Цей показник частіше використовується для довгострокового прогнозування курсу валюти. Дійсно, як ми обговорювали вище, дефіцит державного бюджету не завжди є негативною характеристикою економіки. Тому аналіз даного показника вимагає сумісного розгляду великої кількості різних індикаторів за тривалий проміжок часу. Великого впливу на ринок цей показник не робить.
Topговий баланс відображає різницю між експортом і імпортом товарів. Ми вже відзначали, що зростання експорту дозволяє розвиватися економіці за рахунок інших країн. Стимулюючий вплив позитивного торгового балансу, що росте, на економіку країни приводить до підвищення курсу валюти.
Аналіз негативного торгового балансу важчий, тому що, як ми вже говорили вище, негативний торговий баланс або дефіцит торгового балансу, коли імпорт переважає над експортом, не завжди є свідоцтвом слабкої економіки. Наприклад, що існує тривалий час дефіцит торгового балансу США і Великобританії не заважає валютам цих країн посилюватися.
Необхідно аналізувати не тільки загальний показник торгового балансу країни, але і торговий баланс між окремими країнами: США - Японія, Великобританія - Німеччина і так далі Аналіз приватних торгових балансів дозволяє точніше прогнозувати парну взаємодію валют.
Окрім торгового балансу товарів, варто аналізувати і показники поточного рахунку (current account), і баланс руху капіталів (balance of payment), які допомагають більш повно оцінити ввезення і вивіз капіталу з країни, що, у свою чергу, визначає попит на валюту цієї країни і її ціну.
Ці показники виходять щомісячно і роблять не дуже сильний вплив на валютний ринок.
Ставка відсотка, або облікова ставка, надзвичайно важлива для економіки. Маніпулювання цією ставкою є одним з головних методів регулювання при здійсненні грошової політики центральним банком. Необхідно стежити не тільки за номінальним значенням облікової (процентною) ставки центрального банку, але і за його реальним значенням, тобто номінальним відсотком ставки, зменшеним на величину інфляції.
Передбачається, що існує залежність: зростання реальних процентних ставок приводить до посилення валюти. Дійсно, підвищення облікової ставки викликає втрату інтересу до дорогих кредитів, що з мультиплікативним ефектом зменшує грошову пропозицію і, тим самим, збільшує попит на валюту. При збільшенні попиту курс валюти підвищується.
Пониження облікової ставки, навпаки, збільшує кредитно-грошову масу, що приводить до зростання пропозиції валюти і її здешевлення.
Крім того, слід аналізувати диференціал процентних ставок - різниця реальних процентних ставок між країнами. Якщо рівні таких ставок в двох країнах рівні, і одна з країн підвищує процентну ставку, то це викличе збільшення попиту на валюту цієї країни, а значить, її вартість зросте. Якщо рівні реальних процентних ставок в цих країнах розрізняються, то в одній країні вигідніше розміщувати депозити (там, де відсоток вищий), а в іншій - брати кредити (там, де відсоток нижчий). Тому одна валюта дорожчатиме, а інша - дешевшати.
Час виходу цього показника невідомий заздалегідь і зазвичай співпадає з черговим (плановим) засіданням центрального банку. Засідання центральних банків відбуваються регулярно з певною періодичністю, і дата чергового засідання добре відома всім учасникам ринку. Причому підкреслимо, що скрізь, де ми говоримо, що те або інший стан економіки викликає необхідність пониження або підвищення облікової ставки, це не означає, що центральний банк саме так і поступить. Часто ринок дуже довго чекає підвищення або пониження ставки, а центральний банк може "обдурити" його очікування.
Індекс цін виробників - це один з інфляційних індикаторів, який вимірює ціни внутрішніх виробників: машинобудування, гірської промисловості, сільського господарства, легкій промисловості і так далі При цьому підсумовуються дані майже всіх галузей економіки, і використовується "корзина", яка містить порядка 3400 товарів зі своїми ваговими коефіцієнтами. На відміну від CPI, PPI не включає імпортні товари і послуги. Часто цей індекс називають індексом оптових цін, оскільки з часу свого виникнення на початку сторіччя і до 1978 р. він називався Wholesales Price Index (WPI).
Інфляція - один з найважливіших показників, тому так багато уваги приділяють індексам, які відстежують зміну цін. До таких інфляційних індексів відносяться дефлятор ВНП, PPI і CPI.
Передбачається, що зростання показника PPI відображає посилення інфляції і викликає короткострокове ослаблення валюти. Але при підвищенні темпів інфляції центральний банк, як правило, підвищує процентні ставки, після чого валюта дорожчає. Таким чином, в довгостроковому періоді зростання PPI може привести до посилення валюти Звичайно, найбільш важливе не абсолютне значення PPI, а швидкість росту даного показника.
