Смекни!
smekni.com

Організація діяльності державної податкової інспекції Святошинського району міста Києва (стр. 4 из 16)

ДПІ співпрацює з 5 друкованими ЗМІ: «Святошинські вісті», «Реальна влада», «Консультант», «Газета нашого района», «Рідне місто моє», загальним тиражем 861000; 1 телеканалом ТОВ ТРК «Купол»; 5 ринками району (додаток В).

Протягом 2008 року було проведено:

- прес-конференцій та брифінгів 9;

- «круглих столів» з питань діяльності ОДПС 65;

- тематичних зустрічей на підприємствах 235;

- публікацій і виступів у ЗМІ: преса 21, радіо 621, телебачення 494;

- заходи з громадськими організаціями 13;

- консультації, які надані на особистому прийомі 11147;

За 1 квартал 2009 року було проведено:

- брифінгів 2;

- «круглих столів» з питань діяльності ОДПС 5;

- тематичних зустрічей на підприємствах 3;

- публікацій і виступів у ЗМІ: преса 2, радіо 6, телебачення 4;

- заходи з громадськими організаціями 1;

- консультації, які надані на особистому прийомі 2463;

- телефонних сеансів «гаряча лінія» 5 та ін.


4. Фіскально-адміністративні аспекти непрямих податків.

4.1 Фіскально-адміністративні аспекти податку на додану вартість

Адміністрування ПДВ в ДПІ Святошинського району здійснюється на підставі Закономів України «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також на підставі положень спеціального Законому – Законому України «Про податок на додану вартість» та інших нормативно-правових актів.

Контроль за справлянням ПДВ в ДПІ у Святошинському районі м. Києва здійснює відділ адміністрування ПДВ. Він є структурним підрозділом Управління оподаткування юридичних осіб. До функціональних обов'язків відділу належить здійснення контролю за дотриманням податкового Закономодавства, контроль за своєчасністю подання платниками податкових декларацій, бухгалтерської звітності, забезпечення перевірки правильності і повноти їх складання.

Наказом ДПА України затверджено дві форми податкової декларації (скорочена та загальна) та форму розрахунку частки бюджетного частини та чотирьох розділів, з яких платником заповнюється перші 3 розділи та вступна частина. Четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції на оригіналі, який залишається в ДПІ (додаток Г).

Платник податку здійснює подання декларації з ПДВ в строки, передбачені для сплати податку, тобто не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом, який може дорівнювати одному календарному місяцю або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів ( робіт, послуг) за попередній календарний рік. Платник, якому на поточний календарний рік встановлено звітний період такий, що дорівнює одному кварталу, має право на заміну податкового квартального періоду на місячний. Заміна може бути здійснена з початку будь-якого кварталу поточного року. Не дозволяється здійснювати заміну місячного податкового періоду на квартальний в одному календарному році.

Декларація подається платником незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника. Подання ксерокопії не дозволяється. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною або кульковою ручкою або видрукувана, без виправлень і помарок; в рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Суми обороту та податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок з відповідним округленням за загально установленими правилами. Декларація подається платником до канцелярії державної податкової інспекції для реєстрації. Після реєстрації в канцелярії податкової інспекції передаються до обліку, де дані щодо нарахування чи відшкодування ПДВ, визначені платником, заносяться до особового рахунку платника.

Відомості про проведення даних по нарахуванню чи відшкодуванню податку в особовому рахунку платника відображаються в четвертому розділі декларації, після чого декларація передається до відповідного відділу для здійснення перевірки щодо відповідності розміру податку, зазначеного у декларації, розміру податку, що випливає з поданих розрахунків.

Податкова декларація підлягає камеральній перевірці. Дані декларації та її складові вносяться до АРМ „Бест – Звіт”, за якими проводяться алгоритми контролю таких даних та правильності їх заповнення. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ включає в себе: перевірку правильності заповнення декларації з відповідними додатками до неї та задекларованих операцій на відповідність чинному Закономодавству, порівняння показників поточної звітності з ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх податкових періодів платника податку, показниками декларацій з інших податків і зборів. При перевірці необхідно порівнювати показники поточної декларації з ПДВ з відповідними показниками попередніх звітних періодів за результатами порівняння формується висновок щодо повноти нарахування, сплати податку, а також правильності заповнення платником податкової декларації. Наступним етапом є порівняння показників декларації з показниками декларації з податку на прибуток підприємства, розрахунками акцизного збору, плати за землю тощо. Оцінюється виконання платником зобов’язань щодо сплати ПДВ до бюджету.

