Для виявлення причин росту дефіциту Державного бюджету України необхідно здійснити комплексний аналіз доходів та видатків Державного бюджету України протягом 2007-2009 років та на основі аналізу виявити основні причини росту дефіциту державного бюджету України.
Наявність доходів державного бюджету є передумовою здійснення витрат та фінансування державних суб’єктів господарювання. Слід зазначити що у 2009 році в Україні вперше за останні 11 років відбулося скорочення доходів Державного бюджету України (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 - Доходи Державного бюджету України протягом 2007-2009 рр.
| рік | 2007 | 2008 | 2009 | Відносневідхилення, % | ||||
| Показник | млн.грн | частка,% | млн.грн | частка,% | млн.грн | частка,% | 2008/2007 | 2009/2008 |
| Всього доходів | 165939 | 100 | 231723 | 100 | 225320 | 100 | 39,64 | -2,76 |
| Податок на прибуток підприємств | 33964 | 20,47 | 47456 | 20,48 | 32570 | 14,45 | 39,72 | -31,37 |
| ПДВ | 59383 | 35,79 | 126023 | 54,39 | 119082 | 52,85 | 112,22 | -5,51 |
| Акцизний збір із вироблених на території України товарів | 8990 | 5,42 | 10125 | 4,37 | 17585 | 7,8 | 12,63 | 73,68 |
| Акцизний збір із ввезених на території України товарів | 1496 | 0,9 | 2553 | 1,1 | 3690 | 1,64 | 70,66 | 44,54 |
| Ввізне мито | 9589 | 5,78 | 11933 | 5,15 | 6329 | 2,81 | 24,44 | -46,96 |
| Надходження від перевищення валових доходів над видатками НБУ | 4258 | 2,57 | 8334 | 3,6 | 5063 | 2,25 | 95,73 | -39,25 |
| Рентна плата | 2278 | 1,37 | 10329 | 4,46 | 7705 | 3,42 | 353,42 | -25,4 |
| Офіційні трансферти | 4456 | 2,69 | 7837 | 3,38 | 7769 | 3,45 | 75,88 | -0,87 |
Згідно таблиці 2.3 можна зробити висновок, що протягом 2008 року порівняно з 2007 роком відбулося збільшення доходів державного бюджету по всіх статтях. Податок на прибуток підприємств у 2007 році в загальній структурі доходів становив 20,47 %, тобто 33964 млн. грн., у 2008 році даний показник зріс на 39,72 % і становив 47 456 млн. грн., проте в 2009 році відбулося різке зниження даного показника як в структурі доходів, так і порівняно з попереднім роком, тобто доходи від податку на прибуток підприємств скоротились на 31,37 % і становили 32570 млн. грн. Дана ситуація зумовлена тим фактом, що значна кількість підприємств скоротила обсяг реалізації продукції, тому підприємства невзмозі сплачувати податки в повному обсязі, у зв’язку з цим підприємства використовують ряд податкових пільг (податковий кредит, звільнення від сплати податку, відстрочка платежу та ін.), також значна кількість підприємств стали банкрутами, що призвело до зменшення надходжень з податку на прибуток підприємств до державного бюджету.
Слід зазначити, що найбільшу частку доходів протягом досліджуваного періоду в структурі доходів державного бюджету України становив податок на додану вартість. В 2007 році ПДВ становив 59383 млн. грн., в 2008 році даний показник значно зріс і становив 126 023 млн. грн., тобто більше як 54,39 % всіх доходів бюджету. В 2009 році доходи Державного бюджету України за рахунок ПДВ знизились на 5,51 % і становили 119 082 млн. грн.
Протягом 2007-2009 роках відбувалось стрімке зростання доходів від акцизного збору із вироблених на території України та із ввезених на територію України товарів. У 2007 році акцизний збір із вироблених на території України товарів становив 8990 млн. грн., тобто займав 5,42 % в структурі доходів бюджету. Протягом 2008 року даний показник зріс на 12,63 % і дорівнював 10125 млн. грн., займаючи в структурі доходів 4,37 %, проте найбільший ріст акцизного збору спостерігався у 2009 році, коли цей показник зріс на 73,68 % порівняно з 2008 роком, і становив 17 585 млн. грн.
Аналогічна тенденція спостерігалась і на акцизний збір із товарів ввезених на територію України. Дана ситуація, пояснюється значним зростанням ставок акцизного збору на підакцизні товари, а саме на тютюнові вироби та алкогольні напої. Ставки на тютюнові вироби протягом 2007-2009 років значно зросли. В 2007 році ставка акцизного збору на сигарети з фільтром зросла від 11,5 грн. за 1000 штук до 13 грн. З 1 вересня 2008 року було збільшено ставки акцизного збору на тютюнові вироби: на сигарети без фільтра у 2,5 раза (з 5 до 12,5 грн. за 1000 шт.), на сигарети з фільтром у 2,14 раза (з 14 до 30 грн. за 1000 шт.); у відсотках – у 1,28 раза (з 12,5% до 16%). В 2009 році ставка акцизного збору на сигарети без фільтру становила 35 грн. за 1000 штук та 20 % від обороту реалізації, а на сигарети з фільтром 60 грн. за 1000 штук [6].
У 2009 році, порівняно з попереднім роком, спостерігалось скорочення надходжень від рентної плати та офіційних трансфертів, що пояснюється кризовим становищем національної економіки.
