Основні проблеми на сучасному етапі
В Україні, як і в будь-якій іншій країні, питання про зменшення затрат бюджету є досить актуальним. Тому положення Бюджетного кодексу України повинні визначити такий регламент прийняття рішень, який би дав змогу забезпечити досягнення ефективних результатів. Стосовно процесу бюджетного планування це означає, що процес розгляду і затвердження бюджету необхідно розбити на два етапи, Перший етап – затвердження ключових параметрів бюджету, до яких входять доходи бюджету, бюджетний дефіцит (в абсолютному вираженні та в процентах до ВВП), загальний обсяг витрат державного бюджету, в тому числі – трансферти місцевим бюджетам. Другий етап – затвердження витрат державного бюджету в розрізі розділів функціональної класифікації.
Найбільш проблемною ланкою державного бюджету є видатки на соціальну сферу. Це пояснюється тим, що такі установи як школи, інтернати, лікарні не є прибутковими, а витрати на соціальне забезпечення постійно зростають. Але їх все одно не достатньо для оптимального фінансування соціальної сфери. У багатьох випадках, коли ставиться питання про недофінансування державних соціальних зобов'язань, розміри якого свідчать про невідповідність цих зобов'язань реальним фінансовим можливостям держави, точаться розмови щодо необхідності згортання (скорочення) або відміни конкретних соціальних програм. Крім того такі законопроекти не раз розглядались в Верховній Раді. Але така постановка питання не завжди коректна. Так, затримка у виплаті заробітної плати або допомог із безробіття, на дітей не достатня підстава для їх скорочення або зовсім відмови від них. З огляду на це, існують думки, що частину соціальних зобов'язань держави доцільно розглядати як певні орієнтири, які можуть бути повністю досягнуті лише при сприятливому стані економіки.
Ступінь вирішення проблем
Для розробки пропозицій, щодо підвищення ефективності бюджетного планування, наступним етапом дослідження є аналіз виконання плану видаткової частини Державного бюджету України. Загалом можна зробити висновок, що процес бюджетного планування в Україні не є досконалим, про що свідчить суперечності його в процесі реалізації. Наприклад, розробка прогнозних показників щодо видатків державного бюджету в Україні залишається формальністю та досить рідко дотримується реалій. Відповідно до статті 38 Бюджетного кодексу України до Верховної Ради України разом з проектом закону про державний бюджет на планований рік подають показники зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні роки. Водночас на практиці така робота проводиться формально, що по-перше, пов’язано з ненадійністю макроекономічного прогнозування, частим коригуванням податкового законодавства, зміною під впливом різних політичних сил раніше обраних пріоритетів у бюджетних видатках, по-друге, такі прогнози насправді не використовують у роботі з формування показників бюджету на наступні роки. [11, ст. 84]
З метою посилення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за недосягнення встановлених цілей, упорядкування і підвищення результативності та ефективності видатків державного бюджету передбачається запровадження стратегічного планування в практику роботи
головних розпорядників бюджетних коштів і складання ними планів своєї діяльності на поточний і наступних три бюджетних періоди, орієнтованих на результат, виходячи з прогнозованих обсягів видатків і надання кредитів, доведених Міністерством фінансів України. Виконання цього завдання потребує удосконалення нормативно-правової бази. Обсяг видатків на наступні роки може уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики, фактичних результатів виконання бюджетних програм та стану досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів встановлених цілей. [11, ст. 86]
Єдність і відмінність у поглядах на проблему різних авторів
Розглянемо деякі думки щодо планування Державного бюджету України.
Автор книги «Фінансове право» Орлюк О.П. вважає, що проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Її складність збільшується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури. На жаль, як свідчить практика останніх років, парламент країни не додержується процесуальних вимог щодо прийняття та затвердження зазначеного закону, що створює значні перешкоди як для проведення фінансової політики урядом держави, так і стабільного функціонування всієї бюджетної системи України.
Овчарова Наталія Вікторівна з ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» вважає, що наявність широкого спектру нормативно-правового і організаційного забезпечення при організації бюджетного планування видатків в соціальну сферу призводить до відсутності чіткої координації між прийняттям важливих державних рішень, формування заплутаної, непослідовної нормативної бази, що унеможливлює здійснення ефективного процесу стратегічного планування бюджетних видатків в соціальну сферу.
Завіновська Г.О. вважає, що необхідно знаходити оптимальне співвідношення між напрямами витрат із бюджету. Зараз не існує певної математичної моделі, яка б визначала чіткі параметри оптималь-ності. Але, як і загалом у фінансових відносинах, є опосередковані і водночас дуже точні критерії. Це – економічне зростання і соціальна гармонія у суспільстві. Основна проблема в тому, що ці критерії певною мірою суперечать один одному. Можна досягти значного економічного зростання, але при цьому спричинити соціальне напруження у суспільстві. Або, навпаки, спрямувавши переважну частину коштів у соціальну сферу, підірвати економіку. Однак пріоритет усе-таки має належати завданням забезпечення економічного розвитку, оскільки тільки це може гарантувати реальні соціальні блага і гарантії.
3. Дослідження динаміки доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів Тернопільської області
Таблиця 3. Доходи бюджету за статтею «Податкові надходження»
| №п/п | Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| 1 | Загальна сума доходів від податкових надходжень (тис. грн.) | 63161719,6 | 74476418,5 | 94811538,8 | 116670797,0 | 167883445,2 |
| 2 | Загальна сума доходів Державного бюджету України (тис. грн.) | 91529412,5 | 105330241,7 | 133521657,2 | 165939184,5 | 231722888,5 |
| 3 | Частка статті доходів у загальній сумі доходів Державного бюджету (%) | 69,0 | 70,7 | 71,0 | 70,3 | 72,5 |
| 4 | Ланцюговий темп зростання статті дходів (%) | - | 17,9 | 27,3 | 23,1 | 43,9 |
| 5 | Базовий темп зростання статті доходів (%) | - | 17,9 | 50,1 | 84,7 | 165,8 |
дохід видаток бюджет планування