Для приватних підприємців ставки єдиного податку встановлюють місцеві ради за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності. Вони не можуть становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлені різні ставки єдиного податку, він придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує максимальної ставки.
Якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участі у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставку єдиного податку збільшують на 50% за кожну особу.
При збільшенні чисельності працівників протягом терміну дії отриманого Свідоцтва платник єдиного податку повинен здійснити доплату за кожного додаткового найманого працівника не менше ніж за повний місяць з початку діяльності таких працівників і одержати для них відповідні довідки.
Приватного підприємця – платника єдиного податку звільняють від сплати:
– податку на додану вартість;
– податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку);
– плати (податку) за землю;
– збору на обов'язкове соціальне страхування:
– збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
– збору на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
– внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;
– плати за патенти.
Приватні підприємці – платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків зі споживачами.
При продажу товарів (крім підакцизних) приватний підприємець може не використовувати реєстратори розрахункових операцій і книг обліку розрахункових операцій. При торгівлі підакцизними товарами єдиноплатники також можуть працювати без реєстраторів розрахункових операцій, але з обов'язковим веденням книг їх обліку.
Приватний підприємець – платник єдиного податку зобов'язаний вести Книгу обліку доходів і витрат. Якщо у діяльність залучені наймані працівники, таку книгу веде кожен найманий працівник, що займається реалізацією товарів.
Книгу обліку доходів і витрат, яку веде підприємець, заповнюють на основі даних книг усіх найманих працівників, з наступним визначенням підсумкового фінансового результату. До Книги обліку доходів і витрат приватний підприємець заносить лише документально підтверджені витрати.
Протягом п'яти днів після закінчення звітного кварталу єдиноплатник – приватний підприємець подає Звіт суб'єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку.
Приватні підприємці – платники єдиного податку, які побажали залишитися платниками ПДВ, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, подають податкову декларацію щодо ПДВ.
Щоквартально, до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, приватний підприємець зобов'язаний подавати до податкового органу за місцем проживання довідку за ф. №8-ДР "Довідка про суми виплачених доходів і утриманих із них податків фізичних осіб".
Таблиця 1 Порівняльна характеристика систем оподаткування приватних підприємців
| Показники | Спрощена система оподаткування (єдиний податок) | Оподаткування за фіксованим податком приватних підприємців | Традиційна система оподаткування |
| Умови застосування | 1. Кількість осіб, які перебувають з приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, не повинна перевищувати 10. | 1. Кількість осіб, які перебувають із приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, не повинна перевищувати 5. | Ніяких умов законодавством не передбачено |
| 2. Розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не повинен перевищувати 500 тис. грн. | 2. Приватний підприємець здійснює діяльність із продажу товарів, послуг на ринках і є платником ринкового збору. | ||
| 3. Валовий доход приватного підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності чи з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | |||
| Сфера застосування | Будь-які види діяльності, крім торгівлі лікеро-горілчаними і тютюновими виробами і пально-мастильним матеріалами, підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу | Діяльність із продажу товарів надання супутніх такому продажу послуг на ринках, крім торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами | Не обмежена |
| Розмір податку | Від 20 до 200 грн. на місяць. Розмір єдиного податку збільшують на 50% за кожного найманого працівника, який бере участь у підприємницькій діяльності | Від 20 до 100 грн. на місяць. Розмір фіксованого податку збільшують на 50% за кожного найманого працівника, який бере участь у підприємницькій діяльності | Суму податку визначають податкові органи за шкалою утримання прибуткового податку залежно від доходу, задекларованого приватним підприємцем за підсумками року. При цьому приватний підприємець має право користатися пільгами |
| Мінімальний термін роботи за обраною системою оподаткування | Квартал | Місяць | Мінімальний термін роботи за цим способом оподаткування доходів не встановлено |
| Податки і збори, від сплати яких звільняють приватного підприємця | Звільнені від сплати: – прибуткового податку; – плати (податку) на землю: – внеску до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; – внеску до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; – внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; – внесків до Фонду соціального захисту інвалідів | Звільнені від сплати: – податку на промисел; – збору до Пенсійного фонду; – внеску до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; – внеску до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; – внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; – плати за торговельний патент; – збору за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; – збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; – плати за патенти | Не звільняють |
| Облік доходів і витрат | Книга обліку доходів і витрат за формою №10 | Книга обліку доходів і витрат за формою №10 не ведеться | Облік доходів і витрат обов'язково повинні вести у Книзі обліку доходів і витрат за формою №10 |
| Використання РРО | РРО не використовують | РРО не використовують | Зобов'язані використовувати РРО на загальних підставах |
| Використання КОРО і РК | Не використовують КОРО і РК, крім випадків реалізації підакцизних товарів | Не використовують КОРО і РК, крім випадків реалізації підакцизних товарів | Використовують КОРО і РК, якщо підприємець здійснює свою діяльність у сфері, передбаченій Постановою КМУ від 23.08.2000 p. №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг" |
| пдв | Платники єдиного податку можуть як бути (за власним бажанням), так і не бути платниками ПДВ | Не є платниками ПДВ | Є платниками ПДВ на загальних підставах |
Якщо використання традиційної системи оподаткування не вимагає від підприємця ніяких додаткових застережень, то перехід на оподаткування за фіксованим податком або єдиним податком висуває ряд вимог, використання яких приватним підприємцем обов'язкове.
Ефективність діяльності підприємств малого бізнесу залежить, в першу чергу, від прибутку, який воно може отримати від своєї діяльності. Тому стає дуже важлива проблема максимізації отриманих валових доходів при мінімізації валових витрат. У цьому випадку особливе значення належить структурі витрат, однією з частин яких є податкові платежі, які фізичні та юридичні особи повинні сплачувати до державного та місцевого бюджетів. Тому перехід на спрощену систему оподаткування підприємств малого бізнесу має дуже велике значення.
Згідно з Указом Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" всі платники єдиного податку поділяються на фізичних та юридичних осіб, при цьому для них встановлюються різні обмеження чисельності працюючих та обсягів діяльності.
Діюча зараз спрощена система оподаткування має позитивні риси, які досить суттєво відрізняють її від звичайної системи оподаткування.
1. У підприємства малого бізнесу (чи то фізична або юридична особа) з'являється можливість вибору тієї системи сплати податку, яка найбільшою мірою його задовольняє і найбільш вигідна для нього.
2. При сплаті єдиного податку платник його звільняється від сплати інших 13 податків та обов'язкових платежів і зборів, що в цілому зменшує загальну суму податкових платежів і дає можливість зменшити валові витрати.
3. Зменшення валових витрат дозволяє отримати більший розмір валового прибутку, а за умови, якщо платник при цій системі не сплачує податок на прибуток, він, по суті, стає для нього чистим, тобто використовується для розподілу за самостійно визначеними напрямками.
4. Перехід на сплату єдиного податку дозволяє платнику досить точно розрахувати суму податкових платежів, визначити розмір отриманого доходу та в цілому розрахувати економічну стратегію на майбутнє.