Неприбуткова діяльність — це не підприємницька діяльність. Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється з метою отримання максимального прибутку і його розподілу між власниками пропорційно вкладеному в організацію даної господарської діяльності капіталу. При цьому, необхідно підкреслити важливу і принципову методологічну ознаку - прибуток отримується із клієнтів, а розподіляється між власниками. Обґрунтованим і логічним є оподаткування результатів підприємницької діяльності, як форми привласнення коштів одних суб’єктів іншими. Принципово інший методологічний підхід має місце у здійсненні неприбуткової господарської діяльності, метою якої не є винагорода вкладеного в організацію даної діяльності капіталу, тому вона може здійснюватись й без отримання прибутку. При цьому, неприбуткова господарська діяльність має свій сенс, бо провадиться із принципово іншою метою, пов’язаною із отриманням не прибутку, а іншого результату.
Неприбуткова діяльність — це надання послуг за собівартістю. Здійснення господарської діяльності на неприбуткових засадах є головною метою і ознакою специфічних неприбуткових господарських організацій, що називаються кооперативами. Ця специфічна організаційно-правова форма кооперативу, здійснюючи господарську діяльність, прагне надавати послуги за їх собівартістю або максимально наближено до собівартості. Неприбуткова кооперативна діяльність має кінцевою метою не прибуток від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кооперативу.
Неприбуткова діяльність — це надання послуг власникам-клієнтам. Будь-який кооператив створюється та діє з метою забезпечення своїх членів необхідними послугами. Члени кооперативу є одночасно його рівноправними власниками і клієнтами. Вони фінансують діяльність свого кооперативу і користуються його послугами. Члени кооперативу формують пайовий капітал, необхідний для здійснення неприбуткової господарської діяльності і оплачують отримані від кооперативу послуги. Паї в кооперативі вносяться не для отримання на них прибутку, а для забезпечення функціонування кооперативу і отримання можливості користуватись його послугами.
Неприбуткова діяльність — це здійснення управління та контролю клієнтами-власниками. Управління будь-якою формою підприємницької діяльності здійснюється власниками, які визначають основні напрямки та методи ведення бізнесу. Власника цікавить не потреби клієнтів, а прибуток, який можна отримати. Однак, зі своєї сторони, споживачі можуть сформувати початковий капітал і створити господарську організацію, яка на неприбуткових засадах буде забезпечувати їх потреби, в якій вони будуть клієнтами, повноправними власниками, в якій вони будуть приймати рішення стосовно ціни та якості послуг, що має надавати їм їхня організація. Такі організації є відкритими для нових членів, мають демократичну структуру і систему управління.
Важливо акцентувати увагу на правомірності вважати прибутком суму перевищення доходів кооперативу над його витратами. Для підприємницької діяльності — це однозначно прибуток. Але в неприбутковій кооперативній діяльності кошти, що надходять кооперативу у вигляді плати за послуги понад їх собівартість, не можна вважати прибутком, бо кооператив отримує ці кошти від обслуговування своїх членів, які є його власниками. Доходом можна вважати кошти, що отримуються від третіх осіб, а не від власників. Тому економічна природа коштів, що надходять від членів, більш подібна до природи членських внесків чи цільового фінансування, ніж до природи доходу. Члени кооперативу самостійно і за взаємною згодою встановлюють механізм фінансування діяльності кооперативу та визначають його цінову політику.
Висновки
Фінансові послуги надаються фінансовими установами. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.
Сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг вважається ринками фінансових послуг. Учасниками ринків фінансових послуг є юридичні особи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.
Світовий досвід свідчить, що на ринку мікрокредитування особливо успішно діють різні типи небанківських фінансових установ, таких як кредитні спілки, ломбарди, страховики. Розвитку системи кредитних спілок в Україні загалом притаманні позитивні тенденції: зберігаються високі темпи зростання основних фінансових показників; збільшується власний капітал спілок; на фоні постійного зниження процентних ставок за кредитами діяльність спілок залишається фінансово стальною; підвищується ефективність діяльності кредитних спілок, свідченням чого є зменшення питомої ваги операційних витрат.
Кредитні спілки фактично не є конкурентами банків. Свої послуги спілки перше за все надають у невеликих населених пунктах, де банки представлені надзвичайно мало. В таких населених пунктах, як правило, досить низькі доходи фізичних осіб, і банки, враховуючи їх великі витрати на відкриття і здійснення своєї діяльності, невигідно тримати персонал для видачі дрібних кредитів громадян. В той же час потреба у мікрокредитах (інколи у декілька сотень гривень) серед фізичних осіб існує. Саме тому в цих населених пунктах дедалі активніше здійснюють свою діяльність кредитні спілки.
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності кредитної спілки «Імпульс плюс»
2.1 Загальна економічна характеристика об’єкта дослідження
Кредитна спілка «Імпульс плюс» діє згідно рішення установчих зборів (Протокол № 1 від 28 вересня 2001 р.) на підставі Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12.07.2001р., «Про кредитні спілки» № 2908-ІІІ від 20.12.2001р., «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» №249-ІV від 28.11.2002р., інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Місцезнаходження і юридична адреса КС «Імпульс плюс» є Донецька область, м. Вугледар, ул. Советська, б.2.
Джерелом формування фінансових ресурсів кредитної спілки є внески її членів, плата за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходи від провадження інших видів статутної діяльності, доходи від придбаних державних цінних паперів, грошові та інші майнові пожертвування, благодійні внески.
Завдання спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг шляхом здійснення певної діяльності.
Для досягнення мети кредитна спілка:
приймає вступні та обов’язкові пайові та інші внески від членів спілки;
надає кредити своїм членам;
залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам;
надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Держфінпослуг;
виступає членом платіжних систем;
оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого їм кредиту;
провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.
Кредитна спілка має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.
Кошти кредитної спілки чітко розмежовуються на дві великі групи: власні та залучені.
Залучені кошти спілки формуються за рахунок членських внесків, вкладених членами спілки на договірних умовах, кредитів інших кредитних спілок чи банківських установ. Ці кошти не є власністю кредитної спілки і залучаються нею для забезпечення діяльності при недостатності власних коштів.
Кошти додаткових членських внесків належать членам на правах власності і передаються кредитній спілці у тимчасове користування на певних умовах. В залежності від видів внесків членам спілки відкриваються особові рахунки, на яких відображаються вид, стан, умови та рух внесків члена кредитної спілки, а також нараховані на внески проценти.
В кредитній діяльності застосовуються різні види забезпечення. Найбільш поширеними з них є порука та застава.
Слід відзначити, що в Україні кредитні спілки суттєво обмежені в можливостях розміщення тимчасово вільних коштів та здійснення інвестиційної діяльності, що негативно впливає на фінансовий стан та ефективність роботи багатьох спілок.
Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів можуть бути створені й інші органи управління.
Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів, вони можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.
До виключної компетенції загальних зборів членів спілки належить:
затвердження Статуту, внесення до нього змін і доповнень;
затвердження річних результатів діяльності, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії;
прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків спілки;