Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів

Міністерствоосвіти України

Луцькийдержавнийтехнічнийуніверситет

Факультетперепідготовкиспеціалістів

Випускнаробота

на тему:“Місцеві бюджетиУкраїни: становлення,роль в соціально-економічномурозвитку регіонів”

Допущенодо захисту:

деканФПС

______________Я.Р.Лелик

“___”___________2000 р.

Виконав:

Ст.гр. ФК – 22

КравченкоОлександрВолодимирович

“___”____________2000 р.

Перевірив:

Керівник

_______________Л.Я.Новосад

“___”____________2000 р.

м.Луцьк 2000 рік

Зміст

Вступ4

Місцевібюджети, якосновна частинамісцевих фінансівУкраїни7

Характеристикамуніципальнихфінансів7
Місцевібюджети України43

Доходиі видатки місцевихбюджетів52
1. Доходимісцевихбюджетів52
2. Видаткимісцевихбюджетів59
3. Аналіз доходіві видатківбюджету Волинськоїобласті64
Рольмісцевих бюджетіву фінансуваннісоціально-економічногорозвитку регіону77
1. Значеннямісцевих бюджетіву соціально-економічномурозвиткутериторій77
2. Програмисоціально-економічногота культурногорозвитку Волинськоїобласті.89

Висновки118

Література123

Додатки126

Вступ

Сьогодніпитання децентралізаціїбюджетноїсистеми Українивиходять наперший план,адже фінансовадецентралізаціяє однією зфундаментальнихумов незалежностіта життєздатностіорганів місцевоївлади: децентралізаціяпроцесів ухваленнярішень збільшуєможливостіучасті місцевоївлади у розвиткупідконтрольноїїй території;фіскальнадецентралізаціясприяє ефективномузабезпеченнюсуспільнимипослугамишляхом ретельнішогоузгодженнявидатків органіввлади з місцевимипотребами іуподобаннями.

Але реалізаціязаконодавчозакріпленоправа кожногоадміністративно-територіальногоутворення наекономічнусамостійністьнеможлива безнаявності укожного органувлади власногобюджету і правайого складання,затвердженняі виконаннябез втручанняззовні. А цеозначає, щокожен органвлади повиненволодіти соїмфінансовимиджерелами,достатнімидля організаціїуправлінняекономікоюі соціальноюсферою на своїйтериторії.Одночасно зцим він повиненволодіти відносноюсамостійністюв управлінніподатками таіншими обов’язковимиплатежами, щонадходять довідповідногобюджету.

Тому самемісцевим бюджетам,як основнійфінансовійбазі органівмісцевогосамоврядування,належать особливемісце в бюджетнійсистемі нашоїдержави. Важливароль відводитьсямісцевим бюджетамі у соціально-економічномурозвитку території,адже саме змісцевих бюджетівздійснюєтьсяфінансуваннязакладів освіти,культури, охорониздоров’я населення,засобів масовоїінформації;також фінансуютьсярізноманітнімолодіжніпрограми, видаткипо упорядкуваннюнаселенихпунктів. Самез місцевихбюджетів здійснюютьсявидатки насоціальнийзахист та соціальненаселення.

На жаль, в ційланці бюджетноїсистеми зберігаєтьсябезнадійнозастарілиймеханізмцентралізованогорегулюваннявищестоящимиорганами доходівмісцевих бюджетів.Це позбавляємісцеві органивлади фінансовоїсамостійності,на довгі рокизакріплюєзалежністьрозвитку місцевоїекономіки ісоціальноїсфери від можливостейі бажання вищестоящихорганів владивирішуватипроблеми, щознаходятьсяна даній територіїрайонів, міст,селищ і сіл.

Таким чином,сьогодні зособливоюгостротоюпостає проблемавиробленнядієвого механізму,який би визначавнові принципиформуваннямісцевих бюджетів,чітке розмежуванняфункцій і повноваженьусіх рівніввлади, а звідси– видатківкожного видубюджету, і щосаме головне– доходів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми. Прицьому питаннябюджетноїполітики,оподаткуванняі міжбюджетнихвідносин повиннірозглядатисьі вирішуватиськомплексно,оскільки вонитісно взаємопов’язані,і ні один ізцих елементівне може бутиреформованимбез врахуваннядвох інших.

Ці та іншіпитання, пов’язаніз фінансовоюсамостійністюмісцевих органіввлади не є новими.Проте багатоз них чекаютьна своє практичневирішення.

Саме цяобставина ізумовила потребуу вивчені процесуформуванняі виконаннямісцевих бюджетів,ролі плануванняв процесівикористаннякоштів на виконанняпрограм розвиткурегіону намісцевомурівні.

Тому, зважаючина складністьта неоднозначністьпроблеми, щодосліджується,існують питання,які потребуютьпоглибленоговивчення, асаме:

складаннямісцевих бюджетівв сучаснихумовах;
питаннярозмежуваннядоходів і видатківміж державнимта місцевимибюджетами;
проблемигоризонтальногофінансовоговирівнювання.

Метоюроботи є вивченнямеханізмувзаємодіїмісцевих бюджетівз програмимисоціально-економічногорозвиткуфункціонуванняі виконаннямісцевих бюджетів.

Для досягненняцієї мети ставлятьсяслідуючі завдання:

дослідженняекономічногозмісту місцевихбюджетів таїх ролі усоціально-економічнихпроцесах;
розглядпроцесу складання,затвердженнята виконаннямісцевих бюджетів;
критичневивчення зарубіжногодосвіду у вирішенніпроблем місцевихбюджетів;
дослідженняпроблем формуванняі використаннямісцевих бюджетів;
розробкапропозиційщодо вдосконаленняіснуючогомеханізмуфункціонуваннямісцевих бюджетів.

Предметомдипломноїроботи є теоретичніта практичніаспекти формуваннята виконаннямісцевих бюджетів,їх роль у програмахсоціально-економічногорозвитку регіону.

Об’єктдослідження– зведенийбюджет Волинськоїобласті, програмисоціально-економічногорозвитку Волинськоїобласті на 1999та 2000 роки.

Теоретично-методологічнуоснову написаннядипломноїроботи складаютьзаконодавчіта нормативніакти, що стосуютьсяпитань формуваннята виконаннямісцевих бюджетів(Закони України:“Про бюджетнусистему України”,“Про місцевесамоврядування”,“Про Державнийбюджет на 1998 рік”,“Про Державнийбюджет на 1999 рік”та ін.), інформаційну– дані Волинськогообласногофінансовогоуправліннящодо виконаннябюджетів Волинськоїобласті за1997, 1998 та 1999 роки, програмисоціально-економічногота культурногорозвитку областіна 1998, 1999 та 2000 роки,праці О.Д. Василика,К.В. Павлюк, І.В.Сало, І.І. Д’яконова,М.І. Деркача,Я.П. Городєєвоїта іншихвчених-економістів,матеріалиперіодичногодруку, іншіджерела інформації.

Логіка таметодологіядослідженняобумовилиструктуруроботи, якаскладаєтьсяз трьох розділів,вступу та висновків.

Місцевібюджети, якосновна частинамісцевих фінансівУкраїни

Характеристикамуніципальнихфінансів

Процес становленнямісцевих фінансівУкраїни, щорозпочавсяв 90-х роках, зумовлюєзначні інституціональнізміни в усійфінансовійсистемі держави.З цим пов'язананеобхідністьстановленняінституціональнихпідходів таметодів дослідженнямісцевих фінансів.

Формуваннямісцевих фінансовихінститутівв Україні єскладним інеоднозначнимпроцесом. Одніінститутиформуютьсяшвидше, іншіповільніше,що відображаєреальний станекономікикраїни та їїзаконодавства.Незважаючина це, місцевіфінансовіінститутиформуютьсяв тісномувзаємозв'язкуодин з однимі, таким чином,утворюють певнусистему.

Системамісцевих фінансовихінститутівв Україні щене має завершеногохарактеру іперебуває встадії становлення.Для цієї системище не властиватака найважливішаознака будь-якоїсистеми, якцілісність.Не зовсім сформованаструктурасистеми місцевихфінансовихінститутів.Як наслідок,місцеві фінансиУкраїни покищо не забезпечуютьможливостіреалізаціїфункцій і завдань,які покладаютьсяна місцевіоргани влади.Тобто, становленнямісцевих фінансівУкраїни неможливебез формуванняструктурованоїй цілісноїсистеми місцевихфінансовихінститутів.

Практика90-х років дозволяєзробити висновки,що в структурісистеми місцевихфінансовихінститутівУкраїни формуютьсятакі інститути:

самостійнімісцеві бюджети,

місцевіподатки і збори,
комунальнаформа власності,
комунальнийкредит,
комунальніплатежі,
фінансикомунальнихпідприємств,
інститутгромадськихпослуг (у зародковомустані).

У процесістановленняперебуваєієрархія системимісцевих фінансовихінститутівУкраїни. Зарубіжнийдосвід показує:ключовим інститутому системі місцевихфінансів єінститут громадськихпослуг. Вінвизначає модельсистеми місцевихфінансів. Цепов'язано зтаким. Обсягий форма місцевихфінансів зумовлюютьсярозподіломвідповідальностідержави тамісцевої владищодо наданнягромадськихпослуг. Модельсистеми місцевихфінансів такожвизначаєтьсякількіснимихарактеристикамигромадськихпослуг, перелікомїх, структурою,обсягом, якістю.Місцеві органивлади будуютьвласні локальнісистеми фінансіввідповіднодо потреб наданнягромадськихпослуг згідноз цими кількіснимипоказниками.В Україні, якуже зазначалося,інститут громадськихпослуг перебуваєлише в початковійстадії становлення,внаслідок чоговся системамісцевих фінансовихінститутівє аморфною іне цілеспрямованою.

Наданняцілеспрямованостісистемі місцевихфінансовихінститутів— невідкладнапотреба, і їїналежить забезпечитина основі створеннявідповідноїправової бази.У першу чергу,слід законодавчовстановити,що метою діяльностівиконавчоївлади і місцевогосамоврядуванняє надання громадськихпослуг. Слідтакож визначитикількісніхарактеристикипослуг, котрізабезпечуютьсярізними рівнямивиконавчоївлади і місцевогосамоврядування.

Особливоважлива рольв ієрархіїмісцевих фінансовихінститутівналежить самостійниммісцевим бюджетам.Саме місцевібюджети є фондами,в яких мобілізуєтьсяосновна частинафінансовихресурсів, необхіднихдля забезпеченнянаданнягромадськихпослуг. Томузабезпеченнясамостійностімісцевих органіввлади у формуванніцих фондів —надзвичайноважливе завдання,що має бутирозв'язане впроцесі формуваннясистеми місцевихфінансовихінститутівта визначенняїї структури.Становленняінститутусамостійнихмісцевих бюджетіввідбуваєтьсяв процесі формуванняокремої підсистемив структурісистеми місцевихфінансовихінститутів.Це — системамісцевих бюджетів.Особливо важливезначення дляїї становленнямають такіінститути, якпоточні бюджети,бюджети розвитку,видатки, власніта закріпленідоходи.

З інститутомсамостійнихмісцевих бюджетівтісно пов'язанийінститут місцевихподатків ізборів. Самемісцеві податкиі збори маютьзабезпечитифіскальніпередумовисамостійностімісцевих бюджетіву частині формуванняїхніх доходів.

Виняткововажлива рольу структурімісцевих фінансовихінститутівналежить комунальномукредитові.Комунальнийкредит в умовахринкової економіки— головне і, посуті, єдинеджерело фінансовихресурсів дляінвестиційнихпрограм, щорозробляютьсяі здійснюютьсяорганами місцевогосамоврядування.Таким чином,завершенняформуванняцього місцевогофінансовогоінститутустворить передумовидля відновленняінвестиційноїактивностімісцевих органіввлади, яку востанній періодмайже повністюзгорнуто.

Велику рольу системі місцевихфінансовихінститутіввідіграютьфінанси комунальнихпідприємств.За обсягамиресурсів фінансикомунальнихпідприємству багатьохзарубіжнихкраїнах можнапоставити водин ряд ізмісцевимибюджетами. ВУкраїні реальнийпроцес становленняфінансів комунальнихпідприємстврозпочавсялише післяприйняттяКонституції1996 року, коликомунальніпідприємствабуло роздержавлено.

Свою рольу системі місцевихфінансовихінститутіввідіграютьпозабюджетнівалютні й цільовіфонди органівмісцевогосамоврядуваннята комунальніплатежі. Позабюджетнівалютні й цільовіфонди та комунальніплатежі надаютьлокальнимфінансовимсистемам більшоїгнучкості, щосприяє стабілізаціїмісцевих фінансів.

Ключову рольу системі місцевихфінансовихінститутіввідіграє інституткомунальноїформи власності.Комунальнаформа власностіна фінансовіресурси тамайно місцевихорганів владиє необхідноюпередумовоюавтономногоіснуваннямісцевих фінансів.

Системамісцевих фінансовихінститутівтісно пов'язанаіз так званимзовнішнімсередовищем.Вона — складоваширшої системифінансовихінститутівдержави. Осьчому формуваннямісцевих фінансовихінститутівсупроводжуєтьсязмінами сутностіта механізмівфункціонуванняінших інститутів.Становленнясистеми самостійнихмісцевих бюджетівбезпосередньопов'язане зізмінами функційдержавногобюджету України.Розвиток місцевихподатків ізборів змінюєструктуруподатковоїсистеми країни.

Становленнякомунальногокредиту впливаєна сферу застосуваннядержавногокредиту. Появакомунальноїформи власностізначно звужуєпростір длядержавної формивласності.Розвиток фінансівкомунальнихпідприємствпов'язаний іззмінами в державнихфінансах, зокремау фінансахдержавнихпідприємств.Змінюютьсяприрода тамеханізмифункціонуванняй інших фінансовихінститутівдержави, безчого процесстановленнямісцевих фінансівможе бутизаблоковано.

Значнийтеоретичнийінтерес становлятьвзаємозв'язкиміж окремимискладовимисистеми місцевихфінансовихінститутів.Зарубіжнийдосвід показуєможливістьрізноманітнихкомбінаційокремих інститутіву їхній системі.Внаслідок цьоговиникаютьрізноманітніформи поєднанняв систему цихінститутів,і, в підсумку,виникаютьрізноманітніструктуримісцевих фінансівз відноснобільшою чименшою роллютого чи іншогоінститутузалежно віднаціональнихособливостейкраїни. ОсобливістьУкраїни в тому,що більшістьмісцевих фінансовихінститутівстворюєтьсязгори, а не наоснові еволюційногорозвитку їхвідповіднодо місцевихінтересів.Власне місцевіінтереси залишаютьсяпоки що багатов чому неусвідомленими.Усе це — наслідкидеформаційфінансовоїсистеми, яківідбулися впопереднійперіод історії.Тому системамісцевих фінансовихінститутівє фактичнооднотипноюв усіх територіальнихколективах.

У практиціУкраїни покищо не забезпечуєтьсяреалізаціяоднієї з вимогЄвропейськоїхартії промісцеве самоврядуваннястосовно створенняумов для гнучкостілокальнихфінансовихсистем. Безцього неможливоврахуватиособливостіконкретнихтериторіальнихгромад і, отже,забезпечитиефективнефункціонуваннямісцевих фінансівз урахуваннямцих особливостей.Ось чому невідкладнимзавданням ужена нинішньомуетапі становленнямісцевих фінансівУкраїни є створенняправових передумов,які б відкрилипростір дляініціативиорганів місцевогосамоврядування,надання їмправа формуватитаку структурумісцевих фінансовихінститутів,яка за конкретнихумов буде найбільшефективною.Система місцевихфінансовихінститутівв Україні маєбудуватисяяк система, щомає не статичну,а динамічнуструктуру.Тільки за цихумов може бутиповною міроювикористанопотенціалмісцевих фінансів,які, на відмінувід державних,мають забезпечитиособливі йспецифічнімісцеві інтереси,що не може бутиврахованоцентральноювладою і реалізованочерез державніфінанси.

Місцевіфінансовіінститутиперебуваютьу тісномувзаємозв'язкуз іншими елементамимісцевих фінансів.

Місцевіподаткиізбори

Новий етапзастосуваннямісцевих податківі зборів розпочавсяв в

Україні післяпроголошеннянею незалежності.Місцеві податкиі збори фактичнобуло роздержавлено,виведено зіскладу державнихподатків, івони почалирозглядатисьяк власні доходимісцевогосамоврядування.

У Законі "Промісцеві Ради,місцеве тарегіональнесамоврядування"передбаченоправо місцевихрад запроваджуватина своїй територіїмісцеві податкиі збори.

Практиказапровадженняїх протягом1991—1993 рр. пов'язаназ неодноразовимиправовимиконфліктамиміж органамимісцевогосамоврядуванняі прокуратури,викликаниминеврегульованістюцього питанняв спеціальномузаконодавчомуакті. Давня жнормативнабаза не відповідалановим реаліям.

Питаннямісцевогооподаткуваннярозв'язано вДекреті КабінетуМіністрівУкраїни "Промісцеві податкиі збори" від20 травня 1993 р., заяким встановлено17 місцевих податківі зборів. Середних:

готельнийзбір,
ринковийзбір,
збір за парковкуавтомобілів,
збір за видачуордера на квартиру,
збір з власниківсобак,
курортнийзбір,
збір за участьу бігах на іподромі,
збір за виграшна бігах,
збір з осіб,котрі берутьучасть у гріна тоталізаторіна іподромі,
податок зреклами,
збір за правовикористаннямісцевої символіки,
збір за правопроведеннякіно- і телезнімань,
збір за проведеннямісцевих аукціонів,конкурсногорозпродажуі лотерей,
комунальнийподаток,
збір за проїздтериторієюприкордоннихобластейавтотранспорту,що прямує закордон,
збір за наданнядозволу нарозміщенняоб'єктів торгівлі.

У декретівизначеноповноваженняорганів місцевогосамоврядуваннящодо встановленнямісцевих податківі зборів танадання пільгна них, а такожмаксимальніставки місцевихподатків ізборів.

17 червня 1993 р.Верховна РадаУкраїни прийнялаЗакон "Продоповненнядекрету КабінетуМіністрівУкраїни "Промісцеві податкиі збори", якимдодатковозапроваджуєтьсямісцевий податокз продажу імпортнихтоварів.

Крім щойноназваних актів,місцеве оподаткуванняв Українірегламентуєтьсятакож Законом"Про внесеннязмін і доповненьдо Закону УРСР"Про системуоподаткування",ухваленим 2лютого 1994 р. Нимпередбачено16 місцевих податківі зборів (вилученнюпідлягали збірз власниківсобак та податокз продажу імпортнихтоварів), щовиявило певнусуперечністьміж прийнятимизаконодавчимиактами.

Практиказастосуваннямісцевих податківі зборів засвідчила,що використанняїх в Україніпоки що вкрайнеефективнеі вони своїхфункцій невиконують.

Так на сьогоднішнійдень їх часткав консолідованомубюджеті становитьлише 2% і місцевихбюджетах – до5%.

Підвищенняролі місцевихподатків ізбільшеннячастки доходівза їхній рахунокє головнимнапрямкомзміцненнямісцевих бюджетів,розширенняїхньої фінансовоїавтономії.

Становленнясистеми місцевогооподаткуванняв Україні можестати наслідкомзмін у соціально-економічнійсистемі держави,в першу чергу,в структурівласності, зарахунок значногопідвищеннядоходів населення,реформуваннясистеми оплатипраці.

Доцільноприйняти новийзакон Українипро місцевіподатки, платежіі збори, в основуякого покластинову ідеологіюмісцевогооподаткуванняз урахуванняміснуючогосвітовогодосвіду,проект якогознаходитьсяна розглядіу ВерховнійРаді України.В даний часзаконодавствопро місцевіподатки і зборирегламентуєтьсяУказом ПредидентаУкраїни “Промісцеві податкиі збори”. ВУказіврахувано іті зміни, яків останні рокивже сталисяу відносинахвласності, всоціальнійструктурі, вдоходах населенняУкраїни.

В цьому указівстановлено,що

до місцевихподатків належать:

податок зреклами;
комунальнийподаток.

до місцевихзборів належать:

збір за здійсненнязарубіжноготуризму;
готельнийзбір;
збір заприпаркуванняавтотранспорту;
ринковийзбір;
збір за видачуордера на квартиру;
курортнийзбір;
збір за правовикористаннямісцевої символіки;
збір за проведенняаукціону,конкурсногорозпродажуі лотерей;
збір за проїздпо територіїАвтономноїРеспублікиКрим та прикордоннихобластейавтотранспорту,що прямує закордон;
збір за видачудозволу нарозміщенняоб'єктів торгівліта сфери послуг;
збори занадання земельнихділянок длябудівництваоб'єктів виробничогоі невиробничогопризначення,індивідуальногожитла та гаражіву населенихпунктах.

Як засвідчуютьфакти, вже майжеполовина основнихфондів в Україніперебуває внедержавномусекторі економіки.Сформувалисяверстви населенняз високимидоходами, котріволодіютьзначною нерухомістю.Усе це створюєоб'єктивніпередумовидля запровадженняв Україні сучасноїсистеми місцевогооподаткуванняі зміцненняна її основіфінансів місцевогосамоврядування.

Насамперед,назріла потребазначно розширитиперелік місцевихподатків таповноваженняорганів місцевогосамоврядуваннящодо запровадженняїх. Основу місцевогооподаткуваннямають забезпечитимайнові податки.Доцільно запровадитимісцеві податкина нерухомемайно юридичнихосіб, на коштовненерухоме майнофізичних осіб,на землю і наспадщину. Місцевиморганам владислід отримуватизаконодавчезафіксованучастку прибутковогоподатку з громадян,яку потрібнотакож розглядатияк різновидмісцевогоподатку.

Слід передбачитиправо органівмісцевогосамоврядуваннявстановлюватимісцеві акцизи,наприкладподаток напродаж алкогольнихнапоїв на розливта ін.

Значногорозширенняпотребує перелікмісцевих екологічнихподатків. Можназапровадитиподаток наутилізаціюпобутовихвідходів абона прибираннясміття, податокна полювання,на рибальство,на використаннякар'єрних матеріалів,на ветеринарнеобслуговуванняхудоби та іншихдомашніх тварин.Усі ці податкиефективновикористовуютьсяв зарубіжнихкраїнах.

Зарубіжнийдосвід такожпоказує, щоможна запроваджуватив Україні податкина цінні папери(на емісію акційта облігацій),на біржовіоперації, нагрошові капітали,на прирісткапіталу, наосіб, які володіютьдвома квартирами,на видовища,на право розміщенняофісів у центральнійчастині містата ін.

Звичайно,мова не можейти про одночаснезапровадженнявсіх цих податків.Робити це необхіднов контекстіреформи всієїподатковоїсистеми, підчас якої доцільнозбалансуватиспіввідношенняміж надходженнямивід загальнодержавнихі місцевихподатків накористь значногопідвищеннячастки других.

У новомузаконі промісцеві податкиі збори доцільнопередбачитидві групи місцевихподатків ізборів.

Перша група— це місцевіподатки і збори,що повністюрегламентуютьсяцентральноювладою. Місцевіоргани владиматимуть правона встановленняпільг на ціподатки.

Друга групамісцевих податківі зборів можесамостійновстановлюватисямісцевою владою.Механізм державногоконтролю передбачаєвключення двохелементів:

обов'язковуреєстраціютаких податківу Міністерствіфінансів Українита встановленняверхніх межподатковихставок.

У 1996—1997 рр. в Українізроблено спробипереглянутиідеологіюмісцевогооподаткування.У червні 1996 р.відбулисяпарламентськіслухання провдосконаленнязаконодавствапро місцевіподатки і збори.За їхніми підсумкамиприйняторекомендації.У рекомендаціяхзапропонованорозширитиповноваженняорганів місцевогосамоврядуванняу сфері місцевогооподаткуваннята перелікмісцевих податківі зборів. Цюпроблему відзначенотакож і в бюджетнійрезолюції на1997 р. У постановіВерховної РадиУкраїни від3 липня 1996 р. "Проосновні напрямкибюджетноїполітики на1997 рік" (Бюджетнарезолюція)Кабінету Міністрівбуло дорученодо 1 вересня1996 р. внести пропозиціїпро розширенняпереліку місцевихподатків ізборів, а такожпро розширенняповноваженьу цій сферіорганів місцевогосамоврядування.Поданий у зв'язкуз цим дорученнямКабінетомМіністрівУкраїни проектЗакону "Промісцеві податкиі збори" буловідхиленоВерховноюРадою.

Проблемамісцевих податківі зборів знайшласвоє відображенняі в постановіВерховної РадиУкраїни від4 грудня 1996 р. "Проосновні положенняподатковоїполітики вУкраїні". Цієюпостановоюпередбаченов процесіреформуванняподатковоїсистеми Українизапровадити19 місцевих податківі зборів. Алетакий перелікмісцевих податківне дозволитькардинальнопідвищити їхнюроль у податковійсистемі. Лишеза умови, щомісцевимиподатками будевизнано податокна нерухомемайно юридичнихосіб, податокна нерухомемайно фізичнихосіб, прибутковийподаток з громадян,плату за землю,місцеві акцизита деякі інші,вони почнутьвідіграватисуттєву рольу формуваннідоходів органівмісцевогосамоврядування.

Поняттякомунальноївласності

Невід'ємниматрибутоммісцевогосамоврядуванняє особлива,самостійнаформа власності,суб'єктом праваякої є низовийтериторіальнийколектив. Узарубіжнихкраїнах їїназвано муніципальноюформою власності.Крім муніципальної,публічнимиформами власностіє власністьдержави, суб'єктівфедерації (уфедеративнихкраїнах),адміністративно-територіальнихутворень.

Суб'єктамиправа комунальноївласності єадміністративно-територіальніодиниці в особіобласних, районних,міських, селищних,сільських раднародних депутатів.

Об'єктамиправа комунальноївласностівизначалосямайно, що забезпечуєдіяльністьвідповіднихрад і утворюванихними органів,кошти місцевихбюджетів, державнийжитловий фонд,об'єкти житлово-комунальногогосподарства,майно закладівнародної освіти,культури, охорониздоров'я, торгівлі,побутовогообслуговування,майно підприємств,місцеві енергетичнісистеми, транспорт,системи зв'язкута інформації,враховуючинаціоналізованемайно, переданевідповіднимміністерствам,установам,організаціям,а також іншемайно, необхіднедля забезпеченняекономічногой соціальногорозвитку відповідноїтериторії.

В комунальнійвласності такожперебуваємайно, переданеу власністьобласті, районучи іншоїадміністративно-територіальноїодиниці іншимисуб'єктамиправа власності.Держава та їїадміністративно-територіальніодиниці невідповідаютьза зобов'язаннямиодне одногов процесі реалізаціїправа державноївласності.

Формуваннякомунальноївласності вУкраїні ще незавершено, івоно має своїособливості.

По-перше, навідміну відпрактики більшостізарубіжнихрозвинутихкраїн, в Українімайно комунальноївласностісформованошляхом йогобезоплатноїпередачі іззагальнодержавноїдо комунальноївласності. Взарубіжнихкраїнах майномуніципальної(комунальної)власностісформоване,як правило,шляхом викупуоб'єктів приватноївласності довласностітериторіальнихколективів,а також шляхомстворенняоб'єктів комунальноївласності зарахунок коштіворганів місцевогосамоврядування.

По-друге, взарубіжнихкраїнах, включаючиі РосійськуФедерацію, навідміну відУкраїни до 1996р., майно комунальної(муніципальної)власності незараховуєтьсядо складу державноївласності іє самостійноюформою власності— власністютериторіальнихколективів.

По-третє, взарубіжнихкраїнах суб'єктомправа комунальної(муніципальної)власності єне адміністративно-територіальнаодиниця, атериторіальнийколектив якносій місцевогосамоврядуванняі, відповідно,там немає різновидівкомунальноївласності. Навідміну відУкраїни, дебуло запровадженообласну, районну,міську, районнув містах, сільськута селищнурізновидикомунальноївласності, взарубіжнихкраїнах правокомунальної(муніципальної)власностіреалізуєтьсялише на рівніпервинної(низової)адміністративно-територіальноїодиниці, щоутворюєтьсяна базі територіальногоколективу яксуб'єкта місцевогосамоврядування.

Запровадженняв Україні комунальноївласності яквласностікорпоративної,недержавноїозначає створеннятаких економічнихі фінансовихоснов місцевогосамоврядування,котрі відповідаютьпотребам ринковоїекономіки,об'єктивнимзаконам їїрозвитку.

Наслідкомзапровадженняв Україні комунальноївласності будестворенняорганів місцевогосамоврядуваннявласної юридичнооформленоїсамостійноїфінансово-економічноїбази.

У комунальнійвласностіможуть перебуватирухоме та нерухомемайно, природніресурси і кориснікопалини місцевогозначення, ліси,водоймища,рослинний ітваринний світ,земля, коштимісцевих бюджетів,позабюджетних,валютних тацільових фондів,фінансовіресурси комунальнихпідприємств,запозиченіорганами місцевогосамоврядуванняфінансовіресурси, цінніпапери, фінансово-кредитніустанови, паї,що належатьорганам місцевогосамоврядуванняв статутнихфондах підприємствакціонернихтовариств,страхові тадовірчі товариства,пенсійні тарезервні фонди,житловий фонд,підприємства,установи, організаціїта закладивиробничоїсоціально-культурноїсфер, котрінадають відповідніпослуги територіальнійгромаді чиоб'єднаннямтериторіальнихгромад.

У комунальнійвласності неможе бути об'єктіввласності,функціонуванняяких не пов'язанез наданнямпослуг територіальнійгромаді і спрямованевиключно наотриманняприбутку, атакож об'єкти,що за законодавствомне можуть належатияк власністьгромадам.

У комунальнійвласностіповинніперебуватиі не можутьбути приватизованіабо іншим способомвідчужені накористь юридичнихта фізичнихосіб дороги,тротуари, парки,сквери, набережнірічок, річки,озера, кладовища,пам'ятникиархітектурита історії,заповідникитощо. Перелікоб'єктів виключногромадськогокористуваннязатверджуєтьсяна місцевомуреферендуміта закріплюєтьсяв статутітериторіальноїгромади.

Матеріальніта фінансовіресурси, якіперебуваютьу комунальнійвласності, єнадбаннямтериторіальноїгромади. Правовийрежим майнакомунальноївласностівизначаєтьсязаконодавствомУкраїни. Комунальнавласність нарівних правахіз державною,приватною таіншими формамивласностівизначаєтьсяі захищаєтьсязаконом. Суб'єктомправа комунальноївласності єтериторіальнагромада, а відїї імені —представницькийорган місцевогосамоврядування,котрий володіє,користуєтьсяі розпоряджаєтьсякомунальниммайном на основізаконодавстваУкраїни тастатуту поселення.

Склад таперелік об'єктівмайна комунальноївласностісамостійновизначаєтьсяпредставницькимиорганами місцевогосамоврядуванняв містах, селах,селищах та вінших поселеннях.

Органи місцевогосамоврядуванняформують складоб'єктів комунальноївласностісамостійно.Ради затверджуютьперелік майна,що належитьдо комунальноївласності, наоснові концепціїкомунальноївласності таЗакону "Проправовий режиммайна комунальноївласності".Об'єкти, визначеніяк майно комунальноївласності, можебути переданотериторіальнимгромадам іздержавноївласностіорганами,уповноваженимиздійснюватиуправліннямайном державноївласності увизначеномуЗаконом порядку,або викупленоз інших формвласностіорганами місцевогосамоврядуванняна основі правапереважноговикупу. Об'єктикомунальноївласності можебути створеноза рахуноккоштів бюджетівмісцевогосамоврядування,а також позабюджетних,цільових, валютнихфондів та іншихресурсів.

На основізатвердженихпереліків майнакомунальноївласностіміські, сільськіта селищні радисамостійновизначаютьсклад об'єктівкомунальноївласностіміста, села таселища. Післярозгляду затвердженихрадами переліківоб'єктів майнакомунальноївласності Фонддержавногомайна Українита його регіональнівідділенняза участюМіністерстваекономікиУкраїни готуютьподання доКабінету МіністрівУкраїни, наоснові якихКабінет МіністрівУкраїни приймаєпостанови пропередачу цихоб'єктів у комунальнувласністьвідповіднихміст, сіл таселищ. Передачаоб'єктів здійснюєтьсяФондом державногомайна Україниі супроводжуєтьсянаданням міським,сільським таселищним органаммісцевогосамоврядуванняактів на правовласності накожний об'єкт.Переданим докомунальноївласностівважаєтьсяоб'єкт майнапісля наданняоргану місцевогосамоврядуванняакта на правойого власності.Акти оформляютьсяі надаютьсяФондом державногомайна України.Після передачідо комунальноївласностіпідприємств,організацій,установ, іншихоб'єктів майнавони підлягаютьреєстраціїу встановленомузаконодавствомпорядку.

Об'єкти імайно комунальноївласності неможе бути вилучено(відчужено) беззгоди територіальноїгромади абопредставницькогооргану місцевогосамоврядуваннявід їхньогоімені. Передачаоб'єктів тамайна комунальноївласності доінших формвласностіздійснюєтьсявиключно зарішеннямпредставницькогооргану місцевогосамоврядуванняі, як правило,на засадахкупівлі-продажуза цінами, якіскладаютьсяна ринку нерухомості,майна та землі.Відчуженняоб'єктів і майнакомунальноївласності, щомають особливоважливе значеннядля територіальноїгромади, здійснюєтьсялише за рішенняммісцевогореферендуму.Перелік такихоб'єктів затверджуєтьсярішеннямпредставницькогооргану місцевогосамоврядуванняабо в статутімісцевогосамоврядування.

Об'єкти імайно комунальноївласності,котрі за рішеннямипредставницькогооргану місцевогосамоврядуванняпередаютьсядля забезпеченнядіяльностідержавнихорганів законодавчої,виконавчоїй судової влади,та з метою наданняоб'єктамзагальнонаціональногостатусу (в разіклопотаннявідповіднихорганів), передаютьсядо державноївласності набезоплатнійоснові. Відповідніоргани державноївлади в такихвипадках компенсуютьдодатковівидатки органівмісцевогосамоврядуванняу зв'язку з передачеюоб'єктів тамайна до державноївласності.Процедурабезоплатноїпередачі майнакомунальноївласності додержавноївласностівизначаєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни.

Територіальнагромада безпосередньочерез референдумабо за рішеннямпредставницькогооргану місцевогосамоврядуванняприймає рішенняпро доцільність,форми та простроки приватизаціїмайна комунальноївласності назасадах законодавстваУкраїни проприватизацію.Приватизаціякомунальногомайна здійснюєтьсяна основі програмприватизації,самостійнорозробленихвиконавчимиорганами місцевогосамоврядуванняі затвердженихтериторіальнимигромадами абоїхніми представницькимиорганами.

Міські радиміст обласногозначення можутьприймати рішенняпро делегуванняфункцій управлінняокремими об'єктамикомунальноївласностіобласним державнимадміністраціям.Сільські, селищніради та радиміст районногозначення можутьприймати рішенняпро делегуванняфункцій управлінняокремими об'єктамикомунальноївласностірайонним державнимадміністраціям.Міські, сільськіта селищні радиз власної ініціативиможуть відкликатирішення проделегуванняфункцій управлінняокремими об'єктамикомунальноївласностіобласним тарайонним державнимадміністраціям.Територіальнігромади можутьделегуватифункції управліннямайном комунальноївласностіствореним нимиасоціаціямта іншим органам.

Здійсненняделегованихфункцій управлінняокремими об'єктамикомунальноївласностізабезпечуєтьсяобласними тарайоннимидержавнимиадміністраціямина договірнихзасадах ізміськими, сільськимита селищнимирадами. У разіоб'єднаннякількох територіальнихгромад абостворенняоб'єктів комунальноївласності, щонадають послугикільком територіальнимгромадам, місцевіради можутьстворюватиміжкомунальніоргани, котримделегуютьсяфункції управліннявказанимиоб'єктами комунальноївласності.

Суб'єктомправа комунальноївласності вмістах з районнимподілом є міськатериторіальнагромада, а відїї імені — міськарада. У випадках,визначенихКонституцієюУкраїни, суб'єктомправа комунальноївласності єтериторіальнагромада районув місті.

Територіальнагромада міста,а від її імені— міська радаможуть прийматирішення пропередачу окремихфункцій управлінняоб'єктами комунальноївласності чиокремими об'єктамицієї власностірайонним органамвлади або органамвлади іншихадміністративниходиниць, котріфункціонуютьу системі міськогосамоврядування.

Міста Київі Севастопольмають власнукомунальнувласність.Суб'єктами їїправа є територіальнігромади цихміст, а такожтериторіальнігромади районів,а від їхньогоімені — відповідніміські та районніради. Управліннякомунальноювласністю вмістах Києвіта Севастополіздійснюєтьсявідповіднимивиконавчимиорганами місцевогосамоврядування.Окремі функціїуправліннякомунальноювласністюКиївська іСевастопольськаміські радиможуть делегувативідповіднимміським державнимадміністраціям.

АвтономнаРеспублікаКрим володіє,користуєтьсяі розпоряджаєтьсямайном, щопередаєтьсяу власністьАвтономноїРеспублікиКрим. Територіальнігромади, розміщеніна територіїАвтономноїРеспублікиКрим, формуютькомунальнувласність назагальнихумовах, визначенихдля всіх органівмісцевогосамоврядуванняв Україні. Майнодержавноївласностіпередаєтьсяв комунальнувласністьтериторіальнихгромад АвтономноїРеспублікиКрим згідноз ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни проформуваннякомунальноївласності міст,сіл, селищ таінших поселеньв Україні.

Майно комунальноївласностітериторіальнихгромад в АвтономнійРеспубліціКрим не можебути вилучене(викуплене) увласністьавтономії беззгоди відповіднихпредставницькихорганів місцевогосамоврядування.

Майно власностіАвтономноїРеспублікиКрим формуєтьсяпісля визначенняв законодавчомупорядку сфервідання такомпетенціїАвтономноїРеспублікиКрим. Перелікимайна, що передаєтьсяу власністьАвтономноїРеспублікиКрим, визначаютьсяпостановоюКабінету МіністрівУкраїни. Передачаоб'єктів у власністьАвтономноїРеспублікиКрим із державноївласностіУкраїни здійснюєтьсяФондом державногомайна Українина підставіпостанов КабінетуМіністрівУкраїни.

Органи місцевогосамоврядуванняможуть створюватипідприємства,фірми та компанії,засновані яккомунальнавласність уформі унітарнихкомунальнихпідприємств,товариств зобмеженоювідповідальністю,акціонернихтовариств.

Унітарнимє комунальнепідприємство,не наділенеправом власностіна закріпленеза ним майно.Майно такогопідприємстває неподільнимі не може бутирозподіленена частки, паї.Не можуть матичасток, паїву такому підприємствіі його працівники.Майно унітарногокомунальногопідприємствавикористовуєтьсяна основі правагосподарськоговідання абона основі праваоперативногоуправління.

Комунальнимакціонернимтовариствомє товариство,що має статутнийфонд, поділенийна певну кількістьакцій рівноїномінальноївартості. Акціонернетовариствонесе відповідальністьза зобов'язаннямилише майномтовариства.Акціонеривідповідаютьза зобов'язаннямитовариствалише в межахналежних їмакцій. Органмісцевогосамоврядуванняможе володіти100 відсоткамиакцій акціонерноготоваристваабо лише їхньоїчастиною. Комунальнимакціонернимтовариствомвважаєтьсятовариство,в якому понад50 відсотківакцій належитьоргану місцевогосамоврядування.Органи місцевогосамоврядуванняможуть бутиучасникамияк відкритих,так і закритихакціонернихтовариств.

Комунальнимтовариствомз обмеженоювідповідальністює товариство,котре має статутнийфонд, розподіленийна частини,розмір якихвизначаєтьсястатутнимидокументами.Учасники товаристванесуть відповідальністьза його зобов'язаннямив межах їхніхвнесків достатутногофонду.

У випадках,визначенихстатутнимидокументами,учасники товаристваз обмеженоювідповідальністю,котрі не повністювиконали своївнески, відповідаютьза зобов'язаннямитовариствав межах внесеноїсуми. Органимісцевогосамоврядуванняможуть володітистатутнимфондом товаристваз обмеженоювідповідальністюповністю абочастково. Комунальнимвважаєтьсятовариствоз обмеженоювідповідальністю,якщо органмісцевогосамоврядуванняволодіє більшніж 50 відсоткамийого статутногофонду.

