| Можливості- переорієнтація споживачів на вітчизняних виробників через ціновий фактор;- збільшення місткості ринку;- наявність великого числа постачальників матеріалів. | Загрози- витіснення з ринку низькоякісною, але дешевшою продукцією конкурентів з країн Східної Азії (Корея, Китай);- нерівномірний сезонний попит на продукцію;- прискорення інфляції;- відсутність росту на основних ринках збуту;- жорсткість вимог стандартів;- ріст цін на сировину і матеріали. | |
| Сильні сторони- висока якість продукції, система якості сертифікована;- гарний імідж;- конкурентноздатності ціни, наявність знижок;- досвід роботи на ринку. | - підтримувати якість продукції, що задовольняє споживачів;- монополізувати вітчизняний ринок стигматичної лінзи. | - для забезпечення більшої стабільності продажів закласти в цінову політику правило, у відповідності з яким знижки повинні збільшитися в період зменшення попиту;- підтримувати конкурентноздатність бізнес-пропозиції за рахунок якісного та вартісного факторів (установлювати ціни трохи нижче чи на рівні азіатських фірм). |
| Слабкі сторони- відсутність організації проведення маркетингових досліджень;- відсутність системи збору достовірної ринкової інформації;- відсутність реклами в спеціалізованих виданнях, невисока якість рекламних матеріалів;- нерозвиненість збутової мережі;- застаріла база технологічного обладнання;- неритмічне постачання ТМЦ. | - провести рекламну кампанію в спеціалізованих виданнях (для магазинів-оптик);- здійснювати просування продукції шляхом розміщення рекламних статей (для кінцевого споживача);- збільшити частку ринку шляхом використання дистриб’юторської мережі;- організувати маркетингове дослідження;- укладання більш вигідних договорів з постачальниками. | - виконувати моніторинг конкурентів;- підвищити якість рекламних матеріалів через вивчення рекламної продукції конкурентів. |
Рис. 3.1. SWOT-матриця ТОВ НВФ "Зварконтакт"
Модель управління прибутком ТОВ НВФ "Зварконтакт" нерозривно пов'язана із іншими функціональне організаційними блоками фінансового менеджменту на підприємстві, забезпечуючи методологічну основу прийняття управлінських фінансових рішень, при цьому, основу таких рішень складають проблеми фінансування потреби підприємства у капіталі, що безпосередньо пов'язано із необхідністю ідентифікації джерела фінансових ресурсів для її покриття та забезпечення їх мобілізації. Зважаючи, що ефективно функціонуючий суб'єкт господарювання орієнтується на покриття потреби у капіталі на операційну діяльність за рахунок грошових потоків, які генеруються в результаті її здійснення, виникає об'єктивна необхідність узгодження абсолютної величини потреби підприємства у капіталі із параметрами та фінансовими показниками цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання як основного джерела її покриття.
При цьому, використання прибутку як джерела покриття потреби підприємства у капіталі (самофінансування суб'єкта господарювання) здійснюється за наступними основними напрямками, відповідно до яких і формуються основні елементи системи розподілу прибутку [7, c. 86]:
1) забезпечення погашення податкових зобов'язань суб'єкта господарювання з податку на прибуток підприємств,
2) обслуговування залученого у попередніх періодах власного капіталу суб'єкта господарювання і, нарешті,
3) формування фондів - коштів та резервів для використання у наступних періодах.
При цьому, важливим завданням цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання на даному етапі є базове узгодження абсолютних величин фінансових ресурсів, необхідних для фінансування зазначених напрямків розподілу та перерозподілу прибутку, та цільової абсолютної величини прибутку підприємства у плановому період, досягнення такого узгодження, а також дотримання інших критеріїв та обмежень моделі цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання, що визначає її підсумкову ефективність, являється форма інтеграції та взаємоузгодження із іншими функціональними блоками моделі управління прибутком та методологічне забезпечення як сукупності фінансове - математичного інструментарію обґрунтування управлінських фінансових рішень.
Таким чином, слід зазначити, що в ринкових умовах господарювання фінансово-господарська діяльність підприємства включає чотири складові: виробничо-господарську, комерційну, інвестиційну, фінансову.
Фінансова діяльність підприємств поширюється на всі його фінансові відносини (зовнішні і внутрішні) та має свої особливості.
Результатом фінансово-господарської діяльності підприємства є прибуток, у структурі якого ключову роль відіграє прибуток від операційної діяльності.
Прибуток створює підґрунтя для активної участі всіх підрозділів підприємства у його формуванні і нарощуванні, що визначає зміст фінансової роботи на підприємстві (фінансове прогнозування та планування; аналіз та контроль виконання фінансових планів; розроблення заходів, спрямованих на поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності).
В регулюванні фінансово-господарської діяльності сучасного підприємства відіграє держава та особливо через податкові механізми.
Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства — його об’єктивної оцінки та впливу можливостей підвищення ефективності функціонування — можуть застосовуватись різні показники фінансові аналізу.
В умовах глобальної фінансової кризи підприємства постійно шукають внутрішні джерела фінансової стабілізації. Не винятком є і ТОВ "Зварконтакт".
За підсумками горизонтального й вертикального аналізу балансу ТОВ "Зварконтакт" була досліджена структура й динаміка зміни основних показників діяльності. Відбулося, наприклад, неухильне зростання запасів, які станом на 01.01.2010 р. становили 177% від рівня 2005 року. А показник коштів й їхніх еквівалентів, навпаки, перетерпів збільшення й зменшення й на кінець досліджуваного періоду дорівнював приблизно половині від базисного рівня.
При факторному аналізі прибутку було визначено, що, незважаючі на потенційний позитивний вплив на прибуток, який відбувся через зростання цін (8897 тис. грн.) та зростання обсягу реалізованої продукції (2269 тис. грн.), а також зменшення адміністративних та збутових витрат (вплив: +7112,5 тис. грн.), тим не менш зростання собівартості (через ціни – на 11241 тис. грн. та зміну обсягу та структури – на 19221 тис. грн.) мало вирішальне значення і призвело в підсумку до зменшення прибутку на 13549,2 тис. грн.
Для даного підприємства більшість показників рентабельності є від’ємними через негативні показники прибутку. Через зростання виручки від продажів та деяке зменшення валюти балансу дещо зросла ресурсовіддача (на 0,02). Оскільки зменшення за цей же період суми власного капіталу відбувалося повільніше (порівняно з підсумком балансу), то показник фінансової залежності зменшився на 0,014. Вивчення трикомпонентної факторної моделі дало змогу визначити, що зменшення рентабельності власного капіталу на 0,025 (в даному разі - зростання збитковості) з 2008 по 2009 рік відбулося під впливом зменшення показників чистої рентабельності продажів на 0,11 (вплив на результативний показник -0,021) та зростання ресурсовіддачі на 0,02 (вплив на результативний показник -0,004).
Для операційної діяльності найбільш загрозливим є неприпустиме перебільшення собівартості випуску продукції перед виручкою з реалізації.
Саме через покращення операційних фінансових результатів, при переоснащенні матеріальної бази виробництва, наприклад, через невеликі кредити цільового використання можна виправити важкий фінансовий стан підприємства.
1 Конституция Украины. – Х.: Одиссей, 2010. – 70 с.
2 Господарський кодекс України. - Х.: Одиссей, 2010. – 154 с.
3 Закон України "Про господарські товариства" від від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ.- Режим доступу: www.rada.gov.ua
4 Абрютина М. С., Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятий. - М.: Дело и сервис, 2006. – 520 с.
5 Афанасьев Н.В., Гончаров А.Б. Экономика предприятия: Учеб. пособие. – Х.: ИД "ИНЖЕК", 2008. – 582 c.
6 Баканов М.И. Теория экономического анализа: Учебник.: -М.: Финансы и статистика. 2005. -288с.
7 Баранцева С. Стратегічне управління прибутком як регулятор діяльності підприємств// Торгівля і ринок України. – 2008, вип. 14, т. 2. – С. 81-86.
8 Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. М.: ИНФРА-М, 2008. – 674 с.
9 Боднар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Вид-во А.С.К., 2008. – 400 с.
10 Воскобаєва О. Прибуток як основне джерело саморозвитку підприємств // Торгівля і ринок України. – 2002, вип. 13, т.2. – С. 374-379.
11 Горфинкель Н. П. Экономика предприятия. - М.:ЮНИТИ, 2005. – 448 с.
12 Кибенко Е.Р. Корпоративне право України. Навчальний посібник. – Х.: фірма "Эспада", 2008. – 488с.
13 Кононенко О. Читаем финансовую отчетность. – Х.: Фактор, 2006. – 96с.
14 Кравчук В. Засновник – підприємство: сутність взаємовідносин // Право України. – 2006. – № 8.–С.103–108.
15 Крайнека М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 302 с.
16 Мазаракі А.А. та ін. Економіка підприємства. Підручник для вузів (під ред. проф. Н.М. Ушакової) – К.: "Хрещатик", 2006. – 542 с.
17 Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. – 578с.
18 Тарасенко Н.В., Волохата К.О. Економічний аналіз. – Львів: ЛБК, 2007. – 452 с.
19 Финансовый менеджмент: Учебн-практич. руководство / Е.С. Стоянова и др. - М.: Перспектива, 2008. – 556 c.
20 Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. A.M. Поддєрьогін. - 4-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2008. - 460 с.