Проблеми формування і функціонування економічного і фінансового механізму освіти в Україні (стр. 9 из 9)
Згідно з чинним законодавством місцевим органам виконавчої влади надані значні повноваження щодо фінансового управління загальноосвітніми школами, які розташовані на їх території. В статті 14 ЗУ "Про освіту" зазначено, що місцеві органи виконавчої влади встановлюють, не нижче визначених МОН мінімальних нормативів бюджетного фінансування закладів освіти та забезпечують фінансування витрат на їх утримання; забезпечують розвиток мережі закладів освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування. [4, c.47.]
В статті 32 ЗУ "Про місцеве самоврядування" сказано, що до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить управління закладами освіти, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. [30]
Відповідно до чинного законодавства, місцевим органам виконавчої влади надається більша автономія у прийнятті рішень щодо фінансово-господарської діяльності закладів шкільної освіти, які розташовані на їх території.
Оскільки МОН України визначає мінімальні нормативи забезпечення закладів освіти, то відповідно доцільно повноваження щодо встановлення нормативів розподілу фінансових ресурсів на видатки загальноосвітніх шкіл з місцевих бюджетів передати з Міністерства фінансів до МОН.
Процес децентралізації передбачає делегування прав в управлінні на місцеві органи виконавчої влади, то доцільно розширити повноваження місцевим органам виконавчої влади в управлінні закладами шкільної освіти, надавши їм більшої самостійності у вирішенні організаційних, управлінських, фінансових питань, що зумовлено необхідністю кращого врахування освітніх потреб даної місцевості.
Висновки
Фінансовий механізм освіти являє собою сукупність форм і методів створення та використання фінансових ресурсів для забезпечення діяльності навчальних закладів, характеризується дедалі більшим ускладненням.
У сучасних умовах має зазнати радикальної трансформації традиційний підхід до управління школою, яке досі нагадує дистанційне керування безпілотним літальним апаратом. Якщо ми справді хочемо досягнути якісно вищого рівня ефективності роботи освітньої системи й навчитися уникати функціональної, структурної та інформаційної надлишковості, нам слід перейти від зовнішнього управління школами до школобазованого менеджменту. Практика такого переходу до школобазованого менеджменту неодмінно підтверджує прості істини: найкраще вирішують проблеми ті, хто найближче до них стоїть; гарною школою не можна керувати, вона сама знає, що робити.Аналіз динаміки видатків на освіту в Україні з 2002 р. свідчить, що, незважаючи на щорічне збільшення бюджетного фінансування галузі освіти внаслідок зростання ВВП, воно не є достатнім для забезпечення потреб освіти. Незадовільне фінансування спостерігається за програмами матеріального забезпечення навчальних закладів. Для побудови міжбюджетних відносин з метою фінансування закладів освіти в Україні застосовуються дві схеми: в умовах чинного Бюджетного кодексу з відповідного бюджету можуть фінансуватися державні заклади освіти відповідного рівня підпорядкування; при нестачі власних коштів у відповідному бюджеті його наповнення забезпечується шляхом виділення ресурсів із бюджетів інших рівнів, як правило, за допомогою трансфертів, тобто коштів, що зараховуються в дохідну частину бюджету відповідного рівня і не мають цільового спрямування.
Нормативне фінансування освіти є способом оптимізації діяльності системи освіти. До переваг нормативного фінансування також зараховують підвищення економічної захищеності освітніх закладів, істотне зниження впливу суб'єктивних факторів при розподілі фінансових ресурсів, підвищення самостійності освітніх закладів і їх зацікавленості в ефективному й законному використанні виділених коштів тощо. Воно містить ряд проблем, наявність яких не дає змоги підтвердити переваги над чинним у даний час кошторисним фінансуванням.Основна відмінність нормативного фінансування полягає в тому, що введення нормативу має дещо змінювати організацію звичайного фінансування. Насамперед ця зміна стосується початкової стадії визначення необхідного обсягу бюджетних асигнувань і їх розподілу між освітніми закладами. Основними напрямами досліджень у галузі фінансового механізму в освіті є проблеми визначення потреби у фінансових ресурсах, формування структури фінансового механізму, визначення умов його реалізації й оцінки ефективності його функціонування. Загальним напрямом зміни механізму фінансування освіти на сьогодні є підвищення самостійності освітніх установ в управлінні фінансовими ресурсами та підвищення ефективності використання цих ресурсів.