Якщо під час камеральної перевірки виявлено арифметичні або методологічні помилки в поданій декларації, які призвели до заниження або завищення податкового зобов’язання, то орган ДПС самостійно визначає суму податкового зобов’язання, належного до сплати в бюджет чи відшкодуванню з бюджету. На суму ПДВ, донараховану за результатами камеральної перевірки виписується податкове повідомлення [46].

Під час проведення кабінетного аудиту при необхідності інспектор може звернутися до платника податку з проханням надати документи податкового та бухгалтерського обліку. Відмова платника податку щодо надання таких документів є підставою для проведення документальної перевірки платника ПДВ. За результатами проведення камеральної перевірки та звірки даних з електронними базами даних інспектор складає: акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ, проведеної кабінетним аудитом (при виявленні арифметичних, методологічних та інших помилок), довідку про відсутність порушень при проведенні кабінетного аудиту (додаток Л).

Особлива увага під час документальної перевірки приділяється питанням правильності обчислення платником суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такі питання підлягають перевірці як під час проведення комплексних документальних перевірок, так і тематичних (саме з питань відшкодування ПДВ)(додаток М ).

Відшкодуванню, по-перше, підлягає сума податку, яка нарахована у вигляді податкового кредиту по операціях, що оподатковуються за нульовою ставкою (експортування товарів).

Для провадження контрольної діяльності органи державної податкової служби повинні використовувати також інформацію, яка є в розпорядженні інших правоохоронних та контролюючих органів. Податкові органи тісно співпрацюють з митними органами. Механізм взаємодії митних та податкових органів визначено відповідно до ст.2 Законому України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”[18]. Діяльність податкових та митних органів України щодо контролю за сплатою суб’єктами господарської діяльності ПДВ при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регламентовано «Порядком здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків ПДВ, який справляється при ввезенні товарів та інших предметів на митну територію України» затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України.

Виходячи з діяльності даного відділу можна показати аналіз надходжень по даному податку. Отже, виконання прогнозних показників МФУ (ДПАУ) та КМДА по мобілізації надходжень до Зведеного бюджету України за 2006 – 1- й квартал 2009 рр. є наступні:

Надходження по ПДВ:

2006 рік: мобілізовано – 393097732 грн.; надійшло - 393097732 грн.

2007 рік: мобілізовано – 509052504 грн.; надійшло - 509052504грн.

2008 рік: мобілізовано – 546144623 грн.; надійшло - 546144623 грн.

1-й кв. 2009р.: мобілізовано - 122187682 грн.; надійшло – 122187682 грн.

4.2 Фіскально-адмініструвані аспекти акцизного збору

Контроль за справлянням акцизного збору в ДПІ Святошинському району міста Києва покладено на управління прямих і непрямих податків з юридичних осіб, а саме на відділ непрямих податків.

Підприємствами платниками акцизного збору до ДПІ у Святошинському районі міста Києва подається Розрахунок акцизного збору(додаток Д). Якщо підприємством реалізуються імпортні товари, то подається Декларація з ПДВ та Розрахунок акцизного збору по імпортних товарах . В Розрахунку акцизного збору зазначається ідентифікаційний код платника, назва підприємства, його підпорядкованість та за який місяць подається Розрахунок.

Розрахунок платник податку заповнює самостійно кульковою чи чорнильною ручкою, або друкарським способом. У верхньому лівому куті повинен стояти штамп підприємства платника податків. Розрахунок підписується керівником та головним бухгалтером підприємства. Подання ксерокопії забороняється.

Прийомом документації здійснює канцелярія, яка й передає розрахунок до відділу обліку та звітності.

Також даний відділ організовує роботу з обліку та реалізації марок акцизного збору. Плата за марки вноситься українськими виробниками та імпортерами на покриття витрат держави на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизного збору і становить за 1000 марок: на алкогольні напої – 25,58 грн., на тютюнові вироби – 9,12 грн.

Порядок обліку та реалізації марок акцизного збору, а також маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено Закономом України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Марки встановленого зразка виготовляються на замовлення ДПА України спеціалізованим підприємством Мінфіну України.