Аналіз фінансового стану підприємства (стр. 12 из 24)

При наданні позикових коштів слід звернути увагу на кредитоспроможність підприємства-позичальника.

Кредитоспроможність - наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Інакше кажучи - це здатність підприємства в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечити оперативну трансформацію активів у грошові кошти.

Перш ніж планувати залучення капіталу шляхом одержання банківської позички, фінансові служби підприємства повинні оцінити можливості отримання кредиту. Для цього доцільно провести аналіз відповідності параметрів діяльності підприємства критеріям кредитоспроможності, які вимагаються тим чи іншим банком.

Кожен банк розробляє власні критерії та методики оцінки кредитоспроможності позичальника. Систематизуємо найтиповіші підходи до оцінки кредитоспроможності підприємства.

У теорії і практиці немає єдності щодо пріоритетності того чи іншого елемента кредитоспроможності. Переважає думка, що кількісні та якісні чинники складають єдине ціле при оцінці потенційної здатності позичальника погасити заборгованість за кредитом.

У науково-практичній літературі здебільшого виокремлюють кількісні та якісні критерії кредитоспроможності. Кількісні критерії пов’язані з оцінкою поточного та перспективного фінансового стану позичальника, а якісні виявляються на основі оцінки менеджменту підприємства та його ситуації на ринку факторів виробництва і збуту продукції. Взаємозв’язки між якісними та кількісними параметрами кредитоспроможності підприємства з погляду швейцарських фінансистів наведені на рис.6.1.

Рис.6.1 Елементи оцінки кредитоспроможності у взаємозв’язку

Вважається, що якісні чинники досить важко оцінити і систематизувати: на це слід витратити більше часу і затрат, ніж на оцінку фінансового стану. Зазначені чинники досліджуються за двома напрямами: якість менеджменту та ситуація на ринку факторів виробництва і збуту продукції (товарів).

З метою оцінки кількісних критеріїв проводиться аналіз поточного та перспективного фінансового стану підприємства. Головне завдання, яке ставить перед собою фінансовий аналітик, - прогнозування майбутньої платоспроможності підприємства. Для цього аналізуються всі можливі фактори, які можуть вплинути на платоспроможність. На практиці використовуються різні моделі аналізу: дискримінантний та регресійний аналіз, комплексна оцінка на основі розрахунку окремих фінансових показників тощо.

Розглянемо найтиповіший підхід до оцінки фінансового стану підприємств, який застосовується провідними європейськими банками. В основі цього підходу лежить розрахунок таких основних блоків показників:

¾ ліквідності та платоспроможності;

¾ які характеризують структуру капіталу та майна підприємства;

¾ прибутковості та самофінансування (поточні та прогнозні);

¾ оборотності.

Завдяки аналізу робиться висновок про здатність підприємства обслуговувати свої борги. Об’єктивність висновків підвищується в результаті порівняння значень отриманих показників з рекомендованими, середньогалузевими, а також у динаміці.

Проведемо аналіз джерел фінансування підприємства і структуру позичених ресурсів [10,106].

Основне завдання фінансової діяльності підприємств полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Термін "фінансування" характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення).

Залежно від цілей фінансування виокремлюють такі його форми:

¾ фінансування при заснуванні підприємства;

¾ на розширення діяльності;

¾ рефінансування;

¾ санаційне фінансування.

За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів - власний капітал і позичковий капітал. Власний капітал може бути сформований за рахунок внесків власників підприємства або шляхом реінвестування прибутку. В іноземних літературних джерелах фінансування за рахунок нерозподіленого прибутку та амортизаційних відрахувань досить часто позначають також як Cash-flow-фінансування.

Позичковий капітал, як і власний, може бути мобілізований із зовнішніх та внутрішніх джерел. До зовнішніх джерел формування позичкового капіталу належать:

1) кредити банків (довго - і короткострокові);

2) кредиторська заборгованість за матеріальні цінності, виконані роботи, послуги;

3) заборгованість за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з оплати праці тощо).

До внутрішніх джерел формування позичкового капіталу можна віднести:

¾ нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (у т. ч. так звані стійкі пасиви);

¾ доходи майбутніх періодів.

