Метою аналізу фінансового стану підприємств є підвищення його фінансової стійкості та платоспроможності на основі збільшення економічного потенціалу та поліпшення структури активів, власного капіталу і зобов’язань.
Поняття активів та зобов’язань визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р.
Згідно з цим Законом поняття активів та зобов’язань мають наступні значення:
Активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Поняття власного капіталу визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31 березня 1991 р. №87.
Власний капітал – це частина в пасивах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Аналіз фінансового стану підприємства в умовах застосування сучасних інформаційних технологій грунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження активів, власного капіталу і зобов’язань. На цій основі формуються взаємозв’язані етапи виконання відповідних аналітичних процедур і розробляються логічно-обгрунтовані алгоритми узагальнення та оцінки відповідної інформації з метою прийняття управлінських рішень щодо подальшого розвитку підприємства.
Електронну інформаційну систему управління активами, власним капіталом і зобов’язаннями підприємства побудовано за трьома рівнями обробки економічної інформації.
Перший рівень електронної системи обробки економічної інформації відповідає етапу первинного обліку фінансово-господарських операцій, який є джерелом фактографічної інформації, що застосовується переважно в оперативному аналізі та контролі.
Вихідні документи аналітично-контрольної спрямованості, що формуються на першому рівні електронної системи обробки інформації щодо залишків і руху активів, власного капіталу і зобов’язань підприємства, складаються відповідно до мети оперативного управління на основі даних первинного обліку, правової та нормативно-довідкової інформації.
Наступний рівень електронної системи обробки інформації відповідає стану поточного обліку і дозволяє узагальнити облікову фактографічну інформацію, перш за все, за відповідними періодами, застосовуючи методичні прийоми рестроспективного (поточного) аналізу. Електронні регістри поточного обліку є основним джерелом поточної облікової інформації щодо операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, зведеної за відповідний період, переважно за місяць.
Найвищий рівень узагальнення облікової інформації у формах фінансової звітності дозволяє здійснити ретроспективний та перспективний аналіз економічного потенціалу підприємства, визначити ефективність фінансово-господарської діяльності, оцінити рух та інтенсивність використання коштів, розміщених в активах підприємства, дати загальну оцінку політиці підприємства щодо управління його активами та джерелами їх фінансування. Саме ця інформація, досліджена протягом тривалого періоду є основою прогнозування економічного потенціалу підприємства за показниками балансу.
Формалізація аналітичного процесу в управлінні активами, власним капіталом і зобов’язанням підприємства на основі побудови організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансового стану грунтується на визначенні мети і завдань, системи показників, інформаційного та методичного забезпечення аналізу.
Приблизну структуру організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансового стану підприємства наведено у таблиці:
1. Мета і завдання фінансового стану | |
1.1. Мета | 1.2. Завдання |
· Метою аналізу фінансового стану підприємства є пошук шляхів і резервів зростання його ринкової вартості, поліпшення структури; | · Оцінка структури активів і пасивів підприємства; |
· Аналіз динаміки активів і пасивів за складом і структурою; | |
· Аналіз руху та ефективності використання активів підприємства; | |
· Аналіз джерел фінансування підприємства; | |
· Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства; | |
· Аналіз рентабельності та ділової активності підприємства; | |
2. Об'єкти і суб'єкти аналізу фінансового стану | |
2.1. Об'єкти | 2.2. Суб'єкти |
· Активи в цілому та за видами; | · Вищі посадові особи підприємства |
· Власний капітал в цілому та за видами; | · Економічні служби підприємства |
· Чинники, що спричинили зміну економічного потенціалу; | · Керівники функціональних та структурних підрозділів підприємства |
· Чинники, що вплинули на фінансову стійкість та платоспроможність | · Власники та акціонери |
· Чинники, що вплинули на рентабельність та ділову активність підприємства; | · Зовнішні користувачі інформації |
3. Система економічних показників аналізу фінансового стану | |
3.1. Абсолютні вартісні показники, джерела яких є облік; | 3.2. Відносні показники, які є наслідком аналітичної обробки облікової інформації |
· Залишки та обороти з надодження і використання активів в цілому та за їх видами; | · Відносні показники структури активів, власного капіталу та зобов'язань; |
· Залишки та обороти з надодження і використання власного капіталу в цілому та за їх видами; | · Відносні показники динаміки активів, власного капіталу та зобов'язань; |
· Залишки та обороти з надходження і погашення зобов'язань в цілому та за їх видами; | · Відносні показники інтенсивності процесів |
· Доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | |
· Чистий прибуток підприємства | |
· Абсолютні показники динаміки. | |
4. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану | |
4.1. Зовнішня інформація | 4.2. Внутрішня інформація |
· Правова; | · Планова; |
· Нормативна; | · Фактографічна |
· Довідкова | |
5. Методичні прийоми обробки первинної інформації | |
5.1. Економіко-логічні методи | 5.2. Економіко-математичні методи |
· Грунтування; | · Методи обробки динамічних рядів; |
· Методи регресійно-кореляційного аналізу; | |
· Порівняння; | |
· Розрахунки відносних показників; | · Методи моделювання. |
· Розрахунки середніх показників; | |
· Деталізація; | |
· Елімітування. | |
6. Узагальнення і реалізація результатів аналізу фінансового стану | |
6.1. Узагальнення результатів | 6.2. Реалізація результатів |
· Систематизація інформації; | · Оцінка заходів щодо збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства з точки зору найбільшої відповідності фінансової стратегії підприємства; |
· Кількісна оцінка втрачених можливостей збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспромодності підприємства; | · Вибір оптимального варіанту заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства; |
· Кількісна оцінка потенційного збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; | · Прийняття рішення щодо реалізації обраного варіанту заходів; |
· Оцінка вірогідності прогнозованих показників; | · Доведення прийнятого рішення до виконавців; |
· Розробка багатоваріативних заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства у майбутньому періоді; | · Забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень. |
· Оформлення результатів аналізу і предача їх в управлінські структури для реалізації запропонованих заходів. |
Послідовна реалізація елементів наведеної вище організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансового стану підприємства забезпечує досягнення поставленої мети.
Важливим джерелом нормативної інформації щодо фінансового стану є затверджені накази Міністерства фінансів План розрахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зокрема П(С) БО №2 «Баланс», П(С) БО №5 «Звіт про власний капітал», П(С) БО №7 «Основні засоби», С(С) БО №10 «Дебіторська заборгованість», П(С) БО №11 «Зобов’язання», П(С) БО №12 «Фінансові інвестиції» та деякі інші документи.
Планова інформація стосовно фінансового стану формується безпосередньо на підприємстві, виходячи з потенційних можливостей його розвитку, вимог чинного законодавства та відповідних нормативних документів і міститься у фінансових планах, бізнес – планах, інвестиційних проектах, кошторисах.
Основним джерелом фактографічної інформації щодо фінансового стану є бухгалтерський облік.
Отримання, обробка, передача та зберігання інформації щодо фінансового стану передбачає застосування системи економічних показників. У наведеній організаційно-інформаційній моделі економічні показники розділено на 2 групи (абсолютні та відносні показники), які відображають рух інформаційних потоків у системі управління.
Важливим елементом організаційно-інформаційної моделі є методичне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства. Методичні прийоми, які включено до моделі, дозволяють здійснити загальний та факторний аналіз динаміки об’єкта дослідження, а також аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають фінансову стійкість, платоспроможність, рентабельність та ділову активність підприємства.