Фінансування соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Бабушкінського району) (стр. 11 из 22)
Рис.2.10 Динаміка питомої ваги видатків на освіту по Бабушкінському району
Видатки на культуру і мистецтво по Бабушкінському району представлені лише видатками на музичну школу району. Тенденція до зростання цих видатків є незначної, а в порівнянні з 2001роком, ці видатки навіть скоротилися (2001р- 12,7тис.грн.,а у 2005р. – 5,2тис.грн.) (рис.2.10.).У структурі видатків району вони займають найменшу частину, приблизно 0,02 % в середньому.(рис.2.11)
Рис.2.11. Динаміка видатків на культуру і мистецтва по Бабушкінському району
Рис.2.12 Динаміка питомої ваги видатків бюджету району на культуру і мистецтво
Видаткова частина районного бюджету на фізкультуру і спорт за своїми показниками є значно більшою, ніж на культури і мистецтво. З кожним роком ці видатки зростають.(.додаток В, рис.2.12.,рис.2.13) Якщо розглядати структуру цих видатків за економічною класифікацією (Додаток Л ),слід відмітити ,що за всіма показниками , згідно з кодами бюджетної класифікації , відбувалося стійке зростання всіх видатків , лише субсидії та поточні трансферти ( код 1300) з 2003р. не перераховувалися і капітальні видатки у 2003р.та 2004р відсутні, лише у 2005р. вони склали 6,0 тис.грн., тоді як у 2002р. цей показник дорівнював 33,5 тис.грн.
Рис. 2.13 Динаміка видатків району на фізичну культуру і спорт
Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення району займають друге місце за своїми показниками у структурі видатків району.(.додаток В , рис.2.14.,рис.2.15.).Протягом п’яти років ці видатки мають зростаючу тенденцію, лише у 2004 році цей показник дещо знизився з 8865,4тис.грн.у 2003р.,до 7002,6тис.грн. В 2005р. фінансування цих видатків з бюджету району склало 10080,6тис.грн.
Рис. 2.14 Динаміка видатків Бабушкінського району на соціальний захист і соціальне забезпечення
Рис. 2.15 Динаміка питомої ваги видатків на соціальне забезпечення по Бабушкінському району
Протягом останніх п’яти років значно зросли субсидії та поточні трансферти (код 1300)- з 10,0тис.грн. у 2001р. до 8560,382 тис.грн.у 2005р.Зросли видатки на дослідницькі розробки (код1170),у 2004р. не було виділено коштів на ці видатки, а у 2005р.вони вже склали 82,621тис.грн. Капітальні видатки (код 2000) у 2005р. скоротилися, у порівнянні з 2003р. і склали 59,782тис.грн.,але у 2004р.ці видатки взагалі були відсутні.(Додаток М).
2.3.1 Фінансування освіти у контексті соціальних видатків
Бюджетне фінансування повинне забезпечувати зростання конкурентоспроможності підприємств України за рахунок фінансування з бюджету енерго, паливно та трудозберегаючих технологій. Таке фінансування розглядається як інвестування з бюджету - капітальні видатки бюджету. З іншого боку, активна функція бюджету відображається через фінансування соціальної сфери (нематеріального виробництва). Фінансування з бюджету освіти, науки, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту повинне здійснюватися на тих же засадах, що і фінансування матеріального виробництва. Але в цьому процесі є особливості, які пов'язані зі специфічною роллю нематеріального виробництва: з одного боку, воно є сферою утворення „людського капіталу" та суспільних благ та послуг; а з іншого - сферою, яка обумовлює загальні інвестиційні потоки, оскільки в ній формується робоча сила (трудовий фонд).
Об’єми та структура бюджетного інвестування повинна визначатися факторами норми нагромадження (інвестування) та роллю бюджету в фінансових потоках. Динаміка трудового фонду та його якість визначатиме вирішення вказаної задачі. К.Єклунд вважає, що освіта стає вирішальним фактором економічного зростання .У формуванні здібності до праці як такої пріоритет має належати освіті. Інвестиції в освіту розглядаються як найбільш перспективні та корисні для суспільства[23].
Освіта отримує замовлення від суспільства та держави на підготовку робочої сили певної якості. Для виконання замовлення освіта повинна мати кошти, а також чисті інвестиції для розвитку. Інвестиції освіти, у свою чергу, будуть мати мультиплікаційний ефект, вони будуть визначати інвестиції в інших галузях суспільного виробництва. Первинним фактором у визначені інвестицій в освіті є нормативи педагогічного навантаження, які повинні відображати досягнутий рівень в розвитку економіки та суспільства.
Визначення нематеріальних інвестицій необхідно враховувати, перш за все, за динамікою та структурою контингенту учнів, потоками науково-технічної інформації. Зміни в контингенті учнів потребують змін у матеріально-технічних умовах, які призведуть до змін фондів відшкодування навчальної діяльності. Зі зростанням потоків науково-технічної інформації виникне потреба в додаткової кількості спеціалістів, підготовку яких необхідно заздалегідь планувати. Норма нагромадження (інвестування) в освіті обумовлює загальне її значення для економіки, а також макроекономічну пропорційність.
Норму інвестування в освіті можливо розрахувати за формулою:
ФВу*k +ФВВ* (1 + µb +λ,) + ФВнт' ` (1 + µb + λ)
НН осв.= -----------------------------------------------------------------* 100°/о
НДо*(1 + µb + λ )
де ННосв - норма нагромадження
(інвестування) в освіті;
ФВу, ФВВ, ФВНТ - фонди відшкодування відповідно навчальної діяльності, викладання, науково-технічної діяльності;
k, і, b- темпи приросту в освіті відповідно контингенту учнів, кількості зайнятих, фондоозброєності праці;
µ- коефіцієнт випуску продукції за працею;
λ - темп фондозберігаючого технологічного прогресу.
Підкреслимо, що динаміка контингенту учнів, інтенсивність потоків науково-технічної інформації обумовлюють як динаміку і структуру зайнятих в освіті та науці, так і динаміку, і структуру сукупної робочої сили.
Переваги будь-якої країни в нематеріальному нагромадженні (інвестуванні) обумовлюють її переваги в науково-технічному розвитку та продуктивності праці. Тому посилення ролі держави в інвестиційному процесі, в процесі реформування системи фінансування державних капітальних вкладень, слід починати з визначення об’єктивно обумовленої норми нагромадження (інвестування) в освіті. При цьому доцільно виходити з нормативів витрат навантаження за всіма видами робіт в сфері освіти, як вони складаються на даний момент часу.
Фонди навчальної діяльності включають в себе основні та оборотні фонди, які необхідні для забезпечення навчання учнів згідно навчальних планів. Фонди викладання - це фактори, які потрібні для викладацької діяльності як такої. Вони також складаються з основних та оборотних фондів. Фонди науково-технічної діяльності - основні та оборотні фонди, які забезпечують наукову діяльність.
У структурі бюджетних видатків на освіту в Україні досліджується тенденція скорочення частки видатків на потреби відтворення та розширення фондів в освіті у ВВП і в зведеному бюджеті . Таким чином, держава скорочує свій прямий вплив щодо інвестування освіти. У потоках джерел фінансування освіти зростає частка нецентралізованих коштів. Держава зможе реалізувати свою політику в освіті більш ефективніше за рахунок визначення для цілей централізованого фінансування особливо значущих напрямків її розвитку, суттєвих за ранжуванням рівнів освіти відносно їх відповідності до характеристик сфер з виробництва абсолютно суспільних благ та послуг, або рівнів близьких до абсолютного значення даних категорій. В подальшому держава повинна буде збільшувати об’єми та частку фінансування освіти з бюджету держави, оскільки з розвитком суспільства все більша частка освіти буде входити до інституту з виробництва суспільних благ[26].
Сьогодні та в майбутньому держава повинна спрямовувати інвестування освіти на основі норми нагромадження, як вона зазначена для освіти. Частка інвестування прямо здійснюється з бюджету, а друга частка - за рахунок недержавних коштів. Завдання полягає в тому, щоб спрямувати зусилля інвесторів освіти на відповідні напрями розвитку освіти в необхідному об’ємі коштів.
Основну частину видатків бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська складають видатки на освіту. З 11121,1 тис.грн. у 2001році, вони зросли до 30106,5 тис.грн. у 2005 році (Додаток В).
Фінансування загальноосвітніх шкіл складає 60,3% від загальних видатків на освіту (.додаток Г). Хоча протягом 2002-2005р.р.маємо стійке зростання видатків на освіту, але, якщо розглядати виконання загальних видатків за кошторисами на загальноосвітні школи ,то можна говорити про недовиконання фактичних надходжень згідно статей бюджетної класифікації (Додаток Н) .
Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків.
Джерелами формування кошторису є:
• кошти місцевого бюджету за нормативами фінансування загальної освіти в обсязі державних стандартів освіти;
• кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;
· плата за надання додаткових освітніх послуг;
· кошти, одержані за науково-дослідні роботи;
· доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень;