Враховуються фактори, що в нинішніх умовах являють собою головну базу для встановлення процентних ставок за кредитними операціями, а саме: сукупність витрат спілки, пов’язаних із залучення кредитних ресурсів та організацією видачі кредитів, з одного боку, та динаміка кон’юнктури на кредитному ринку (причому здебільшого на регіональному рівні), з другого.
Втім зрозуміло, що процентна політика, як порівняно складний механізм реалізації певної цінової стратегії спідки на ринку кредитних послуг, не може обмежуватись простим калькулюванням собівартості кредитів із додаванням маржі.
Робота спілки в даній сфері має спиратися на чітко визначену, ґрунтовану концепцію формування цін на кредитні послуги, яка б максимальною мірою врахувала вплив усіх можливих факторів розвитку економіки та особливостей діяльності тих груп позичальників, обслуговування яких орієнтована діяльність кредитної спілки. Така концепція мала б включати наступні основні розділи:
Основні принципи, на яких базується процентна політика спілки (самоокупність, гнучкість, диверсифікація).
Сукупність факторів, що мають враховуватись при встановленні процентних ставок за кредитними операціями (об’єктивні – інфляція, динаміка кон’юнктури ринку, тобто зміна співвідношення між попитом і пропозицією, стан державного регулювання процентних ставок в економіці; суб’єктивні – сума кредиту, строк, витрати кредитної спілки, якісне обслуговування, цілі кредитування).
Основні форми процентних ставок, що застосовуються спілкою при кредитуванні, та порядок їх розрахунку.
Механізм управління процентним ризиком, що супроводжує здійснення кредитних операцій (скорочення негативної маржі).
Ефективну вартість кредиту для позичальника порівнюють з ефективною дохідністю кредитної спілки. Доходність означає дохід, отриманий спілкою від кредитного портфеля. Наприклад, якщо ефективна вартість складає 35%, то доходність спілки складає приблизно 35% від суми кредитного портфеля.
Доходність кредитної спілки знижується за рахунок прострочення та низької оборотності кредитів.
Ефективна доходність кредитної спілки відрізняється від ефективної вартості кредиту для позичальника, оскільки доходність не включає такі витрати, як заощадження і т.п.
При встановленні процентної ставки використовують загальноприйняті стратегії ціноутворення, які можна поділити на три напрями: диференційне, конкурентне і асортиментне.
При диференційному ціноутворенні один і той же кредит надається різним групам позичальників під різну процентну ставку, яка може змінюватися в залежності від сегменту ринку, кредитоспроможності позичальників, терміну надання.
Конкурентне ціноутворення передбачає встановлення процентних ставок за кредитами в залежності від того становища, яке займає спілка на кредитному ринку. Конкуренція проявляється і в географічному плані, коли процентні ставки в різних регіонах відрізняються в залежності від ступеня розвитку як регіонів, так і місцевої кредитної фінансової сфери.
В асортиментних стратегіях встановлення процентних ставок використовується взаємозалежність цін на різні види кредитів.
Види кредитів, а також їх вартість не є незмінними, а пристосовуються до зміни потреби в кредиті, економічних умов як загалом по країні, так і в регіональному аспекті.
Враховуючи протиріччя між доходністю і ризикованістю кредитних операцій, необхідність проведення останніх тісно пов’язана із практичною їх доцільністю. Доцільність надання кредитів, яка випливає із процентної ставки полягає в тому, що ціна кредиту повинна бути не меншою, аніж вартість залучених коштів та витрат для забезпечення діяльності кредитної спілки.
Критерієм верхньої межі процентної ставки є рівень доходності, позичальників, яких обслуговує спілка.
Таким чином, розробка цілісної концепції раціональної процентної політики спілки і її послідовна реалізація із вдосконаленням існуючої методики оцінки кредитоспроможності позичальника, а також провадженням незалежних розрахунків ефективності кредитних операцій можна вважати в сучасних умовах базовими напрямами оптимізації мікроекономічного рівня організації грошово-кредитних відносин між кредитними спілками та їх членами.
Висновки
Фінансовий моніторинг кредитних спілок, дозволяє виявити кредитні спілки з недостатнім рівнем платоспроможності й ліквідності, наявністю підозрілих фінансових операцій, порушенням відповідного чинного законодавства. Фінансовий моніторинг кредитних спілок забезпечує обов'язкове й чітке виконання кредитними спілками чинного законодавства й внутрішніх нормативних актів, що дає їм основу для ведення діяльності в прозорих, неконфліктних умовах, що приводять до збільшення доходів кредитних спілок і їхніх членів. Результатами фінансового моніторингу є показники про діяльність кредитних спілок. Дані показники використаються для визначення фінансового становища організації, його можливостях у наданні довгострокових кредитів, розмаїтості форм і видів кредитування, а також залученні внесків населення.
Таким чином, головними напрямками розвитку системи кредитних спілок на найближчу перспективу мають стати:
удосконалення Закону України "Про кредитні спілки" з чітким визначенням кредитних спілок як фінансово-кредитних кооперативних товариств з неприбутковим статусом;
формування напрямків, обсягів державного регулювання та нормативів діяльності кредитних спілок;
створення умов для формування необхідної інфраструктури системи кредитних спілок - стабілізаційного та гарантійного фондів, системи взаємокредитування спілок, регіональних фінансових та нефінансових об'єднань тощо;
створення системи державної підтримки та включення кредитних спілок до відповідних державних Програм, пов'язаних із кредитуванням населення, сільгоспвиробників, дрібного бізнесу, інших соціальних груп та секторів економіки;
аналіз стану активів та пасивів;
стеження за змінами структури кредитного та депозитного портфелів;
уникнення залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки в разі відсутності прогнозованого ефективного розміщення таких коштів;
обмежувати проведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхом надання переважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців;
утримання від видачі кредитів, пов’язаних з великими кредитними ризиками;
утримання від економічно необґрунтованого підвищення процентних ставок за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;
щомісячно складати плани-прогнози виплат внесків (вкладів) на депозитні рахунки на місяць уперед та вести індивідуальну роботу з вкладниками, максимально з’ясовуючи їхні наміри щодо подальших дій по договору (припинення чи пролонгації);
уникати залучення внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки на короткий строк;
зниження рівня операційних витрат.
Висновки
Поняття кооперації узвичаїлося із середини XIX ст. Тоді ідея кооперації і форми кооперативної організації одержали велику популярність у країнах Європи. Основоположниками кооперативної філософії вважаються Роберт Оуен, Шарль Фур'є, Луі Блан. Вони пояснювали економічні переваги кооперації як господарської форми і вважали її організацією майбутнього, позбавленою протиріч і недоліків світу капіталістичної конкуренції і чистогану. Піонерами кооперації стали ткачі міста Рочдейл (Англія), що створили в 1844 році споживчий кооператив, члени якого могли в кооперативному магазині купувати товари за "справедливими цінами" і одержувати частку прибутку пропорційно сумі зроблених покупок.
Згідно із поставленою метою в дипломній роботі було вирішено наступні завдання:
було з’ясовано сутність категорії «ефективність кредитних спілок»;
було досліджено підхід до оцінки ефективності кредитних спілок;
було обґрунтовано модель для оцінки ефективності з точки зору фінансового посередництва;
було зроблено економічну апробацію запропонованих підходів.
В Україні відродження кредитних союзів почалося в 1993 р. з ініціативи Української діаспори США і Канади, яка сприяла започаткуванню американського та канадського проекту технічної допомоги.
В роботі було виділено, що оцінка фінансового стану кредитних спілок полягає в перевірці правильності оформлення фінансових документів кредитних спілок; перевірці балансу на вірогідність; перевірці дотримання обов'язкових нормативів; перевірці загальної фінансової звітності; уточненні схеми аналізу (структура і коефіцієнти); уточненні критеріїв оцінки.
Розглядаючи фінансово – господарські показники діяльності КС «Імпульс плюс» було зроблено висновок, що діяльність кредитної спілки розвивається.
До позитивних тенденцій розвитку кредитної спілки «Імпульс плюс» в останні роки можна віднести:
кредитна спілка демонструє розвиток за всіма основними показниками діяльності;
рівень капіталізації значно підвищився;
вдалося покращити фінансовий стан, який три роки тому мав проблеми з фінансовою стабільністю.
Ці тенденції є доброю основою для подальшого динамічного розвитку кредитної спілки, і за умови, що не станеться ніяких значних макроекономічних потрясінь та системних фінансових криз.
Водночас слід звернути увагу на слабкі місця ринку кредитних спілок, які можуть стати на заваді розвитку кредитної кооперації. Йдеться, перш за все, про недостатньо високу якість руху кредитних спілок. Крім того професійний рівень керівників і працівників кредитних спілок залишається недостатнім. Недостатньо активно відбувається впровадження сучасних управлінських, фінансових та інформаційних технологій. Спостерігаються порушення кооперативних принципів в частині управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації.