Також зростає питома вага ПДВ у структурі непрямих податків у Державному бюджеті за період 2003-2007 рр. вона зросла із 35,3 % у 2002 р. до 51,6% у 2007 р.. При цьому простежується тенденція до поступового зменшення ролі акцизу у податкових платежах за даний період, а фіскальна роль мита залишається майже без змін. Доволі показовою є ситуація 2005 року, коли надходження по ПДВ подвоїлися, а по миту виросли в півтора рази, що пов'язано із закриттям вільних економічних зон.
Зокрема, майже 2/3 надходжень від непрямих податків забезпечують митні органи (68% у 2007 році). Крім того, 70% загальних надходжень ПДВ, забезпечують митні органи під час розмитнення товарів чи послуг. Даний податок складає левову частку у загальних надходженнях забезпечених митницею, - понад 77 % у 2006-2007 р.р.. На другому місці перебуває мито, яке в середньому займає 17-18% у загальних надходженнях, забезпечених митницею (табл. 2).
Відношення податкових надходжень адміністрованих митницею, до обсягів імпорту в останні роки є стабільним і складає 17,1-18,3%. Такий низький рівень податкового навантаження пояснюється застосуванням податкових векселів (надходження зараховуються вже як адміністровані податковою службою) і значною кількістю пільг при ввезенні окремих видів товарів (зокрема при імпорті нафти і газу мито не справляється).
Проте, зі вступом до СОТ, значимість та вплив на наповнення бюджету по таких видах обов'язкових платежів державі як мито (ввізне так і вивізне) та акциз будуть суттєво скорочуватись. Зокрема, будуть звільнені від розмитнення транспортні засоби, що становлять вагому частку надходжень по акцизу. Водночас зростатиме частка акцизу у ціні алкогольних та тютюнових виробів, що зумовить збільшення надходжень по даному джерелу. У цьому контексті слід відзначити, що частка акцизу у ціні тютюнових виробів в Україні складає близько 25%, тоді як, наприклад, у Великій Британії - 60-65% [6].
Таблиця 2Наповнення Державного бюджету України органами Державної митної службиу 2004-2007рр. млрд.грн *
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
| Забезпечено надходжень, всього, млрд. грн. | 18,2 | 31,0 | 41,2 | 54,1 |
| - у % до загальних податкових надходжень Держбюджету | 66,4 | 65,0 | 63,2 | 68,1 |
| - у % до загальних надходжень Державного бюджету | 40,6 | 41,6 | 43,3 | 46,4 |
| - в т.ч. адміністровано податку на додану вартість | 13,1 | 23,0 | 31,9 | 41,7 |
| частка ПДВ у надходженнях, забезпечених митницею, % | 71,8 | 74,1 | 77,4 | 77,1 |
| частка ПДВ, забезпеченого митницею у загальних | ||||
| надходженнях по ПДВ, % | 78,4 | 68,0 | 67,2 | 70,2 |
| - в т.ч. адміністровано акцизного збору | 0,35 | 0,5 | 0,9 | 1,3 |
| частка акцизу у надходженнях, забезпечених митницею, % | 2,0 | 1,7 | 2,2 | 2,5 |
| - в т.ч. адміністровано мита | 4,2 | 6,5 | 7,2 | 9,9 |
| частка мита у надходженнях, забезпечених митницею, % | 23,1 | 21,0 | 17,5 | 18,3 |
| Відношення податкових надходжень до обсягів імпорту, % | 12,55 | 17,15 | 18,27 | 17,83 |
*Складено за даними ДМСУ
Експортно-імпортні фактори суттєво впливають на фінансову базу держави. Основним завданням держави у сфері зовнішньої торгівлі є забезпечення ефективного функціонування фінансового механізму регулювання експортно-імпортної діяльності, який би при цьому давав можливість належним чином формувати фінансову базу держави. Модель впливу експортно-імпортних операцій з продукцією АПК на фінансову базу держави представлена в табл. 3.У даній моделі ми ставили перед собою завдання максимально оцінити вплив експортно-імпортних операцій (тобто врахувати максимальну кількість факторів на фінансову безпеку держави та її економіку). Зрозуміло, що переважну більшість з них досить складно оцінити аналітично, оскільки цей вплив є опосередкованим і залежить від багатьох факторів. Класично прийнято вважати, що переважання експорту над імпортом має більше переваг і є бажаним, ніж зворотний випадок. Адже, за такої ситуації, створюються робочі місця, росте зайнятість населення та здійснюється ріст ВВП, відповідно, зростають й інші можливості держави.
