У ринковій економіці акціонерна форма власності переважає над іншими і має деякі особливості формування власних фінансових ресурсів, що полягають у їхній структурі. Можна виділити три основних джерела: акціонерний капітал, фонди власних коштів та нерозподілений прибуток. Таким чином, фінансування господарської діяльності акціонерних товариств із зовнішніх джерел (зовнішнє фінансування) здійснюється за рахунок позик та емісії облігацій підприємства. Це дає змогу вирішувати протиріччя між акціонерами та адміністрацією щодо неоднозначного ставлення до форми власності.
По-перше, керівники підприємств схильні до збільшення власної частки в доходах підприємства за рахунок витрат, пов'язаних із виконанням ними своїх функцій — витрати на відрядження, представницькі витрати, високий рівень заробітної плати й ін., що суперечить інтересам акціонерів.
По-друге, керівники підприємства, вкладаючи у нього свою працю, більше на собі відчувають зміни дохідності на противагу акціонерам, які можуть легше диверсифікувати свої вклади, а тому керівники схильні вибирати менш ризикові, але прибуткові проекти, не виправдовуючи сподівань акціонерів на підвищення дивіденду.
По-третє, керівники, обмежені терміном контрактів, часто віддають перевагу короткостроковим проектам, завдаючи шкоди довгостроковій стратегії підприємства.
У приватних підприємствах джерела формування фінансового капіталу досить обмежені. Це пов'язано з тим, що такі підприємства представляють інтереси, як правило, одного або кількох членів родини. Тому на початковому етапі діяльності такого підприємства фінансовий капітал формується виключно за рахунок коштів власника підприємства. Чим більше коштів у власника приватного підприємства, тим більшим буде обсяг початкового фінансового капіталу.
Через невеликі розміри і високий ризик приватні підприємства на початковому етапі своєї діяльності практично не можуть розраховувати на залучення коштів з інших джерел. Чинні приватні підприємства поряд із засобами власника можуть використовувати такі джерела формування фінансового капіталу: довгострокові й короткострокові кредити — банківських установ; довгострокові й короткострокові кредити і позики небанківських фінансових інститутів; фінансовий лізинг; короткостроковий товарний (комерційний) кредит; нормативну і прострочену кредиторську заборгованість; чистий прибуток; амортизаційні відрахування; податкові пільги і кредити.
Приватним підприємствам найскладніше відшукати джерела фінансового капіталу, а тому вони змушені орієнтуватися в першу чергу на власні фінансові можливості, не нехтуючи пошуком інших джерел формування фінансового капіталу (табл.3.1).
Таблиця 3.1 Джерела формування фінансового капіталу у приватних підприємствах України, %
| Джерела формування фінансового капіталу | Приватні підприємства | Малі приватні підприємства |
| 1. Власні джерела створення фінансового капіталу | 83,7 | 87,6 |
| 1.1. Зовнішні джерела створення власного фінансового капіталу | 53,0 | 50.8 |
| -- кошти засновників підприємств | 10,2 | 12,3 |
| — пайові внески учасників | 6.8 | 4,6 |
| — кошти асоціацій, концернів, холдингів тощо | 12,4 | 2,5 |
| — інші кошти | 37,2 | 31,4 |
| 1.2 Внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу | 30,7 | 36,8 |
| — прибуток, що спрямовується на капіталізацію | 6,8 | 4,2 |
| — амортизаційні відрахування | 2,2 | 12,0 |
| — інші кошти | 21.7 | 30,6 |
| 2. Позикові джерела створення фінансового капіталу | 16,3 | 12,4 |
| 2.1 Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу | 7,5 | 7,7 |
| — довгострокові кредити банків | 0.3 | |
| — короткострокові кредити банків | 1.3 | 1,5 |
| — короткостроковий комерційний кредит | 5,9 | 6,2 |
| 2.2. Внутрішні джерела створення позикового фінансового капіталу | 8,8 | 4,7 |
| — кредиторська заборгованість | 8,5 | 4,6 |
| — інші внутрішні джерела позикових коштів | 0.3 | 0,1 |
| Усього джерел формування фінансового капіталу | 100,0 | 100,0 |
Таким чином, у процесі фінансової діяльності підприємства усіх форм власності використовують різні джерела фінансових ресурсів для формування сукупного фінансового капіталу. Однак більшість підприємств віддає перевагу власним джерелам фінансових ресурсів і незначною мірою позиковим коштам.
Із метою забезпечення ефективнішого формування фінансового капіталу необхідно, щоб підприємства усіх форм власності й організаційно-правового статусу використовували не тільки власні фінансові ресурси, а й кошти фінансового ринку. Проте для цього держава повинна створити сприятливі економічні умови і нормативно-правову базу, щоб ресурси фінансового ринку були доступні підприємствам усіх форм власності і галузей народного господарства. У чинних приватних підприємствах фінансовий капітал формується на 83,7% за рахунок власних фінансових ресурсів і на 16,3% за рахунок позикових коштів. Питома вага засновників і учасників у створенні фінансового капіталу становить у всіх приватних підприємствах 17%, а у малих приватних підприємствах — 22,9%. Значна частина коштів, що використовується для створення фінансового капіталу формується у тіньовому секторі. За даними цієї таблиці, питома вага тіньових коштів, що спрямовувалися на формування фінансового капіталу в усіх приватних підприємствах, становила 58,9%, а у малих приватних підприємствах — 62%.
