Враховуючи обсяги «сірого» сектору економіки, податкове адміністрування потребує такого етапу, як виховання податкової культури, що спрямоване на укорінення громадської думки про тимчасовість виграшу при ухиленні від оподаткування.
Заходом проти умисного ухилення від сплати податків є підтримка розвитку конкуренції на всіх ринках, що зумовлює необхідність повного обліку витрат. Для підприємств будь-якої форми власності важливим завданням є отримання кредитних ресурсів і пошук інвесторів, які очікують на правдиву фінансову звітність. Ухилення від сплати податків означає викривлення даних у бухгалтерському обліку, ненадійні показники прибутковості, які відштовхують потенційних інвесторів, що, у свою чергу, негативно впливає на пропозицію робочих місць. Прозорість і гнучкість є головними нормами ведення бізнесу у сучасному світі глобалізації. Такі самі принципи є базовими і для побудови сучасної системи оподаткування [49,c.17].
Пряма залежність між ухиленням від сплати податків і зменшенням ефективності державних витрат, робить покращання контролю за використанням громадських коштів однією з головних передумов удосконалення податкових відносин в Україні.
3.4 Напрямки удосконалення податку з доходів фізичних осіб, передбачені Стратегією реформування податкової системи
Глибока соціально-економічна криза, що охопила світову економіку, у більшості країн світу поставила на порядок денний запитання про те, в якій сфері суспільно-економічного життя країни і які саме реформи необхідно здійснювати першочергово.
В Україні, де реформаційні процеси у багатьох сферах економіки не здійснювались роками, виникла нагальна необхідність у проведенні реформ у таких областях економіки, як комунальне господарство, енергетика, бюджетна сфера, пенсійне забезпечення тощо. У зазначених сферах і галузях соціально-економічного життя мають бути реалізовані серйозні програми. Особливо актуальним і важливим завданням з точки зору успішної реалізації в економіці України є податкова реформа[51,c.358].
Проблема податкової реформи не є новою, вона постійно дискутується у наукових колах, експертному середовищі, засобах масової інформації, серед пересічних громадян. Прийшов час здійснення у цій сфері серйозних новацій, які мають створити передумови для подальшого ефективного розвитку українського суспільства, модернізації економіки, утвердження нових пріоритетів соціально-економічного розвитку. У виданому Кабінетом Міністрів України розпорядженні від 23.12.2009 р. N1612-р «Стратегія реформування податкової системи» окреслено основні напрями реформування системи оподаткування, а також новий механізм функціонування окремих бюджетоутворюючих податків. Не заперечуючи проти необхідності реалізації таких заходів, слід зазначити, що першочергового реформування потребує податок з доходів фізичних осіб. Розглянемо основні напрями модернізації механізму його функціонування в Україні [50,c.312].
Система оподаткування доходів населення в Україні за роки незалежності зазнала серйозних змін. Сьогодні вона за багатьма формальними та реальними ознаками відповідає аналогічним системам провідних країн світу, що проявляється в співвідношеннях між основними об'єктами оподаткування (працею, споживанням), у процедурах адміністрування тощо. До більшості джерел доходів застосовуються адекватні податкові інструменти. Проте у внутрішній структурі механізму оподаткування доходів населення усе ще мають місце певні диспропорції, усунути які необхідно для ефективного розвитку системи оподаткування доходів громадян і подальшого продуктивного розвитку системи податкових відносин. Основна диспропорція полягає в співвідношенні платежів до фондів соціального страхування роботодавців і працівників. Існуюча система платежів до фондів соціального страхування – головна перешкода для детінізації трудових доходів населення, тобто для розширення бази оподаткування ПДФО за рахунок наявних резервів податкового потенціалу країни. Крім того, нарахування на фонд оплати праці та систему їх перерозподілу важливо інтегрувати у систему оподаткування доходів громадян, оскільки лише в такому випадку виникає можливість оптимізації податкового навантаження (у системі координат бенефіціарій – платник податку) та підвищення функціональної ефективності системи оподаткування доходів населення у цілому. Слід зазначити, що на даний момент в Україні у цій сфері здійснюється міжнародний проект за фінансової підтримки ЄС, результати якого спрямовано на вирішення зазначеної проблеми. Проте для здійснення реформ в Україні потрібні не лише науково-практичні рекомендації, а й політична воля [53,c.58-61].
