Вступ
Розділ 1.Теоретичні основи адміністрування єдиного податку
1.1. Умови переходу на єдиний податок,облік та звітністьсуб’єктів малого підприємництва
1.2. Переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування длясуб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб
Розділ 2. Стан розвитку підприємницької діяльності суб’єктів господарської діяльності при застосуванні спрощеної системи оподаткування в ДПІ м. Суми
2.1. Роль єдиного податку в розвитку підприємництвав м. Суми
2.2.Аналіз практики застосування єдиного податку при спрощеноїсистемиоподаткуванняіподатковихнадходжень до бюджету на прикладі ДПІ в м. Суми (2003-2007 р.р.)
2.3. Шляхи вдосконалення
Висновки
Використана литература
Додатки
ВСТУП
Система оподаткування України являє собою сукупність податків, зборів інших обов’язкових платежів у бюджет і внесків у державні цільові фонди, стягнуті у встановленому порядку і базується на принципах стабільності, рівнонапруженості, обов’язковості,соціальної справедливості при встановленні й справлянні податків і забезпечує концентрацію в державному і місцевих бюджетах коштів, необхідних для розв’зання завдань економічного і соціального розвитку, створення дійових стимулів підвищення ефективності виробництва, економного використання ресурсів і охорони навколишнього середовища.
Історично податки є найбільш давньою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій.
Податки - це обов’язкові та за юридичною формою індивідуальні безоплатні платежі юридичних та фізичних осіб, впроваджені органами державної влади для зарахування до державної бюджетної системи ( або у деяких випадках - позабюджетних цільових фондів ) з визначенням їх розмірів та термінів сплати. Податки, встановленні для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави, передбачають наявність встановленого законом об’єкта оподаткування (майна, доходу). Розмежування податків проводиться за двома рівнями - загальнодержавні та місцеві податки.
Держава міцна не високими податками, а ефективною економікою. Податки повинні забезпечувати стабільну фінансову базу держави та дозволяти підприємствам і громадянам залишати достатньо коштів для розвитку та забезпечення достойного життєвого рівня.
Час вимагає нової системи податкових відносин в Україні: стабільності законодавства, зниження податкового навантаження, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.
З метою державної підтримки малого підприємництва, формування умов для забезпечення зайнятості населення України запроваджено спрощену систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.
Основну роль в розвитку економіки країни відіграють малі підприємства, які складають переважну частку в загальній кількості підприємств. В 1998 році державною політикою України розпочато втілення ряду послідовних заходів на підтримку і розвиток малих форм підприємництва, Указом Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 12.05.98р. № 456/98 було визначено основні напрямки державної підтримки малого підприємництва, органи, що здійснюють цю підтримку та комплекс заходів, направлених на реалізацію Національної програми підтримки малого підприємництва.
Збільшення дохідної частини бюджету повинно відбуватись не за рахунок податкового навантаження на платників податків, а шляхом лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення неофіційного сектору економіки.
Метою державної підтримки малого підприємництва є:
- створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;
- сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;
- підтримка вітчизняних виробників;
- формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.
Перші кроки в напрямку підтримки малого підприємництва були прийняті Указом Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 12.05.1998 р. № 456/98. Цим документом вперше був застосований термін спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для малого підприємництва і регламентовані основні принципи такої форми оподаткування, яка передбачає стягнення єдиного податку замість ряду обов’язкових податків і зборів, встановлених законодавством.
Основним документом, що регулює порядок застосування єдиного податку, є Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 р. № 727/98 (далі – Указ про єдиний податок), який на сьогоднішній день знаходиться в редакції Указу Президента від 28.06.1999 р. № 746/99.
Цим документом з 1 січня 1999 р. фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (приватним підприємцям), була надана можливість використовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок).
Актуальність теми полягає у вивченні правових основ єдиного податку та його вплив на формування дохідної частини бюджету.
Метою вказаної роботи є висвітлення переваг та недоліків адміністрування єдиного податку в порівнянні з іншими системами та розробка рекомендації щодо подальшого вдосконалення механізму оподаткування за єдиним податком.
Перед даноювипускноюроботоюпоставлені такі завдання, як :
- порівняльний аналіз оподаткування доходів СПД - фізичних осіб загальною системою оподаткування і за спрощеною;
- аналізнадходженьєдиногоподатку до місцевого бюджету м. Суми.
Предметом дослідження є спрощена система оподаткування, обліку та звітності, визначення факторов впливу на рівень надходжень єдиного податку до бюджетів.
Об’єктом даного дослідження є ДПІ в м. Суми.
У процесі написання роботи використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України ,публікації фахових видань, газетні статті, методи економічних досліджень, а також практичний матеріали ДПІ в м. Суми за досліджуваний період.
Виконана випускна робота включає вступ, два розділи, чотири параграфи, висновок, список використаної літератури та додатки.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АДМІНІСТРУВАННЯ ЄДИНОГО ПОДАТКУ
1.1. Умови переходу на єдиний податок,облік та звітність суб’єктів малого підприємництва
єдиний податок малий підприємництво
Порядок переходу суб’єкта господарської діяльності на сплату єдиного податку був введений з 1 січня 1999 року Наказом, Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” та Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПА України від 29.10.99 р № 599. За спрощеною системою оподаткування за певних умов можуть працювати як юридичні, так і фізичні особи.
Суб’єкти малого підприємництва можуть перейти на сплату єдиного податку за умови, що кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, включаючи членів сім’ї, не перевищує 10 чоловік і обсяг виручки від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис.грн.
Категорії підприємців, які не можуть стати платниками єдиного податку це пов’язано з тим, щовони займаютьсянаступними видами діяльності:
- діяльність у сфері грального бізнесу, гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем ;
- виробництво підакцизних товарів, здійснення господарської діяльності, пов’язаної з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних паливно – мастильних матеріалів;
- діяльність без створення юридичної особи і здійснення торгівлі лікеро – горілчаними та тютюновими виробами, пальне – мастильними матеріалами;
- видобування чи виробництво дорогоцінних металів та коштовного каміння органогенного утворення; оптова, роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Суб’єкти господарської діяльності мають право самостійно обрати спосіб оподаткування за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа – суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлені різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок , що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Коли платник єдиного податку використовує в підприємницької діяльності найманих працівників або членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб’єкт господарської діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.