Заходи щодо оптимізації формування та використання прибутку Херсонського нафтопереробного заводу (стр. 5 из 8)
(3.8)Похідна GпоS буде дорівнювати:
(3.8)Виконуючи умови максимiзацiїG рiвняємо праву частину до нулю та вирiшив рiвняння вiдносно S знаходимо формулу для розрахунку оптимальної норми реiнвестування прибутку
: 
(3.9)За даними «Херсоннафтапереробка» очикуване значення Р з урахуванням взваженої рентабельностi – 0,15 розрахуємо оптимальну норму реiнвестування прибутку у межах 20 рокiв:
Загально вiдомо, що нафтопереробнiпiдприємства в процесiсвоєїгосподарськоїдiяльностiвикористовують заємний капiтал. Звичайно використання позикових коштiв дозволяєу короткiстроки модернiзувати технологiю виробництва, або здiйснити будь-якiiнвестицiйнiпрограми, але головна проблема запозичень полягаєв тому, що вони приховують у собiдодатковiфiнансовiзобов’язання та риски, якiторкаються економiчних iнтересiв акцiонерiв пiдприємства. Саме тому необхiдно проаналiзувати, яким чином змiниться модель оптимальної норми реiнвестування прибутку, якщо у структурi капiталу пiдприємства будуть мати мiсце довгостроковi кредити. Таким чином, основна логiка математичного виразу оптимiзацiїS не змiнилася, але необхiдно урахувати введення нових показникiв пов’язаних з використанням кредитiв, а саме фiнансового риску, цiни кредиту, та вiдносного рiвня використання заємного капiталу.
Спочатку розглянемо алгоритм розрахунку рентабельностi власного капiталу на пiдприємствi, де мають мiсце довгостроковi кредити у загальнiй структурi капiталу, це спiввiдношення базується на теорiї фiнансового важеля, яка розроблена Франко Модiльянi та Мертоном Мiллером:
, де (3.10) 
– рентабельнiсть власного кап iталу ф iнансово-залежного п iдпри ємства 
–рентабельнiсть власного капiталу фiнансово -незалежного пiдприємства 
– власний капiтал п iдприємства 
- заємний капiтал пiдприємства 
– середньоквадратичне вiдхилення 
– рiчна ставка вiдсотка за довгостроковими кредитами.Показник рентабельностi власного капiталу фiнансово-незалежного пiдприємства розраховується наступним чином:
, де (3.11)РЗ – очикуване значення середнього рiвня рентабельностi власного капiталу фiрми з урахуванням реалiзацiї запланованих iнвестицiйних проектiв та рiвня фiнансової залежностi, який дорiвнює (В+З/З) ;
Var – коефiцiєнт варiацiї фактичної величини РЗ за попереднi роки д iяльностi пiдприємства.
Ураховуючи те, що показники РНi РЗзмiнюються пiд впливом одних й тих самих факторiв i вiдрiзняються лише масштабним коефiцiєнтом, то середньоквадратичне вiдхилення показника РНрозраховується з умови рiвностi коефiцiєнтiв варiацiї показник iв РНi РЗ. Тобто,
, де (3.12) – середньоквадратичне вiдхилення рiвня рентабельностi власного капiталу пiдприємства за вiдсутностi у неї довгострокових кредитiв.Показник середньоквадратичного вiдхилення дає можливiсть розрахувати фiнансовий ризик залучення довгострокових займiв – F , т.б.
(3.13)Додатковий вплив на iнтегральний доход iнвесторiв показника фiнансового ризику (Ф* З/В), та витрат, пов’язаних з обслуговуванням боргу (I *З/В) є рiзним, саме тому даний вплив подiляється на два логiчних цикли. Перший цикл адаптує процесс вiдтворення чистого прибутку з урахуванням додаткового фiнансового ризику в продовж n рокiв, другий цикл – формує нарощення основного боргу та вiдсоткiв за довгостроковим кредитом впродовж n рокiв.
Розглянемо поетапно усi розрахунки на прикладi ВАТ «Херсоннафтапереробка» за 2004 рiк. Згiдно даних бухгалтерської документацiї власний капiтал пiдприємства складає – 136986 тис.грн. , довгостроковi кредити – 20986 тис. грн. , чистий прибуток – 20,0 тис. грн. Середньо квадратичне вiдхилення Р складає – 0,147 , коефiцiєнт варiацiї – 0,35.
Згiдно даних пiдприємства рентабельнiсть власного капiталу складатиме:
P = 20 : 136986 = 0,000146.