Таблиця 3Вплив експортно-імпортних операцій на фінансову базу держави
| Показники | Вигоди | Втрати |
| Експорт сільськогосподарської продукції | - надходження вивізного мита -валютні надходження (покращення сальдо валютного балансу)- зростання ціни та збільшення податкових надходжень (податку на прибуток та ПДВ)- зменшення обсягів бюджетного дотування внаслідок зростання ціни | - необхідність відшкодування ПДВ, сплаченого в Україні- необхідність стимулювання (субсидування) експорту;- витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадках надмірного експорту (за неналагодженого механізму) |
| Імпорт сільськогосподарської продукції | - надходження ввізного мита- надходження імпортного ПДВ- акцизний збір з імпорту;- зниження цін на внутрішньому ринку (вигода для споживачів);- зменшення обсягів субсидування доходів населення. | - зниження ціни та зменшення надходжень від податку на прибуток, ПДВ та ПДФО;- втрати робочих місць та необхідність збільшення виплат по безробіттю, витрати на створення нових робочих місць ;- збитки вітчизняних товаровиробників внаслідок зниження ціни та необхідність їх дотування;- збільшення імпортозалежності, витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадку підвищення світових цін |
| Використання вітчизняних ресурсів (техніка, оборотні засоби) | - підвищення рівня зайнятості населення,зменшення виплат по безробіттю;- збільшення надходжень від податку наприбуток, ПДВ та ПДФО;- формування експортного потенціалу,зниження залежності від імпорту та, відповідно, світових цін | - недоотримання прибутку внаслідок застосування технологічно відсталих засобів виробництва;- необхідність реалізації державної програми будівництва заводів з виробництва техніки та інших виробничих факторів (добрив, гербіцидів) |
| Імпортматеріальних ресурсів (техніка, оборотні засоби) | - надходження ввізного мита- надходження імпортного ПДВ- акцизний збір з імпорту;- здешевлення продукції внаслідок застосування сучасних засобів виробництва та технологій;- підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства за ціною | - зниження рівня зайнятості- переорієнтація або закриття заводів з виробництва техніки і виробничих факторів- недоотримання прямих податків- залежність від імпорту засобів Виробництва |
При експорті сільськогосподарської продукції вітчизняні товаровиробники сплачують вивізне мито, проте держава їм відшкодовує ПДВ. На відміну від товаровиробників, вигоди та втрати для держави дещо відрізняються. Так, при експорті сільськогосподарської продукції вигодами для держави є: надходження вивізного мита, валютні надходження, зростання ціни та збільшення податкових надходжень (податку на прибуток та ПДВ), а також зменшення обсягів бюджетного дотування внаслідок зростання ціни.
До негативних сторін можна віднести необхідність відшкодування ПДВ, стимулювання (субсидування) експорту, витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадках надмірного експорту. Аналогічна ситуація спостерігається при імпорті сільськогосподарської продукції та при експорті-імпорті сільськогосподарської техніки та інших виробничих засобів вітчизняного та іноземного виробництва.
Розглядаючи структуру експорту-імпорту сільськогосподарської продукції (табл. 4-5) варто відмітити, що нині спостерігається тенденція до зростання питомої ваги експорту сільськогосподарської продукції у загальному обсязі експорту товарів з України та зменшення частини імпорту сільгосппродукції у загальній структурі імпорту. Також слід відмітити, що після отримання Україною статусу члена СОТ відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,8% до 11,2% [7].
Таблиця 4Структура експорту сільськогосподарської продукції з України у 2003-2007рр. *
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
| Частка сільськогосподарської продукції у загальному обсягу експорту, % | 11,81 | 10,63 | 12,58 | 12,20 | 12,71 |
| Темп зростання обсягів експорту сільськогосподарської продукції, % | x | 127,0 | 124,0 | 109,5 | 132,6 |
| Відношення обсягів експорту сільськогосподарської продукції до валової продукції сільського господарства, % | 4,13 | 4,06 | 4,54 | 4,85 | 5,69 |
| Група І УКТ ЗЕД:обсяги експорту всього, млн. дол.% від загального експорту с.-г. продукції | 523,3 19,2 | 648,5 18,7 | 732,0 21,4 | 396,5 8,4 | 747,2 12,0 |
| Група ІІ УКТ ЗЕД:обсяги експорту всього, млн. дол.% від загального експорту с.-г. продукції | 745,8 27,3 | 1135,6 32,7 | 1694,8 39,4 | 1950,5 41,4 | 1726,4 27,6 |
| Група ІІІ УКТ ЗЕД:обсяги експорту всього, млн. дол.% від загального експорту с.-г. продукції | 558,8 20,5 | 545,8 15,7 | 587,2 13,6 | 971,4 20,6 | 1718,0 27,5 |
| Група ІУ УКТ ЗЕД: | |||||
| обсяги експорту всього, млн. дол. | 904,2 | 1140,7 | 587,2 | 1394,2 | 2056,2 |
| % від загального експорту с.-г. продукції | 23,0 | 22,9 | 25,6 | 29,6 | 42,9 |
*Складено за даними Державного комітету статистики України.
Як видно з даних табл. 5, частка сільськогосподарської продукції в загальному обсязі експорту в аналізованому періоді постійно зростає: з 10,6% у 2004 р. до 12,7% у 2007 р.. На даний момент, сільськогосподарська продукція забезпечує 1/8 всього вітчизняного експорту, що є достатньо високим показником в порівнянні з країнами ЄС.