| Показник | Межа зміни | 2008 | 2009 | 2009-2008 |
| Коефіцієнт забезпеченості власними коштами | 0,3-0,4 | 0,8 | 0,9 | 0,1 |
| Коефіцієнт фінансової автономії | >0,5 | 0,9 | 1,0 | 0,1 |
| Коефіцієнт заборгованості | <0,5 | 0,1 | 0,1 | 0 |
| Коефіцієнт фінансового лівериджу | >1-1,5 | 7,3 | 19,0 | 11,7 |
| Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості | 1,0 | 1,4 | 0,5 | -0,9 |
Розрахунки свідчать про наступні результати. Забезпеченість власними коштами на підприємстві знаходиться в межах норми. Значення даного коефіцієнта 0,8-0,9 при нормі більше 0,3-0,4. Фінансова автономія підприємства також має місце. Це означає, що воно може фінансувати діяльність власними коштами. Так, якщо межею його є 0,5, то фактичні значення за два роки наближені до 1,0. Заборгованість підприємства не перевищує критичні межі. Фінансовий ліверидж, який визначає перевагу власного капіталу над позиковим посилюється в 2009 році більш як вполовину. Єдиним негативним моментом в управління капіталом у визначений період є те, що підприємство допустило значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською в 2008 році. Однак у 2009 році ситуація врівноважилась і співвідношення набуло оптимальних значень.
Отримані результати свідчать про хороший рівень управління капіталом на даному підприємстві. Єдиним побажанням може бути збереження його в перспективі.
Оцінка ступеня ділової активності підприємства характеризується передусім спроможністю підприємства ефективно управляти власними обіговими активами.Оптимальність такого управління визначають наступні економічні показники.
Першим з них є показник оборотності обігових коштів. Його визначають співвідношенням чистої виручки до середнього обсягу обігових активів. Прискорення даного показника в періоді говорить про покращення стану ділової активності підприємства. Розрахуємо показник за 2008 та 2009 роки:
11679/(5832+5886)/2 = 2,0
14373/(5886+5863)/2 = 2,4
Зміна показника позитивна, що означає прискорення оборотності обігових коштів в 2009 році. Це прискорення становить 0,4.
Визначимо оборотність товарно-матеріальних запасів. Цього можна досягти діленням собівартості реалізованої продукції на середній обсяг товарно-матеріальних запасів. Даний показник оцінює оптимальність швидкості обороту запасів. Прискорення її є позитивним. Визначимо даний вид оборотності на основі даних спільного підприємства.
11640/((19+30+12+4120)+(24+13+7+3715))/2 = 2,9
13639/((24+13+7+3715)+(18+43+21+4350))/2 = 3,3
Розрахунки показують, що процес обертання товарно-матеріальних запасів почав прискорюватись протягом 2008-2009 років і на кінець 2009 року став швидшим на 0,4, що позитивно характеризує зміни.
Ще одним важливим показником оборотності є оборотність дебіторської заборгованості. Він характеризується відношенням чистої виручки від реалізації та середнього обсягу дебіторської заборгованості. Оптимальна зміна показника – прискорення – характерна для всіх показників оборотності і для даного у тому числі. Так, розрахуємо його значення:
11679/((232+296+175+70)+(211+362+125+60))/2 = 18,8
14373/((211+362+125+60)+(265+264+203+90))/2 = 18,2
За даним показником в 2009 році прослідковується зниження значення, що говорить про відсутність прискорення. Тому управлінню дебіторською заборгованістю підприємство має приділити більше уваги та забезпечити це прискорення, оскільки протилежний результат негативно впливає на ділову активність підприємства.
Оборотність кредиторської заборгованості розраховується співвідношенням собівартості до середнього обсягу кредиторської заборгованості. Цей показник визначає строк кредитування підприємства. Розрахунок його виглядає так:
11640/((110+30+141+20+38+4+430)+(122+40+164+20+50+4+621)/2)= 13,0
13639/((122+40+164+20+50+4+621)+(88+20+137+18+15+4+126)/2) = 19,1
Видно, що період погашення кредиторської заборгованості збільшився.
Завершити аналіз ділової активності доцільно визначенням операційного та фінансового циклів. Перший характеризується проміжком часу між тим, як підприємство закуповує товар для перепродажу і тим, як воно одержує грошові кошти від його реалізації. Тривалість операційного циклу кількісно визначається як сума термінів обороту товару та обороту дебіторської заборгованості.
365/2,9+365/18,8 = 140,3
365/3,3+365/18,2 = 130,6
Тривалість операційного циклу скоротилась майже на 10 днів. Зменшення довжини позитивно характеризує зміни, що відбулись на підприємстві.
Вище було розраховано оборотність дебіторської та кредиторської заборгованостей. Розрахуємо фінансовий цикл. Він характеризується проміжком часу між оплатою кредиторської заборгованості та погашенням дебіторської. Цей показник визначається різницею тривалості операційного циклу та терміном обороту кредиторської заборгованості.
140,3- 365/13 = 112,2
130,6-365/19,1 = 111,5
Це та кількість днів протягом якої підприємство відчуває потребу в коштах для фінансування оборотних активів, яку необхідно забезпечувати власними чи позиковими джерелами.