На сьогодні органам місцевого самоврядування потрібно шукати принципово інші джерела фінансування ЗСО та своїх повноважень. Залучення позикових ресурсів дозволить органам місцевого самоврядування перейти до цільового планування витрат - приймати нові програми соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці та фінансувати їх за рахунок позикових коштів. Важливим напрямом підвищення ефективності бюджетного процесу в регіонах є вдосконалення методик планування місцевих бюджетів. Доцільно також внести зміни до бюджетної класифікації щодо зменшення кількості кодів, за якими здійснюється планування видатків.Важливо забезпечити ефективність використання освітніх коштів. В умовах централізованого управління цільове використання бюджетних коштів визначалося шляхом дотримання статей бюджетної класифікації. За таким методом важко було визначити ефективність використання бюджетних коштів, адже їх можна використати цілеспрямовано, але неефективно.
Бібліографічний список
1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями .
2. Бюджетний Кодекс України Закон України від 21.06.01 № 2542.
3. Закон України "Про загальну середню освіту" №651-XIV від 13.05.99р. зі змінами та доповненнями.
4. Закон України "Про освіту" //Загальна середня освіта : Збірник нормативно-правових документів. Частина І. – К. : ЗАТ "НІЧЛАВА", 2003. – c.47.
5. Постанова МОН України №12/5-2 від 22.11.2001 "Концепція загальної середньої освіти "
6. Постанова КМУ від 14.01.04 №24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти"
7. Протокол № 30 від 08.07.2009 р. засідання ВРУ, Комітет з питань освіти та науки "Про стан виконання Державного бюджету України за 2008 рік в частині фінансування освіти і науки та пропозиції щодо виконання Декларації цілей та завдань бюджету на 2010 рік (Бюджетної декларації) в освітянській та науковій сферах"
8. Берг О.В. Проблемы формирования бюджетов муниципальных образований // Финансы. — 2001. — №6. — С. 72—75.
9. Бєлий В.П., Войтов , За матеріалами семінару Світового банку з політики у сфері освіти "Якість, управління та фінансування в освіті та навчанні: як розв’язувати ці питання в Україні?", 10—11 квітня 2008 року
10. Бугай І.В. Механізм фінансування освіти // Держава та регіони Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. - №2. – с.48-52.
11. Бугай І.В. Нормативне фінансування освіти //Держава та регіони Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. - №2. – с.12-17
12. Буряк П.Ю. Міжбюджетні відносини та перспективи формування місцевих бюджетів // Фінанси України. — 2001. — №6. — С. 14—24.
13. Лукіна Т.О. Визначення соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО //Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні: Монографія. – К.: НАДУ, 2004. – с. 146 – 153.
14. Полозенко Д.В. Державні програми економічного і соціального розвитку та бюджетне планування в умовах трансформаційної економіки // Наукові праці НДФІ. – 2008. - №1(42). – с.27-39
15. Соціологічне дослідження "Система освіти в оцінках громадян України" – К: 2007.
16. Шевчук Н.Ю. Структура видатків місцевих бюджетів України та особливості їх побудови //Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №5. – с.202-207
17. Шукевич Ю. Якість, управління та фінансування в освіті та навчанні: як розв’язувати ці питання в Україні //Біла книга . - 2008
18. Шумар Н.Л //Держава та регіони . – 2007. - №10. – с.133-137
19. Гапонюк М.А., Яцюта В.П., Буряченко А. Є., Славкова А.А.. — К.: КНЕУ, 2002. — 184
20. Василенко О.Д. Державні фінанси України К., Вища школа 1997р.
21. Кравченко В. І. Місцеві фінанси Украни: Навч. посіб. – К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. – С. 249 – 254.
22. Максимчук Н.Ю. Моніторинг якості освіти як предмет наукового дослідження в державному управлінні - К.: К.І.С., 2004. – 128 с.
23. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я.- Бюджетна система: Підручник. – К.: НІОС. – 2004.
24. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 495 с.
25. Юрій С.І., Бескід Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник – К.: НІОС, 2000. – 400с.