Рис.1.6. Форми фінансування

Розглянемо склад і структуру позикового капіталу підприємства по розділу поточних зобов'язань в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Динаміка складу і структури поточних зобов'язань ЧМОЗ за 2008 - 2009 роки

Показники	Обсяг		Питома вага		Відхилення,
					Тис. грн.	%
	2008	2009	2008	2009
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	48	137	3,25	10,97	89	65
Поточні зобов’язання за розрахунками:з одержаних авансів	16	28	1,08	2,24	12	42,9
з бюджетом	175	363	11,84	29,06	188	51,8
зі страхування	642	254	43,44	20,34	-388	152,8
з оплати праці	412	340	27,87	27,22	-72	21,2
з учасниками	4	-	0,27	-	-4	100
Інші поточні зобов'язання	181	127	12,25	10,17	-54	42,5
Всього	1478	1249	100	100	-229	18,3

Сума поточних зобов’язань в 2009 році зменшилась на 229 тис. грн., що є позитивним моментом, оскільки свідчить про те, що підприємство розрахувалось з частиною своїх зобов’язань. Проте за рік зросла сума кредиторської заборгованості за товари і послуги на 64%, і на 51,8% зросли поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом. Значну суму підприємство погасило перед страховою компанією - 388 тис. грн.

Серед довгострокових зобов’язань підприємству надано було відстрочення податкових платежів в 2008 році у розмірі 200 тис. грн., які ЧМОЗ погасило в 2009 році.

Здійснимо оцінку кредитоспроможності підприємства.

Таблиця 6.2

Аналіз кредитоспроможності ЧМОЗ за 2008-2009 роки

№	Показники	Обсяг			Відхилення,
					Тис. грн.	%
		2008		2009
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,905		0,005	- 0,9	99,45
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,639		0,114	- 1,525	93,04
3	Коефіцієнт загальної ліквідності	2,6		1,08	- 1,52	58,46
4	Коефіцієнт поточної заборгованості	0,18		0, 19	0,01	5,26
5	Рентабельність власного капіталу, %		3,4	-36,7	- 40,1	109,26
6	Рентабельність активів, %		2,9	-27,1	- 30	110,7
7	Рентабельність продажу, %		2	-37,7	- 39,7	105,31
8	Чистий грошовий потік на одиницю активів		0,352	0, 198	- 0,154	77,78
9	Коефіцієнт оборотності		4,274	2,476	- 1,798	72,62
10	Термін обертання дебіторської заборгованості (днів)		21	34	13	38,24
11	Коефіцієнт оборотності ДтЗ		16,915	10,523	- 6,392	60,74
12	Термін обігу кредиторської заборгованості (днів)		31	82	51	62,2
13	Кількість оборотів КтЗ		12,672	4,724	- 7,948	168,25
14	Термін обігу запасів		28	50	22	44
15	Кількість оборотів запасів		12,493	7,138	- 5,355	75,02
16	Термін операційного циклу		49	84	35
17	Термін фінансового циклу		21	8	- 13	0,95
18	Кількість оборотів ВК		1,645	0,86	- 0,785	5,03
19	Коефіцієнт фінансового лівереджу		0,2	0, 19	- 0,01	5,26
20	Коефіцієнт фінансової стабільності		4,976	5,27	0,294	5,58
21	Коефіцієнт інвестування		1,349	1,015	- 0,334	32,91
22	Коефіцієнт маневреності		0,259	0,016	- 0,243	1518,75
23	Коефіцієнт зобовязання		0,563	0,074	- 0,489	660,81
24	Оборотність всього капіталу		1,439	0,719	- 0,72	100,14
25	Коефіцієнт стійкості економічного зростання		0,031	-0,324	- 0,355	109,57

Дані коефіцієнта абсолютної та швидкої ліквідності відхиляються в досліджуваних роках: в першому перевищує нормативне значення, а в 2009 занижене. При чому зміни складають відповідно 99,45% і 93,04%. Дані 008 року свідчать про надмірну суму коштів на рахунках, які використовуються неефективно, оскільки не перебувають в обороті.