– витрат, пов'язаних з доглядом за дітьми та хворими, що вихову-ються та лікуються дома;
– витрат на написання вченими безоплатних наукових праць;
– продукт, вироблений у тіньовій економіці;
– бартерний обмін;
– оплату чайових тощо.
Недоліком показників ВВП і ВНП є те, що реальний обсяг річного виробництва в них завищений на величину амортизаційних відрахувань та непрямих податків. Для виміру того обсягу, який суспільство додало в результаті своєї річної економічної діяльності до добробуту, використовують показник чистого національного про-дукту (ЧНП):
Ч
НП = ВВП – Амортизаційні відрахування.
Цей показник відбиває ринкову оцінку кінцевої продукції та послуг, що йде у споживання після заміни списаного устаткування. Іншими словами, цей показник можна визначити як такий, що показує розмір доходів від власності на землю, робочу силу, капітал, підприємницькі здібності, за допомогою яких був створений ЧНП.
Якщо від вартісної оцінки ЧНП відняти суму непрямих податків, отримаємо показник національного доходу (НД).
Національний доход – зароблений доход, оскільки він не включає в себе ні непрямі податки, ні субсидії і означає чистий приріст продуктів та послуг за рік до добробуту нації. На практиці розрізняють вироблений і спожитий національний доход.
Вироблений НД – це заново створена нацією вартість усіх товарів і послуг за рік.
Використаний НД – це вироблений НД за вирахуванням вели-чини втрат від стихійного лиха, технічних аварій, зовнішньоторговельного сальдо тощо.
Важливим макроекономічним показником у СНР є особистий доход. Він показує кількість грошей, що надійшли в особисте споживання. Для визначення особистого доходу слід від вартості ЧНП відняти прибутки підприємств, непрямі та податкові платежі до державної системи соціального страхування, відсоткові платежі за межі сектора «населення» та додати трансфертні платежі, що надійшли до цього сектора.
Якщо від особистого доходу відняти прибутковий податок, то будемо мати доход, що йде на використання населенням.
Для розуміння суті моделі СНР досить розглянути логіку побудови балансових таблиць, що розкривають найвищий рівень агрегації економічних показників на макрорівні. У такий спосіб СНР може бути подана у вигляді чотирьох балансових таблиць, де запис кожного показника здійснюється двічі – за ресурсами (кредит або надходження) і використанням (дебет або витрати).
Перша балансова таблиця показує взаємозв'язки та пропорції між надходженням та розподілом ВВП; друга – використання доходів, отриманих у процесі виробництва; третя виявляє джерела фінансування капітальних вкладень; четверта відбиває структуру торгового балансу.
Даючи загальне уявлення про СНР 00Н, слід зазначити, що значна частина показників цієї системи ще не запроваджена в статистику країн СНД, зокрема України. Так, для аналізу доходів і заощаджень СИР використовує такі типи господарств:
– домогосподарства осіб, що працюють за наймом;
– домогосподарства підприємців;
– домогосподарства самозайнятих (особи вільних професій, дрібні фермери тощо);
– домогосподарства осіб, що живуть на трансферти (пенсіонери, студенти та ін.);
– домогосподарства осіб, що живуть на доходи від власності (від-сотки, дивіденди, орендна плата).
Перехід України на СНР буде мати велике значення для соціально-економічного розвитку країни. Цей процес:
а) забезпечить більш широку і орієнтовану на ринкову економічну систему макроекономічну інформацію, необхідну для розробки виваженої економічної політики органами державного управління;
б) сприятиме налагодженню міжнародного економічного співробітництва країн СНД, їх входженню в міжнародний поділ праці, інтеграції в систему світових економічних зв'язків;
в) за допомогою запровадження універсальної стандартної статистичної мови вирішить проблему подання даних в міжнародні економічні організації;
г) підвищить рівень статистичного аналізу і економічного прогнозування, міжнародного співставлення соціально-економічних параметрів.