Сфера зовнішніх фінансових відносин підприємства включає відносини:
1) між підприємством і державою - з приводу перерозподілу власних фінансових ресурсів в рамках законодавства про оподаткування, соціального страхування, формування загальнодержавних цільових та позабюджетних фондів; з приводу використання наданих державних фондів грошових коштів, виконання державних інвестиційних програм тощо;
2) між підприємством і його акціонерами - з приводу використання отриманого прибутку, нарахування та виплати дивідендів, реінвестування прибутку, напрямків вкладення капіталу тощо;
3) між підприємством і його постачальниками та покупцями - з приводу виконання господарських договорів та зобов'язань, реалізації продукції (робіт, послуг), отримання виручки, здійснення платіжних розрахунків тощо;
4) між підприємством і фінансово-кредитними установами - з приводу обслуговування своїх платежів, отримання та повернення кредитів, сплати процентів за користування ними, депозитарної діяльності, страхових платежів та отримання страхових відшкодувань у разі настання страхового випадку, інвестиційних вкладень і отримання доходів по ним тощо.
Система внутрішніх фінансових відносин підприємства включає наступні відносини:
1. між підприємством і його засновниками (власниками) - з приводу формування Статутного капіталу, його використання, отримання частини прибутку на вкладений капітал, напрямків виробничого та іншого вкладення фінансових ресурсів підприємства тощо;
2. між підприємством і його структурними підрозділами - з приводу розподілу фінансових ресурсів на фінансування формування необоротних і оборотних активів;
3. усередині самого підприємства - з приводу розподілу прибутку, що залишається в його розпорядженні, напрямків його використання;
4. між підприємством і його працівниками - з приводу формування фонду оплати праці, матеріального заохочення та стимулювання, використання частини фінансових ресурсів на виплату матеріальної допомоги, фінансування соціально-культурних заходів тощо.
В умовах ринку з'явились принципово нова група фінансових відносин. А саме:
¾ відносини, що пов'язані з банкрутством підприємства та призупиненням його поточних платежів;
¾ відносини, що виникають при злитті та поглинанні, а також розподілі самого підприємства.
Необхідно підкреслити, що фінансові відносини на підприємстві мають суперечливий характер. А саме, кожний їх суб'єкт прагне отримати якомога більше від розподілу фінансових ресурсів, що можливе тільки за рахунок інших суб'єктів. Для вирішення цього протиріччя необхідно збалансування інтересів суб'єктів фінансових відносин на базі збільшення доходів та оптимізації розподілу фінансових ресурсів, ефективного їх використання.
Зобразимо схематично сферу фінансових відносин підприємства.
Рис.1.1 Сфера фінансових відносин ЧМОЗ
Суттєвою причиною кризового стану багатьох вітчизняних підприємств є неналежне виконання фінансовими службами покладених на них функцій і завдань, зокрема відсутність фінансового планування (бюджетування) та аналізу, управління ризиками, роботи щодо оптимізації структури активів та пасивів тощо. Досить часто це зумовлено тим, що відповідальність за всю фінансову роботу на підприємстві покладається на бухгалтерію, а фінансові служби або взагалі відсутні, або їх завдання є невизначеними і не мають нічого спільного з тими, які виконують відповідні служби на підприємствах країн Західної Європи чи США. В цьому зв’язку актуальності набуває визначення місця та ролі фінансових служб у функціональній структурі підприємств.
Організаційна структура фінансових служб та їх місце в ієрархії підприємства значною мірою залежать від форми організації бізнесу, галузі та обсягів діяльності господарювання.
На великих підприємствах прийняття рішень у галузі управління фінансами є компетенцією фінансового директора, якому підпорядковані всі фінансово-економічні служби підприємства. Місце фінансових служб у структурі підприємства та їх функціональні компетенції залежать від типу організаційної структури, яка запроваджена на підприємстві. ЧМОЗ використовує функціональну організаційну структуру.
Характерною для функціональної структури є концентрація на рівні окремих відділів однотипних чи споріднених функціональних завдань з метою забезпечення ефективності їх виконання за рахунок переваг спеціалізації. На рис.1.2 наведено структурну схему підприємства, побудованого за функціональним принципом.
Рис.1.2 Функціональна організаційна структура ЧМОЗ
Як недолік такої структури можна відзначити низький рівень координації роботи різних функціональних підрозділів.
Загалом для великих підприємств чи концернів типовою є дивізіональна та матрична організаційні структури. За дивізіонального порядку організації підприємства децентралізація повноважень здійснюється в розрізі окремих об’єктів чи секторів, наприклад за групами продуктів чи клієнтів (споживачів), за регіональним принципом. В основі матричної структури лежить виокремлення сегментів діяльності залежно від обраних критеріїв без утворення окремих функціональних одиниць. Сегментація здійснюється в розрізі окремих проектів, продуктів, цілей тощо за горизонтальним принципом.
фінансування власний капітал дивіденд
Особливим відділом, який займається організаціє роботи на підприємстві є фінансовий відділ. Основні його функції зображено на рис.1.3.
Рис.1.3 Структурна схема фінансового відділу ЧМОЗ
При ознайомленні з фінансовою діяльністю підприємства, необхідно розглянути статут Чернівецького металообробного заводу. Статут складено з 8 статей, кожна з яких розкриває суть і основні напрямки діяльності підприємства. Стаття перша дає найменування та місцезнаходження підприємства. Стаття друга розкриває тему і предмет діяльності. Третя стаття вказує на юридичний статус підприємства, де вказується, що підприємство є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України. Стаття четверта розповідає про майно підприємства і його формування. Стаття п’ять встановлює права та обов’язки ЧМОЗ. Стаття шоста ознайомлює з управлінням підприємством і самоврядування трудового колективу, де визначено основні повноваження працівників підприємства. Стаття сім розкриває господарську та соціальну діяльність підприємства, де розглядається основний узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності підприємства - прибуток. В статті вісім визначено умови та порядок ліквідації та реорганізації підприємства. (додаток 1)
Тепер необхідно розглянути функціональні обов’язки працівника підприємства - бухгалтера. Згідно додатку 2 бухгалтер назначається керівником підприємства і повинен знати документацію і порядок її ведення. Працівник зобов’язаний вести документацію з урахуванням відповідальності за неправильне складання звітності і несвоєчасну її подачу.
Отже, при ознайомленні з організацією фінансової діяльності підприємства можна зробити висновок, що підприємство є юридичною особою, має державну форму власності і веде свою діяльність згідно чинного законодавства.
Згідно із законодавством України управління майном, що є у загальнодержавній власності, покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади. Міністерства та інші відповідні органи виконують такі функції, що прямо чи опосередковано стосуються організації фінансової діяльності державних підприємств (ДП):
¾ приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності;
¾ затверджують статути (положення) підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв’язку з порушенням статутів (положень) (додаток 1);
¾ укладають і розривають контракти з керівниками підприємств;
¾ здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємством державного майна;
¾ дають згоду Фонду державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;
¾ готують разом з відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною і комунальною власністю.
Чернівецький металообробний завод підпорядковується Міністерству Оборони України. Пряме втручання в господарську діяльність підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, міністерствам та іншим підвідомчим Кабінету Міністрів України органам державної виконавчої влади забороняється.
Підприємствам загальнодержавної власності забороняється передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.
Державні підприємства не можуть бути учасниками комерційних банків. Правонаступниками державних підприємств стосовно суб’єктів підприємницької діяльності, створених за їх участю, є органи, уповноважені управляти державним майном та державні органи приватизації.
При створенні державного підприємства надається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (додаток 3). Також Головне управління статистики вносить ЧМОЗ до ЄДРПОУ (додаток 4).