Цей індекс публікується раз на місяць і робить сильний вплив на ринок, проте менше ніж CPI.
Індекс цін споживачів - це індекс, який точніше відображає інфляційні процеси, чим PPI, оскільки є індексом споживчих роздрібних цін. CPI є "корзиною" різних товарів і послуг з певними ваговими коефіцієнтами, яка включає імпортні товари і послуги.
Передбачається, що зростання даного показника (так само як і для PPI) відображає посилення інфляції і, отже, викликає короткострокове ослаблення валюти. Відмітимо, що порівняння значень і швидкостей зміни CPI і PPI дозволяє виявити внесок імпорту в інфляцію. Є корисним аналізувати і зростання цін на окремі групи товарів, щоб точніше визначити, за рахунок чого відбувається збільшення цін. Наприклад, істотне зростання цих інфляційних індикаторів може бути визначений серйозним підвищенням цін на нафту. У такій ситуації, напевно, неправомірно робити вивід про посилення інфляції як результат неблагополучного стану економіки, тому не можна буквально сприймати CPI і PPI як показники реальної інфляції. Нагадаємо, що інфляція - інерційне явище, що теж необхідно враховувати при аналізі інфляційних індикаторів. Цей індекс публікується раз на місяць і достатньо сильно впливає на валютний ринок.
Основні показники вимірювання грошової маси грошові агрегати - M1 (М0), М2, М3, М4. Найбільше значення при аналізі інфляції має показник M1, який містить найбільш ліквідні грошові ресурси. Проте найчастіше центральні банки і валютний ринок уважно стежать за більш містким показником М3. Також представляє інтерес і взаємний аналіз цих грошових агрегатів через порівняння швидкостей їх зміни. На наш погляд, аналіз даних індикаторів достатньо складний, неоднозначний і вимагає розгляду безлічі інших макроекономічних індикаторів. Дуже швидке збільшення грошової маси в обігу сприяє посиленню інфляції, що приводить в короткостроковому періоді до ослаблення валюти як реакції ринку на погані показники і очікування підвищення процентної ставки. У довгостроковому періоді після зміни останньою курс валюти зростає. Ці індекси публікуються щомісячно і зазвичай не викликають значної реакції валютного ринку.
Показник безробіття - це відношення кількості безробітних до чисельності всього працездатного населення. Зростання безробіття характеризує спад економіки, тому впливає на курс валюти у бік пониження. Навпаки, при розвитку економіки країни зростання і розширення виробництва зменшують безробіття, що збільшує курс валюти. У довгостроковому періоді збільшення зайнятості приводить до зростання доходів населення, що стимулює підвищення темпів інфляції. Нагадаємо, що безробіття і інфляція зазвичай діють в протилежних напрямах: знижуючи інфляцію, ми збільшуємо безробіття, а знижуючи безробіття, ми підсилюємо інфляцію. Цей індекс виходить щомісячно і робить достатньо сильний вплив на валютний ринок, але у меншій мірі, чим наступний індекс.
Зміна курсів валют сильно пов'язана ще і з цінами на найважливіші товари і фінансові інструменти.
Ціни на нафту.75 - 85% міжнародних розрахунків за нафту здійснюються в американських доларах, тому короткочасна реакція курсу долара слідує за ціною на нафту. Дійсно, якщо ця ціна підвищується, то покупцям нафти потрібно більше доларів, що збільшує попит на долари і його курс. Зниження цін на нафту приводить до зменшення попиту на долари і його курсу, а також зменшує інфляцію, оскільки від цього основного енергоносія залежать багато виробництв. А зменшення інфляції, у свою чергу, веде до зниження курсу валюти.
Ціни на дорогоцінні метали. Дані ціни є хорошим індикатором інфляції. При їх падінні небезпека її зменшується, що веде до ослаблення валюти.
Індекс Доу-джонса. Цей індекс відображає стан економіки США і пов'язаний із зміною курсу долара. При пониженні даного індексу курс долара теж знижується. Для решти країн також існує зв'язок курсу валюти з основним для цих країн фондовим індексом. Наприклад, в Японії індекс Никкей (Nikkеi) сильно пов'язаний з курсом йены.
Прибутковість державних облігацій. При зростанні прибутковості облігації, що означає падіння ціни на них, виникає підвищений інтерес вкладення грошей в цей фінансовий інструмент.д.ля покупки облігацій потрібна національна валюта, тобто попит на валюту збільшується, що приводить до зростання курсу цієї валюти. При цьому необхідно враховувати не тільки зміну прибутковості державних облігацій, але і порівнювати прибутковості облігацій різних країн, оскільки інтерес представляють найбільш прибуткові облігації.
Монетарна політика центральних банків. Мета - досягнення максимального безінфляционного економічного зростання.