| Продукція | Вага, гр. | ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика» | ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» | ВАТ «Крафт Якобз Сушард Україна» | ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса» | ВАТ «Донецька кондитерська фабрика» |
| Цукерки | ||||||
| «Асорті» | 160 | 2,70 | - | 2,18 | 2,08 | - |
| «Белочка» | 1000 | 8,98 | - | 9,25 | 8,09 | - |
| «Пташине молоко» | 300 | - | - | 4,86 | 3,50 | 4,70 |
| «Червоний мак» | 1000 | 6,30 | - | - | 6,09 | - |
| «Кара-Кум» | 1000 | 6,60 | - | - | 6,40 | - |
| Продукція | Вага, гр. | ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика» | ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» | ВАТ «Крафт Якобз Сушард Україна» | ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса» | ВАТ «Донецька кондитерська фабрика» |
| Карамель | ||||||
| «Лікерна» | 1000 | 3,15 | - | - | 2,50 | 2,80 |
| «Фруктово-ягідна» | 1000 | 2,72 | - | - | 2,50 | - |
| «Рачки» | 1000 | 3,80 | - | - | - | 4,20 |
| Драже | ||||||
| «Арахіс у шоколаді» | 1000 | 2,80 | - | - | 3,00 | - |
| «Морські камені» | 1000 | 2,95 | - | - | 2,80 | - |
| Крекер | ||||||
| «Ніжний» | 250 | 0,70 | 0,82 | - | 0,70 | - |
| Вафлі | ||||||
| «Артек» | 50 | 0,19 | 0,27 | - | - | 0,16 |
Таблиця 2.4 - Обсяги виробництва найбільших кондитерських підприємств.
| Підприємство | Річний обсяг виробництва в 2008 році (тис. тонн) |
| 1. ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» | 24,3 |
| 2. АТЗТ «Буковина» | 6,7 |
| 3. АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» | 6,131 |
| 4. ЗАТ «Компанія А. В. К.» м. Донецьк | 48,85 |
| 5. «Світоч» | - |
| 6. «Корона» | - |
Прикладом успішної розробки товару - новинки є повітряний батончик «Мажор» виготовлений на французькій лінії ВАТ «Донецька кондитерська фабрика» а також фігурні шоколадні вироби, зроблені у вигляді об'ємних фігур - іграшок, запакованих у поліпропіленові пакети і яскраві картонні впакування. Ця продукція не має аналогів, як на Україні, так і в країнах СНД.
За останні роки розроблений новий напрямок кондитерської промисловості - це виробу з радіопротекторними якостями, у випуску яких ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса» стала базовим підприємством. Ця продукція особливо важлива для регіонів України, яких торкнулася Чорнобильська катастрофа, тому що компоненти, які перебувають у ній, благоприятствують захисту організму в умовах радіоактивного тла.
Удалою новинкою в ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» є виробництво бісквітів. Крім цього підприємства, подібні легкі сніданки в СНД не випускає ніхто. Як видно, метод конкурентної боротьби розвивається динамічно й фабрики приділяють йому особлива увага.
Виробники прагнуть також домогтися високої якості продукції, яка б робила їхню продукцію конкурентноздатної не тільки серед вітчизняних, але й серед імпортних виробів. Так наприклад, у кондитерській фірмі «Світоч», що є базовою в галузі, також ВАТ «Крафт Якобз Сушард Україна», ця мета досягається завдяки використанню високоякісної сировини й передових технологій. У фірми «Світоч» впроваджена професійна система якості, спрямована на збільшення кваліфікації працівників всіх рівнів. Крім цього, у боротьбі за якість продукції керівництво цього підприємства досить ефективно використає економічні, організаційні й соціальні фактори.
Однак можна сказати, що для поліпшення якості продукції підприємства використають однакові методи: використають більше якісну сировину, нові технології й поліпшують кваліфікацію персоналу.
Серед найбільших конкурентів кондитерської промисловості використається такий метод конкурентної боротьби як реклама. Виробники звертаються по допомогу як до телебачення, так і радіо й іншим засобам масової інформації. Так наприклад усім нам відомий ролик батончика «Мажор», а також хрустких подушечок «Мікс - Мажор», ВАТ «Донецька кондитерська фабрика». За допомогою телебачення знайомлять зі своєю продукцією ВАТ «Крафт Якобз Сушард Україна», ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика Світоч» і деякі інших.
Деякі великі виробники кондитерських виробів збільшують увагу до своєї торговельної марки акціями, у яких розігруються призи серед покупців їхньої продукції. Прикладом може служити акція, що проходила в березні й квітні нинішнього року ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика Світоч». Причому ця акція подвійного характеру: приз можна виграти відразу розгорнувши обгортку шоколаду й прочитавши напис виграшу. Або ж, якщо виграшу на даній обгортці ні, те можна вислати її й прийняти участь у щотижневому розиграші 100 грамового злитка золота. Це зробило торговельну марку «Світоч» більше популярної.
