершення реалізації проектних рішень;
До 1-го блоку відносяться :
розробка плану проектно-дослідницьких робіт;
підготовка завдання на розробку техніко-економічного обґрунтування;
розробка ТЕО;
узгодження, експертиза і твердження ТЕО, а також завдання на проектування;
ухвалення остаточного рішення про інвестування;
відведення земельної ділянки під будівництво;
підготовка завдання на розробку проекту виконання робіт;
розробка плану реалізації проекту;
До 2-го блоку відносяться наступні роботи :
проведення тендерів і заключення контрактів на проведення проектно- дослідницьких робіт;
планування постачання устаткування і виконання підрядних робіт;
розробка планів (графіків) постачання устаткування;
До 3-го блоку відносяться наступні роботи:
розробка оперативних планів матеріалізації проекту (будівництва);
складання різних графіків використання робочої сили, машин і устаткування;
постачання ресурсів і матеріалів;
матеріалізація проекту (виконання будівельно-монтажних робіт);
моніторинг і контроль;
До 4-го блоку відносяться наступні роботи :
пуско-налагоджувальні роботи;
здача об'єкта замовнику;
мобілізація ресурсів і аналіз результатів реалізації проекту;
Стадія експлуатації містить наступні етапи проекту :
експлуатація;
ремонт і розвиток виробництва;
закриття проекту ( демонтаж, ліквідація);
У більшості проектів важливу роль відіграють шість стадій - це ідентифікація, розробка, експертиза, переговори, реалізація та завершальна оцінка. Ці стадії об'єднані в дві фази: фаза проектування — перші три стадії; фаза впровадження — останні три стадії.
Перша стадія циклу — ідентифікація— стосується вибору або генерування таких ґрунтовних ідей, які можуть забезпечити виконання важливих завдань розвитку. На цій стадії слід скласти перелік усіх можливих ідей, придатних для досягнення цілей економічного розвитку. На подальших стадіях циклу проекту ці та інші ідеї буде уточнено і піддано дедалі ретельнішому аналізові в міру просування по стадіях проекту з метою остаточного визначення тієї комбінації заходів, що найкращим чином забезпечить досягнення цілей проекту. Ідеї, відображені на першій стадії, повинні відповідати деяким широким критеріям здорового глузду, а саме умовам, що прибуток від реалізації проекту перевищить витрати на його здійснення.
Таким чином, перша стадія циклу проекту виходить з чіткого формулювання цілей і тим самим утворює місток поміж аналізом економічної політики держави та аналізом здійснимості проекту. Завдання аналізу економічної політики полягає у встановленні пріоритетних цілей економічного розвитку та дослідженні тих змін у політиці й керівництві, які потрібні для виконання цих завдань. Аналіз можливості здійснення проекту передбачає оцінку цих завдань шляхом порівняння альтернативних засобів їх виконання та вибір найвигідніших варіантів.