Органаммісцевогосамоврядуваннязабороняєтьсябути учасникамитовариств іздодатковоювідповідальністю,повних товариств,а також командитнихтовариств(товариств надовірі).

У зв'язку іззапровадженнямкомунальноївласностітериторіальноїгромади запропонованона загальнодержавномурівні провестиінвентаризаціюїї об'єктів іскласти їхнійєдиний реєстр.

Комунальнийкредит

Інституткомунальногокредиту відіграєособливу рольу фінансахмісцевих органіввлади. Комунальнийкредит у розвинутихмісцевих фінансовихсистемах —основне джерелофінансуваннямуніципальнихінвестиційнихпрограм.

Комунальнийкредит є системоювідносин міждвома юридичнимиособами з поворотної,платної і строковоїпередачі фінансовихресурсів, одназ яких — органмісцевогосамоврядування.Його не слідототожнюватиз державнимкредитом. Суб'єктомвідносин щодоповоротного,платного істроковогозапозиченняфінансовихресурсів усистемі державногокредиту виступаєдержава.

Комунальнийкредит маєрізні форми.Основні з нихтакі:

облігаційніпозики,
безоблігаційніпозики,
комунальнийбанківськийкредит,
комерційнийкомунальнийбанківськийкредит,
комунальнийкредит державнихбанків,
взаємнийкомунальнийкредит та ін.

Більшістьіз цих формкомунальногокредиту в практиці1990—1997 років в Україніне застосовувалисьі не передбаченів законодавствідержави. Окреміформи комунальногокредиту в Україніпочали зароджуватисяз 1990 року, колидля цього булостворено відповіднуправову базу.

Практикастановленнякомунальногокредиту в Українів 1990—1997 рр. булапов'язана звикористаннямдвох форм цьогокредиту. В Україніпоступоворозвивавсякредит у формікомунальнихоблігаційнихпозик та комерційнийбанківськийкомунальнийкредит.

Наприклад:

Рішення провипуск внутрішньоїмісцевої позикина суму 5 трлн132 млрд крб. у 1995році ухвалилаКиївська міськарада. Емітентомбув комітетекономікиміськвиконкомупід гарантіїфінансовогоуправлінняцього виконавчогокомітету. Випускпозики здійснювавсяв безготівковійформі. Номінальнавартість однієїоблігації —50 млн крб. Термінвипуску облігаційвстановлювавсяз 1 липня 1995 р. по1 липня 1996 р. Облігаціїрозміщувалисясеред юридичнихосіб. Погашенняїх здійснювалосячерез 3—6 місяців.У міськвиконкомістворили комісіюз питань ціннихпаперів. Отриманівід позикикошти містопланувалоспрямуватина житловебудівництвота будівництвометрополітену.

З 1 липня 1995 рокусвої цільовіжитлові облігації(ЦЖО) почалавипускатиКиївська державнакомунальнабудівельнакорпорація"Київміськбуд".Обсяг емісіїстановить1 трлн 388 млрд крб.Власники облігаційу період 1 липня1996 р. — 15 березня1997 р. стали власникамижитла. КиївськийміськвиконкомзатвердивПоложення пропорядок передачівласникамжитлових облігаційквартир, спорудженихкорпорацією"Київміськбуд".Договіркупівлі-продажуукладаєтьсяв разі володіння100% акцій, необхіднихдля купівлівідповідноїквартири. Вартістьзагальної площіжитла булооцінено в 30 млнкрб. за 1 м². Вартістьоднієї акціїдорівнювалавартості 0,1 м²загальноїжитлової площі.Відсотки заоблігаціямине виплачувалися.

За отриманівнаслідокпозики коштипланувалосязбудувати6 будинків загальноюплощею 46 273 м².

У Дніпропетровськув 1995 році буловипущено першув місті муніципальнупозику на 2 трлн100 млрд крб. Емітент— міськрада.Термін позики— зі липня 1995 р.до 30 червня 1998 р.Позика розміщуваласяпід гарантіюприватизаціїоб'єктів комунальноївласності. Посуті, це бувновий спосібприватизації.Випуск облігаційздійснювавсяноміналом 1, 10і 100 млн крб. Облігаціївипускалисяу безготівковійформі. Власникамиїх могли бутиюридичні тафізичні особи.

Приватизаціяоб'єктів комунальноївласностіпроводитьсялише в разівиплати покупцемне менше 40% початковоївартості об'єктатакими облігаціями.У разі виплатиоблігаціями50% вартості об'єктапокупець отримуєправо на виплатузалишку вартостів кредит терміномЗ місяці. Якщож облігаціямисплачено 75%вартості, покупецьмає право натримісячнувідстрочкупри оплатізалишку вартостіоб'єкта.

Прибутоквласниківоблігаційочікуєтьсяна 10% більшим,ніж той, що принеслиб аналогічнікошти, вкладенів Ощадний банк.

Одеськийоблвиконкому 1995 р. ухваливрішення провипуск державнихпродовольчихсертифікатівяк засіб фінансуваннязакупівельурожаю. Згідноз цим сертифікатипродавалисяфізичним іюридичнимособам, а їхнівласники отримувалиправо власностіна відповіднучастку врожаю1995 р.

У 1996 р. облігаційнупозику розмістивЗапорізькийміськвиконкомз метою залученнякоштів длярозвитку комунальнихмереж та газифікаціїміста. Облігаціївипускалисятрьома серіямистроком на 12місяців убезготівковійформі як записина рахункахдепо генеральногоагента. Генеральнийагент емітента— комерційнийакціонернийбанк "Слов'янський".Обсяг емісіїпершої серіїпозики строкомз 1 липня 1996 р. по31 липня 1997 р. склав3 млн грн.

Облігаціюміської позикина термін з 1грудня 1995 р. до31 грудня 1996 р. розмістивХарківськийміськвиконком.Загальний обсягпозики склав150 млрд крб. Облігаціїмісцевої позикивипускалисьу формі ціннихпаперів напред'явникаі мали вільнийобіг на ринкуцінних паперів.Кошти від позикибуло спрямованона розвитокальтернативнихперевезеньпасажирівміським транспортомна комерційнихзасадах. Генеральнимагентом зобслуговуванняпозики булопризначенокомерційнийбанк "Грант".

У 1996 р. облігаціїміської житловоїпозики випустивМаріупольськийміськвиконкомстроком нагрудень 1996 р. —липень 1998 р. Вонивипускалисьяк цільовібезпроцентнімайнові облігаціїна пред'явника.Загальнийобсяг емісії— 5 млн грн. Номінальнавартість облігації— 50 грн. Облігаціївиготовлялисьу формі бланківспеціальногозразка. Кожнаоблігаціяпідтверджувалаправо й власникана отримання0,1 м² загальноїплощі житла.Уповноваженоюособою з позикибуло призначеноінвестиційнукомпанію "Афіна".

У ціломустаном на середину1998 року 10 містУкраїни розмістилимісцевих позикна суму майже200 млн грн.

У ряді містУкраїни набираєпоширенняпрактика проведенняаукціонів направо довгостроковоїоренди міськихземель. Їх ужепроводили вХаркові, Львові,Чернігові,Миколаєві,Одесі. У травні1995 р. Київськаміська радазатвердилаПоложення прооренду і проведенняаукціоніву Києві з продажуправа довгостроковоїоренди земельнихділянок. Подібнупрактику слідпоширювати,оскільки дляцього створеновідповіднітехнічні йправові передумови.Кабінет МіністрівУкраїни в постанові№ 213 від 23 березня1995 р. затвердив(щоправда, лишетимчасову)методику грошовоїоцінки земельсільськогосподарськогопризначеннята населенихпунктів.

Що стосуєтьсякомунальногобанківськогокредиту, тобанківськимипозиками користуютьсялише окреміміста. Банківськийкредит залишаєтьсядуже дорогим,і органи місцевогосамоврядуванняне можуть нимкористуватися.У 1995 році кредитибанків склали0,1% доходів місцевихбюджетів України.У 1995 році кредитибанків залучалисяв місцеві бюджетив АвтономнійРеспубліціКрим, у Дніпропетровській,Донецькій,Миколаївський,Херсонській,Чернівецькій,Чернігівськійобластях.

Практикареальної участіорганів місцевогосамоврядуванняу фінансово-кредитнихвідносинахпоширюється.Разом з тим,можливостіорганів місцевогосамоврядуванняу сфері мобілізаціїфінансово-кредитнихресурсів покищо обмежуютьсячинним законодавствомУкраїни. Правовеполе у сферікомунальногокредиту врегульованолише фрагментарне.Потрібно розробитита прийнятизакон Українипро комунальнийкредит і комунальніцінні папери.Органи місцевогосамоврядуванняУкраїни маютьреально скористатисяправом створеннякомунальнихбанків та іншихфінансово-кредитнихустанов. Подібнеправо є в багатьохрозвинутихкраїнах. Маютьйого й органимісцевогосамоврядуванняРосійськоїФедерації напідставі федеральногозакону "Прозагальні принципиорганізаціїмісцевогосамоврядуванняв РосійськійФедерації",прийнятогоДержавною думоюРосійськоїФедерації 12серпня 1995 р.

Доцільнотакож внестивідповіднізміни і в банківськезаконодавствоУкраїни, згідноз яким, окрімуже діючих,до банківськоїсистеми Українивходитимутьі комунальнібанки, котріможуть створюватисяорганами місцевогосамоврядуваннята підприємствамий організаціями,що перебуваютьу комунальнійвласності.Муніципальнібанки повиннісприяти діяльностіорганів місцевогосамоврядування,розв'язаннюсоціально-економічнихпроблем місті зміцненнюїхньої інфраструктури.

У деякихмістах Українивже вишукуютьсяможливостістворення такихбанків. Так,Харківськийміськвиконкомзатвердивпрограму переходудо централізованогобанківськогообслуговуванняміськогогосподарства.Зосередженнякоштів міськихслужб і підприємствкомунальноївласності водному банкусприятимеефективнішомувикористаннюїх. З цією метоюголовне управлінняекономічногорозвиткуміськвиконкомупровело середкомерційнихбанків конкурсна право централізованогообслуговуванняміськвиконкомуі підприємствміськогогосподарства,котрі фінансуютьсяз бюджету. Перемогуздобули банки"Граніт" і"Регіон-банк".З ними міськвиконкомпідписав угодупро здійсненняцентралізованогобанківськогообслуговування.Муніципальнібанки створенов Києві та Сумах.

Доцільностворити Центральнийкомунальнийінвестиційнийбанк України.Подібні банкикомунальногокредиту є уФранції, Німеччині,Італії, Бельгіїта в інших країнах.Перспективнийнапрямок дляУкраїни — розвитоквзаємногокомунальногокредиту, створенняжироцентра-лейта організаціяжиророзрахунківміж органамимісцевогосамоврядування.В умовах кризиплатежів цедопомоглоб радикальнорозв'язатипроблеми розрахунківна рівні місцевоївлади.

Фінансикомунальнихпідприємстві комунальніплатежі

Становленняінститутуфінансівкомунальнихпідприємствв Українірозпочалосяіз запровадженняму 1990 році комунальноїформи власності.У зв'язку з тим,що суб'єктамиправа комунальноївласності вУкраїні буловизначено усімісцеві радивідповіднихадміністративно-територіальниходиниць, утворилосякілька видівкомунальноївласності:комунальнавласністьобластей, міст,районів, районіву містах, сілі селищ, що вжезазначалося.

Закон України"Про власність"визначив комунальнувласність якодну із формдержавноївласності і,таким чином,підприємства,які перебуваютьу власностівідповіднихадміністративно-територальниходиниць, отрималиправовий статусдержавнихкомунальнихпідприємств.В Україні утворилосякілька видівкомунальнихпідприємств.Це державнікомунальніпідприємствакомунальноївласностіобластей, державнікомунальніпідприємствакомунальноївласності міст,державні комунальніпідприємствакомунальноївласностірайонів, державнікомунальніпідприємствакомунальноївласностірайонів у містахі державнікомунальніпідприємствакомунальноївласності сілта селищ.

Ухваленау 1996 р. КонституціяУкраїни змінилаправовий статускомунальноївласності.Згідно зі ст.142 Конституціїмайно, ресурси,земля та коштикомунальноїформи власностіє власністютериторіальноїгромади. Тобтоце означає, щовіднині власникомкомунальнихпідприємствє лише територіальнагромада. Підприємствавсіх іншихрівнів владине належатьдо складукомунальних.

У зв'язку зновим правовимрежимом комунальноївласностістворені наїї основі в1991—1996 рр. підприємствапотребуютьперереєстраціїу формі комунальнихпідприємствна зміну їхньогонинішньогостатусу якдержавнихкомунальнихпідприємств.

Комунальнийсектор в Українівключає: промисловість,сільськегосподарство,транспорт ізв'язок, будівництво,торгівлю тагромадськехарчування,постачанняі збут, житлово-комунальнегосподарство,побутовеобслуговуваннянаселення таінші галузі.Наприклад, яккомунальнізареєстрованопонад 700 промисловихпідприємств,на яких зайнятомайже 110 тис. чол.Це 8% усіх промисловихпідприємствУкраїни. Частинакомунальнихзакладів немають самостійнихбанківськихрахунків, алише субрахунки,наприклад,школи, дитячісадки та ін. Щечастина комунальнихустанов і закладівмають змішанусистему фінансування— як кошторисну,так і госпрозрахункову.

Конституційневизначенняправовогостатусу комунальноївласності вУкраїні зумовлюєнеобхідністьприйняттянового законодавствадля регламентуванняправовогорежиму комунальнихпідприємств.

