Де Зн – залишки коштів на початок періоду;
Н – надходження коштів у запланованому періоді;
В - видатки коштів у запланованому періоді;
Зк – залишки коштів на кінець періоду.
- Нормативний метод використовується за наявністю встановлених норм та нормативів, наприклад, норм амортизаційних відрахувань, податкових ставок та тарифів внесків у державні позабюджетні фонди тощо. Нормативи, що використовуються у фінансовому плануванні, встановлюються:
· органами влади і управління нарегіональному і місцевому рівнях;
· відомствами;
· підприємствами.
- Метод оптимізації планових рішень полягає у розробці варіантів планових показників і виборі з них оптимального. У якості критеріїв вибору варіантів показників для наступного включення їх у фінансовий план можуть використовуватися: мінімум приведених витрат, максимум приведеного прибутку, мінімум поточних витрат, мінімум часу на обіг капіталу тощо.
- Економіко-математичне моделювання використовується тоді, коли фінансові показники прогнозуються на термін не менш 5 років. Економіко-математичні моделі дозволяють знайти кількісне вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками і факторами, що на них впливають. Такі моделі будуються на функціональному і кореляційному зв’язку [13]. До об’єктів фінансового планування відносять:
-виторг від реалізації продукції, послуг та робіт;
-амортизаційні відрахування;
-обсяг оборотних активів та їхній приріст;
-ресурси у капітальному будівництві;
-платежі у бюджет;
-внески у позабюджетні фонди.
1.3 Фінансове планування діяльності підприємства у господарчій
практиці. Фінансовий план організації
Фінансове планування на підприємстві – це планування всіх його доходів і видатків, а також напрямки витрат коштів.Воно є кінцевим етапом прогнозування виробничо-господарчої діяльності підприємства, його соціального та економічного розвитку [20].У процесі складання фінансового плану повинні бути вирішені наступні завдання:
-визначення основних фінансових показників підприємства на запланований період;
-зіставлення фінансових показників з виробничими та комерційними;
-виявлення резервів збільшення доходів і прибутку підприємства;
-визначення шляхів збільшення ефективності використання фінансових ресурсів. Фінансові плани можуть бути перспективними, поточними та оперативними.Перспективний фінансовий план складається на довгий термін. У ньому надаються оцінки основних фінансових показників у перспективі[16].
Поточний фінансовий план складається на рік із щоквартальним розбиттям. Цей план забезпечує зв’язок виробничих і фінансових показників діяльності організацій. Оперативні фінансові плани включають складання платіжного, податкового і касового планів на місячний термін з декадним розбиттям. Фінансовий план організації складається у вигляді балансу його доходів і видатків.(табл. 1.1.)
Таблиця 1.1. Баланс доходів і видатків організації
| Показники | Код стр | Запланований період | |||
| 1 кв | 2 кв | 3 кв | 4 кв | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Виторг від реалізації(за мінусом ПДВ і акцизів) | 010 | ||||
| Собівартість реалізованої продукції | 020 | ||||
| Комерційні видатки | 030 | ||||
| Управлінчі видатки | 040 | ||||
| Прибуток(збиток) від реалізації(стр 010 – стр 020 – стр 030 – стр 040) | 050 | ||||
| Відсотки для отримання | 060 | ||||
| Відсотки до сплати | 070 | ||||
| Доходи від участі в інших організаціях | 080 | ||||
| Інші операційні доходи | 090 | ||||
| Інші операційні видатки | 100 | ||||
| Прибуток(збиток) від фінансово-господарчої діяльності( стр 050 + стр 060 – стр 070 + стр 080 + стр 090 – стр 100) | 110 | ||||
| Інші позареалізаційні доходи | 120 | ||||
| Інші позареалізаційні видатки | 130 | ||||
| Прибуток(збиток) планового періоду( стр 110+ стр 120- стр 130) | 140 | ||||
| Податок на прибуток | 150 | ||||
| Відволічені кошти | 160 | ||||
| Чистий прибуток(збиток) запланованого періоду (стр 140 - стр 150 – стр 160) | 170 | ||||
1.4Система управління підприємством за принципами бюджетування
Бюджетування – це технологія фінансового планування, обліку та контролю доходів і видатків, що отримуються від бізнесу на всіх рівнях управління, яка дозволяє аналізувати прогнозні і отримані фінансові показники. Бюджет – це фінансовий план, охоплюючий всі боки діяльності підприємства, дозволяючий зіставляти всі понесені витрати і отримані результати на майбутній період часу[9].
Повноцінне бюджетування, тобто бюджетування як управлінча технологія, складається з трьох складових:
1. Технологія бюджетування, у яку входять всі інструменти фінансового планування(різновиди та формати бюджетів, система цільових показників і нормативів), порядок консолідації бюджетів різноманітних рівнів управління і функціонального призначення.
2. Організація бюджетування, що охоплює фінансову структуру підприємства(склад центрів фінансової відповідальності – структурних підрозділів або бізнесу підприємства, що є об’єктами бюджетування), бюджетний регламент і механізми бюджетного контролю, розподіл функцій у апараті управління в процесі бюджетування, систему внутрішніх нормативних документів.
3. Автоматизація фінансових розрахунків, що предбачає складання фінансових прогнозів, встановлення так званого цілісного управлінського або інтегрованого обліку, у рамках якого у будь-який час можна отримувати оперативну інформацію про виконання бюджетів, та ще й за окремими різновидами господарчої діяльності підприємства або його структурних підрозділів[11].
Процеси бюджетування – це послідовність дій, пов’язаних з плануванням, обліком та аналізом, а також контролем фінансово-економічних показників діяльності компанії.
Об’єктами бюджетування можуть бути:
-бізнес – напрямки;
-центральний фінансовий відділ;
-основні бізнес-процеси підприємства;
-проекти.
Плани і звіти бюджетної системи:
-бюджети;
-звіти;
-звіти за результатами бюджетного аналізу або аналітичні записки.
Згідно з представленими об’єктами бюджетування на підприємстві можуть складатися наступні бюджети[17]: Основні бюджети – бюджет доходів і видатків, бюджет руху коштів, розрахунковий баланс. Ще вони мають назву фінансові бюджети. Потрібні для управління фінансами підприємства, оцінювання фінансового стану бізнесу, для виконання всіх управлінчих завдань. Основні бюджети дозволяють керівникам мати всю необхідну інформацію для оцінювання фінансового стану фірми та контролю за його змінами, для оцінювання фінансової спроможності бізнесу та його інвестиційної привабливості.
Операційні бюджети – бюджет продажів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджети комерційних і управлінчих видатків, бюджети видатків на оплату праці тощо. Вони потрібні перш за все для зв’язання натуральних показників планування(штуки, людино – часи тощо) з вартісними, для більш точного складання основних бюджетів, виявлення найбільш важливих пропорцій, обмежень та припущень, які варто враховувати при складанні основних бюджетів[9].
Додаткові бюджети необхідні для більш точного визначення цільових показників і нормативів, більш точного обліку особливостей оподаткування.
Зведений бюджет – це сукупність взаємопов’язаних між собою трьох основних бюджетів підприємства плюс операційні та допоміжні бюджети, необхідні для їхнього складання.
Складові елементи зведеного бюджету:
1. Основні бюджети
1.1. бюджет доходів і видатків
1.2. бюджет руху грошових коштів
1.3. розрахунковий баланс
2. Операційні бюджети
2.1. бюджет продажів
2.2. бюджет запасів готової продукції або товарів
2.3. виробничий бюджет
2.3.1.бюджет виробництва
2.3.2.бюджет прямих матеріальних затрат
- закупівель основних матеріалів
- запасів ТМЦ
2.3.3.бюджет прямих витрат праці
2.3.4.бюджет прямих операційних або виробничих витрат
2.3.5.бюджет накладних(загальновиробничих) витрат.
2.4. бюджет комерційних витрат
2.5. бюджет управлінчихчих видатків
3. Допоміжні бюджети
3.1. інвестиційний бюджет
3.2. кредитний план
3.3. бюджет руху дебіторської та кредиторської заборгованості.
Спеціальні бюджети:
- балансового прибутку;
- чистого прибутку;
- технічної реконструкції виробництва;
- податковий.
Ця модель бюджетування є найпоширенішою в Україні. Це зумовлено її наступними перевагами:
-висока швидкість впровадження за рахунок невеликої кількості бюджетів та зв’язку між ними;
-як наслідок відносно невисока вартість впровадження;
-дана модель особливо підходить для зростаючої української економіки, коли управління ліквідністю більш актуально, ніж управління рентабельністю або вартістю;
-бюджетування грошових потоків не залежить від облікової політики підприємства.
Таким чином, по співвідношенню ціна/результат дану модель можна рекомендувати для використання в умовах існуючих на Україні, коли на перший план виходить ліквідність, а доходність не потребує оперативного контролю.
Результуючим бюджетом цієї моделі є Бюджет Руху Грошових Коштів (“БРГК”). Ціль його складання – управління платоспроможністю(ліквідністю підприємства). БРГК відображує рух грошових коштів(грошового потоку) за різновидами грошових коштів і напрямків їхнього руху.
Структура БРГК дозволяє планувати, враховувати і аналізувати грошові потоки у розрізах:
-спрямованості грошових потоків;
-структури виплат і надходжень за напрямками їхнього руху;
-обсягів виплат і надходжень(сукупних, за групами статей і за окремими статтями);
-проміжних та кінцевих результатів(різниця між надходженнями та виплатами);
-залишків грошових коштів.
Дана схема може бути представлена низкою бюджетів, які відповідають її основним елементам[17].