Прогнозування фінансового стану підприємства доцільно здійснювати шляхом моделювання, оскільки останнє дозволяє відображати перспективний фінансовий стани в залежності від необмеженої кількості факторів. Таким чином, адекватність прогнозування фінансового стану залежить від процедури та логіки побудови прогнозної моделі. Це обумовлює необхідність визначення послідовності процедур та основних етапів прогнозування.
Ґрунтуючись на розробленому алгоритмі прогнозування фінансового стану підприємства , пропонується наступна методика його проведення, яка складається з трьох етапів:
1) підготовчій етап, на якому здійснюється збір та первинна обробка інформації про фінансовий стан підприємства;
2) аналіз фінансового стану підприємства, який дозволяє виявити основні фактори, що впливають на зміну фінансового стану;
3) прогнозування фінансового стану та його моделювання в залежності від цілей прогнозування.
Прогнозування фінансового стану є необхідним складовим елементом управління і однією з основних умов ефективного планування.
Прогнозування показників платоспроможності базується на основі критеріїв, за якими приймаються рішення: про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним; про наявність реальної можливості відновлення платоспроможності; про наявність реальної можливості втрати платоспроможності, коли підприємство найближчим часом не зможе виконати свої зобов’язання перед кредиторами.
Платоспроможність – це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання. Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану – воно періодично або постійно є неплатоспроможним.
Часом платоспроможність помилково ототожнюється лише з наявністю грошових коштів на рахунках в установах банків і в касі підприємства.
Проте наявність грошових коштів в установах банків і в касі характеризує не платоспроможність, а поточну готовність (можливість) підприємства розрахуватись по виникаючих зобов’язаннях.
Вважається, що наявність грошових коштів у підприємств на рахунках у банках повинна відповідати різниці між поточною кредиторською і дебіторською заборгованістю [15, с. 349].
У цьому зв’язку однією з важливіших проблем підприємства є підвищення рівня поточної платіжної готовності.
Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більші, ніж поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів, сплаті платежів до бюджету, позабюджетних фондів та інші у зв’язку з перевищенням зобов’язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність або неспроможність.
Підприємство визнається неплатоспроможним на підставі виявлення незадовільної структури балансу.
Незадовільна структура балансу – це такий стан майна і зобов’язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов’язань перед кредиторами у зв’язку з недостатнім рівнем ліквідності майна [12, с. 238].
Використовуючи дані бухгалтерського балансу, розрахуємо основні показники таблиці 2.3.1 та спробуємо оцінити структуру балансу Твариства.
Таблиця 2.3.1.Оцінка структури балансу ЗАТ «Черкасивторресурси» протягом 2006-2007рр.
| Показники | Алгоритм розрахункуза балансом | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | Оптим.значення | Можливі рішення | |
| 2006 | 2007 | ||||||
| Коефіцієнт загальної ліквідності | ряд.260+270(до 1 року)ряд.620+(430+630)до 1 року | 1,30 | 1,69 | 2,03 | > 2 | Структура балансу задовільна | |
| Коефіцієнт забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом | ряд.260+270 (до 1 року) – 620 – (430 – 630)до 1 рокуряд. 260 + 270до 1 року | -0,80 | -23,86 | 0,16 | > 0,1 | Структура балансу задовільна | |
| Коефіцієнт відновлення платоспроможності (розраховують, якщо значення одного із двох коефіцієнтів нижче за оптимальне) | К1зл + В / Т(__Кзл)2де: В – період (6 міс)відновленняплатоспроможності;Т- період у місяцях, що аналізується | - | 0,94 | 1,10 | > 1 | Підприємство має стійке фінансове положення і є платоспроможним | |
| Коефіцієнт втрати платоспроможностірозраховують, якщо значення двох попередніх коефіцієнтів нижче за оптимальні) | К1зл + В / Т(__Кзл)2де: ВТ – період(3 місяці) втратиплатоспроможності | - | 0,89 | 1,06 | > 1 | Підприємство має стійке фінансове положення і є платоспроможним | |
Розраховані показники дають змогу зробити висновки, що протягом 2005-2006рр. підприємство було неплатоспроможнім, оскільки мало незадовільну структуру балансу й показники загальної ліквідності та забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом були нижче за оптимальні значення.
ЗАТ «Черкасивторресурси» у 2007 році значення коефіцієнтів має вищі за оптимальні. Це означає, що структура балансу є задовільною, Товариство забезпечене власним оборотні капіталом і має достатньо поточних активів для того, щоб покрити свої короткострокові зобов’язання. Таким чином, підприємство має стійке фінансове положення і є платоспроможним.
З метою попередження можливих фінансових труднощів і неплатежів у майбутньому слід скласти прогнозний розрахунок платоспроможності на найближчу перспективу виходячи з даних на кінець 2007 року (табл. 2.3.2).
При складанні цього розрахунку враховується першочерговість платежів і рівень мобільності платіжних засобів. Тому спочатку беруться в розрахунок найбільш мобільні засоби і першочергові платежі. Для проведення такого розрахунку використовуються дані бухгалтерського балансу.
Таблиця2.2.3. Розрахунок платоспроможності ЗАТ «Черкасивторресури»на перспективу
| Тип фінансової стійкості | Поточна платоспроможність | У короткостроковій перспективі | У довгостроковій перспективі |
| Абсолютний | А1> П1108,3 < 780,6 | А1> П1 + П2108,3 < 780,6 | А1> П1 + П2 + П3108,3 < 1195,6 |
| Нормальний | А1 + А2> П1762,0 < 780,6 | А1 + А2> П1 + П2762,0 < 780,6 | А1 + А2> П1 + П2 + П3762,0 < 1195,6 |
| Передкризовий | А1 + А2 + А3 > П11427,2 > 780,6 | А1 +А2 + А3> П1 + П21427,2 > 780,6 | А1 + А2 + А3> П1 + П2 + П31427,2 > 1195,6 |
| Кризовий | А1 + А2 + А3< П11427,2 > 780,6 | А1 + А2 + А3 < П1 + П21427,2 > 780,6 | А1+ А2 +А3< П1 + П2 + П31427,2 > 1195,6 |
Враховуючи ступінь ліквідності оборотних активів фінансовий стан підприємства може бути оцінений як на дату складання звітності, так і на дострокову та короткострокову перспективу як передкризовий.
Ознаками платоспроможності має бути : наявність грошей в касі на поточних рахунках; брак простроченої кредиторської заборгованості.
Однак наявність тільки незначних залишків грошей на поточних рахунках не означає неплатоспроможність підприємства, бо кошти на поточних рахунках можуть надійти протягом кількох днів.
Щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба має дбати про те, щоб його суто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, іншим кредиторам). Однак кома характеристика постійних значних залишків грошей на поточному рахунку підприємства як ознаки високої майстерності управління фінансовими ресурсами, високої ліквідності підприємства є помилковою.
3. Шляхи покращення фінансового стану ЗАТ “Черкасивторресурси”
Формування раціональної структури джерел фінансових ресурсів підприємницьких структур для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань фінансів цих структур.
За умов ринку фінансові ресурси оптимізуються для підвищення ринкової вартості підприємства, що залежить від чистої рентабельності власних коштів та норми розподілу на дивіденди. Тому, на нашу думку, методики, прийняті в світовій практиці щодо оптимізації структури фінансових ресурсів підприємства, можуть бути реалізовані лише за наявності розвинутого ринку цінних паперів та статистики про нього. В Україні питома вага акціонерних товариств, які реалізують власні цінні папери на фондовому ринку, поки що незначна, проте сам механізм оптимізації фінансових ресурсів в умовах їхнього дефіциту становить певний інтерес.
Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних їм пасивів. Активи й пасиви підприємницьких структур за строками обігу можна поділити на коротко- та довгострокові.
Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, називається вартістю капіталу (в економічній літературі зустрічається назва "ціна капіталу"). В оптимальному варіанті передбачається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок короткострокових пасивів, а основні та прирівняні до них засоби фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.