На першому етапiзробимо розрахунок рентабельностi власного капiталу РН з припущенням того, що у складi капiталу немає довгострокових кредитiв за реальної ставки вiдсотку i=0,12 .
РН= (0,000146 + 0,12*20986/136986) : ((136986 + 20986)/136986 – 0,35*20986/136986) = 0,016,
Середньоквадратичне вiдхiлення РН дорiвнює:
= 0,35*0,016=0,0056Перерахунок аналiтичним методом норми реiнвестування прибутку I пов’язаного з ним iнтегрального обсягу фонда споживання дав наступнi результати:
| норма реiнвестування прибутку (S) | Iнтегральний обсяг фонда споживання (G) |
| 0,1 | 1,8 |
| 0,2 | 2,5 |
| 0,3 | 3,2 |
| 0,4 | 3,8 |
| 0,5 | 4,5 |
| 0,6 | 5,2 |
| 0,7 | 4,2 |
| 0,8 | 3,8 |
Найбiльший обсяг фонду споживання G = 5,2 можливий при нормi реiнвестування прибутку S = 0,6.
Iснує аспект проблеми реiнвестування прибутку, який пов’язан зi структурою життєвого циклу технiки та технологiїi полягає у нерiвномiрному розподiлу потреб iнвестицiйних внескiв у часi, таким чином моделювання оптимiзацiї норми реiнвестування прибутку та рентабельностi капiталу повинно урахувати постiйнiсть даних показникiв, зробити їх диференцiйованими, доцiльними для кожного окремого перiоду.
Для того, щоб вирiшити дану проблему, по-перше необхiдно обрати потрiбнi строки-етапи, за якими буде вiдбуватися диференцiйоване iнвестування.
Припустимо, що для нашого пiдприємства ми оберемо загальний строк програми iнвестування – 12 рокiв, в середньому кожний логiчний цикл технiчного розвитку займає 3 роки, тодi загальна кiлькiсть строкiв диференцiйованого iнвестування – 4.
Розглянемо, як буде розраховуватись в рамках першого строку iнвестування вiдсотки по капiталу, за даних S=0,6 , P=5,2. Початковий капiтал складе К0 складе:
К0(1+5,2+0,6*3) = 8 К0(за простим вiдсотком)
К0(1+5,2*0,6)*3 = 12,36 К0(за складним вiдсотком)
Розглянемо як поетапно формуються суми чистого прибутку, що йдуть на виплату дивiдендiв та в фонд споживання.(табл.3.1)
Таблиця 3.1 Використання чистого прибутку на виплату дивiдендiв та в фонд споживання за диференцiйованим iнвестуванням
| Строки | Дивiденднiвиплати | Виплати у фонд споживання |
| 1 строк (1-3 роки) | (1 – S1) К0 | Р1(1+Р1S1) |
| 2 строк (4-6 роки) | (1 – S2) К0 | Р2(1+Р1S1) (1+Р2S2) |
| 3 строк (7-9 роки) | (1 – S3) К0 | Р3(1+Р1S1) (1+Р2S2)(1+P3S3) |
| 4 строк (10-12 роки) | (1 – S4) К0 | Р4(1+Р1S1) (1+Р2S2)(1+P3S3)(1+P4S4) |
Цiльова функцiя буде мати наступний вигляд:
F = L1P1 – L12+L1+L1L2P2-L1L22+L1L2+L1L2L3P3- L1L2L32+L1L2L3L4P4 - L1L2L3L42- L1L2L3L4=>max, де
L1=(1+Р1S1)
L2=(1+РS2S2)
L3=(1+P3S3)
L4=(1+P4S4).
Розрахунок даної цiльової функцiї базується на методi динамiчного програмування. За даним методом норма реiнвестування прибутку на четвертому строцi береться мiнiмальною, для того, щоб забезпечити необхiдний мiнiмум норми оновлення основного капiталу. Для розрахунку оптимальних величин Sна кожний строк необхiдно за кожним L знайти проiзводну та прирiвняти її до нуля.(для зручностi розрахунку вiзьмемо S4=0).
Знаходимо окремі похідні по за
та дорівнюємо їх до нуля і таким чином ми отримуємо розрахунок оптимальних величин норми реінвестування прибутку. 
(3.14) 
(3.15) 
(3.16)Наприкладi ВАТ «Херсоннафтапереробка» розглянемо якою повинна бути оптимальна стратегiя реiнвестування чистого прибутку. За планом технiчного розвитку заводу поетапнi значення рентабельностi капiталу дорiвнюють:
