Така економічна характеристика визначає необхідність застосування більш точних методів визначення загрози банкрутства. Таких, які охоплювали б вивчення максимальної кількості впливових показників в динаміці наприклад.
Досить розповсюдженим методом для визначення загрози банкрутства є застосування трьохфакторної моделі Альтмана:
Z =- 0,3877-1,0736×коеф. покриття + 0,0579×коеф. фінанс. залежності (2.1)
Z 2008 року = - 0,3877-1,0736×0,4 + 0,0579×0,9 = - 0,77
Z 2009 року = - 0,3877-1,0736×0,3 + 0,0579×1,0 = - 0,65
Якщо результат по Z <0, то вірогідність банкрутства за данною моделлю менша за 50%. І чим меншим буде значення Z в динаміці, тим меншою буде вірогідність банкрутства, а ми бачимо, що в періоді вона зменшується.
Посилити експертну оцінку можна розрахувавши інші моделі. Наприклад, Альтманом було розроблено ще одну модель – п’ятифакторну, яка виглядає так:
Z = 1,2Х1+1,4Х2+3,3Х3+0,6Х4+0,999Х5 (2.2)
Х1 характеризує ліквідність підприємства і визначається як співвідношення робочого капіталу (різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями) до суми активів. Х2 характеризує сукупну прибутковість, яка визначається діленням нерозподіленого прибутку на суму активів. Х3 характеризує прибутковість і є результатом співвідношення прибутку до сплати податків та суми активів. Х4 визначає фінансову структуру, яка розраховується як ділення ринкової вартості власного капіталу на балансову оцінку заборгованості. І нарешті, Х5 характеризує рівень оборотності капіталу і розраховується як ділення обсягу продажу на суму активів.
Х1(2008) = (5886-1021)/8585 = 0,57
Х1(2009) = (5863-408)/8616 = 0,63
Х2 (2008) = 3177/8585 = 0,37
Х2 (2009) = 3822/8616 = 0,44
Х3 (2008) = 17251/8585 =2,0
Х3 (2009) = 14019/8616 = 1,6
Х4 (2008) = 7551/1021 = 7,4
Х4 (2009) = 8196/408 = 20,0
Х5 (2008) = 14019/8585 =1,6
Х5 (2009) = 17251/8616 = 2,0
Розрахуємо результативність моделі спочатку для 2008 року:
Z (2008) = 1,2×0,57+1,4×0,37+3,3×2+0,6×7,4+0,999×2 = 21,6
Z (2009) = 1,2×0,63+1,4×0,44+3,3×1,6+0,6×20+0,999×1,6 = 12,9
Залежно від отриманого значення Z визначається можливість банкрутства. Якщо результат розрахунку більше за 3,0, то така можливість низька. Ми ж бачимо, що вірогідність банкрутства за отриманими результатами майже неможлива на даному етапі. Однак варто сказати, що ринкову вартість власного капіталу на рівні підприємства оцінити досить складно, тому подане нами значення приблизне і похибка у розрахунках може бути суттєвою. З цією метою застосуємо інші методи оцінки можливості настання банкрутства підприємства.
Ще однією з моделей є модель оцінки вірогідності настання кризи на підприємстві, розроблена Спрінгейтом:
Z = 1,03Х1+3,07Х2+0,66Х3+0,4Х4 (2.3)
Х1 – робочий капітал/загальну вартість активів
Х2 – прибуток до сплати податків/загальну вартість активів
Х3 - прибуток до сплати податків/короткострокова заборгованість
Х4 – обсяг продажу / загальна вартість активів
Розрахуємо Х3. Значення інших Х можна використовувати з попередньої моделі, вони ідентичні.
Х3 (2008) = 14019/1021 =13,7
Х3 (2009) = 17251/408 = 42,3
Z = 1,03×0,57+3,07×2+0,66×13,7+0,4×1,6 = 15,4
Z = 1,03×0,63+3,07×1,6+0,66×42,3+0,4×2 = 35,5
Дані результати вказують на те, що підприємство не є потенційним банкрутом. Оскільки в такому випадку Z було б менше 0,862.