Більше дрібні вітчизняні виробники обмежені в коштах, які можна направити на рекламу, до того ж якість значно уступає західному. Ця проблема актуальна для невеликих підприємств, які не мають відомої торговельної марки - такий, наприклад як «Світоч» і «Корона».
Для українських підприємств кондитерської промисловості збільшення популярності їхньої продукції серед населення - є основною проблемою. Для рішення цієї проблеми потрібно відповісти на два питання: чим керується споживач при виборі кондитерської продукції і як залучити його увагу до вітчизняної продукції.
При опитуванні споживачів, якими факторами вони користуються при виборі кондитерської продукції, виділені наступні основні фактори: якість, унікальність, зовнішній вигляд продукції й уміння продавати. Опитано близько 1000 жителів міста Києва. При опитуванні використалися методи інтерв'ю й анкетування. Ступінь важливості фактору оцінюється по п'ятибальній шкалі (див. таблицю 2.5).
Таблиця 2.5 - Основні фактори успіху кондитерських виробів серед конкурентів і споживачів.
| Фактор успіху | Ступінь важливості для споживача | Ступінь важливості для виробника |
| 1. Якість продукції | 5 | 3 |
| 2. Унікальність виробів | 5 | 4 |
| 3. Зовнішній вигляд продукції | 5 | 4 |
| 4. Уміння продавати | 5 | 4 |
| 5. Оформлення торговельної площі | 4 | 4 |
| 6. Співвідношення асортиментів і сезонності | 4 | 2 |
| 7. Використання натуральних інгредієнтів | 4 | 2 |
| 8. Реклама | 4 | 4 |
| 9. Імідж виробника і його місце на ринку | 4 | 4 |
| 10. Ціна | 4 | 3 |
| 11. Місце продажів | 3 | 4 |
| 12. Відновлення асортиментів | 3 | 3 |
| 13. Фірмовий знак | 3 | 4 |
У таблиці рівняється ступінь важливості даного фактору для споживачів і ступінь важливості для виробника.
З вище зазначених даних можна зробити висновок, що очікування споживачів за основними показниками незадоволені. Споживачі можуть залишатися, задоволені лише оформленням торговельної площі, рекламою. Опитування також показало, що в основному покупці при покупці керуються своєю купівельною спроможністю - 48 % опитаних, 38 % - віддають перевагу товарам конкретного виробника, 5 % - роблять випадкові покупки й 12 % - роблять покупки підняті рекламою.
Таким чином, проблема формування асортиментів на ринку кондитерських виробів може бути вирішена через вивчення асортиментної переваги покупців з урахуванням рівня їхніх доходів. Так, наприклад, аналіз, проведений за результатами опитування показав, що між рівнем матеріального стану й асортиментним попитом на цукерки, шоколад і дорогі бісквіти існує пряма лінійна залежність, а між попитом на карамель і рівнем доходу спостерігається обернено пропорційна залежність. В умовах ринку виробникам доводиться враховувати як фактор самої конкуренції, так і реальність цін конкурента. Олігопольна структура ринку кондитерських виробів дає можливість підтримувати середній рівень цін на продукцію аналогічної якості, одночасно пропонуючи дешеві вироби для населення з низьким рівнем доходу. Спостерігається пряма залежність між цінами на кондитерські вироби й цінами на сировину й енергоносії.
На попит також впливають і ціни. Підприємства кондитерської промисловості тривалий час при формуванні ціни використали метод витрат (середні витрати плюс надбавка). У ринковому середовищі цей метод виявилося не ефективним.
Коливання цін по галузі, як я вже відзначала незначно. Аналіз анкетних даних дозволив також зробити висновок, що продукція ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика «Свsточ» і «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса» користуються найбільшою популярністю серед споживачів. Це пояснюється оптимальним співвідношенням ціни і якості. Крім того, великий попит на продукцію саме даних підприємств можна пояснити й існуючою більшою кількістю споживачів, які орієнтуються на конкретного виробника. Дані підприємства відомі не одному поколінню українців як виробники традиційно якісної продукції. А тому що вітчизняні виробники через своєї ментальностs не відрізняються особливо легким сприйняттям нового, переваги й далі залишаються на стороні цих підприємств.
Сьогодні збут продукції вітчизняного виробництва включає два види: корпоративний і контрактний. Корпоративна система збуту включає власні фірмові магазини, які торгують у роздріб; торговельні фірми, де фабрики є засновниками; об'єднання підприємств (договірні або статутні), створені для провидіння скоординованої виробничо-збутової діяльності. Контрактна система збуту (створена на основі договорів купівлі-продажу) складається з вистриб’юторів фабрик, які представляють їхні інтереси в регіонах і «випадкових» торговців-оптовиків, яких залучає авторитет виробника, якість і ціна товарів і система знижок.