Міжнародна інвестиційна діяльність (стр. 1 из 3)

Вступ Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується зростанням активності в царині інвестицій. Різноманітність інструментів та операцій на фінансово-кредитних ринках дозволяє реалізувати широкий спектр стратегій розміщення та вкладання коштів не залежно від валюти та країни походження. Важливе місце в системі інвестицій на сьогодні займають міжнародні інвестиції. Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце в системі сучасного бізнесу, що обумовлено змінами світового економічного процесу.Метою даної роботи є набуття теоретичних знань та практичних навичок у сфері реалізації міжнародних інвестицій, розуміння закономірностей міжнародної інвестиційної діяльності.Актуальність даної роботи полягає в важливості міжнародної інвестиційної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства, зростанні ролі міжнародного співробітництва. Проблематика міжнародного інвестування належить до актуальних питань, що дискутуються у світовій економічній літературі і вимагають практичного рішення. Це обумовлено нинішніми тенденціями інтернаціоналізації господарських зв'язків в умовах багатоукладної економіки країни. Зараз міжнародна торгівля та прямі іноземні інвестиції виконують важливу функцію в розвитку економіки держави. Особливий вплив чинять міжнародні інвестиції на економічне зростання та перехід до ринкової економіки країн, що розвиваються.Роботу умовно можна поділити на три частини. В першій частині розкривається сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій, визначаються суб’єкти та об’єкти міжнародної інвестиційної діяльності та механізм її здійснення; розкриваються чинники,які впливають на неї.В другій частині характеризується міжнародний інвестиційний ринок та його структура, описані переваги та недоліки міжнародної інвестиційної діяльності.В третій частині визначаються особливості регулювання міжнародної інвестиційної діяльності і її основні інститути.

міжнародний інвестиційний ринок

Сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій Інвестування лежить в основі функціонування сучасної економіки, воно інтегрує інтереси і ресурси громадян, фірм та держави щодо ефективного соціально-економічного розвитку. Термін “інвестиція” походить від лат. invest, що означає “вкладати”. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:· інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;· державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;· іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;· спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав [2].

Різновидом інвестиційної діяльності є міжнародна інвестиційна діяльність.

Існує багато визначень міжнародної інвестиційної діяльності. Основні із них такі.

Міжнародна інвестиційна діяльність — це сукупність дій її суб’єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій за рубіж та іноземних інвестицій з метою одержання прибутку [7, ст. 26].

Міжнародна інвестиційна діяльність — це діяльність, що пов'язана з експортом й імпортом капіталів, технологій, послуг, здійсненням разом з іншими державами проектів, створенням спільних підприємств, з інтеграційними процесами у різних сферах.

Її суб’єктами — інвесторами є фізичні особи, корпорації, національні та міжнародні фінансові інституції, уряди країн, а суб’єктами — учасниками є фізичні та юридичні особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або доручень інвестора.

Щодо суб’єктів міжнародної інвестиційної діяльності використовують такі поняття:

інвестор інвестицій за рубіж — суб’єкт-донор, який є резидентом певної країни (країни базування) і який вкладає кошти в об’єкти за рубежем;

зарубіжний реципієнт інвестицій — суб’єкт, який не є резидентом країни базування і який отримує кошти від інвестора, який є резидентом країни базування;

іноземний інвестор — суб’єкт, який не є резидентом приймаючої країни і який вкладає кошти в реципієнтів, що є резидентами приймаючої країни;

реципієнт іноземних інвестицій — суб’єкт, який є резидентом приймаючої країни і який залучає кошти іноземних інвесторів [7, ст. 27].

Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце у системі сучасного міжнародного бізнесу. Це обумовлено багатьма факторами, найбільш значущими із яких є:

· превалювання у міжнародному поділі праці виробничої і науково-технічної кооперації, ефективність якої залежить від мобільності всіх факторів і, насамперед, капіталу;

· великомасштабний і динамічний розвиток процесів транснаціоналізації, основу яких становить інтенсивна інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК);

· формування і розвиток міжнародних інтеграційних угруповань, в яких поряд із вільним рухом товарів, послуг і робочої сили забезпечується вільний рух капіталів;

· становлення глобального фінансового ринку із безпрецедентними обсягами рухливих портфельних інвестицій, що здійснюються переважно, через інформаційно-комунікаційну фондову інфраструктуру.

