- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
- суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;
- фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;
- спільну діяльність.
Відповідно до чинного законодавства, існує три системи оподаткування приватних підприємців:
- спрощена система оподаткування приватних підприємців (єдиний податок);
- оподаткування за фіксованим податком;
- традиційна система оподаткування.
Порівняльна характеристика систем оподаткування приватних підприємців
Показники | Єдиний податок | Фіксований податок | Традиційна система оподаткування |
Сфера застосування | Будь-які види діяльності, крім торгівлі лікеро-горілчаними і тютю-новими виробами і пально-мастильним матеріалами, підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу | Діяльність із продажу товарів надання супутніх такому продажу послуг на ринках, крім торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами | Необмежена |
Розмір податку | Від 20 до 200 грн. на місяць. Розмір єдиного податку збільшують на 50% за кожного най-маного працівника, який бере участь у підприєм-ницькій діяльності | Від 20 до 100 грн. на місяць. Розмір фіксованого податку збільшують на 50% за кожного найманого працівника, який бере участь у підприємницькій діяльності | 15% від суми сукупного чистого доходу |
Умови застосування | 1. Кількість осіб, які перебувають з приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, не повинна перевищувати 10. 2. Розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не повинен перевищувати 500 тис. грн. | 1. Кількість осіб, які перебувають із приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, не повинна перевищувати 5. 2. Приватний підприємець здійснює діяльність із продажу товарів, послуг на ринках і є платником ринкового збору. 3. Валовий доход приватного підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності чи з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (7000 * 17 = 119000) | Ніяких умов законодавством не передбачено |
Мінімальний термін роботи за обраною системою оподаткування | Квартал | Місяць | не встановлено |
Облік доходів і витрат | Книга обліку доходів і витрат за формою №10 | Книга обліку доходів і витрат за формою №10 не ведеться | Облік доходів і витрат обов'язково повинні вести у Книзі обліку доходів і витрат за формою №10 |
Податки і збори, від сплати яких звільняють приватного підприємця | Звільнені від сплати: податок з доходів фізик-них осіб; плати на землю; внеску до Фонду соціального страхування у зв'язку з тирчасомвою втратою працездатності; внеску до Фонду загально-обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;- внеску до Фонду соці-ального страхування від нещасних випадків на виробництві та про-фесійних захворювань України; внесків до Фонду соціального захисту інвалідів; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг | Звільнені від сплати: податку на промисел; збору до Пенсійного фонду; внеску до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; внеску до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; плати за торговельний патент; збору за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; плати за патенти | Не звільняють |
Використання РРО | РРО не використовують | РРО не використовують | Зобов'язані вико- ристовувати РРО на загальних під- ставах |
Використання КОРО і РК | Не використовують КОРО і РК, крім випадків реалізації підакцизних товарів | Не використовують КОРО і РК, крім випадків реалізації підакцизних товарів | Використовують КОРО і РК, на загальних підставах |
ПДВ | Якщо обсяг оподатко-вуваних операцій до 300 тис. грн. на рік – не є платником ПДВ, якщо обсяг – більше 300 тис. грн. є платниками ПДВ | Не є платниками ПДВ | Є платниками ПДВ на загальних підставах |
Строки сплати | До 20 числа місяця що передує звітному | До 20 числа місяця що передує звітному | Авансові внески сплачуються до 15.03, 15.05, 15.08, 15.11 |
Строки подачі звіту | До 5 числа місяця наступного за звітним кварталом | Декларація протягом 40 календарних днів наступних за звітним кварталом |
Встановлено два способи визначення сукупного чистого доходу приватного підприємця, з якого сплачують прибутковий податок:
СД = Дв - Зд;
СД = Дв – Зн
де СД - сукупний чистий доход;
Дв - валовий доход (виручка у грошовому і натуральному вираженні);
Зд - документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу;
Зн - витрати, визначені за нормами, передбаченими Інструкцією про прибутковий податок з громадян.
Підприємець самостійно приймає рішення про використання одного з двох способів визначення сукупного чистого доходу.
Валовими доходами підприємця вважаються доходи, які він отримує від здійснення будь-якої підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом, реалізацією товарів, наданням послуг, а також доходи з інших джерел.
Витратами, які зменшують валовий дохід, визнаються витрати, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.
Підприємець - фізична особа формує витрати за переліком статті «Валові витрати», «Амортизація». До декларації про доходи, отримані за звітний період, відносяться лише прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
Лише факт отримання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.
Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований платником податку на додану вартість, то до складу валових витрат такого підприємця відноситься сума податку на додану вартість, внесена до бюджету (різниця між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту).Якщо витрати, пов'язані з отриманням доходу, не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу.У разі зміни протягом року доходу підприємця в межах 50% і більше порівняно з очікуваними, податкові органи здійснюють перерахунок сум податку за термінами сплати, що не настали.
При остаточному розрахунку суми податку враховують суми плати за патент і суми авансованих платежів податку, сплачених протягом року.
1. Економічна сутність обігових коштів
2. Класифікація і принципи організації обігових коштів
3. Необхідність і способи визначення потреби в обігових коштах
4. Показники стану оборотних коштів
5. Показники ефективності використання оборотних коштів
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОБІГОВИХ КОШТІВ
Для здійснення власної фінансово-господарської діяльності підприємство повинно мати в своєму розпорядженні відповідні виробничі фонди. За характером своєї участі в процесі виробництва вони поділяються на основні і оборотні.
Оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції.
Оборотні (обігові) активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців із дати складання балансу.
Обігові кошти (оборотний капітал) - це кошти, витрачені на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємства безперервності процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку.
У зарубіжній економічній літературі окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов'язань.
Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів.
У виробничій сфері оборотний капітал (обігові кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу.
Рис. 1. Склад і розміщення обігових коштів
Функції оборотних активів:
- виробнича - забезпечує безперервність процесу виробництва при постійному процесі формування на підприємстві запасів матеріальних ресурсів;
- платіжно-розрахункова - впливає безпосередньо на стан розрахунків і в цілому на грошовий обіг.
Склад оборотних активів - це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу.