Аналіз фінансового стану підприємства (стр. 8 из 24)

Управління грошовими потоками важливо для підприємства з точки зору необхідності:

¾ управління оборотним капіталом (оцінки короткострокової потреби в готівкових коштах і управлінні запасами);

¾ планування часових параметрів капітальних витрат;

¾ управління капітальними потребами (фінансування їх за рахунок власних коштів або кредитів банків);

¾ управління затратами і їх оптимізація з точки зору більш раціонального розподілу ресурсів підприємства в процесі виробництва;

¾ управління економічним ростом.

При аналізі потоки грошових коштів розглядаються по трьом видам діяльності: операційна (основна), інвестиційна і фінансова.

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Чистий Cash-flow (рух грошових коштів) по підприємству за звітний період розраховується як арифметична сума Cash-flow від усіх видів діяльності. Він дорівнюватиме приросту грошових коштів та їх еквівалентів за означений період.

Чистий грошовий потік є важливим показником фінансової діяльності підприємства, який в значній мірі визначає фінансову стійкість і темпи росту ринкової вартості підприємства. Розрахунок чистого грошового потоку проводиться по підприємству в цілому, окремим його структурним підрозділам (центрам відповідальності), різним видам господарської діяльності чи окремим господарським операціям.

Базу для визначення Cash-flow від операційної діяльності утворюють дані звіту про фінансові результати (про прибутки і збитки) та баланс підприємства. Серед економістів до цього часу немає єдності щодо методології визначення Cash-flow. Класичний спосіб розрахунку операційного Cash-flow полягає в тому, що до чистого прибутку підприємства (після оподаткування) за визначений період додаються амортизаційні відрахування, нараховані у цьому самому періоді, та приріст забезпечень.

Структурно-логічна схема виникнення та використання операційного Cash-flow наведена на рис.4.2.

Рис.4.2 Виникнення та використання операційного Cash-flow

Рух грошових коштів у Звіті відображається за видами діяльності, як це показано на рис.4.3.

Рис.4.3 Види господарської діяльності

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку (ЧГП) по операційній, інвестиційній і фінансовій діяльностях дозволяють визначити загальний його розмір по підприємству в звітному періоді. Цей показник розраховується за формулою:

ЧГПп = ЧГПо + ЧГПі + ЧГПф,

де ЧГПп - загальна сума чистого грошового потоку підприємства за період, що розглядається, тис. грн.;

ЧГПо - сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності, тис. грн.;

ЧГПі - сума чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній діяльності, тис. грн.;

ЧГПф - сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності, тис. грн.

Загальна формула, за якою здійснюється розрахунок суми чистого грошового потоку по операційній діяльності підприємства прямим методом, наступна:

ЧГПо = РП + ІНо - Зтм - ЗПоп - ЗПАУП - ППв - ППпф - ІВо,

де РП - сума грошових коштів, отриманих від реалізації продукції, тис. грн.;

ІНо - сума інших надходжень грошових коштів у процесі операційної діяльності, тис. грн.;

Зтм - сума грошових коштів, виплачених за придбання матеріальних цінностей у постачальників, тис. грн.;

ЗПоп - сума заробітної плати, виплаченої оперативному персоналу, тис. грн.;

ЗПАУП - сума заробітної плати, виплаченої адміністративно-управлінському персоналу, тис. грн.;

ППв - сума податкових платежів, перерахована до бюджету, тис. грн.;

ППпф - сума платежів, перерахована у позабюджетні фонди, тис. грн.;

ІВо - сума інших виплат грошових коштів в процесі операційної діяльності, тис. грн.

По інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку в узагальненому вигляді розраховується як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів, фінансових інвестицій і сумою їх придбання в звітному періоді.

По фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства.

Таким чином, грошовий поток - це надходження (вхідний грошовий потік) і витрачання (вихідний грошовий потік) грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Різниця між вхідним і вихідним грошовими потоками по кожному окремому виду діяльності або по господарській діяльності підприємства в цілому називається чистим грошовим потоком.

Отже, розрахуємо чисті грошові потоки від всіх видів діяльності за додатками 9-10.

Таблиця 4.6

Визначення чистих грошових потоків від всіх видів діяльності ЧМОЗ за 2008 - 2009 роки тис. грн.

Вид діяльності	2008			2009
	Вхідні	Вихідні	Чисті	Вхідні	Вихідні	Чисті
Операційна	3113	171	2942	1345	2648	- 1303
Інвестиційна	-	322	- 322	-	29	- 29
Фінансова	-	26	- 26	-	-	-
Всього	3113	519	2594	1345	2677	- 1332

Отже, в 2008 році чисті грошові потоки загалом по підприємству мали додатнє значення, що свідчить про прилив коштів. Проте в 2009 році вони мають негативне значення в більшій мірі через від`ємну суму грошових потоків від операційної діяльності, що було пов’язане з отриманням збитку в даному році.

До внутрішніх джерел фінансування належать також створювані з власної ініціативи підприємств забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат, збитків, зобов’язань, величина яких є невизначеною. У складі забезпечень наступних витрат і платежів (розділ 2 пасиву балансу) відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі, величина яких може бути визначена тільки на основі прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забезпечення використовуються для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони були створені. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

До основних видів забезпечень, які можуть створюватися на підприємствах, належать такі:

1. Забезпечення виплат персоналу. Воно створюється з метою рівномірного включення майбутніх витрат на виплату відпусток до витрат звітного періоду. При безпосередньому нарахуванні відпускних працівникам відповідна сума уже не включається до витрат звітного періоду, а нараховується за рахунок коштів сформованого резерву.

2. Додаткове пенсійне забезпечення. Хоча законодавством України передбачена можливість реалізації програм додаткового пенсійного забезпечення за рахунок створення внутрішньовиробничих пенсійних фондів, у практиці господарювання вітчизняних підприємств вони ще не набули поширення.

3. Виконання гарантійних зобов’язань. По товарах, на які встановлено гарантійний термін, до обов’язків продавця (виробника) входить виконання гарантійних зобов’язань протягом терміну гарантії. У разі виявлення дефектів або фальсифікації товарів протягом гарантійного терміну експлуатації споживач має право вимагати від продавця (виробника) їх усунення та відшкодування заподіяних збитків.

4. Реструктуризація. Створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою очікуваних витрат під час і після початку реалізації цього плану.

5. Виконання зобов’язань за ризиковими (обтяжливими) контрактами тощо.

Враховуючи відсутність даних за статтею забезпечення наступних витрат і платежів, розрахунок її суми неможливе.

Таким чином, слід зазначити, що до внутрішніх джерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:

¾ чистий прибуток;

¾ амортизаційні відрахування;

¾ забезпечення наступних витрат і платежів.

Виокремлюють:

а) приховане самофінансування;

б) відкрите самофінансування (тезаврація прибутку).

Також визначено, що підприємство в процесі своєї діяльності повинно бути забезпечене оборотними та основними засобами. Наявність на складі значної частини запасів потягом довгого періоду та значний знос основних засобів порушує нормальний процес виробництва ЧМОЗ і призвело до отримання великих збитків за останній рік.

Тема 5. Дивідендна політика підприємства

Одним з важливих завдань фінансового менеджменту є формування та реалізація політики підприємства в галузі виплати дивідендів. Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у статутному капіталі підприємства.

Дивідендна політика - це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення. Оптимізація дивідендної політики - це оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.