Основний недолік ПДФО на сучасному етапі розвитку економіки України полягає у суперечливості податкового законодавства й економічних відносин, які склались у суспільстві. Аналіз тенденцій у сфері розподілу доходів населення засвідчив невідповідність прогресивних властивостей ПДФО ступеню нерівності доходів населення. На сьогодні потенціальна межа нерівності доходів населення є високою, проте фактично застосовується пропорційний ПДФО, перерозподільні властивості якого є незначними. Аналіз результатів і наслідків реформи ПДФО в Україні показав, що поряд зі зниженням прогресивності ПФДО не було дотримано принципу фіскальної нейтральності реформи, основними бенефіціаріями якої стали верстви населення з високими доходами, оскільки саме на цю категорію громадян податкове навантаження зменшилося [54,c.25].
Аналіз міжнародної практики оподаткування свідчить, що протягом останніх 20 років у більшості країн світу було проведено різномасштабні податкові реформи як системи оподаткування в цілому, так і її окремих елементів. Найістотніші зміни відбулись у системі оподаткування доходів населення – у напрямі зниження загального рівня податкового навантаження, прогресивності податків, розширення бази оподаткування, спрощення системи і процедур адміністрування персонального прибуткового податку. Залежно від рівня соціально-економічного розвитку країни використовуються різні системи оподаткування доходів населення: повна, або комплексна, подвійного прибуткового оподаткування та пропорційного прибуткового податку (як правило, з однією ставкою). Провідні країни світу застосовують комплексну систему оподаткування доходів населення, Скандинавські країни – систему подвійного прибуткового оподаткування, а країни з перехідною економікою – систему з пропорційним податком. Науковці вважають, що у найближчому майбутньому в більшості країн світу реформування системи оподаткування доходів населення відбуватиметься у напрямі подальшого зменшення податкового навантаження, спрощення адміністрування податків і поступового наближення до системи подвійного прибуткового податку або до системи пропорційного оподаткування [55].
У звіті Європейської комісії «Податкові тенденції в ЄС» зазначено, що один з основних реформаційних заходів у більшості країн ЄС полягав у прямій підтримці купівельної спроможності громадян шляхом зменшення податкового навантаження з прибуткового податку. При цьому зменшення навантаження відбувалося в основному за рахунок збільшення вирахувань (звільнень) з бази оподаткування, а не шляхом зменшення податкових ставок. Такий підхід реалізовано з міркувань рівності та справедливості оподаткування, для підтримки купівельної спроможності громадян з низьким рівнем доходу з метою стимулювання їхнього споживання[59,c.28-31].
Підтримка внутрішнього попиту стала для багатьох країн ефективним засобом подолання кризових явищ. Показовий у цьому плані приклад Польщі, однієї з небагатьох країн ЄС, ВВП якої у 2009р. зріс. Експерти вбачають причини такого феномену в незначній залежності Польщі від іноземних ринків (експорт становить менше 40% ВВП) при досить великому споживанні на внутрішньому ринку. Значний внутрішній попит й особливо індивідуальне споживання, посилене скороченням податків та індексацією пенсій і соціальних виплат, змогли компенсувати падіння зовнішнього попиту. В результаті частину продукції, яка не знайшла купівельного попиту за кордоном, було продано на внутрішньому ринку країни [56,c. 23-27].
З огляду на це слід зазначити, що подальше ігнорування реформи ПДФО в Україні загострює існуючі соціальні та економічні проблеми.
Виконавчий директор МВФ Д. Страус-Канн з приводу причин нинішньої кризи і перспектив світової економіки досить лаконічно і справедливо зазначив: «Ми повинні відійти від системи, яка приватизує доходи та соціалізує збитки». Стосовно системи оподаткування доходів громадян це означає, що податки з доходів в Україні повинні сплачувати всі громадяни та особливо – найзаможніші; оподатковувати потрібно всі без винятків форми і джерела доходів; необхідно запровадити міжнародні податкові стандарти і стандарти соціального страхування[57,c.166].