Міжнародні інвестиції, можуть бути представлені інвестиціями за рубіж та іноземними (рис. 1).

Рис.1. Міжнародна інвестиція

Із країни базування здійснюється експорт капіталу, вона є місцем переважного перебування інвестиційного суб’єкта (для фізичної особи — це країна громадянства, для юридичної — країна реєстрації). Інвестування капіталу, його безпосереднє вкладення здійснюється у приймаючій країні. Країни базування іноді називають країнами-донорами, а приймаючі країни — країнами-реципієнтами інвестицій.

Кожна країна (національна економіка) володіє певними інвестиційними ресурсами, що складаються із її власних (національних) та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватись як для внутрішнього, так і для зарубіжного інвестування.

У широкому розумінні міжнародними є ті інвестиції, реалізація котрих передбачає взаємодію учасників, які належать різним державам (резидентів та нерезидентів по відношенню до конкретної країни). Мотивацію і форми міжнародних інвестицій можна представити за допомогою схеми міжнародного руху капіталу (рис. 2).

Рис. 2. Види, форми і мотивація руху капіталу

Міжнародні інвестиції — це інвестиції, які дають можливість отримати більш високу прибутковість вкладення капіталу в порівнянні з національним ринком інвесторів за рахунок 6ільш високого зростання цін активів на інших національних ринках, росту курсу валют по відношенню до валюти інвестора за рахунок ефекту транс-націоналізації діяльності корпорацій. Міжнародні інвестиції здійснюють спеціалізовані інвестиційні та пенсійні фонди, страхові компанії, банки, корпорації і приватні інвестори.

Міжнародні інвестиції, ринок міжнародних інвестиційних активів розподіляються на два головних сегменти:

1)міжнародний ринок фінансових інвестицій;

2)міжнародний ринок реальних інвестицій.

Реальними інвестиціями, як правило, є інвестиції у будь-який тип матеріальних активів (земля, устаткування, підприємства). Фінансовими інвестиціями є інвестиції у фінансові інструменти,насамперед цінні папери [5].

Чинники міжнародної інвестиційної діяльності

Міжнародна інвестиційна діяльність здійснюється у двох напрямках: вивезення капіталу та залучення іноземних інвестицій.

Вивезення капіталу зумовлюється дією таких чинників:

1. надлишком капіталів у країні (низькі норми прибутку чи брак відповідної економічної структури для застосування капіталів);

2. потребою у нових ринках збуту сировини;

3. формуванням певного рівня конкурентоспроможної економіки;

4. міжнародним поділом праці;

5. транс-націоналізацією економіки;

6. пошуком стабільних умов застосування капіталу.

Необхідність залучення іноземних інвестицій виникає за:

1. обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів;

2. низької інвестиційної активності власних інвесторів;

3. необхідності забезпечення разом з інвестиціями нової техніки та технології;

4. бажання створити конкурентноспроможну економіку та освоїти світові ринки;

5. потреби в модернізації соціальної інфраструктури суспільства [3]. Міжнародний інвестиційний ринок — це регулятор сукупності економічних відносин, що виникають між продавцем інвестиційних ресурсів та їх покупцем, які є резидентами різних країн.

Функціональну структуру міжнародного інвестиційного ринку можна відобразити за допомогою рис.3

Рис.3. Функціональна структура міжнародного інвестиційного ринку.

З точки зору цінних паперів, що обертаються на ринку, міжнародний інвестиційний ринок поділяється на ( класифікація за Мельником В.В., Козюком В.В.):

1) світовий ринок звичайних акцій, який включає в себе ринок євро акцій – цінних паперів,що емітуються на кількох національних ринках міжнародними синдикатами;