Найхарактернішими проблемами є такі.
1. Діючі програми часто не містять індикаторів моніторингу й оцінки результативності й ефективності бюджетних витрат.
2. Вибрана система показників і оцінки не відповідає визначеним програмним цілям.
3. Не визначено порядок і методику проведення оцінки на основі встановленої системи показників (критеріїв) і застосування результатів проведеної оцінки в бюджетному процесі (планування й виконання).
4. Не визначено порядок моніторингу результатів програмних заходів, що реалізуються за рахунок засобів різних рівнів бюджетів.
5. Недостатньо розробленими є нормативно-правова й методична бази проведення внутрішнього аудиту застосування програм як інструмента бюджетного планування й реалізації бюджетних видатків.
6. Виникають труднощі при складанні прогнозів результатів і витрат на весь період реалізації програми, особливо довгострокової.
7. Вибрані для здійснення моніторингу показники не мають достовірного джерела інформації і проміжних значень за етапами реалізації програми.
8. Спостерігається досить слабкий інформаційний супровід самих програм, а також результатів моніторингу програм і видатків бюджету на їх реалізацію.
Для розв'язання проблеми щодо вдосконалення інформаційної підтримки регіональних цільових програм, які виконуються в Україні, був створен єдиний реєстр РЦП обласного рівня, АР Крим, міст Києва і Севастополя, який містить понад 900 регіональних програм, діючих станом на 01.11.2010 року. На підставі аналізу спрямованості програм, термінів їх реалізації, а також інших атрибутів запропоновано склад реквізитів для їх характеристики, наведений нижче.
1. Ідентифікаційний код — визначає регіон і рік дії.
2. Найменування програми.
3. Ознака регіональної програми — для можливого включення до універсшіь-ного довідника.
4. Ознака підпрограми — якщо програма передбачає залучення коштів декількох місцевих бюджетів та/або реалізацію заходів, які фінансуватимуться за кількома кодами функціональної класифікації видатків бюджету.
5. Розпорядник коштів.
6. Відповідальний за програму (замовник, адміністратор, координатор виконання програми) — орган, що контролює виконання програми.
7. Виконавець програми — може бути декілька, може збігатися з відповідальним виконавцем.
8. Орган, що затвердив програму.
9. Різновид затвердження — затвердження первісної програми, затвердження змін до програми.
10. Номер рішення про затвердження.
11. Орган, з яким погоджено програму, — може бути декілька.
12. Початок дії програми.
13. Кінець дії програми — для постійної програми відсутній.
14. Різновид програми за спрямованістю — комплексна, економічна, наукова, науково-технічна, соціальна, національно-культурна, екологічна, правоохоронна.
15. Код функціональної класифікації видатків бюджету — може бути декілька.
16. Різновид програми за терміном виконання — довгострокова, середньо-строкова й короткострокова.
17. Обсяг фінансування програми.
18. Джерело фінансування — може бути декілька.
19. Очікуваний результат.
20. Стан виконання програми — чинна, скасована.
21. Адреса сайта з текстом програми.
22. Адреса сайта із заключним звітом.
На основі запропонованого складу атрибутів і відповідних реквізитів розроблено проект програмного довідника місцевих бюджетів.
Довідник запропоновано створити у вигляді сукупності таблиць (наведено нижче), у якій сполучені таблиці пов'язані з основною з допомогою ключового поля, роль якого виконує ідентифікаційний код. Ідентифікаційний код однозначно ідентифікує конкретну цільову програму. У записах основної таблиці він не повинен повторюватися. У наведеній схемі сполучені таблиці створено для всіх реквізитів, які мають (можуть мати) два чи більше значень для однієї цільової програми.
У наведеному варіанті структури код, шо ідентифікує конкретну цільову програму, складається з 7-ми знаків: коду регіону, двох останніх цифр року первинного затвердження програми й порядкового номера програми в межах одного регіону й одного року.
Залежно від призначення довідника розрядність коду може бути змінено. Якщо довідник повинен охоплювати програми, що виконувалися до 2000 року, розрядність цифр року доцільно збільшити до 4-х для зручності сортування за роками в разі наступної програмної обробки (тоді розрядність коду зростає до 9).
Ідентифікаційний код може бути розширено за рахунок інших кодових полів основної таблиці, але, на нашу думку, доцільно надати йому максимально компактного вигляду.
Значення регіону й року можна повторити також у вигляді окремих полів реквізитів, якщо при проектуванні програмного супроводження довідника це буде визнано за доцільне.
Для укладання довідника мають бути сформовані класифікатори всіх реквізитів, подані кодовими значеннями. Як варіант може бути використано загальнодержавні класифікатори ЄДРПОУ, КЕКВ та інші. Розрядність відповідних кодових полів ми поки не визначаємо (у структурі вона представлена знаком X). Ці класифікатори будуть невід'ємною складовою частиною довідника. Допускається можливість зміни класифікаторів з роками, тоді відповідний реквізит матиме декілька класифікаторів — для кожного року чи сукупності років.
Кількість сполучених таблиць можна зменшити за однією з двох умов. По-перше, якщо максимальну кількість значень якогось із реквізитів достовірно обмежено певним числом (це питання потребує дослідження), цей реквізит можна включити до основної таблиці, виділивши для нього декілька полів. По-друге, якщо до програмного забезпечення, яке супроводжуватиме довідник, буде поставлено жорсткі вимоги щодо необхідної гнучкості, воно повинно допускати зміну за потреби кількості полів у основній таблиці.
Структура основної таблиці:
7 знаків | Ідентифікаційний код: 2 знаки — код регіону |
2 знаки — рік | |
3 знаки — порядковий номер | |
Текстове поле | Найменування програми |
1 знак | Ознака регіональної програми |
1 знак | Ознака підпрограми |
X знаків | Код розпорядника коштів |
X знаків | Код відповідального за програму |
Текстове поле | Початок дії програми |
Текстове поле | Кінець дії програми |
1 знак | Код різновиду програми за спрямованістю |
1 знак | Код різновиду програми за терміном виконання |
Числове поле | Обсяг фінансування програми |
Текстове поле | Очікуваний результат |
1 знак | Стан виконання програми |
Текстове поле | Адреса сайта з текстом програми |
Текстове поле | Адреса сайта із заключним звітом |
Структура сполучених таблиць:
Структура таблиці виконавців програми:
7 знаків | Ідентифікаційний код |
X знаків | Код виконавця |
Структура таблиці затверджень програми:
7 знаків | Ідентифікаційний код |
X знаків | Код органу, що затвердив програму |
1 знак | Різновид затвердження |
Дата | Дата затвердження |
Числове поле | Номер рішення про затвердження |
Структура таблиці органів, з якими погоджено програму:
7 знаків | Ідентифікаційний код |
X знаків | Код органу, з яким погоджено програму |
Структура таблиці кодів функціональної класифікації видатків бюджету:
7 знаків | Ідентифікаційний код |
6 знаків | Код функціональної класифікації видатків бюджету |
Структура таблиці джерел фінансування:
7 знаків | Ідентифікаційний код |
X знаків | Код джерела фінансування |
Висновок
Впровадження в Україні розробленого проекту програмного довідника місцевих бюджетів дасть можливість на основі застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій значно якісніше виконувати моніторинг й оцінку виконання РЦП на рівні певного регіону, а також країни загалом. Це, у свою чергу, сприятиме підвищенню результативності й ефективності управління процесами соціально-економічного розвитку регіонів.
При створенні єдиного інформаційного простору системи управління державними фінансами, у процесі інтеграції інформаційно-аналітичних систем різних рівнів однією з ключових проблем є побудова єдиної системи нормативно-довідкової інформації, що містить низку класифікаторів і словників, довідників, де програмному довіднику місцевих бюджетів також відведено важливу роль.
Використані джерела
1. Концепція застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2010 № 538-р.
2. http://www.minfin.gov.ua/control /uk/publish/atticle?art_id=52487&cat_ id=51705.
3. Запатріна І.В.Бюджетний механізм економічного зростання. — К.: Ін-т соц.-екон. стратегій, 2007. — 528 с.