Удосконалення оцінки посередницької діяльності кредитної спілки (стр. 13 из 17)

Дотримуватись політики встановлення максимального розміру кредиту на рівні середнього розміру внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитні рахунки.

При проведенні попереднього аналізу документів, поданих позичальниками для надання кредиту, звертати особливу увагу на предмет їх достовірності та достатності, підтвердження платоспроможності. Використовувати механізм бюро кредитних історій, в тому числі за рахунок позичальника, для перевірки інформації щодо наявності заборгованості перед іншими фінансовими установами.

При наданні кредитів у період фінансової кризи вживати заходів щодо максимального їх забезпечення як у формі ліквідного майна, так і у формі гарантій та порук, що в комплексі дає можливість своєчасного повернення кредиту.

Використовувати залучення додаткового забезпечення по діючому кредитному портфелю ( рис.3.3).

Рис.3.3 Модель надання кредитів у кредитній спілці з додатковим забезпеченням

Спрямовувати діяльність юридичної служби, кредитного підрозділу та відокремлених підрозділів кредитної спілки першочергово на погашення кредитів боржниками. Використовувати в цій роботі співпрацю з колекторськими фірмами та Call-центрами, уступку права вимоги за кредитами третім особам. Періодично здійснювати перегляд процентної політики за кредитами з метою зменшення ризиків їх неповернення. Утримуватись від прив’язки процентних ставок до курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючих коефіцієнтів.

3. Щодо депозитної політики кредитної спілки

Здійснювати щомісячно узагальнений аналіз та контроль за структурою, вартістю, строками депозитного портфеля з боку спостережної ради та правління кредитної спілки і, за необхідності, вжиття невідкладних заходів реагування щодо його коригування (рис.3.4).

Рис.3.4 . Модель залучення депозитніх внесків у кредитній спілці

При укладенні нових договорів по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки передбачити, принаймні, місячний термін для повернення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки в разі дострокового розірвання договорів за ініціативою членів.

Утримуватись від економічно необґрунтованого підвищення процентних ставок за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та прив’язки процентних ставок до курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючих коефіцієнтів. Утримуватись від повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки виключно за рахунок нових внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Щомісячно складати плани-прогнози виплат внесків (вкладів) на депозитні рахунки на місяць уперед та вести індивідуальну роботу з вкладниками, максимально з’ясовуючи їхні наміри щодо подальших дій по договору (припинення чи пролонгації).

Уникати залучення внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки на короткий строк та на умовах внесків (вкладів) на депозитні рахунки до запитання чи з правом часткового зняття суми вкладу на вимогу члена.

4. Щодо політики управління кредитною спілкою

З огляду на існуючі ризики, пов’язані з розміщенням коштів кредитної спілки на депозитних рахунках у банківських установах, вести зважену та диверсифіковану політику щодо розміщення тимчасово вільних в інших видах фінансових інвестицій, з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності.

Домагатися зниження рівня операційних витрат (за рік) у розмірі не більше 5 % (рекомендовано) від середньорічних активів кредитної спілки.

Скликати у разі необхідності загальні збори членів кредитної спілки з метою встановлення обов’язкових внесків членів у капітал кредитної спілки, в першу чергу в її резервний капітал.

Щомісячно складати та коригувати прогноз планових доходів та видатків кредитної спілки.

Переглядати можливість внесення обов’язкових внесків до капіталу, в першу чергу до резервного капіталу.

5. Щодо організаційної політики кредитної спілки

Запровадити ефективні та різнопланові засоби оперативних комунікацій та зворотного зв’язку з членами кредитної спілки: випуск та розповсюдження спеціальних інформаційних бюлетенів, запровадження телефонної «гарячої лінії», утворення корпоративного веб-сайта, встановлення обов’язкових годин прийому членів керівництвом кредитної спілки, розміщення оперативної фінансової інформації про діяльність кредитної спілки в доступних для безперешкодного ознайомлення місцях у її головному офісі та приміщеннях відокремлених підрозділів, запровадження ефективної процедури реагування на індивідуальні скарги та звернення членів кредитної спілки тощо.

Оптимізувати організаційну і функціональну структуру та штатний розпис кредитної спілки за принципом збереження мінімально необхідного рівня функціональності офісу кредитної спілки (скорочення штатів, запровадження різних форм зайнятості, горизонтальна ротація, укрупнення функцій, оптимізація процесів прийняття рішень та схем організації внутрішніх інформаційних потоків тощо).

Забезпечувати участь керівництва та обслуговуючого персоналу кредитної спілки в спеціальних програмах підвищення кваліфікації, спрямованих на підвищення антикризової стійкості кредитної спілки в розрізі окремих функціональних аспектів її діяльності.

Постійно здійснювати перегляд та вносити необхідні корективи в короткострокову маркетингову політику та політику зв’язків із громадськістю кредитної спілки, з урахуванням особливостей кооперативної діяльності кредитної спілки в умовах фінансової кризи та на основі принципу соціальної відповідальності.

Затверджувати рішенням загальних зборів членів кредитної спілки спеціальні середньострокові плани щодо відновлення фінансової стабільності кредитної спілки, у разі потреби.

Ефективність функціонування кредитних спілок як ключових фінансових посередників України є суттєвим фактором економічного зростання в умовах глобалізації світової економіки. Враховуючи багатоаспектність поняття «ефективність кредитних спілок», запропоновано трьохрівневий підхід до оцінки ефективності з виявленням мети та інструментів оцінки по кожному з них.

Одним із основних завдань, які постають перед українською державою в умовах світової фінансової нестабільності, є зміцнення основ фінансового розвитку країни. Ефективний розвиток фінансової системи, зокрема фінансового посередництва, є суттєвим та значущим фактором економічного зростання країни. Особливої актуальності набуває оцінка ефективності банків та кредитних спілок як основних фінансових посередників в Україні, покликаних забезпечувати трансформацію заощаджень в інвестиції з найменшими витратами. У даному випадку інтересам економіки відповідає не лише рентабельність, але й якість виконання ними своїх основних функцій.

Фінансове посередництво є основним процесом для фінансової системи країни, і від того, як він здійснюється, залежить ступінь ефективності використання фінансових ресурсів суспільства та держави. На сучасному етапі розвитку фінансового сектора України ключова роль у фінансовому посередництві залишається за банками, частка у загальних активах яких на 01.01.2009 становила близько 90 %.

Кредитні спілки як частина фінансової структури держави відіграє не менш важливу роль у посередництві. Вони є важливим фактором стійкості фінансової системи України, так і необхідним фактором існування на ринку.

6. Щодо процентної політики кредитної спілки.

Не дивлячись на те, що проблемі ефективності присвячено багато праць, єдиного концептуального підходу не сформовано. Плюралізм наукових поглядів та нечіткість визначення категорії ефективності часто призводять до ототожнення її з іншими економічними поняттями. «Ефективність фінансових посередників» як економічна категорія постійно знаходиться в розвитку, а її зміст змінюється та ускладнюється. Враховуючи багатоаспектність поняття «ефективність», можна узагальнити його до двох основних визначень:

як співвідношення витрат ресурсів і результатів, отриманих від їх використання;

як соціально-економічна категорія, яка визначає вплив способів організації діяльності на рівень досягнутих ними результатів, тобто відповідність отриманих результатів поставленим цілям.

Оцінка ефективності будь-якої економічної системи являє собою комплексне завдання, і особливості проведення такої оцінки визначаються змістом, який вкладається в поняття ефективності діяльності фінансових посередників. Іншими словами, зміст категорії «ефективність» змінюється залежно від суб’єктів її оцінки.

Неможливо визначити єдину ефективність для вкладників або позичальників у кредитних спілках, для менеджменту та для держави, тому кожна група буде зорієнтована на різні показники діяльності спілки. Таким чином, мікроекономічний підхід відображає інтереси самих фінансових посередників, а ефективність оцінюється, як правило, за показниками рентабельності. Макроекономічний підхід можна розглядати як з точки зору регулятора, так і з точки зору держави, зокрема, якості виконання кредитними спілками функцій фінансового посередництва.

Якщо для оцінки ефективності спілки менеджерами, регулятором вже сформовані методики та інструменти визначення ефективності та активно використовуються, то з точки зору ефективності кредитних спілок як фінансових посередників спостерігається недостатня увага до даного питання.

У межах макроекономічного підходу ефективність фінансових посередників можна визначити як здатність акумулювати фінансові ресурси в конкурентному середовищі та забезпечувати максимальну віддачу розміщених ресурсів з точки зору економічного зростання країни. Для моделювання основних функцій фінансового посередництва, можливим є представлення його як «чорної скриньки», яка має вхідні та вихідні параметри, і виробничу функцію, яка максимізує випуск послуг при фіксованих значеннях витрат (тобто визначає ефективність його функціонування) (рис.3.5).