26. http://www.education.gov.ua/pls/edu/docs/common/education_ukr.html - Опис системи освіти України
27. http://dneprstat.gov.ua/statinfo/ - Головне управління статистики у Дніпропетровській області
28. http://www.mon.gov.ua - Міністерство освіти і науки України
29. http://www2.znz.edu-ua.net - загальна середня освіта в Україні
30. http://zakon.rada.gov.ua – офіційний сайт ВРУ
31. http://kno.rada.gov.ua/komosviti - Комітет з питань освіти і науки
32. http://ukrstat.gov.ua – Держкомстат
33. http://www.minfin.gov.ua – МФО
34. Статистичний збірник: Бюджет України 2005.– К., 2006., 19
Додаток А
Таблиця- динаміка витрат місцевих бюджетів на загальну середню освіту в Україні за регіонами
| Регіони | Кількість загальноосвітніх навчальних закладів | Чисельність учнів, тис. | Чисельність учителів, тис. | Припадає учнів на одного вчителя, , осіб | Витрати в розрахунку на одного учня, гри | ||||||
| 2000/ 2001 | 2005/ 2006 | 2000/ 2001 | 2005/ 2006 | 2000/ 2001 | 2005/ 2006 | 2000/ 2001 | 2005/ 2006 | 2003 | 2004 | 2005 | |
| Україна | 22 210 | 21 589 | 6 764 | 5 399 | 576,6 | 543,3 | 11,7 | 9,9 | 1 033 | 1 312 | 2 067 |
| АРК | 645 | 632 | 295 | 223 | 21,3 | 20,1 | 13.8 | 11.1 | 919 | 1 174 | 1 954 |
| Вінницька | 1 072 | 1 040 | 245 | 205 | 24,1 | 23,0 | 10,2 | 8.9 | 926 | 1 174 | 1 850 |
| Волинська | 832 | 816 | 167 | 147 | 18,0 | 17,2 | 9,3 | 8,3 | 918 | 1 140 | 1 766 |
| Дніпропетровська | 1 113 | 1 094 | 492 | 378 | 32,5 | 30,7 | 15,1 | 12,3 | 852 | 1 086 | 1 680 |
| Донецька | 1 318 | 1 235 | 588 | 432 | 43,6 | 38,0 | 13,5 | 11,4 | 849 | 1 093 | 1 627 |
| Житомирська | 950 | 903 | 208 | 173 | 19,9 | 19,1 | 10,4 | 9,1 | 945 | 1 185 | 1 852 |
| Закарпатська | 722 | 716 | 208 | 182 | 18,1 | 18,2 | 11,5 | 10,0 | 875 | 1 068 | 1 714 |
| Запорізька | 698 | 677 | 269 | 203 | 21,8 | 19,3 | 12,3 | 10,5 | 879 | 1 139 | 1 816 |
| Івано-Франківська | 772 | 772 | 222 | 191 | 21,6 | 21,4 | 10,3 | 8,9 | 905 | 1 124 | 1 854 |
| Київська | 813 | 809 | 263 | 214 | 21,7 | 21,4 | 12,1 | 10,0 | 924 | 1 146 | 1 889 |
| Кіровоградська | 631 | 617 | 159 | 125 | 14,6 | 13,4 | 10.9 | 9,3 | 956 | 1 211 | 1 942 |
| Луганська | 843 | 793 | 325 | 234 | 22,4 | 20,6 | 14,5 | 11,4 | 862 | 1 126 | 1 667 |
| Львівська | 1 479 | 1 487 | 390 | 328 | 38,5 | 37,3 | 10,1 | 8,8 | 894 | 1 143 | 1 734 |
| Миколаївська | 672 | 651 | 187 | 147 | 14,4 | 13,5 | 13,0 | 10,9 | 910 | 1 115 | 1 737 |
| Одеська | 975 | 975 | 344 | 283 | 28,3 | 26,8 | 12,2 | 10,6 | 829 | 1 101 | 1 670 |
| Полтавська | 962 | 870 | 222 | 178 | 20,8 | 18,8 | 10,7 | 9,5 | 931 | 1 155 | 1 832 |
| Рівненська | 796 | 750 | 192 | 171 | 17,8 | 18,4 | 10,8 | 9,3 | 889 | 1 187 | 1 704 |
| Сумська | 704 | 658 | 172 | 130 | 16,3 | 14,5 | 10,5 | 8,9 | 949 | 1 202 | 1 930 |
| Тернопільська | 925 | 920 | 170 | 145 | 18,5 | 18,3 | 9,2 | 7,9 | 915 | 1 122 | 1 808 |
| Харківська | 1 007 | 984 | 373 | 285 | 28,7 | 26,8 | 13,0 | 10,6 | 904 | 1 101 | 1 747 |
| Херсонська | 581 | 575 | 182 | 143 | 14,4 | 13,8 | 12,6 | 10,4 | 897 | 1 165 | 1 815 |
| Хмельницька | 1 103 | 1 075 | 212 | 177 | 22,0 | 20,4 | 9,6 | 8,7 | 974 | 1 222 | 1 942 |
| Черкаська | 719 | 699 | 199 | 158 | 19,0 | 17,4 | 10,5 | 9,1 | 971 | 1 216 | 1 959 |
| Чернівецька | 462 | 454 | 138 | 121 | 12,7 | 12,2 | 10,9 | 9,9 | 869 | 1 085 | 1 698 |
| Чернігівська | 843 | 778 | 166 | 129 | 17,8 | 16,1 | 9,3 | 8,0 | 1 012 | 1 319 | 2 094 |
Джерело: розрахунки за даними Міністерства фінансів. [33]
Додаток Б
Рис. 2.2.1. Питома вага видатків державного та місцевих бюджетів України протягом 1998-2005 рр., у % до ВВП [34]
Додаток В
Рис. 2.2.2. Структура бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за функціональною бюджетною класифікацією протягом 2003-2005 рр., млн. грн. [34]