Ще однією моделлю є модель Конана і Гольдера, яка часто зустрічається в економічній літературі. Вона має наступний вигляд:
Z = 0,16Х1- 0,22Х2+0,87Х3+0,10Х4- 0,24Х5 (2.4)
Х1 = дебіторська заборгованість+грошові кошти/зобов’язання
Х2 = постійний капітал / усього пасивів
Х3 = фінансові витрати/виручка від реалізації
Х4 = витрати на персонал/додана вартість
Х5 = валовий прибуток/залучений капітал
Х1 (2008) = (211+362+125+60+810)/1021 = 1,5
Х1 (2009) = (265+264+203+90+529)/408 = 3,3
Х2 (2008) = 7551/8585 = 0,9
Х2 (2009) = 8196/8616 = 1,0
Х3 (2008) = 0
Х3 (2009) = 0
Х4 (2008) = 727/2337 =0,3
Х4 (2009) = 890/2875 = 0,3
Х5 (2008) = 39/1021 = 0,04
Х5 (2009) = 734/408 = 1,8
Z (2008) = 0,16×1,5- 0,22×0,9+0,87×0+0,10×0,3- 0,24×0,04 = 0,062
Z (2009) = 0,16×3,3- 0,22×1,0+0,87×0+0,10×0,3- 0,24×1,8 = - 0,094
За цією моделлю, в 2008 році вірогідність фінансових ускладнень підприємство мало на 80-90%, а в 2009 році – на 30- 40%.
Така розбіжність в результатах пояснюється проміжними показниками, що використовуються для розрахунку моделі.
Сьогодні однією з американських систем передбачення загрози банкрутства діагностується велика кількість вітчизняних підприємств. Мова йде про діагностичну систему Бівера, яка складається з п’яти показників та визнана Міністерством економіки України.
Спробуємо здійснити експертну діагностику нашого підприємства на основі цих показників.
Перший показник, показник Бівера визначається наступним чином:
Кб = (ЧП-Ам)/(ДЗ+КЗ) (2.5)
Розрахуємо даний показник для підприємства за 2008 рік:
Кб (2008): (911-214)/(13+1021) =0,7
Кб (2009): (720-237)/(13+408) = 1,2
Наступним показником системи є показник рентабельності активів, який був розрахований нами раніше. Результат цього розрахунку можна знайти в таблиці 2.12. В періоді значення стабільше – 0,1 або 10%.
Наступним кроком є визначення фінансового лівериджу, який визначаємо за наступним принципом:
Фл = (Довг. Зобов.+Коротк. Зобов.)/А (2.6)
Фл (2008) = (13+1021)/8585 = 0,12
Фл (2009) = (13+408)/8616 = 0,05
Наступним етапом є визначення коефіцієнта покриття активів чистим оборотним капіталом:
Кпа = (ВК-НК)/А (2.7)
Кпа (2008) = (7551-2694)/8585 = 0,57
Кпа (2009) = (8196-2750)/8616 = 0,63
І наприкінці визначається коефіцієнт покриття:
Кп = ОА/КЗ (2.8)
Кп (2008) = 5886/1021 = 5,76
Кп (2009) = 5863/408 = 14,4
Розраховані результати заносимо у таблицю 2.14 і порівнюємо їх з нормативними значеннями аналогічних показників.
Таблиця 2.14
Розраховані на основі даних СП «Вінниця-Облторг» показники
У. Бівера
| Показники | Значення показників | Фактичні результати | |||
| Благополучного підприємства | За 5 років до банкрутства | За 1 рік до банкрутства | 2008 | 2009 | |
| Коефіцієнт Бівера | 0,4-0,45 | 0,17 | -0,15 | 0,7 | 1,2 |
| Рентабельність активів | 6-8 | 4 | -22 | 10 | 10 |
| Фінансовий ліверидж | ≥37 | ≥50 | ≥80 | 0,12 | 0,05 |
| Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом | 0,4 | ≥0,3 | 0,06 | 0,57 | 0,63 |
| Коефіцієнт покриття | ≥3,2 | ≥2 | ≥1 | 5,76 | 14,4 |
Перший розрахований у системі показник, коефіцієнт Бівера, чітко вказує на те, що підприємство протягом всього періоду, який досліджуємо, відповідає характеристиці «благополучне підприємство». Рентабельність активів для благополучного підприємства має складати 6-8%, а фактична в нашому випадку – 10%, тому і за цим показником підприємство благополучне. Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом за фактичними значеннями також відповідає стану «благополучне підприємство». Аналогічну ситуацію можна споглядати і з коефіцієнтом покриття. Для того, щоб підприємство вважалось благополучним, значення його має бути більшим за 3,2, а фактичні коефіцієнти покриття по підприємству в 2008 році – 5,8, а в 2009 році – 14,4. Таким чином, здійснивши аналіз загрози кризового стану для СП «Вінниця-Облторг» на основі системи Бівера, стан даного підприємства протягом 2008-2009 років визначено, як благополучний.
Ще одним з розповсюджених методів передбачення банкрутства є метод, в основі якого лежить модель Ліса, розроблена у 1972 році. Вона виглядає наступним чином:
Z = 0,063К1+0,092К2+0,057К3+0,001К4 (2.9)
К1 = обіговий капітал/сума активів
К2 = прибуток від реалізації/сума активів
К3 = нерозподілений прибуток/сума активів
К4 = вартість власного капіталу/позиковий капітал (ІІ, ІІІ, ІV р. пасиву)
Для 2008 року К1, К2, К3, К4 матимуть наступні значення:
К1 = 5886/8585 = 0,69
К2 = 39/8585 = 0,005
К3 = 3177/8585 = 0,37
К4 = 7551/1034 = 7,3
Підставимо результати у модель і визначимо її за даними 2008 року:
Z = 0,063×0,69+0,092×0,005+0,057×0,37+0,001×7,3=0,04+0+0,02+0,007= 0,067
Розробником моделі визначено, що у випадку, якщо Z<0,037 вірогідність банкрутства є високою.
В нашому випадку така нерівність невиконується результат перевищує 0,037 (0,067>0,037), тому вірогідність банкрутства нашого підприємства в 2008 році на основі моделі Ліса низька. Проведемо аналогічну експертизу для 2009 року:
К1 = 5863/8616 = 0,68
К2 = 734/8616 = 0,09
К3 = 3822/8616 = 0,44
К4 = 8196/421 = 19,5
Підставимо розраховані показники у модель:
Z=0,063×0,68+0,092×0,09+0,057×0,44+0,001×19,5=0,04+0,008+0,03+0,02= 0,098.
Отже, даний результат ще вищий за результат попереднього року, а значить, і в цьому році вірогідність банкрутства підприємства низька.
Варто також приділити увагу і ще одній моделі – моделі Таффлера і Тісшоу, що була розроблена у 1977 році. Вона виглядає так:
Z = 0,53К1+0,13К2+0,18К3+0,16К4 (2.10)
К1 = прибуток від реалізації/короткострокові зобов’язання
К2 = обіговий капітал/сума зобов’язань
К3 = короткострокові зобов’язання / сума активів
К4 = обсяг продажу/сума активів
Якщо значення Z > 0,3, то вірогідність банкрутства низька.
Розраховуємо показники на основі даних звітності 2008 року:
К1 = 39/1021 = 0,04
К2 = 5886/1034 = 5,7
К3 = 1021/8585 = 0,12
К4 = 14019/8585 =1,6
Підставляємо значення у модель:
Z= 0,53×0,04+0,13×5,7+0,18×0,12+0,16×1,6 = 0,02+0,7+0,02+0,26 =1,0
За отриманим значенням вірогідність банкрутства низька. Розрахуємо її для 2009 року:
К1 = 734/408 = 1,8
К2 = 5863/421 = 14,0
К3 = 408/8616 = 0,05
К4 = 17251/8616 = 2,0
Z= 0,53×1,8+0,13×14+0,18×0,05+0,16×2 = 0,95+1,82+0,01+0,32 =3,1
В 2009 році вірогідність банкрутства нашого підприємства також низька.
Проаналізуємо ще одну модель – Сайфуліна і Кадикова. Вона визначається наступним алгоритмом:
R = 2К1+0,1К2+0,08К3+0,45К4+К5 (2.11)
К1 = власний оборотний капітал/оборотний капітал
К2 = оборотні активи/поточні пасиви
К3 = обсяг реалізованої продукції/оборотний капітал
К4 = прибуток від реалізації/обсяг виручки від реалізації
К5 = прибуток до оподаткування/власний капітал
Розрахуємо проміжні показники даної моделі спочатку для 2008 року, потім – 2009 року.
2008:
К1 = 7551/8585 =0,89
К2 = 5886/1021 = 5,76