Правовоговрегулюванняпотребує фінансовадіяльністьі статус підприємств,заснованихна майні такапіталах, щоналежать АвтономнійРеспубліціКрим. Згідноз КонституцієюУкраїни (ст.138) до віданняАвтономноїРеспублікиКрим належитьуправліннямайном, що євласністюавтономії. Цеозначає: вказаніпроблеми маєбути розв'язанов законодавствіАвтономноїРеспублікиКрим.

Нині фінансипідприємствкомунальноївласностіфункціонуютьна основізаконодавства,яке регламентуєдіяльністьусіх господарськихструктур векономіціУкраїни. Використанняфінансовихресурсів підприємствкомунальноївласності маєсвої особливості,їхній прибутокрозподіляєтьсяв порядку,визначеномувідповіднимимісцевимирадами згідноіз статутамицих підприємств.Статути затверджуютьсямісцевимирадами, котримналежать вказаніпідприємства.

Прибутокпідприємствкомунальноївласностіпідлягаєоподаткуванню.Згідно із Законом"Про бюджетнусистему України"100% податку наприбуток комунальнихпідприємствзараховуєтьсядо бюджетумісцевої радитого рівня,якому належатьці підприємства.Місцеві радиможуть надаватипільги абоповністю звільнятивід оподаткуванняпідприємствакомунальноїформи власностів тій частині,в якій ці податкизараховуютьсядо відповіднихмісцевих бюджетів.У 1995 році, наприклад,у місті Вінницікомунальніпідприємствасплатили 278,1 млрдкрб. податкуна доходипідприємств.Це склало 7,2відсотка всіхнадходженьбюджетів областівід податкуна доходипідприємствусіх форм власності.У Донецьку цейвідсоток склав8,5, у Миколаєві— ЗО, в Ужгороді— 45,2 відсотка.

Комунальніпідприємствав Україні маютьсамостійніфінансовібаланси, їхнірахунки необ'єднуютьсяз бюджетнимирахункамиорганів місцевогосамоврядування.Більшістьустанов і закладів,котрі перебуваютьу комунальнійвласності, єсамостійнимиюридичнимиособами іфінансуютьсяза рахунокмісцевих бюджетівна основі кошторисів.

Дослідженняпроблем функціонуванняфінансів комунальнихпідприємствУкраїни буденеможливимбез запровадженнявідповідноїстатистичноїзвітності. Покищо такої статистикинемає. Фінансикомунальнихпідприємствобліковуютьсяв складі фінансівдержавногосектора економіки.Місцева фінансовастатистикамає стати одниміз розділівкомунальноїстатистикиУкраїни.

Із фінансамикомунальнихпідприємствтісно пов'язанікомунальніплатежі. В Українісистема комунальнихплатежів одержавлена.Органи місцевогосамоврядуванняфактично немають повноваженьщодо власноїцінової й тарифноїполітики вкомунальнійсфері. Її визначаєКабінет МіністрівУкраїни, міністерства,обласні Київськаі Севастопольськаміські державніадміністрації.Необхідністьнадання відповіднихповноваженьорганам місцевогосамоврядуванняє очевидною.

Частковоцю проблемурозв'язує ЗаконУкраїни "Промісцеве самоврядуванняв Україні" від21 травня 1997 року.За статтею 28виконавчіоргани сільських,селищних таміських радотримали правона встановленняв порядку імежах, визначенихзаконодавством,тарифів з оплатипобутових,комунальних,транспортнихта інших послуг,що надаютьсяпідприємствамита організаціямикомунальноївласностівідповідноїтериторіальноїгромади. Виконавчиморганам місцевогосамоврядуваннятакож наданоправо погодженняв установленомупорядку цихпитань підприємствами,установамита організаціями,котрі не належатьдо комунальноївласності.

Інституткомунальнихплатежів єатрибутоммісцевихфінансовихсистем фактичнов усіх розвинутихзарубіжнихкраїнах.

Позабюджетніфонди

Право напозабюджетнікошти місцевіради всіх рівнівотримали післяухвалення в1990 р. Закону "Промісцеві Радинародних депутатівУкраїнськоїРСР та місцевесамоврядування".У ст. 15 визначеноможливістьі джерела формуваннямісцевимирадами єдиногопозабюджетногофонду, а саме:

додатковідоходи і заощадженікошти, одержаніза рахунокорганізованихмісцевимирадами заходівіз розв'язанняекономічнихта соціальнихпроблем;
добровільнівнески й пожертвуваннягромадян,підприємств(об'єднань),організаційта установ;
доходи відмісцевих позикта грошово-речовихлотерей, аукціонів,а також відприбутків,одержаних відпроведеннясуботників;
штрафи, щостягуютьсяза одержанняпідприємствами(об'єднаннями),організаціямита установаминеобґрунтованогоприбутку (доходу)у зв'язку іззавищеннямцін (тарифів)на продукцію(роботи, послуги).

До позабюджетногофонду включалисятакож доходивід розпродажумайна ліквідованихпідприємствмісцевогогосподарства,що належатьдо комунальноївласностівідповіднихадміністративно-територіальниходиниць, платаза реєстраціюкооперативівта малих підприємств,а також іншікошти.

Закон визначив,що до єдиногопозабюджетногофонду місцевихрад базовогорівня додатковозалучаютьсяі такі доходи:орендна платаза землю, екологічнийподаток і штрафиза забрудненнянавколишньогосередовищата нераціональневикористанняприроднихресурсів й іншіпорушенняприродоохоронногозаконодавства,санітарнихнорм і правил,а також платежі,які компенсуютьзавдану шкоду.Ради базовогорівня до єдиногопозабюджетногофонду включаютьтакож штрафиза адміністративніправопорушення,вчинені наїхній території,доходи відреалізаціїбезгосподарногоі конфіскованогомайна, доходивід продажунаселеннюквартир і будинків.До цього фондувони зараховуваливиявлені перевіркамиприховані абозанижені доходипідприємств(об'єднань),організаційта установ,розміщенихна територіїмісцевої ради.

Закономвстановлено,що з фондівсоціальногорозвитку підприємств(об'єднань),організаційта установпропорційновиділяютьсякошти на соціальнийрозвиток тихжитлових масивів,селищ, сіл, вяких проживаєвідповіднакількість їхніхпрацівників.Ці кошти такожстали відноситидо позабюджетногофонду. Витрачаютьсявони на розсудвідповідноїмісцевої радиі перебуваютьна спеціальнихрахунках, котрівідкриваютьсяв установахбанків і вилученнюне підлягають.

Місцеві радиотримали правов межах єдиногопозабюджетногофонду створюватицільові фонди.Правові основиформуванняй використанняпозабюджетнихфондів місцевихрад у 1990 р. закладенотакож і Законом"Про бюджетнусистему УкраїнськоїРСР". Стаття16 встановлюєправо рад усіхрівнів утворюватиі використовуватипозабюджетніфонди. Визначено,що кожна радазатверджуєстатут (положення)фонду, якимвизначаютьсясфера йогодіяльності,мета і завдання,структура таметоди формуваннякоштів.

Окремі уточненнящодо статусута джерел формуванняпозабюджетнихфондів внесеноЗаконом України1992 року "Про місцевіРади народнихдепутатів тамісцеве і регіональнесамоврядування".Цей Закон скасувавтаке поняття,як єдинийпозабюджетнийфонд. Він визначив,що органи місцевогосамоврядуванняформують позабюджетніта цільовіфонди. Визначенотакож додатководо встановлениху 1990 р. нові джерелаформуванняпозабюджетнихфондів. Це штрафи,що можутьвстановлюватисярішеннями радидля фізичнихі юридичнихосіб за влаштуваннясмітників уне відведенихдля цього місцях,за забрудненнявулиць, площ,інших територійради, міськоготранспорту,закладів культури,знищення абопошкодженнязелених насаджень,клумб, порушенняправил торгівлі,паркуванняавтомобілів,громадськогоспокою, використаннягучномовцівабо потужнихосвітлювальнихприладів тощо.Сюди входитьі плата за реєстраціювсіх суб'єктівпідприємницькоїдіяльностізамість платиза реєстраціюкооперативіві малих підприємств,як це визначалосяв 1990 р.

Додатковідоходи позабюджетнихфондів радбазового рівня,які до нихзараховуються,також певноюмірою змінено.Скасованоекологічнийподаток, в іншійредакції визначеноправову базуекологічнихплатежів. Згідноз новою редакцієюЗакону допозабюджетнихфондів радбазового рівнязараховуютьсячастина платежівта штрафів зазабрудненнянавколишньогоприродногосередовища,нераціональневикористанняприроднихресурсів, розміщеннявідходів, іншіплатежі запорушеннязаконодавствапро охоронунавколишньогоприродногосередовища,санітарнихнорм і правил,що визначаютьсявідповіднодо нормативів,затверджуванихВерховною РадоюУкраїни.

Скасованоправо рад назарахуваннядо позабюджетнихфондів виявленихперевіркамиприхованихабо заниженихдоходів підприємств(об'єднань),організаційта установ,розміщенихна територіїмісцевої ради.Уточнено також:до позабюджетнихфондів радзараховуютьсядоходи відпродажу населеннюлише тих квартирі будинків,котрі належатьдо комунальноїформи власності.У травні 1993 р. ізчисла джерелформуванняпозабюджетнихфондів радбазового рівнявиключеноорендну платуза землю.

Нові змінистатусу й роліпозабюджетнихфондів місцевихрад передбаченоЗаконом України"Про внесеннязмін і доповненьдо Закону УкраїнськоїРСР "Про бюджетнусистему УкраїнськоїРСР" від 29 червня1995 р. У ст. 23 Законувказано, щоцентралізованіта децентралізованіфонди цільовогопризначення,що утворюютьсяза рішеннямиВерховної РадиУкраїни, ВерховноїРади АвтономноїРеспублікиКрим і місцевихрад, є самостійнимифінансовимиінститутамиі як складовівключаютьсядо бюджетіву доходах івидатках. У ст.18 забороняєтьсявикористаннябюджетнихкоштів дляфінансуванняпозабюджетнихфондів. Ці фондиможуть утворюватисяза рахунокнадходженьвід необов'язковихплатежів,добровільнихвнесків фізичнихі юридичнихосіб, від іншихнебюджет-нихкоштів. Відповідніположеннявідображенноі в постановіВерховної РадиУкраїни "Проосновні напрямкибюджетноїполітики на1996 рік" від 7 липня1995 р. (Бюджетнарезолюція). Зметою облікувона передбачаєвключення добюджету всіхпозабюджетнихфондів фінансовихресурсів, утому числі радусіх рівнів,відрахуваннядо яких є обов'язковимизгідно іззаконодавством.Цільове призначенняцих фондів незмінюється.

Прийнятийу 1997 році ЗаконУкраїни "Промісцеве самоврядуванняв Україні"відновивсамостійністьпозабюджетнихфондів місцевогосамоврядування.За ст. 65, ці коштиперебуваютьна спеціальнихрахунках вустановахбанків. Встановлено:порядок формуваннята використанняцих коштіввизначаєтьсяположеннямпро ці кошти,що затверджуєтьсявідповідноюрадою.

Складовоюпозабюджетнихфондів органівмісцевогосамоврядуванняє цільові фонди.Ради можутьстворюватив межах законодавстваУкраїни цільовіфонди для розв'язаннябудь-яких соціальнихта економічнихпроблем напідвідомчійтериторії. Намісцевому рівністворюютьсятакож відділеннязагальнодержавнихцільових фондів.

Закон УРСР"Про зайнятістьнаселення",ухвалений уберезні 1991 року,у ст. 22 передбачивформуванняяк на центральному,так і на місцевомурівнях Державногофонду сприяннязайнятостінаселення.Серед джерелйого формуваннявизначеновідрахуванняз республіканськогота місцевихбюджетів коштівне менше 3% відїхніх розмірів,обов'язковівнески підприємств,установ таорганізаційтощо. Щорічнимизаконами проДержавнийбюджет на 1992, 1993,1994 і 1995 рр. встановленовідрахуваннядо цього фондуз місцевихбюджетів здійснюватиза розмірами,котрі визначаютьсясамостійновідповіднимимісцевимирадами. Цейпорядок незмінено і Законом"Про Державнийбюджет Українина 1996 рік". З 1997 рокувстановлено,що розмір бюджетнихасигнуваньдо цього фондувизначаєтьсяВерховною РадоюУкраїни.

Закон України"Про приватизаціюмайна державнихпідприємств"від 4 березня1992 року в ст. 23передбачивутворенняпозабюджетногоДержавногофонду приватизаціїй позабюджетнихфондів приватизаціїАвтономноїРеспублікиКрим та іншихадміністративно-територіальниходиниць України.Вирішено коштизазначенихфондів спрямуватина погашеннявнутрішньогодержавногоборгу України,а також навідшкодуваннявитрат, пов'язанихз приватизацією,на кредитуваннятехнічногопереозброєнняприватизованихпідприємств,на розвитокпідприємництвата створеннянових робочихмісць у межах,що визначаютьсяДержавноюпрограмоюприватизації.Разом з тим,щорічнимизаконами проДержавнийбюджет УкраїниВерховна Радавизначає порядоквикористаннякоштів, одержанихвід приватизаціїмайна державнихпідприємств.

