Разом з тим бюджет фірми є основою для контролю.
Порівнюючи фактичні показники з запланованими можна здійснювати так званий бюджетний контроль фірми.
Бюджет фірми є водночас формою координації. Бюджет являє собою виражену у вартісних показниках програму дій у сфері виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації виробленої продукції. В програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація (узгодження) окремих заходів.
Бюджет фірми є основою для встановлення завдань для персоналу, менеджерів. Бюджет фірми розробляється на наступний період. Саме тому значно простіше розглядати альтернативні варіанти, не обов'язково апробуючи їх негайно. Завдання розробляються на основі апріорних тверджень, проте з врахуванням звітних показників.
У бюджетуванні є й елемент делегування повноважень. Схвалення керівництвом фірми бюджету підрозділу слугує основою для того, що оперативні рішення в майбутньому приймаються на рівні даного підрозділу децентралізовано. Якщо бюджети на рівні підрозділів не розробляються, то керівництво фірми не схильне до децентралізації процесу прийняття оперативних рішень.
Фінансовий план підприємства може включати:
- прогноз обсягів реалізації;
- кошторис грошових видатків та надходжень;
таблицю доходів і витрат;
- прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства;
- розрахунок точки досягнення беззбитковості.
Фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік.
Фінансове планування дозволяє вирішити такі завдання:
- виявити, якими грошовими коштами може володіти підприємство;
- виявити і оцінити джерела їх надходження;
- оцінити достатність коштів для виконання завдань;
- визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет і позабюджетні фонди;
- оцінити потребу в інвестиціях і залучених коштах;
- збалансувати майбутні доходи і витрати з врахуванням комерційної самоокупності. В умовах, коли підприємствам надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну для себе. Форма балансу доходів і видатків може бути подана у формі такої таблиці 3.1.:
Таблиця 3.1
баланс доходів і витрат ТОВ «ДІЕГО»
№ | Показник | Код | Сума |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Доходи і надходження коштів, виручка від реалізації продукції, робіт, послуг – всього, в т.ч. ПДВ акцизний збір амортизаційні відрахування внески до цільових державних фондів кошти на оплату відсотків за кредит прибуток від реалізації | 01 02 03 04 05 06 07 | |
2 | Прибуток від іншої реалізації продукції | 08 | |
3 | Доходи від позареалізаційних операцій | 09 | |
4 | Довгострокові кредити | 10 | |
5 | Довгострокові позики | 11 | |
6 | Доходи від першого випуску акцій | 12 | |
7 | Цільове фінансування і надходження з бюджету | 13 | |
8 | Цільове фінансування і надходження з позабюджетних фондів | 14 | |
9 | Безповоротна фінансова допомога | 15 | |
10 | Інші доходи і надходження | 16 | |
ВСЬОГО доходів і надходжень | 17 | ||
1 | Витрати і вирахування кошів. Витрати на реалізовану продукцію, роботи, послуги | 18 | |
2 | ПДВ, сплачений при оплаті за товари, роботи, послуги | 19 | |
3 | Довгострокові фінансові інвестиції | 20 | |
4 | Капітальні вкладення | 21 | |
5 | Поповнення оборотних засобів | 22 | |
6 | Орендна плата | 23 | |
7 | Відрахування в резервний фонд | 24 | |
8 | Відрахування від прибутку в фонд економічного стимулювання | 25 | |
9 | Виплачені дивіденди | 26 | |
10 | Відрахування на благодійні цілі | 27 | |
11 | Погашення довгострокових кредитів | 28 | |
12 | Погашення довгострокових позик | 29 | |
13 | ПДВ, який перераховується у бюджет | 30 | |
14 | Акцизний збір | 31 | |
15 | Податок з прибутку | 32 | |
16 | Плата за землю | 33 | |
17 | Податки на транспортні засоби | 34 | |
18 | Плата за воду | 35 | |
19 | Внески в цільові державні фонди | 36 | |
20 | Плата відсотків за кредит | 37 | |
21 | Залишок коштів, передбачених на інвестиції | 38 | |
22 | Інші витрати і відрахування | 39 | |
ВСЬОГО витрат і відрахувань | 40 |
Фінансовий план може складатися поетапно:
Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.
Розгляд та вивчення проектних виробничих, маркетингових показників, на основі яких мають розраховуватись планові фінансові показники.
Розробка проекту фінансового плану.