Дещо більші можливості для формування фінансового капіталу мають колективні підприємства, особливо акціонерні товариства відкритого типу, що повною мірою можуть скористатися практично всіма реальними джерелами фінансових ресурсів.
Новостворені акціонерні товариства відкритого типу формують фінансовий капітал за рахунок зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів. Серед них найбільше значення у відкритих акціонерних товариствах мають внески засновників і кошти, що надходять від емісії акцій. Завдяки цим джерелам акціонерні товариства на 98—100% формують статутний капітал, що є базою, серцевиною, стрижнем усього фінансового капіталу акціонерного підприємства.
Вивчення порядку формування фінансового капіталу у новостворених відкритих акціонерних товариствах свідчить, що на початковому етапі діяльності таких підприємств використання джерел позикових фінансових ресурсів здійснюється в обмежених обсягах. Насамперед використовуються короткострокові кредити банківських і небанківських фінансових установ, а також короткострокові позики небанківських фінансових установ. При можливості використовуються податковий кредит і пільги, а також короткостроковий товарний (комерційний) кредит під товарно-матеріальні цінності. У чинних відкритих акціонерних товариствах є можливість використовувати практично усі джерела формування фінансового капіталу, розглянуті раніше, але основна перевага віддається джерелам власних фінансових ресурсів (табл.3.2).
Таблиця 3.2 Джерела формування фінансового капіталу у відкритих акціонерних товариствах, %
| Джерела формування фінансового капіталу | Відкриті акціонерні товариства (ВАТ) | У т. ч. | |
| державні | Недержавні | ||
| 1 . Власні джерела створення фінансового капіталу | 78,2 | 80.4 | 74.6 |
| 1.1. Зовнішні джерела створення власного фінансового капіталу | 47,8 | 46.8 | 44.8 |
| — кошти засновників підприємства | 10,5 | 39,4 | 3.2 |
| — кошти, що надходять від емісії акцій | 23,7 | 3,0 | 30.5 |
| — фінансові ресурси державного та місцевого бюджетів | 2,5 | 2.5 | - |
| — фінансові ресурси цільових позабюджетних фондів | 0.1 | 0,1 | - |
| — кошти галузевих цільових грошових фондів | 0,4 | 0,4 | - |
| — кошти асоціацій, концернів, холдингів тощо | 0,3 | 0.1 | 0,5 |
| — страхові відшкодування коштів | 0.1 | 0.1 | 0,1 |
| — інші зовнішні джерела | 10,2 | 1,2 | 10,5 |
| 1 .2. внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу | 30,4 | 33.6 | 29,8 |
| — прибуток, що спрямовується на капіталізацію | 5,8 | 6.2 | 5,4 |
| — амортизаційні відрахування | 19.6 | 22,3 | 19.3 |
| — індексація основних та обігових активів | 1,2 | 1.3 | 1,1 |
| — інші внутрішні джерела | 3,8 | 3,8 | 4,0 |
| 2. Позикові джерела створення фінансового капіталу | 21,8 | 19,6 | 25.4 |
| 2.1. Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу | 6.3 | 4.7 | 7.2 |
| — довгострокові кредити банків | 1,3 | 0,7 | 1,6 |
| — довгострокові облігаційні позики | - | - | - |
| — довгострокові кредити та позики («банківських установ | 0.2 | - | 0.2 |
| — фінансовий лізинг | 0.1 | 0.1 | - |
| — довгостроковий кредит і пільги | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| — короткострокові кредити банків | 2,7 | 2.8 | 2,7 |
| — короткострокові кредити й позики небанківських установ | 0,2 | - | 0.2 |
| — комерційний кредит | 1,7 | 1.0 | 2,4 |
| 2.2. внутрішні джерела створення позикового фінансового капіталу | 15,5 | 14,9 | 1В.2 |
| — відстрочення та прострочення заборгованості за майно в оренді | 0,3 | 0,2 | 0.4 |
| — реструктуризований борг за кредитами та позиками | 0.1 | 0,1 | 0.1 |
| — відстрочена податкова заборгованість | 0,8 | 1.1 | 0.7 |
| — короткострокові кредити, не сплачені в строк | 1,3 | 1.5 | 0.9 |
| — комерційний кредит, не сплачений у строк | 3,9 | 4.1 | 3.8 |
| — кредиторська заборгованість | 7,5 | 6.9 | 10,1 |
| — інші внутрішні джерела позикових коштів | 1.6 | 1,0 | 2,2 |
| Усього джерел формування фінансового капіталу | 100.0 | 100,0 | 100.0 |
У ринковій економіці є механізми, що призводять до пом'якшення суперечностей через випуск фінансових активів, які дають змогу власникам облігацій ставати акціонерами.