ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
1.1 Поняття товариства з обмеженою відповідальністю та його загальна характеристика
1.2 Засади фінансової діяльності товариства з обмеженою відповідальністю
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗВАРКОНТАКТ"
2.1 Економічна характеристика діяльності підприємства
2.2 Аналіз структури статей балансу підприємства
2.3 Аналіз прибутковості та рентабельності діяльності підприємства
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Актуальність роботи. В даний час для підприємств в умовах глобальної фінансової кризи характерні проблеми неплатоспроможності, відсутність замовлень на виробництво продукції, недостатнє цільове фінансування програм підтримки підприємництва, надмірний податковий тягар. Це спонукає менеджерів більш глибоко вивчати фінансово-господарське становище підприємства і виявляти правдиві причини виникнення кризової ситуації.
Кризовий стан фінансів у компанії жадає від менеджерів проведення ряду нетрадиційних заходів з метою подолання сформованої ситуації.
В умовах внутрішньої кризи менеджмент підприємства здобуває цілий ряд особливостей у порівнянні з нормальним станом і стабільною діяльністю компанії. Правильне використання доступних засобів і розробка необхідних у конкретній ситуації дій можуть дозволити перехід від спаду до розвитку і запланованого темпу зростання фінансових показників.
Вивчення і врахування невизначеності, конфліктності, багатокритеріальності та породжуваного ними ризику стало однією з магістральних ліній розвитку економічної теорії в другій половині ХХ ст. Особливістю сучасного економічного ризику є його тотальність, всеосяжність. Власне, тому економічний ризик належить до фундаментальних понять сучасної економічної теорії та менеджменту.
Останнім часом в Україні зберігається стійка тенденція щодо збільшення кількості фінансове нестійких підприємств. Як наслідок, найбільша кількість позовних заяв до судів надходить у зв'язку із банкрутством підприємств. Водночас банкрутство підприємства та його ліквідація означають не тільки збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень у бюджет, збільшення рівня безробіття, що в свою чергу може стати одним із чинників макроекономічної дестабілізації. Суттєвим є те, що серед підприємств, справи про банкрутство яких знаходяться на розгляді, дуже багато таких підприємств, які тимчасово потрапили у скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато більша за дебіторську заборгованість. За умови санації (оздоровлення) чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися з боргами і успішно функціонувати далі.
У зв'язку з цим вивчення теми "Особливості фінансової діяльності підприємств з обмеженою відповідальністю" є актуальною.
Отже, виходячи з актуальності даної теми, визначимо мету роботи.
Мета роботи – проаналізувати особливості фінансової діяльності підприємств з обмеженою відповідальністю.
Об’єкт дослідження – товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зварконтакт".
Предмет дослідження - фінансово-господарська діяльність товариства з обмеженою відповідальністю.
Завдання роботи:
- вивчити теоретичні основи фінансової діяльності товариства з обмеженою відповідальністю;
- проаналізувати та оцінити фінансовий стан ТОВ "Зварконтакт";
- запропонувати шляхи удосконалення фінансової діяльності підприємства на прикладі об’єкта дослідження.
Питанням аналізу і удосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства, в спеціальній науковій літературі приділено багато уваги. Певний внесок у вирішення окремих проблем, пов’язаних з розробкою методологічних, організаційних, інформаційних аспектів розвитку економічного аналізу, зробили такі вчені як М.І.Баканов, С.Б.Барнгольц, О.М.Бірман, П.І.Верба, П.М.Жевтяк, І.І.Каракоз, А.М.Кузьмінський, Н.С.Лісіциан, Б.І.Майданчик, В.Л.Перламутров, М.А.Пессель, В.І.Самборський, В.В.Сопко, В.І.Стражев, В.М.Суторміна, В.М.Федосов, М.Г.Чумаченко, А.Д.Шеремет, В.В.Шокун.
Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України є товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" [3] товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів [3].
Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (п. 3 ст. 80 ГК) [2].
Називаючи цей вид товариства "товариством з обмеженою відповідальністю", законодавець не має на увазі обмеження відповідальності товариства як суб'єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного фонду). Насправді йдеться про обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів до статутного фонду. Установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному (складеному) капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.
У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.
Частку учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного року зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам.
Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить [3]:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;
5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень;
6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;
7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури;
8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;
9) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
10) виключення учасника з товариства;
11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;
12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства;
13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.