Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Вони покриваються прибутком від реалізації продукції, робіт і послуг. При нестачі або відсутності прибутку для їх покриття збільшується збиток від операційної діяльності.
До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що спрямовані на обслуговування та управління виробництвом:
- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
- витрати на утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
- витрати на зв'язок (поштові, телефонні, телеграфні тощо);
- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.
Витрати на збут включають витрати, що пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), які не відшкодовуються покупцями:
- витрати на пакувальні матеріали і тару для готової продукції, призначеної для реалізації;
- витрати на ремонт тари;
- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
- витрати на рекламу та дослідження ринку;
- витрати на передпродажну підготовку товарів;
- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, охорона складів готової продукції та магазинів);
- витрати на транспортування та страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договорів поставки;
- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт і послуг.
До складу інших операційних витрат входять:
- собівартість реалізованої іноземної валюти з додаванням витрат, пов'язаних з її продажем;
- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
- втрати від операційної курсової різниці, тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства; втрати від знецінення запасів;
- нестачі і втрати від псування цінностей; визнані штрафи пені, неустойки;
- витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
1) матеріальні затрати - вартість витрачених у виробництві (крім продуктів власного виробництва): сировини та основних матеріалів; купівельних матеріалів та комплектуючих виробів; палива та енергії; будівельних матеріалів, витрачених на поточні ремонти; запасних частин; тари і тарних матеріалів.
2) витрати на оплату праці - заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, доплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, а також інші витрати на оплату праці.
3) відрахувань на соціальні заходи - відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
4) амортизація - сума нарахованої амортизації на основні засоби та нематеріальні активи
5) інші операційні витрати - витрати діяльності, які не увійшли до складу вище перелічених витрат, зокрема, витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахункове-касове обслуговування тощо.
В процесі функціонування суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідні фінансові витрати, до складу яких входять витрати на сплату процентів за користування кредитами, за випущеними облігаціями, витрати, пов'язані з фінансовою орендою та інші витрати, що пов'язані із залученням позикового капіталу.
Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.
До складу інших витрат включаються витрати, які виникають в результаті звичайної діяльності (крім фінансових витрат), та не пов'язані безпосередньо з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До них належать:
- собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова їх вартість та витрати, пов'язані з їх реалізацією);
- собівартість реалізованих фінансових активів (залишкова їх вартість та витрати, пов'язані з їх реалізацією);
- собівартість реалізованих майнових комплексів;
- втрати від неопераційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів та фінансових інвестицій;
- витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);
- інші витрати звичайної діяльності.
Податки на прибуток також визнаються витратами у відповідності з П(С)БО 17 „Податок на прибуток".
Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.
ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ВІД ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
З переходом на ринкові умови господарювання зростає роль фінансової діяльності підприємств щодо пошуку найефективніших напрямків інвестування фінансових ресурсів.
Важливим напрямком фінансової діяльності підприємства за ринкової економіки є раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток. Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку.
Підприємства отримують доходи від таких видів фінансової діяльності:
- купівлею і продажем акцій, облігацій та інших цінних паперів;
- вкладанням тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки;
- проведенням валютних операцій;
- участю у вигляді пайових внесків у діяльність інших підприємств;
- наданням майна в оренду;
- проведенням лізингових операцій.
При здійсненні фінансово-інвестиційної діяльності необхідно виходити з того, що інвестувати треба тільки надлишкові фінансові ресурси. При цьому у підприємства мають бути готівкові кошти на випадок надзвичайних обставин. Ця готівка може бути у формі грошового залишку на банківських рахунках або у високоліквідних цінних паперах.
При вирішенні питання про придбання акцій та облігацій інших підприємств необхідно проаналізувати їх діяльність з точки зору їх прибутковості. Цінність акцій (облігацій) визначається тими доходами, котрі очікується отримати підприємством у майбутньому у вигляді дивідендів (відсотків), тому стан справ підприємства, до цінних паперів якого виник інтерес, необхідно порівнювати із загальною ситуацією у відповідній галузі економіки. Підприємствам не рекомендується відмовлятися від придбання цінних паперів через невисокі дивіденди у випадках, коли забезпечується стабільність і тривалість їх отримання.
Сума дивідендів визначається фінансовими результатами роботи акціонерного товариства, а також часткою прибутку, що розподіляється на цінні папери, тому, вкладаючи відповідну суму коштів в цінні папери, необхідно мати достовірну інформацію про діяльність даного товариства. Не рекомендується вкладати грошові кошти, маючи не перевірену інформацію про діяльність акціонерного товариства, цінні папери якого планується придбати. Необхідно враховувати і те, що акціонерні товариства повинні публікувати баланси і звіти про свої доходи, тому не рекомендується купувати цінні папери фірм, які відповідним чином не оприлюднили даних про свою фінансово-господарську діяльність.
Тимчасово вільні грошові кошти підприємства можуть вкладати на депозитні рахунки в комерційних банках. На грошові вклади вкладникам нараховуються відсотки. Відсотки на депозит знаходяться у прямій залежності від суми депозиту, процентної ставки і терміну зберігання. Сума грошових коштів, одержаних від проведення депозитних операцій, визначається як різниця між майбутньою і початковою вартістю депозиту.
Підприємство може здавати в оренду рухоме і нерухоме майно (землю, будівлі, споруди, обладнання, техніку) і від цих операцій одержувати відповідні грошові надходження. Оренда базується на договірному строковому володінні відповідним майном за відповідну плату.
Орендна плата може включати:
- прибуток від оренди майна згідно з договором оренди, але не нижче банківського відсотка;
- амортизаційні відрахування, нараховані від вартості орендованого майна (їх розмір залежить від встановленого розподілу обоє 'язків з відтворення орендованого майна);
- кошти, що передаються орендатором орендодавцю для ремонту об'єктів після закінчення терміну оренди.
Лізинг передбачає передачу права користування майном іншому суб'єкту підприємницької діяльності на платній основі і на визначений термін. Лізингова плата залежить від виду майна, терміну лізингу, процентної ставки банку та інших умов договору. Як правило, сума лізингової плати є фіксованою і вноситься однаковими частками протягом усього терміну дії договору. Проте в договорі може передбачатися можливість періодичного збільшення лізингового відсотка.