Негативний вплив на розвиток компанії в Україні справляють:
відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів;
значна взаємна заборгованість, накопичення неплатежів і збитковість більшості підприємств; неповна і фрагментарна законодавча база, неефективний контроль з боку держави, прояви монополізму; високий рівень інфляції (понад 10 відсотків), внаслідок чого здійснення довгострокових (накопичувальних) інвестицій в національній валюті неможливе; слабкий розвиток фондового ринку, що немає змоги використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів.
Серйозну загрозу нормальному функціонуванню компанії на ринку України також становить тенденція до монополізації в інтересах окремих міністерств, фінансово-промислових груп або місцевих адміністрацій.
В основу розвитку компанії на ринку України покладатись такі принципи:
верховенство правового регулювання господарської діяльності системність узгодження заходів щодо реформування ринку із заходами і планами інших галузей економіки, спрямованими на підвищення доходів громадян; конкурентність, коли держава створює сприятливі умови для розвитку підприємств з метою забезпечення реалізації права на ефективний страховий захист; стабільність забезпечення сталого надійного і привабливого ринку для інвестицій шляхом створення державою зрозумілих та ефективних механізмів і правил його функціонування; обмеження присутності держави на ринку, коли держава поступово відмовляється від проявів монополізму на ринку, не втручається в діяльність підприємств, крім питань оподаткування, формування статутних капіталів, встановлення правил формування, розміщення та обліку резервів, контролю за платоспроможністю підприємств; довіра, що грунтується на моральній та матеріальній відповідальності компанії, на надійному правовому захисті.
3.2 Перспективні напрямки в рішенні питань пов’язаних з фінансовими ризиками
Формування стратегії компанії можна представити як послідовність наступних кроків, наведених в Додатку Б.
По-перше, необхідно провести глибокий аналіз внутрішнього та зовнішнього середовищ компанії. Визначити які існують проблеми, як вони впливають на роботу організації, в якому напрямку рухається компанія, яких принципів та вірувань дотримуються працівники компанії, тощо. З’ясувати які існують тенденцію у зовнішньому оточенні та як вони вплинуть на роботу компанії. Хто є основними конкурентами, яка структура ринку, які характеристики послуг є найважливішими для споживачів, тощо. На цьому етапі можуть використовуватись популярні інструменти стратегічного менеджменту: SWOT-аналіз, модель конкуренції в галузі та ланцюг створення вартості М. Портера, тощо.
По-друге, виділити основні бізнес-процеси компанії, тобто ті, які є найважливішими для неї з точки зору прибутковості та забезпечення виживання у довгостроковій перспективі.
По-третє, необхідно визначити місію компанії, встановити ієрархію її цілей. Де на найвищому рівні знаходяться стратегічні цілі, їм підпорядковуються довгострокові, далі ідуть середньострокові та замикають цю послідовність короткострокові цілі. Питання розробки цілей та місії досить глибоко розроблені в літературі по менеджменту, тому ми не будемо докладно зупинятись на цій проблематиці. Зазначимо лише, що встановлені цілі мають відповідати загально відомим вимогам.
В-четвертих, розробити систему показників оцінки роботи компанії та досягнення нею встановлених цілей. Тут можуть бути використані рекомендації авторів збалансованої системи показників Р. Каплана та Д. Нортона.
В-п’ятих, розробити стратегію, яка представлятиме собою загальні принципи діяльності компанії, а також план конкретних дій по досягненню встановлених цілей. При цьому стратегія може змінюватись протягом її реалізації або при суттєвій зміні зовнішнього та внутрішнього середовищ. Сам процес розробки стратегії представляється, як розробка комплексу дій по кожному з основних бізнес-процесів спрямованих на вирішення існуючих у відповідних процесах проблем та підвищення їх ефективності. Плани дій по кожному з процесів погоджуються із цілями та принципами компанії та зводяться в один майстер-план, який і називається стратегією.
Таким чином, формування стратегії компанії можна представити як процес розробки комплексу дій по вирішенню проблем, що існують у кожному бізнес-процесі та подальшому його вдосконаленні. Окремі плани мають бути погоджені один з одним та мають бути зведені у єдиний майстер-план, якій і називається стратегією. Подальші кроки у напрямку розробки проблем стратегічного менеджменту компаній можуть бути спрямовані на визначення основних джерел конкурентних переваг компаній та розробку інструментарію формування стратегії підприємства.
На сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки необхідно відзначити наявність низки серйозних проблем у сфері професійної діяльності на фінансовому ринку України, що пов”язані з нормативно-методичним забезпеченням оцінки вартості активів, правовим регулюванням довірчих операцій та впровадженням системи рейтингових оцінок. Для розв”язання зазначених проблем пропонується: