Збільшення іншої поточної заборгованості на 1237 тис. грн є результатом, що свідчить про необхідність залучень коштів для підтримки обороту підприємства, тому що основна частина власних коштів іде на закупівлю основних засобів. Тому подібний результат є невідворотним супутнім результатом діяльності підприємства у такому ключі.
Таблиця 4.8. Структура використання коштів у 2009 році
| Найменування показника | Сума, тис. грн | % до підсумку | Ранг згідно з питомою вагою |
| 1. Збільшення нематеріальних активів | |||
| 2. Збільшення основних засобів | 1433 | 50,5 | |
| 3. Збільшення інших необоротних активів | |||
| 4. Збільшення незавершеного виробництва | 0 | 0 | |
| 5. Збільшення довгострокових біологічних активів | 53 | 1,9 | |
| 6. Збільшення запасів | -355 | -12,5 | |
| 7. Збільшення поточних білогічних активів | 79 | 2,8 | |
| 8. Збільшення незавершеного виробництва | 342 | 12 | |
| 9. Збільшення готової продукції | -5 | -0,2 | |
| 10. Збільшення товарів | 7 | 0,2 | |
| 11. Збільшеннядебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги | |||
| 12. Збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками | -1 | -0,03 | |
| 13. Збільшення грошових коштів та їх еквівалентів | 51 | 1,8 | |
| 14. Збільшення іншої поточної заборгованості | 1237 | 43,6 | |
| 15. Збільшення інших оборотних активів | -2 | -0,07 | |
| 16. Збільшення витрат майбутніх періодів | |||
| ПІДСУМОК | 2839 | 100 |
Загальний аналіз структури використаних коштів дає змогу здебільшого позитивно оцінити подібну динаміку. На збільшення вартості основних засобів у загальній структурі припадає близько 50,5%, що є високим результатом, який свідчить про правильний розподіл власних і залучених джерел коштів. Також вагомим результатом у відсотковому відношенні стало збільшення іншої поточної заборгованості на 43,6%, що було описано вище. Загалом спостерігається певна нерівномірність у структурі розподілу, що пояснюється особливостями діяльності СФГ «Центр» та сферою його діяльності.
5. Платоспроможність та ліквідність підприємства
Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.
Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, об'єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:
1. Найбільш ліквідні активи (АІ) – це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей (це рядки 150, 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).
2. Активи, що швидко реалізуються, (А2) – це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. У цю групу включають дебіторську заборгованість (рядки 160 до 220). Ліквідність цих активів є різною і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо.
3. Активи, що реалізуються повільно (Аз), – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 вкл., а також ряд. 250). Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця. Інколи певні запаси потребують додаткової обробки для того, щоб їх можна було продати, а на все це потрібен час.
4. Активи, що важко реалізуються (А4), – це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усі статті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи»).
Перші три групи активів (найбільш ліквідні; активи, що швидко реалізуються; активи, що реалізуються повільно) протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємства.
Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов'язань групуються так:
1. Негайні пасиви (ПІ) – це кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610 вкл.), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними додатку до балансу).
2. Короткострокові пасиви (П2) – це короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (рядок 510), векселі видані (рядок 520). Для розрахунку основних показників ліквідності можна користуватися інформацією 4-го розділу балансу («Поточні зобов'язання»).
3. Довгострокові пасиви (Пз) – це довгострокові зобов'язання – 3-й розділ пасиву балансу.
4. Постійні пасиви (П4) – це статті 1-го розділу пасиву балансу («Власний капітал») – (ряд. 380, а також ряд. 430, 630).
Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:
1. складання балансу ліквідності;
2. розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.
Перший етап аналізу ліквідності:
Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.
Таблиця 5.1. Аналіз ліквідності балансу, тис. грн. за 2009 рік
| Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Платіжний надлишок або недостача | |
| На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | ||||||||
| 1. Найбільш ліквідні активи (А1) | 150, 220, 230, 240, | 488 | 28 | 1. Негайні пасиви (П1) | 540 – 610 | 486 | 265 | 2 | -237 |
| 2. Активи, що швидко реалізуються (А2) | 160, 170, 180, 200, 210, 220 | 1293 | 1303 | 2. Короткострокові пасиви (П2) | 500 – 530 | 239 | 674 | 1054 | 629 |
| 3. Активи, що релізуються повністю (А3) | 100, 110, 120, 130, 140, 250 | 3316 | 3992 | 3. Довгострокові пасиви (П3) | 480 | 1410 | 2033 | 1906 | 1959 |
| 4. Активи, що важко реалізуються (А4) | 80 | 5428 | 7064 | 4. Постійні пасиви (П4) | 380, 430, 630 | 8390 | 9415 | -2962 | -2351 |
| Баланс | 280 | 10525 | 12387 | Баланс | 640 | 10525 | 12387 | х | х |
– Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:
* Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.
«Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.
* Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.
* Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.
Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.
За даними таблиці баланс підприємства, що аналізується, є в основному ліквідним. На кінець звітного періоду:
А1 < П1
A2 > П2
A3 > П3
A4 < П4
Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.
Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами.
Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.
Баланси ліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансового стану підприємства.
Для складання фінансового плану одним з джерел інформації є баланс ліквідності.
Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату а й у випадках надзвичайних ситуацій.