2.4 Вплив бюджетного дефіциту на національну безпеку держави
Фінансова безпека є основним системоутворюючим чинником національної безпеки держави.
Результатом забезпечення фінансової безпеки є стабільний розвиток фінансово-кредитної сфери, і, як наслідок, економіки в цілому.
Проблема фінансової безпеки країни набула особливої гостроти. Вирішення цієї проблеми повинно базуватися на надійній та ефективній системі захисту національних інтересів держави. Під фінансової безпекою слід розуміти захист національних інтересів фінансово-кредитної сфери від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз. При цьому важливого значення набуває проблема виявлення реальних загроз.
Основними загрозами економічній безпеці України у фінансовій сфері були: скорочення золотовалютних резервів; погіршення ліквідності у банківській системі; недостатність внутрішніх джерел капіталізації; гальмування розвитку вітчизняного фондового ринку; знецінення національної валюти, погіршення суверенного рейтингу України та вітчизняних банків. У фінансовій сфері спостерігалось подорожчання банківських кредитів; зниження рентабельності власного капіталу банківської системи внаслідок зростання збитків банків і проблемної заборгованості.
Стратегія фінансової безпеки має бути орієнтована на розробку і послідовне здійснення заходів щодо закріплення і розвитку позитивних процесів і подолання негативних тенденцій у сфері фінансових відносин. При цьому мають бути визначені найближчі цілі цієї стратегії та механізми їх реалізації. Державна стратегія фінансової безпеки і комплексна державна фінансова політика перебувають у тісному взаємозв’язку і взаємодії.
Розробка системи національної безпеки включає декілька основних напрямків - політичний, військовий, економічний, ідеологічний тощо. На жаль, ще не стала пануючою як в законодавчих сферах, так і в суспільстві думка, що рівень бюджетного дефіциту слід включити в сукупність оцінок національної безпеки.
Значною мірою це зумовлено тим, що при визначенні бюджетного дефіциту його розглядають лише як економічну категорію. Однак він має вплив на всі аспекти життя суспільства, і не тільки на економіку, а й на політику. Тому важливо аналізувати політичні чинники створення системи збалансованого бюджету, що є актуальною проблемою в розвинутих країнах. Так, Президент США Білл Клінтон підтримав ідею конституційної поправки і запропонував свій план збалансування бюджету країни до 2005 року. Виступаючи 23 січня 1996 року перед обома палатами Конгресу із щорічним посланням "Про становище країни", він ще раз висловив думку, що збалансований бюджет має привести до зниження податків, процентних ставок'. Це, звичайно, зміцнить економіку, а значить, і національну безпеку.[33, c.25]
В західних країнах державний бюджет не лише забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування державної машини, використовується не тільки для часткового перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливого соціального клімату в державі, але й не в меншій мірі для різноманітних форм впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси для здійснення верховною владою відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки. В Україні остання функція державного бюджету не лише практично не використовується, але й не розробляється теоретично. [33, c.24]
Бюджетна політика держави, спрямована на забезпечення національної безпеки, має наступні основні виміри:
– встановлення частини валового внутрішнього продукту, яка перерозподіляється через державний бюджет;
– співвідношення між основними статтями витрат державного бюджету;
– співвідношення між доходами і витратами держави. Для України зберігається кризовий економічний стан.
Пріоритетними національними інтересами у фінансовій сфері є:
– посилення взаємозв’язку фінансово-бюджетної політики та основних напрямів соціально-економічного розвитку держави й адміністративно-територіальних одиниць;
– забезпечення бюджетної дієздатності держави;
– забезпечення монетарної та валютно-курсової стабільності;
– зміцнення банківської системи, збільшення національних заощаджень із одночасним підвищенням рівня монетизації та капіталізації української економіки;
– зміцнення національного інвестиційного потенціалу та підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств;
– реформування фінансового ринку та забезпечення незалежності національної економіки від кон’юнктури міжнародних фінансових ринків;
– мінімізація впливу світових фінансових криз на фінансову систему України;
– детінізація економіки та залучення некримінальних капіталів в інвестиційні процеси.
Сучасна динаміка суспільних процесів в Україні й світі зумовлює необхідність формування адекватної, ефективної та економічно виправданої системи захисту національних інтересів та забезпечення національної (в тому числі економічної і фінансової) безпеки. Стратегічною метою політики національної безпеки України є забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності, національної єдності на основі демократичного поступу суспільства і держави, дотримання прав і свобод людини й громадянина, створення умов для динамічного зростання економіки, забезпечення європейських соціальних стандартів і добробуту населення. Як зазначається у Стратегії національної безпеки України, забезпечення прийнятного рівня економічної безпеки не можливе без здійснення структурної перебудови і підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Для цього необхідно насамперед поліпшити інвестиційний клімат, зокрема шляхом забезпечення дієвого захисту права власності, удосконалення регуляторного і корпоративного законодавства, обмеження монополізму, розвитку фінансового і фондового ринків. Одним із найважливіших завдань у цьому контексті є реформування податкової системи, забезпечення спрямованості фіскальної політики держави на зменшення частки усіх складових матеріальних витрат в економіці. Необхідно підвищити ефективність використання державних коштів, забезпечити дієвий державний контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій, прозорість використання ними фінансових ресурсів, ефективність тарифної та регуляторної політики. Заходи економічної політики держави слід спрямовувати також на зміцнення фінансового стану суб’єктів господарювання, забезпечення зростання їх рентабельності та капіталізації [32, c 360].