Ще однією з ознак, яка визначає стійкість підприємства та недопускає настання банкрутства є його прибутковість.
Аналіз прибутковості підприємства визначає характеристику показників чистої рентабельності, звичайної рентабельності, рентабельності активів, рентабельності обороту, рентабельності операційних витрат тощо. Спробуємо розрахувати їх та проаналізувати результати, що їх отримаємо.
Чиста рентабельність є співвідношенням чистого прибутку до середнього обсягу власного капіталу. Якщо результат розрахунку має позитивне значення, це вже добре, а чим більше це значення, тим більше прибутку отримує підприємство з огляду на гривню власного капіталу. Визначаємо:
911/(6989+7550)/2 = 0,1
720/(7550+8195)/2 = 0,1
Значення показника досить невисоке і в періоді не змінюється.
Звичайна рентабельність яку визначають співвідношенням фінансового результату звичайної діяльності до оподаткування та середнього обсягу власного капіталу, позитивно характеризується відсутністю від’ємного значення. Розрахуємо її:
1176/(6989+7550)/2 = 0,2
1099/(7550+8195)/2 = 0,1
Значення як і два попередніх низькі та стабільні в періоді.
Рентабельність активів підприємства характеризує співвідношення чистого прибутку до середнього обсягу активів підприємства. Визначаємо:
911/(8238+8585)/2 = 0,1
720/(8585+8616)/2 = 0,1
Рентабельність обороту або як іноді її звуть рентабельність продажу визначається співвідношенням прибутку, який отримано від реалізації, до чистої виручки від реалізації. Цей показник визначає питому вагу прибутку в ціні товару. Визначимо його:
(39+542+791+0)/11679 = 0,1
(734+682+999+0)/14373 = 0,2
Рентабельність операційних витрат характеризується співвідношенням фінансового результату від операційної діяльності до операційних витрат. Іншими словами визначаємо кількість прибутку, яка припадає на одиницю витрат підприємства.
1152/(542+791+92) = 0,8
1095/(682+999+102) = 0,6
Бачимо, що операційні витрати більш ефективно використовуються ніж інші категорії, які визначають рентабельність. Так, в 2008 році рентабельність операційних витрат склала 80 %, однак в 2009 році – знизилась до 60%.
Таблиця 2.12
Оцінка прибутковості підприємства в 2008-2009 рр.
| Показник прибутковості | 2008 | 2009 | 2009-2008 |
| Чиста рентабельність | 0,1 | 0,1 | 0 |
| Звичайна рентабельність | 0,2 | 0,1 | -0,1 |
| Рентабельність активів | 0,1 | 0,1 | 0 |
| Рентабельність обороту | 0,1 | 0,2 | 0,1 |
| Рентабельність операційних витрат | 0,8 | 0,6 | -0,2 |
Як видно, значення всіх видів рентабельності, які були нами розраховані позитивні. Відсутність від’ємних значень характеризує наявність прибутковості. Однак, видно, що по переважній більшості показників рентабельність досить низька. Задовільним її рівень можна вважати тільки в 2008 році по рентабельності операційних витрат.
Вірогідність банкрутства підприємства сьогодні можна визначати великою кількістю різноманітних методів, які пропонують сучасні науковці. Підприємство вважається банкрутом, коли має місце його незадовільний фінансовий стан. Останній визначають балансовими моделями, порядок розрахунку яких наступний.
Для початку на основі даних підприємства визначається обсяг власних обігових коштів. Для цього знаходимо суму власного капіталу (380 ф.1) та довгосрокових зобов’язань (480 ф.1), і від цього результату віднімаємо позаобігові активи (080 ф.1).
В 2008 році обігові кошти матимуть значення:
7550+13-2694 = 4869
В 2009 році:
8195+13-2750 = 5458
Цей результат будемо використовувати у наступному розрахунку джерел формування запасів. Так, знаходимо суму власних обігових коштів, кредиторської заборгованості за товари (520+530+540+630 ф.1), банківських кредитів (500 ф.1):
4869+0+0+122+40+0 = 5031
5458+0+0+88+20+0 = 5566
Третій показник – запаси та затрати – можна визначити як суму товарно-матеріальних запасів, інших оборотних активів та витрат майбутніх періодів (110+120+130+140+250+270 ф. 1):
(13+7+3715)+570+4 = 4309
(43+21+4350)+91+3 = 4508
В табличному вигляді результати розрахунків будуть наступними:
Таблиця 2.13
Інформація для визначення типу фінансової стійкості
| Роки/показники | ВОК | НДФЗ | ЗЗ |
| 2007 | 4869 | 5031 | 4309 |
| 2008 | 5458 | 5566 | 4508 |
Протягом обох періодів бачимо, що запаси та затрати менші за обсягом ніж власні обігові кошти: 4309<4869, 4508<5458. Такі нерівності визначають стан фінансової стійкості як «абсолютний». Цей стан підприємства говорить про те, що підприємство має повну незалежність та всі фінансові потреби може фінансувати власними коштами. Однак такий стан не є ідеальним, оскільки досить часто використання позик для формування необхідного обсягу обігових активів є розповсюдженою політикою фінансування.