Суть і основи організації фінансів підприємства (стр. 23 из 29)

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахуванням здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов’язань. Ліквідність підприємства – це ліквідність його активів. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань, розраховують три рівні платоспроможності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

Кал = грошові кошти та їх еквіваленти / поточні зобов’язання = (ряд.230 + ряд.240) / ряд.620

Коефіцієнт показує наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені високоліквідними коштами. Теоретичне значення показника становить від 0,2 до 0,35.

Коефіцієнт поточної (проміжної) ліквідності розраховується за формулою:

К пл = (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання = (ряд.260-ряд.(100-140)) / ряд.620

Теоретичне значення показника повинно бути не меншим 0,7 – 0,8. відповідно до міжнародних стандартів його значення повинно бути більшим від 1.

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) розраховується за формулою:

Кп = поточні активи / поточні зобов’язання = ряд.260 / ряд.620

Коефіцієнт виражає платоспроможність підприємства не лише за умов своєчасних розрахунків з дебіторами і реалізації готової продукції, але також за умов продажу (якщо це потрібно) інших матеріальних оборотних засобів. Загальний коефіцієнт покриття показує скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань. Критичне значення коефіцієнта 1. При коефіцієнті покриття меншому за 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення коефіцієнта покриття у межах 1 – 1,5 свідчить про те, що підприємство може своєчасно ліквідувати борги. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності.

Аналіз платоспроможності підприємства передбачає також вивчення причин фінансових ускладнень. Такими причинами бувають: невиконання плану випуску та реалізації продукції (робіт, послуг); недостача власних джерел фінансування; високий рівень оподаткування; відвернення коштів у наднормативні запаси, готову продукцію і затрати.

Важливим показником, що характеризує рівень платоспроможності та ліквідності підприємства є рівень власного оборотного капіталу (ВОК).

ВОК = Пр1 + Пр2 + Пр 5 – Ар1

де, Ар1 – підсумок першого розділу активу балансу

Пр 1, Пр 2, Пр 5 – підсумок першого, другого, п’ятого розділу пасиву балансу відповідно

ВОК характеризують ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства. У зв’язку з цим варто визначити, яку частку ВОК підприємство фінансує за допомогою власного капіталу. Для цього розраховують коефіцієнт маневреності власного капіталу, який показує, яка доля власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності.

Аналіз фінансової стійкість підприємства:

Фінансова стійкість підприємства пов’язана із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансову можливість підприємства на відповідну перспективу.

Фінансова стійкість підприємства залежить від розміщення його активів та джерел їх формування. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідальності фінансово-господарської діяльності.

Від оптимізації співвідношення власних і залучених активів залежить фінансовий стан підприємства.

Фінансова стійкість підприємства характеризується:

- достатньою фінансовою забезпеченістю безперервності основних видів діяльності;

- фінансовою незалежністю від зовнішніх джерел фінансування;

- здатністю маневрувати власними коштами;

- достатнім забезпеченням матеріальних оборотних активів власними джерелами покриття;

- станом виробничого потенціалу.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми обов’язками.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи нестача джерел коштів для формування запасів і витрат, що визначається у вигляді різниці величини джерел коштів і величини запасів і витрат.

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової ситуації

Можливе виділення 4-х типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна фінансова стійкість - це крайній тип фінансової стійкості і відповідає наступним умовам: Фв ³ 0; Фт ³ 0; Фо ³ 0; тобто S =(1,1,1) власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;

2. Нормальна фінансова стійкість гарантує платоспроможність: Фв < 0; Фт ³ 0; Фо ³ 0; тобто S = (0,1,1) запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов’язаннями;

3. Нестійкий фінансовий стан характеризується порушенням платоспроможності, але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів: Фв < 0; Фт < 0;Фо ³ 0; тобто S = (0,0,1) запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних активів довгострокових та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство на грані банкрутства, оскільки в даній ситуації кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості: Фс < 0; Фт < 0; Фо < 0; тобто S = (0,0,0) запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Визначення типу фінансового стану

1. Власні оборотні кошти (ВОК)	ВОК = Пр1 + Пр2 + Пр5 – Ар1
2. Власні, довгострокові позикові кошти в обороті (Вк1)	Вк1 = ВОК + Пр3
3. Власні, довгострокові, короткострокові позикові кошти в обороті (Вк2)	Вк2 = Вк1 + ряд.530
4. Запаси і затрати (З)	З = ряд.100 + ряд.110 + ряд.120 + ряд.130 + ряд.140
5. Надлишок або нестача власних оборотних коштів у запасах (Фв)	Фв = ВОК - З
6. Надлишок або нестача власних оборотних коштів та довгострокових запозичених джерел формування (Фт)	Фт = Вк1 – З
7. Надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів (Фо)	Фо = Вк2 - З

Фінансова стійкість підприємства характеризується такими коефіцієнтами:

- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) характеризує ринкову стійкість підприємства. Він характеризується відношенням власних джерел до їх загальної суми

Кфн = власний капітал / валюта балансу = (Пр1 + Пр2) / ряд.640

Для підприємств, які працюють в умовах ринкових відносин, нормальним явищем, що забезпечує достатньо стабільний стан для інвесторів і кредиторів, вважається відношення на рівні 0,6%. У даному випадку ризик кредиторів зводиться до мінімуму, адже продавши майно, сформоване за рахунок власного капіталу, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання. Теоретичне значення коефіцієнта фінансової незалежності повинно бути не менше 0,5. Збільшення показника свідчить про зростання фінансової незалежності та підвищення підприємством гарантії погашення своїх зобов'язань.

- коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу в загальній вартості майна всіх джерел коштів, які підприємство може використати без втрат для кредиторів, і визначається додаванням до власного капіталу довготермінових позик за мінусом використаних позикових коштів і діленням цієї суми на валюту балансу

Кфс = (власний капітал + довготермінові позикові кошти - використання позикових коштів ) / валюта балансу

- коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу і розраховується шляхом ділення суми позикового капіталу на валюту балансу

Кфз = позиковий капітал / валюта балансу = (Пр 3 + Пр4) / ряд.640

Оптимальне значення цього показника дорівнює 0,4. Його збільшення негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

- коефіцієнт фінансового ризику (Кфр) (коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу) показує фінансову незалежність підприємства від залучення позикових коштів і визначається відношенням суми позикових коштів до власного капіталу

Кфр = позиковий капітал / власний капітал = (ряд.430 + ряд.480) / (ряд.380 + ряд.620)

Оптимальне значення коефіцієнта фінансового ризику визначено в межах 0,3-0,5. Критичним значенням цього показника вважається 1.

- коефіцієнт короткотермінової заборгованості характеризує частку короткотермінових зобов'язань в загальній сумі зобов'язань і обчислюється: