Фінансова санація. Банкрутство підприємств (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти і науки України

Міжнародний науково-технічний університет

Імені академіка Юрія Бугая

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра менеджменту

Спеціальність: Менеджмент

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

Фінанси підприємств

Варіант № 18

Виконала:студентка ІІІ-го курсу

групи ЗМ-81

Сидорович А.В.

Перевірив:Викладач: Лебединець І.С.

Київ – 2011

План контрольної роботи:

1. Фінансова санація та банкрутство підприємств:

1.1 Фінансова санація підприємств, її зміст та порядок проведення

1.2 Фінансові джерела санації підприємств

1.3 Банкрутство підприємств, підстави та наслідки. Діагностика банкрутства на основі моделі “Z-рахунок Альтмана”

2. Визначення таких понять, як:

- трасант,

- самофінансування,

- амортизація,

- ремітент,

- реорганізація,

- реструктуризація,

- прибуток,

- лізинг,

- платоспроможність,

- вексель.

3. Тестові завдання (58, 80)

4. Практична задача (25)

Список використаної літератури

1. Фінансова санація та банкрутство підприємств

1.1 Фінансова санація підприємств, її зміст та порядок проведення

Санація (від лат. sanare – видужання, оздоровлення) – це система заходів, що здійснюються для запобігання банкрутству підприємств і оздоровлення фінансово-господарського становища боржника.

Основними методами проведення санації є:

1. злиття підприємства з більш потужною компанією;

2. випуск нових акцій чи облігацій для мобілізації грошового капіталу;

3. збільшення банківських кредитів і урядових субсидій;

4. перетворення короткострокової заборгованості у довгострокову.

Метою санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, скорочення усіх видів заборгованості, покращення структури оборотного капіталу.

Приймати рішення про проведення санації можуть:

1. суб’єкти господарювання, які перебувають в кризі, коли є реальна загроза оголошення банкрутства;

2. фінансово-кредитні установи (банки). Банки мають право застосовувати щодо клієнта-боржника комплекс санаційних заходів:

a) передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку;

b) реорганізувати боржника;

c) змінити порядок платежів;

d) направити для погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації.

3. агентства з питань запобігання банкрутству підприємств (коли йдеться про державні підприємства). Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств агентство уповноважене здійснювати управління майном боржника і розробити пропозиції щодо проведення фінансової санації.

4. НБУ (у випадку оздоровлення комерційного банку).

Класичною моделлю здійснення санації є наступна:

Підприємство, яке перебуває у фінансовій кризі

Аналіз причин виникнення фінансової кризи

Санація

Прийняття рішення про санацію або ліквідацію

Ні так

Визначення цілей санації

Негайні заходи щодо проведення санації

Розробка санаційних заходів

Рішення про ліквідацію підприємства в добровільному чи примусовому

порядку

Координація, контроль і нагляд за здійсненням санації

Добровільна ліквідація підприємства – це процедура ліквідації боржника, яка здійснюється поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками підприємства і кредиторами.

Примусова ліквідація підприємства – це процедура ліквідації боржника, яка здійснюється за рішенням арбітражного суду.

Згідно діючого законодавства санація може проводитися протягом 12 місяців, але за клопотанням комітету кредиторів можна продовжити санацію ще на 6 місяців.

Суть стратегії санації полягає у виборі найкращих варіантів розвитку підприємства та найоптимальнішої політики капіталовкладень.

На основі стратегії розробляють програму санації, тобто програму прогнозованих і взаємопов’язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з фінансової кризи.

Розробка санаційних заходів включає:

1. техніко-економічне обґрунтування санації (загальні характеристики, хто проводить)

2. розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей

3. конкретні методи та графіки мобілізації фінансового капіталу

4. строки освоєння інвестицій та термінів їх окупності

5. оцінка ефективності санаційних заходів.

Заходами, які містять план санації, можуть бути:

a) реструктуризація підприємства;

b) перепрофілювання виробництва;

c) відстрочкою платежів або списання частини боргів, про що укладається мирова угода;

d) закриття нерентабельних виробництв;

e) ліквідація дебіторської заборгованості;

f) продаж частини майна боржника;

g) зобов’язання інвестора про погашення частини боргу боржника;

h) інші заходи.

Рішення про проведення санації підприємства чи його ліквідацію приймаються на основі висновків санаційного аудиту, основною метою якого є оцінка придатності підприємства для санації, тобто визначення глибини фінансової кризи та виявлення можливостей її подолання. Цей аудит може здійснюватись за рахунок коштів інвесторів або продажу частини майна підприємства.

1.2 Фінансові джерела санації підприємств

Існують такі фінансові джерела санації підприємств:

1. внутрішні джерела фінансової стабілізації підприємства. Є такі типи реакції підприємства на фінансову кризу:

· захисна: передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, обладнання, звільнення персоналу;

· наступальна: передбачає активні дії – модернізація обладнання, введення нових технологій, запровадження ефективного маркетингу, пошук нових ринків збуту.

На практиці ці реакції комбіновані.

Внутрішніми джерелами фінансової стабілізації є:

a) використання комбінованої тактики при проведенні санації

b) стягнення дебіторської заборгованості.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:

· примусове стягнення через арбітражний суд

· факторинг (коли підприємство уступає факторинговій компанії право на одержання грошових коштів згідно з платіжними документами в обмін на негайне одержання основних сум дебіторської заборгованості)

· облік векселів (операції комерційних банків з викупу векселів у підприємств за цінами, які залежать від суми векселя, строків погашення та ризику непогашення.

2. Фінансове оздоровлення із залученням ресурсів власників підприємства (акціонери, пайовики)

Фінансування санації власниками підприємства може здійснюватись шляхом зменшення чи збільшення статутного фонду боржника (збільшення – це випуск додаткових акцій). Зменшення статутного фонду допускається тільки зі згоди кредиторів і проводиться наступними методами:

· зменшення номінальної вартості акцій;

· зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Законодавством встановлено, що підприємство повинно покрити збитки акціонерів, пов’язані зі зменшенням статутного фонду, проте дуже часто найбільші акціонери, власники контрольних пакетів передають свої акції на ліквідацію безкоштовно, що і є їхнім внеском на фінансування санації.

Збільшення статутного фонду здійснюється такими методами:

· випуск нових акцій;

· збільшення номінальної вартості акцій;

· обмін облігацій на акції (так звані конверсійні облігації). Конверсійні облігації – це метод залучення капіталу, пов’язаний із випуском підприємством іменних облігацій, які через певний час можна обміняти на звичайні акції підприємства. Облігації є менш ризиковими цінними паперами, ніж акції. Вкладаючи кошти в конверсійні облігації, інвестор досягає подвійної мети: 1) досягає відносної безпеки вкладень, бо облігації є менш ризикові, і, крім того, у разі банкрутства претензії власників облігацій задовольняються одночасно з іншими кредиторами; 2) інвестор досягає можливості збільшення капіталу, яку дають звичайні акції.

Конверсійні облігації випускають великі підприємства терміном на 5-10 років.

3. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.

Фінансова участь кредиторів у санації боржників може здійснюватись через:

· пролонгацію або реструктуризацію наявної заборгованості;

· надання додаткових кредитних ресурсів;

· повну або часткову відмову від своїх вимог.

Законодавство деяких країн передбачає можливість укладення мирової угоди – це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних платежів або щодо зменшення сум боргів. Ця угода може укладатися на будь-якому етапі справи про банкрутство і набирає чинності тільки після її затвердження арбітражним судом.

4. Фінансова участь підприємства у санації підприємства.

Фінансування санації персоналом може здійснюватись у таких формах:

· відстрочка (відмова) від винагороди за виробничий результат

· надання працівниками позик

· купівля працівниками акцій даного підприємства

Згідно законів “Про банкрутство ” і “Про власність ” передбачається, що трудовий колектив державного підприємства може взяти це підприємство в оренду або викупити у власність, створюючи певний вид господарського товариства за умови взяття на себе боргів даного підприємства та зі згоди на це кредиторів.

За наявності кількох претендентів на участь у санації державного підприємства, господарське товариство, засноване членами трудового колективу, не має переваг перед іншими претендентами і мусить пройти процес конкурсного відбору.