Законом "ПроДержавнийбюджет Українина 1992 рік" встановлено,що кошти відприватизаціїдержавногомайна на відповіднихтериторіяху розмірі 10%надходять домісцевих бюджетіві використовуютьсядля соціальногозахисту населення.За Законом "ПроДержавнийбюджет Українина 1993 рік", 50% надходженькоштів відприватизаціїмайна державнихпідприємствзараховуютьсядо державногобюджету іспрямовуютьсяна фінансуванняструктурноїперебудовиекономіки. ЗаЗаконом "ПроДержавнийбюджет Українина 1994 рік", 80% надходженьвід приватизаціїмайна державнихпідприємствспрямовуєтьсядо бюджету. Зних 30% зараховуєтьсядо державногобюджету дляфінансуваннявитрат Пенсійногофонду на виплатупенсій. У розмірі50% надходженнякоштів відприватизаціїмайна підприємствзагальнодержавноївласностіспрямовуютьсядо державногобюджету нафінансуванняструктурноїперебудовиекономіки. Крімтого, 50% коштіввід приватизаціїмайна підприємствкомунальноївласностізарахованодо місцевихбюджетів насоціально-економічнийрозвиток регіонів.Законом "ПроДержавнийбюджет Українина 1995 рік" визначено:в 1995 році 80% коштів,які надходятьдо відповіднихпозабюджетнихфондів приватизаціївід приватизаціїоб'єктів малоїприватизації,зараховуютьсядо відповіднихмісцевих бюджетіві спрямовуютьсяна підтримкупрограм соціальногорозвитку тана післяприватизаційнупідтримкуоб'єктів приватизації.Закон України"Про Державнийбюджет Українина 1996 рік" продовживдію норм щодовикористаннякоштів фондівприватизаціїна 1996 рік у порядку,встановленомув 1995 році.

Закон "ПроДержавнийбюджет Українина 1997 рік" встановив,що в 1997 році 80% коштів,котрі надійдутьдо відповіднихпозабюджетнихфондів приватизаціївід приватизаціїпідприємствкомунальноївласності,зараховуютьсядо відповіднихмісцевих бюджетів.

Створенняокремих позабюджетнихрахунків місцевихрад передбаченоі в процесіприватизаціїдержавногожитловогофонду. Стаття9 Закону України"Про приватизаціюдержавногожитловогофонду" від 23червня 1992 р. визначає,що кошти, одержанівід приватизаціїдержавногожитловогофонду, зараховуютьсядо спеціальностворенихпозабюджетнихприватизаційнихжитлових фондівмісцевих радабо до відповіднихфондів підприємств,на балансі якихє відомче житло.Ці кошти використовуютьсяна житловебудівництвота ремонт житлаз метою забезпеченняжитлом громадян,котрі стоятьна обліку тих,хто потребуєполіпшенняжитлових умов.За цим же Законом20% коштів зазначенихфондів перераховуєтьсядо Державногоприватизаційногожитловогофонду, якийстворюєтьсядля фінансуванняжитловогобудівництвав регіонах знизьким рівнемзабезпеченостігромадян житломта для утвореннярезерву коштівіз забезпеченнягарантії правна безкоштовнедержавне житлоновонародженихгромадян України.

ЗаконодавствоУкраїни передбачаєформуванняпозабюджетнихфондів місцевихрад для фінансуванняшляхових робіт.Так, ст. 4 Закону"Про джерелафінансуванняшляховогогосподарстваУкраїни" від18 вересня 1991 р.встановлює,що промислові,транспортні,будівельніта інші підприємства,колгоспи, радгоспи,кооперативиі господарськіорганізаціїнезалежно відвідомчоїпідпорядкованостіта форм власностівідраховуютькошти на шляховіроботи в розмірівід 0,4 до 0,8% обсягувиробництвапродукції тавиконуванихробіт (послуг),а заготівельні,торговельні(в тому числіоптові) тапостачальницько-збутовіорганізації— в розмірі від0,03 до 0,06% річногообороту (безобороту згромадськогохарчування).Згідно із закономконкретнийрозмір відрахувань,що надходятьвідповіднодо цієї статтіна розвитокшляхів загальногокористуванняв АвтономнійРеспубліціКрим і областях,а також напрямкивикористанняїх визначаютьсяВерховною РадоюКримськоїавтономії таобласнимирадами.

Відповіднодо змін, передбаченихЗаконом Українивід 19 квітня1997 року "Провнесення зміндо Закону України"Про системуоподаткування"та ЗакономУкраїни "ПроДержавнийбюджет Українина 1997 рік", вказанікошти концентруютьсяв держбюджетіУкраїни. 85 відсотківцих коштівпередаютьсядо місцевихбюджетів АвтономноїРеспублікиКрим, областей,міст Києва таСевастополя.Відповіднодо законодавстваУкраїни, місцевіради утворюютьтакож цільовіпозабюджетніфонди охоронинавколишньогосередовища.Статтею 46 ЗаконуУРСР "Про охоронунавколишньогоприродногосередовища"від 25 червня1991 року встановленонадходженняплатежів зазабрудненнянавколишньогоприродногосередовищадо позабюджетнихфондів йогоохорони, місцевихрад базовогорівня. АвтономноїРеспублікиКрим та обласнихрад. У розмірі70% ці платежінадходять дорад базовогорівня, 20% —до АвтономноїРеспублікиКрим і обласнихрад,
10% — доДержавногопозабюджетногофонду охоронинавколишньогоприродногосередовища.Є цілий рядінших територіальнихпозабюджетнихфондів.

На місцевомурівні такожфункціонуютьрегіональнівідділенняДержавногоінноваційногофонду та місцевіпідрозділиПенсійногофонду. Фондусоціальногострахування,інших державнихцільовихпозабюджетнихфондів.

Досвід формуванняпозабюджетнихфондів та цільовихфондів місцевихорганів владив Україні показуєнаявністьбагатьохнерозв'язанихпроблем як узаконодавстві,так і у сферійого реалізації.Численнимистали факти,коли органимісцевогосамоврядуванняспрямовуютьдо позабюджетнихфондів кошти,що мають надходитидо бюджету абоне передбаченізаконодавством.Дуже слабкимпоки що є контрольза законністювикористанняцих коштів. Назагальнодержавномурівні слідрозробититипове положенняпро ці фонди.Водночас неможна погодитисяз пропозиціямищодо ліквідаціїїх, бо це суттєвообмежило бфінансовіможливостіорганів місцевогосамоврядування.

Правова база,що регламентуєдіяльністьчисленнихпозабюджетнихцільових фондів,потребуєсистематизаціїта уточнення.Слід такожчітко визначитий розмежуватикомпетенціюмісцевих радрізних рівніві держави усфері управліннятериторіальнимивідділеннямидержавнихпозабюджетнихфондів та місцевимипозабюджетнимифондами.

Ухваленняу 1995 році новоїредакції Закону"Про бюджетнусистему України"і встановленняним порядку,згідно з якимпозабюджетніфонди можутьутворюватисялише за рахунокнадходженьвід необов'язковихплатежів, зумовлюєнеобхідністьнового визначенняджерел формуванняїх у законодавствіпро місцевесамоврядування.

Черезнапруженістьу використаннідоходної частинибюджетів танеобхідностіпершочерговогофінансуваннязахищенихстатей починаючиз 1999 року ЗакономУкраїни “ПроДержавнийбюджет Українина 1999 рік” утворенняпозабюджетнихфондів місцевихрад призупинене.

Валютніфонди

Право наформуваннявалютних фондівмісцевих радбуло встановленоЗаконом "Промісцеві Радинародних депутатівУкраїнськоїРСР та місцевесамоврядування"у 1990 р. Стаття 16цього Законувизначиладжерела, зарахунок якихмісцеві радиформують своївалютні фонди,а саме:

відрахуванняза стабільнимидовгостроковиминормативамивід валютноївиручки підприємств(об'єднань),організаційта установ,розміщенихна територіїради, що встановлюютьсязаконодавствомУкраїни;
доходи відзовнішньоекономічноїдіяльностісамої місцевоїради;
добровільнівнески й пожертвуванняюридичних осібта громадян;
надходженнявід реалізаціїтоварів, робіт(послуг) іноземнимюридичнимособам і громадянам
тощо.

За цим Закономвалютні фондизберігаютьсяна спеціальнихрахунках вустановахбанків і витрачаютьсяза рішеннямвідповідноїмісцевої ради.Визначенотакож, що цікошти не підлягаютьвилученню.

Ухваленийу 1992 р. Закон України"Про місцевіРади народнихдепутатів тамісцеве і регіональнесамоврядування"у ст. 14 підтвердивповноваженняорганів місцевогосамоврядуванняу справі формуваннявалютних фондів.Джерела формуванняїх залишилисянезмінними.

СпеціальнимзаконодавствомУкраїни визначенопорядок формуваннявалютних фондіворганів місцевогосамоврядування.Закон УРСР "Прозовнішньоекономічнудіяльність",прийнятий уквітні 1991 р., у ст.12 проголосив,що на територіїУкраїни запроваджуєтьсяобов'язковийрозподіл виручкив іноземнійвалюті відзовнішньоекономічноїдіяльностіміж валютнимифондами суб'єктівцієї діяльностіта Державнимвалютним фондомУкраїни і валютнимифондами місцевихрад. Установленообов'язковийрозподіл виручкив іноземнійвалюті відзовнішньоекономічноїдіяльностівсіх її суб'єктів,які мають постійнемісце перебуванняабо місце проживанняна територіїУкраїни. Запровадженопорядок розподілувалюти на основістабільнихп'ятирічнихнормативів,що встановлювалисяВерховною РадоюУРСР за поданнямтодішньої РадиМіністрів УРСР.

Визначенотакож, що в разіпідпорядкуваннякільком місцевимрадам територіїпостійногомісцеперебуванняабо проживаннясуб'єктазовнішньоекономічноїдіяльностівін передає2/3 суми, призначеноїдля валютногофонду, місцевійраді базовогорівня і 1/3 — радівищого рівня.Базовими, згідноіз законодавством,вважалисяміські, сільській селищні ради.За кошти, щопередаютьсядо Державноговалютного фондуі валютнихфондів місцевихрад, суб'єктизовнішньоекономічноїдіяльностіодержують звідповідногобюджету компенсаціюв прийнятійна територіїУкраїни валютіза спеціальнимкурсом, встановленимНаціональнимбанком. В Українібуло забороненостворення безвідповідногодозволу, крімДержавногота валютнихфондів місцевихрад, інших валютнихфондів, до якихсуб'єктизовнішньоекономічноїдіяльностіпередаютьчастину своєївиручки. Функціїобов'язковогорозподілувалюти покладалисяна відповіднібанківськіустанови, вяких розміщеновалютні рахункисуб'єктівзовнішньоекономічноїдіяльності.

Актами, щовизначили новийпорядок формуваннявалютних фондівмісцевих рад,стали постановиВерховної РадиУкраїни "Проформуваннявалютних фондівУкраїни у 1992 р."від 5 лютого1992 р. та "Про внесеннязмін до ПостановиВерховної РадиУкраїни від5 лютого 1992 р. "Проформуваннявалютних фондівУкраїни у 1992 р."від 12 травня1992 р. Встановлювалося,що суб'єктизовнішньоекономічноїдіяльностісплачуютьподаток навалютну виручкуяк до Державноговалютногофонду, так і довалютних фондівмісцевих рад.Ставка цьогоподатку длярад становила5% від валютноївиручки. Розподілйого між різнимирівнями радздійснювавсяза ст. 12 ЗаконуУкраїни "Прозовнішньоекономічнудіяльність".Тобто 2/3 цієїсуми надходилодо валютнихфондів базовогорівня, а решта— до валютнихфондів обласнихі районних рад.

Черговийраз новий порядокформуваннявалютних фондівмісцевих радпередбаченоДекретом КабінетуМіністрів №15-93 "Про системувалютногорегулюванняі валютногоконтролю" від19 лютого 1993 р. Булоскасованопорядок, заяким валютніфонди місцевихрад формувалисяна основі валютногоподатку. Такожзупинено діюст. 14 Закону України"Про місцевіРади народнихдепутатів тамісцеве і регіональнесамоврядування"в частині формуваннявалютних фондівмісцевих радза рахуноквідрахуваньза стабільнимидовгостроковиминормативамивід валютноївиручки підприємств(об'єднань),організаційі установ, розміщенихна відповіднійтериторії.Замість цьогост. 14 зазначеногодекрету запроваджуєпорядок, згідноз яким урядАвтономноїРеспублікиКрим, місцевідержавніадміністрації,виконавчікомітети місцевихрад формуютьвідповіднореспубліканський(АвтономноїРеспублікиКрим) і місцевівалютні фондичерез купівлюіноземноївалюти наміжбанківськомувалютному ринкуУкраїни зарахунок коштіввідповіднихбюджетів умежах, затвердженихВерховною РадоюАвтономноїРеспублікиКрим та місцевимирадами. Збереженой інші джерелаформуваннявалютних фондівмісцевих рад,передбаченізаконодавствомУкраїни.

Згідно здекретом зупиняласядія статейЗакону України"Про зовнішньоекономічнудіяльність",які передбачализатвердженнянормативівобов'язковогорозподілувалютної виручкиміж державоюта місцевимирадами.

Резервніфонди

Формуваннярезервнихфондівмісцевихрад передбаченов 1990 р. Законом"Про бюджетнусистему УкраїнськоїРСР". Згідноз ним резервніфонди формувалисьу складі місцевихбюджетів, зокремаїхніх видатків.Стаття 13 передбачаласамостійнеутвореннямісцевимирадами резервнихфондів за рахуноквласних доходіві частини перевищеннядоходів надвидаткамибюджетів нижчогорівня. Ці кошти,згідно із законом,могли передаватисяна договірнихі компенсаційнихзасадах радівищого рівнядля фінансовогозбалансуваннябюджетів нижчогорівня шляхомдотацій і субвенцій.Обсяги резервнихфондів тодізаконодавчене встановлювалисьі визначалисямісцевимирадами призатвердженнібюджету. Більшдетально створеннярезервнихфондів регламентуєнова редакціяЗакону "Пробюджетну системуУкраїни", прийнятогов 1995 р. Стаття 20цього Законувстановлює,що в республіканськомубюджеті АвтономноїРеспублікиКрим, обласних,міських (містКиєва і Севастополята міст обласногопідпорядкування)і в районнихбюджетах утворюютьсярезервні фондиуряду АвтономноїРеспублікиКрим, а такожвиконавчихорганів обласних,міських (містКиєва та Севастополяі міст обласногопідпорядкування)та районнихрад. Ці фондиутворюютьсяв розмірі до1% видатків кожногоз відповіднихбюджетів. Резервніфонди використовуютьсядля фінансуванняневідкладнихзаходів, непередбаченихвідповіднимимісцевимибюджетами.Згідно із Законом,ці фонди утворюютьсяза рішеннямивідповіднихрад. Фінансуванняз них здійснюєтьсяна основі постановивідповіднихмісцевих виконавчихорганів влади.

Згідно ізЗаконом урядАвтономноїРеспублікиКрим, виконавчіоргани відповіднихмісцевих радзобов'язаніподавати щоквартальніписьмові звітипро видаткиз резервнихфондів з обгрунтуваннямїхньої необхідності,економічностій ефективності.Верховна РадаАвтономної

РеспублікиКрим та відповіднімісцеві радирозглядаютьі приймаютьрішення щодосхвалення чинесхваленняцих видатків.Вони такожможуть прийматирішення провідновленнярезервнихфондів. ПричомуВерховна РадаАвтономноїРеспублікиКрим може цезробити підчас найближчогорозгляду питанняпро внесеннязмін і доповненьдо закону прореспубліканськийбюджет автономії.Місцеві ж радиуповноваженівирішуватиподібне питанняна найближчійсесії.

Проблемавзаємодіїпредставницькихі виконавчихорганів владина місцях приформуванній використаннірезервнихфондів можепризводитиі до певнихсуперечностейміж ними. З метоюуникнення їхдоцільно розробититипове положенняпро резервніфонди місцевихорганів виконавчоївлади.

1.2. Місцевібюджети України

Сутністьта необхідністьмісцевих бюджетів

Економічнийзміст і структурамісцевих бюджетів

Провідне місцев системі регулюванняекономікидержави, створеннясприятливогофінансовогосередовищадля швидкогорозвитку ринковихвідносин,забезпеченнямакроекономічноїрівноваги векономіціналежить бюджету.Він є невід’ємноючастиною ринковихвідносин іодночасноважливим інструментомреалізаціїдержавноїполітики.

Бюджет якодна з ланокфінансовоїсистеми відображаєвиробничівідносини,відтворюєвідносинирозподілу іперерозподілу,опосередковуєрух грошовоїмаси.

Бюджетуналежить важливароль у фінансовійсистемі держави.Через бюджетздійснюєтьсяфінансуваннязаходів економічногоі соціальногорозвитку, щомають загальнодержавнезначення, атакож стосуютьсяміждержавнихвідносин. Зайого допомогою перерозподіляєтьсячастина фінансовихресурсів міжадміністративно-територіальнимиодиницямиУкраїни з метоювдосконаленняструктурисуспільноговиробництваі забезпеченнясоціальнихгарантій населенню.Бюджет є важливимінструментомдержави, черезякий забезпечуєтьсяконтроль застаном виробництвав цілому.

Бюджет єскладною економічноюкатегорією,оскільки являєсобою системуекономічнихвідносин, якіскладаютьсяв суспільствів процесі формування,розподілу івикористанняцентралізованогогрошового фондукраїни, призначеногодля задоволеннясуспільнихпотреб.

Ці відносинимають слідуючуструктуру:

між державоюі підприємствамив процесімобілізаціїдоходів, накопиченьі фінансуванняз бюджету;
між державоюі населеннямв процесі розподілуі перерозподілунаціональногодоходу;
між ланкамибюджетноїсистеми прибюджетномурегулюванні.

Дослідженняі аналіз структуризазначенихвідносин даєзмогу зрозумітиекономічнийзміст бюджету,глибше виявитийого роль урозподільчихпроцесах.

Бюджетнівідносини, щовідображаютьзміст державногобюджету, функціонуютьу визначенихформах – суспільнихі організаційних.І саме завдякиорганізаційнимформам стаєможливим використаннябюджету, якінструментууправлінняекономікою.

Так, організаційнимиформами функціонуваннябюджетнихвідносин єконкретні видибюджетів (державнийбюджет, бюджетАвтономноїРеспубліки(АР) Крим і місцевібюджети). Втілюючивнутрішньобюджетнівідносини взазначенихформах, державаорганізовуєбюджетнівзаємовідносинипо централізаціїбюджетнихресурсів врозпорядженняорганів влади,які наділеніправом представлятиінтереси державиі від її іменіздійснюватипевні функції.

За допомогоюорганізаційнихформ держава“вибудовує”внутрішньобюджетнівідносинистосовно формдержавногоі адміністративно-територіальнгогоустрою. Сформованібюджетнівзаємовідносиниодержуютьматеріально-речовевтілення увідповіднихфондах грошовихкоштів, створюваниху розпорядженніорганів державноїструктури.Впливаючи напроцеси формоутвореннябюджетнихвідносин (шляхомзміни принципів,методів, способівформуваннядоходів і видатків,їх регулюванняі т.п.), державакоректує встановленібюджетнівзаємовідносини,регулює каналипроходженнябюджетнихпотоків, уточнюєпропорціїрозподілуцентралізованихресурсів ізабезпечуєуправліннявнутрішньобюджетнимивідносинами,а через бюджетнівідносини –економічнимипроцесами.

Таким чином,завдяки організаційнимформам внутрішньобюджетнихвідносин стаєможливим використаннябюджету длязабезпеченняміжтериторіальногорозподілусуспільногопродукту, регулюваннянародногосподарськихпропорцій,управлінняекономічнимипроцесами намакро- і мікрорівні.

Стосовновизначенняпоняття “місцевібюджети” векономічнійлітературінемає єдиноїточки зору.

В перші рокиорганізаціїбюджетноїсистеми місцевібюджети розглядалисьяк сукупністьзавдань, дорученихмісцевим органам,і сукупністькоштів, котримивони володіютьдля їх задоволення.

В Положенніпро фінанси1926 р. дається такетрактування:“Місцеві фінансискладаютьчастину єдиноїсистеми фінансівСРСР і знаходятьсяв безпосередньомувіданні місцевихРад та їх виконавчихкомітетів”.Аналогічневизначенняпоняття “місцевіфінанси” даєпрофесор В.Н.Твердохлібов[50, С.122].

Н.А. Ширкевич так визначаєсутність місцевихбюджетів: “Цечастина основногорічного фінансовогоплану країни– державногобюджету, крімтого, місцевібюджети утворюютьцентралізованийфонд грошовихкоштів місцевихРад, котримвони розпоряджаютьсяз метою здійсненнязаходів, якіщорічно передбачаютьсяпланом економічногоі соціальногорозвитку” [50,с.123]

Деякі вченіза основу визначеннямісцевих бюджетівприймаютьтериторіальнийпринцип, розгладаючиїх як бюджетиокремихадміністративно-територіальниходиниць. Рядекономістівхарактеризуютьмісцеві бюджетияк економічнівідносини.Наприклад, І.Н.Ходоровичхарактеризуємісцеві бюджетияк “сукупністьекономічнихвідносин, щозабезпечуютьфінансову базумісцевих Радщодо розвиткуі утриманняголовним чиномгалузей господарства,які безпесередньоспеціалізуютьсяна підвищеннідоброту населення”[50, с.118]. А Н.В. Васил’євавизначає місцевібюджети як“обумовленуадміністративно-територіальнимподілом і бюджетнимустроєм частинуекономічнихвідносин усуспільстві,пов’язанихз формуванням,розподіломі використаннямфондів грошовихкоштів, призначенихдля задоволеннясуспільнихпотреб”. [10, С.16].

Усе наведеневище свідчитьпро різні підходидо трактуванняпоняття місцевихбюджетів, що,в свою чергу,позначаєтьсяна визначенніролі місцевихбюджетів уфінансовійсистемі держави.

Розгляд різнихпоглядів щодовизначенняпоняття “місцевихбюджетів”дозволяєохарактеризуватиїх як сукупністьекономічнихвідносин, якісприяютьтериторіальномуперерозподілунаціональногодоходу країнита забезпечуютьстворенняфінансовоїбази місцевихРад.

При дослідженніпроблеми місцевихбюджетів, їхнеобхіднорохглядатиу двох аспектах.По-перше, якорганізаційнуформу мобілізаціїчастини фінансовихресурсів урозпорядженнямісцевих органівсамоврядування.По-друге, яксистему фінансовихвідносин, щоскладаютьсяміж місцевимита державнимбюджетами, атакож усереденісукупностімісцевих бюджетів.

Як організаційнаформа мобілізаціїдоходів і здійсненнявитрат місцевимиорганамисамоврядування,місцеві бюджети– це балансовірозрахунки,які відповідаютьвимогам складаннябалансів, тобтовони маютьдоходну й витратнучастини, в їхоснові покладенопринципизабалансуваннятощо. Тому можнастверджувати,що місцевібюджети – цебалансовірозрахункидоходів і витрат,які мобілізуютьсяй витрачаютьсяна відповіднійтериторії.

Водночасмісцеві бюджетислід розглядатияк важливуфінансовукатегорію,основу якоїстановитьсистема фінансовихвідносин, асаме: відносиниміж місцевимибюджетами ігосподарськимиструктурами,що функціонуютьна даній території;відносини міжбюджетами інаселеннямданої території,що складаютьсяпри мобілізаціїй витраченнікоштів місцевихбюджетів; відносиниміж місцевимибюджетамирізних рівнівщодо перерозподілуфінансовихресурсів; відносиниміж місцевимибюджетами ідержавнимбюджетом.

Місцевібюджети є фінансовоюбазою органівмісцевогосамоврядуваннята вирішальнимфакторомрегіональногорозвитку. Наявністьмісцевих бюджетівзакріплюєекономічнусамостійністьмісцевих органівсамоврядування,що передбаченоКонституцієюта ЗакономУкраїни “Промісцеве самоврядуванняв Україні” від27.05.97р., активізуєгосподарськудіяльність,дозволяє їмрозвиватиінфраструктуруна підвідомчійтериторії,розширюватиекономічнийпотенціалрегіону, виявлятиі використовуватирезерви фінансовихресурсів. Вкінцевомупідсумку всеце розширюєможливостімісцевих органіввлади у більшповному задоволенніпотреб населення.

Місцевібюджети є основнимканалом доведеннядо населеннякінцевих результатівсуспільноговиробництва,що спрямовуютьсяна суспільнеспоживання.Через місцевібюджети суспільніфонди споживаннярозподіляютьсяв територіальномуі соціальномурозрізах. Разомз іншими ланкамибюджетноїсистеми місцевібюджети є однимз головнихінструментівреалізаціїна практиціпрограми економічногоі соціальногорозвитку якрегіонів, такі країни в цілому.

Важливимпри розкриттіекономічноїсутності бюджетує розгляд йогофункцій: розподільчої,контрольної,функції позабезпеченнюіснуваннядержави.

Прояв розподільчоїфункції зумовленийтим, що у відносиниз бюджетомвступають майжевсі учасникисуспільноговиробництва.Основним об’єктомбюджетногорозподілу іперерозподілує чистий дохід,що створюєтьсяв суспільстві.Через розподільчуфункцію бюджетувідбуваєтьсязосередженнягрошових коштівв руках державиі їх подальшевикористанняз метою задоволеннясуспільнихпотреб. Розподілі перерозподілгрошових коштіввідбуваєтьсяміж окремимигалузями ісферами діяльності,між окремимигрупами населення.В результатірозподілу іперерозподілуздійснюєтьсяформуванняосновних фондівгрошових ресурсів– державногоі місцевихбюджетів, фондівсоціальногострахування,фондів зайнятостіта ін.

Важливимпитанням посиленняролі бюджетув розподільчихпроцесах єдосягненняоптимальногоспіввідношенняміж різнимиланками бюджетноїсистеми. Іззагальнодержавногобюджету фінансуєтьсяпонад 61,1 відс.усіх витрат.Спостерігаєтьсятенденція дозбільшеннячастки місцевихбюджетів уфінансуваннібюджетнихвитрат, що можепозитивновилучити нарозвиток системимісцевогосамоврядуваннята на використаннябюджетнихкоштів в цілому.

Контрольнафункція бюджетузаключаєтьсяв тому, що приформуваннідоходів фінансовийконтроль здійснюєтьсяза правильністюздійманнярізних видівподатків,мобілізацієюінших джерелдоходів, дотриманнямвстановленихпропорцій міжними, визначеннямподатковоїбази. При витрачаннібюджетнихкоштів контролюєтьсяефективністьїх використанняза цільовимпризначенням.Фінансовийконтроль здійснюєтьсяза виробництвом,розподіломі споживаннямсукупногосуспільногопродукту інаціональногодоходу.

Функціябюджету позабезпеченнюіснуваннядержави ставитьсвоєю ціллюстворенняматеріально-фінансовоїбази функціонуваннядержави, утриманняапарату управліннякраїною, законодавчої,виконавчоївлади, правоохороннихорганів.

Економічнасутність місцевихбюджетів проявляєтьсяв їх призначенні,а саме:

формуваннягрошових фондів,які є фінансовимзабезпеченнямдіяльностімісцевих органіввлади;
розподілі використанняцих фондів міжгалузями народногогосподарства;
контрольза фінансово-господарськоюдіяльністюпідприємствта організацій,підвідомчихцим органамвлади.

Як економічнакатегорія,місцеві бюджетивідображаютьобумовленуадміністративнимподілом і бюджетнимустроєм держависферу економічнихвідносин суспільства,пов’язанихіз формуванням,розподіломі використаннямцентралізованихгрошових коштів,що знаходятьсяу розпорядженнімісцевих органіввлади і призначенихдля соціально-економічногорозвитку конкретнихрегіонів країни.

У відповідностіз Законом України“Про бюджетнусистему України”від 29.06.95р. бюджетнасистема нашоїдержави складаєтьсяз державногобюджету, бюджетуАР Крим та місцевихбюджетів. Домісцевих бюджетівв Україні відносять:бюджети областей,міст республіканськогопідпорядкування,міст обласногопідпорядкування,міст районогопідпорядкування,районів (в містах),сільські таселищні бюджети.Структурабюджетноїсистеми Українивідображенана рис. 1.1

Бюджет АРКрим об’єднуєреспубліканськийбюджет та бюджетирайонів і містреспубліканськогопідпорядкуванняКриму.

Сукупністьусіх бюджетів,що входять доскладу бюджетноїсистеми Україниє зведеним (абоконсолідованим)бюджетом України.Він використовуєтьсядля аналізуі визначенняекономічногоі соціальногорозвитку України.

Консолідованийдержавнийбюджет

Консолідованийдержавний

Держанийбюджет

України

Місцевібюджети

БюджетАР Крим

Бюджетміст

республіканського

підпорядковування

(Київта Севастополь)

Бюджети

областей

Республі-канський

бюджет

Місцеві

бюджети

Міськийбюджет

Бюджетирайонів

Обласний

бюджет

Бюджети

районів

Бюджетиміст

обласногопідпорядування

Міський

бюджет

Бюджети

районів

Районий

бюджет

Біджетиміст

районогопідпорядкування

Селищні

бюджети

Сільські

бюджети

Рис.1.1 Структурабюджетноїсистеми України

Бюджети вищогорівня об’єднуютьсяз нижчими певноїтериторії зметою аналізуекономічногорозвитку імають назвузведених бюджетів;так само державнийбюджет об’єднуєтьсяз бюджетамиобластей, бюджетомАР Крим та бюджетамиміст республіканськогопідпорядковування(Києва та Севастополя).

Бюджет області– це обласнийбюджет, бюджетирайонів і містобласногопідпорядковування.

Бюджет районуоб’єднує районнийбюджет, бюджетиміст районогопідпорядкування,селищні тасільські бюджети.Останні створюютьсяза рішеннямирайоних, міськихРад народнихдепутатів занаявностінеобхідноїфінансовоїбази.

Держава, яквже зазначалось,використовуєбюджет дляздійсненнятериторіального,внутрішньогоі міжгалузевогорозподілу іперерозподілувалового внутрішньогопродукту зметою вдосконаленняструктурисуспільноговиробництваі забезпеченнясоціальнихгарантій населенню.В умовах формуванняринкових відносинбюджетна системамає надаватифінансовупідтримку щодороздержавленняі демонополізаціїгалузей господарства,забезпеченнясоціальногозахисту населення.

Складнаструктурамісцевих бюджетівУкраїни, а такожнеобхідністьвстановленняраціональноговзаємозв’язкуміж державнимі місцевимибюджетамивисуває завданнявизначенняпринципів іумов оптимальногорозподілудоходів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми.

При розподілідоходів міжланками і видамибюджетів повиннідотримуватисяслідуючі вимоги:

єдністьбюджету і державногоплану економічногоі соціальногорозвитку України;
забезпеченнякожного бюджетустійкими доходами,які тісно пов’язаніз економічною,соціальноюі екологічноюситуацієюрегіону. В цьомупроявляєтьсяактивний впливбюджету наприскореннятемпів розвиткуекономіки тапокращеннясоціальноїобстановкив регіоні;
збалансованістькожного бюджетунезалежно відобсягу йогозакріпленихдоходних джерел;
підвищеннязацікавленостідержавних імісцевих органівв успішномувиконанніпланів надходженьзагальнодержавнихдоходів і зборів(податковихі неподаткових)на територіївідповідноїмісцевої Радинародних депутатів;
забезпеченнярівномірностінадходженнякоштів і усуненняможливих касовихрозривів внаслідокнеспівпаданнятермінів здійсненнявидатків іотриманнядоходів.

Доходи міжосновнимиланками бюджетноїсистеми Українирозподіляютьсяу відповідностііз загальнодержавнимзаконодавством,всередені ланки– у відповідностіз рішеннямимісцевих органіввлади. Головноюпередумовоюрозподілудоходів бюджетуслугує єдністьйого доходноїбази, яка дозволяєрегулюватибюджетні ресурситаким чином,щоб в необхіднихвипадках надаваласьдопомога бюджетам,котрі її потребують,і разом з цимздійснювалисьзаходи загальнодержавногозначення.

При розподілідоходів приймаєтьсядо уваги підвідомчістьоб’єднань,підприємств,організацій.Значній частинімісцевих бюджетівУкраїни передаютьсяфінансовізасоби длязабезпеченняїх збалансованості.Це досягаєтьсяшляхом наданнявищестоящимибюджетаминижчестоящимбюджетам сумвідрахуваньвід загальнодержавнихподатків ідоходів.

Республіканськийбюджет АР Крим,місцеві бюджетиУкраїни забезпечуютьфінансуваннязаходів соціальногоі економічногорозвитку відповіднихтериторій абонаселенихпунктів, якіздійснюютьсяорганами державноївиконавчоївлади і місцевогосамоврядування.

Доходи івидатки місцевихбюджетів

Доходимісцевих бюджетів

На сьогоднішнійдень формувннябюджету АРКрим, місцевихбюджетів регулюєтьсяЗаконами України:“Про бюджетнусистему України”,“Про місцевесамоврядування”,законами ідекретамиУкраїни прооподаткування.Слід зазначити,що міжбюджетнівідносини вУкраїні включаютьтакі основніелементи: власні,закріпленіта регулюючідоходи, норматививідрахуваньвід регулюючихдоходів, дотації,субвенції,субсидії, внескидо державногобюджету України,бюджетні позички,міжбюджетнівзаєморозрахунки.

Власні доходи– це доходи,які належатьмісцевомуоргану влади,формуютьсяна підвідомчіййому територіїна основі рішеньцього органу.Перелік власнихдоходів в Українізаконодавчоне визначений.У практиціміжбюджетнихвзаємовідносинвласні доходиоб’єднуютьсяз поняттями“закріпленідоходи”.

Закріпленідоходи – цедоходи, якіповністю абопевною частиноюна довгостроковійоснові закріплюютьсяза тим чи іншимбюджетом. Перелікзакріпленихдоходів місцевихбюджетів визначаєтьсячинним законодавством.

Регулюючідоходи – цедоходи, які напайовій основірозподіляютьсяміж усіма ланкамибюджетноїсистеми України.Перелік регулюючихдоходів визначаєтьсязаконодавствомУкраїни пробюджетну системуі про місцевіоргани влади.Уточненняпереліку регулюючихдоходів здійснюєтьсяу щорічнихзаконах продержавнийбюджет України.Склад регулюючихдоходів представленийна рис. 21.12.

Норматививідрахуваньвід регулюючихдоходів, зокрема,від загальнодержавнихподатків ізборів, до бюджетіввстановлюютьпропорціїрозподілу цихдоходів (у відсотках)між різнимирівнями бюджетноїсистеми. Склаласяпевна пркатикарегулюваннябюджетнихдоходів. Надержавномурівні воновизначаєтьсянормативамирозподілудоходів міждержавнимбюджетом Україниі бюджетамиобластей, містКиєва та Севастополя.

Регулюючідоходи

Відрахуваннявід загальнодержавнихподатків ізборів

Дотації,

субвенції

Відрахуван-нявід податкуна прибуток

Відрахуваннявід податкуна додану вартість

Відрахуваннявід прибутковогоподатку з доходівгромадян

Відразуваннявід акцизногозбору

Рис. 21.12 Структурарегулюючихдоходів

Закон “Пробюджетну системуУкраїни” уредакції 1995р.дещо інакшевизначив характеррегулюваннябюджетнихдоходів. Зокрема,згідно зі ст.16 подальшомуперерозподілупідлягаютьдоходи, закріпленіза бюджетамиАР Крим, областей,міст Києва таСеватополя.

У ЗаконіУкраїни “Промісцеві Радинародних депутатівУкраїнськоїРСР та місцевесамоврядування”і в новій редакціїЗакону України“Про місцевесамоврядування”,ухваленій у1992р., термін “власнідоходи” невживався.

У Законі “Пробюджетну системуУкраїни”, прийнятомув редакції1995р., поняття“власні доходи”вживаєтьсяв контекстізабезпеченняпринципусамостійностібюджетів усіхрівнів, включаючиі державнийбюджет України.Згідно зі статею4 вказаногоЗакону самостійністьбюджетівзабезпечуєтьсянаявністювласних доходнихджерел і правомвизначеннянапрямів їхвикористаннявідповіднодо чинногозаконодавстваУкраїни.

Але законодавствоУкраїни не даєдетальногопереліку власнихдоходів місцевихбюджетів. Немаєу ньому і чітковизначенихнорм щодо порядкуформуваннята використаннявласних доходнихджерел. ЛишеЗакном “Пробюджетну системуУкраїнськоїРСР” у редакції1990р. (ст. 13) встановлювалося,що місцеві Радиутворюютьрезервні фондиза рахуноквласних доходіві частини перевищеннядоходів надвидаткамибюджетів нижчихрівнів, якіможуть передаватисяна договірнихі компенсаційнихзасадах вищійРаді для фінансовогозбалансуванняназваних бюджетівшляхом дотаційі субвенцій.На практиціце фактичноне застосовується.Тому проблемавласних доходівпотребує детальнішоїрозробки узаконодавстіУкраїни. Власнідоходи – цедоходи, якіформуютьсяна підвідомчійвідповідномумісцевомуоргану владитериторії іщодо яких місцевіоргани владимають законодавчуініціативу.Власні доходиі закріпленідоходи – церізні доходи,і їх не слідототожнювати.До власнихдоходів відносятьсямісцеві податкиі збори, платежі,що встановлюютьсямісцевимиорганами влади,доходи комунальнихпідприємств,доходи відмайна, що належатьмісцевій владі,та деякі інші.Частина власнихдоходів місцевихбюджетів –вкрай незначна,і, таким чином,принцип самостійностіцих бюджетівзалишаєтьсяпоки що декларованим.

У 1990р. в українськомузаконодавстіз’явилосяпоняття “закріпленідоходи місцевихбюджетів”.Закріпленідоходи – цедоходи, якізакріплюютьсяза певним бюджетом.Закріпленідоходи такожє основоюсамостійностімісцевих бюджетів.Перелік доходів,які повністюзараховуютьсядо місцевихбюджетів,установленийЗаконом “Пробюджетну системуУкраїнськоїРСР” від 5 грудня1990р. Але данийЗакон не визначивпорядку розподілуцих доходівміж рівнямимісцевих бюджетів.

Усі законодачіакти наступнихроків такожне вирішилипитання закріпленихдоходів. Булирізні тлумаченняцієї категорії,скорочувавсяперелік закріпленихдоходів. Прийнятийу 1995р. Закон “Пробюджетну системуУкраїни” лишечастково вирішивпроблеми закріпленихдоходів місцевихбюджетів.Повноваженняорганів місцевогосамоврядуваннязгідно з цимзаконом навітьзвужуються.Перелік закріпленихдоходів місцевихбюджетів залишаєтьсянестабільним.У прийнятійв 1996р. КонституціїУкраїни термін“закріпленідоходи” незгадується.Стосовно обласнихі районнихбюджетів ст.143 Конституціїпередбачаєтакі норми щодопорядку їхформування,які, по суті,виключаютьнаявністьзакріпленихдоходів цихбюджетів.

Проблемадоходних джерел,які б надходилидо місцевихбюджетів настабільнійоснові, залишаєтьсятаким чиномвідкритою. Вонамає вирішуватисяшляхом впровадженнявласних доходіві регулюючихдоходів місцевихбюджетів. Власнідоходи маютьскладати основнучастину дохідноїбази місцевихбюджетів усіхрівнів разомз обласнимиі районними.З цією метоюдоцільно щераз повернутисядо визначенняконституційнихнорм стосовноформуваннямісцевих бюджетів.

Поняття“регулюючідоходи” запозиченеУкраїною ізбюджетноїпрактики колишньогоСРСР. Регулюючідоходи – цедоходи, якірозподіялютьсяміж різнимирівнями бюджетноїсистеми. Нинірегулюючідоходи становлятьоснову надходженьдо місцевихбюджетів України.Уточненняпереліку регулюючихдоходів місцевихбюджетів здійснюєтьсяу щорічнихзаконах продержавнийбюджет України.

Закон ”Пробюджетну системуУкраїни” уредакції 1995р.черговий разуніс зміни допереліку регулюючихдоходів та формбюджетногорегулювання.Згідно з нимиокремі доходистануть певноюмірою закріпленимиі регулюючимиодночасно. Цестосуєтьсяподатку надодану вартість,акцизногозбору, податкуна прибутокпідприємств,прибутковогоподатку з громадян,плати за землю,доходів відприватизаціїдержавногомайна та деякихінших.

Що ж стосуєтьсярозмірів відрахуваньвід загальнодержавнихподатків тазборів, якінадходять домісцевих бюджетів,то вони визначаютьсяВерховною РадоюУкраїни, виходячиіз відповіднихсоціально-економічнихнормативів,бюджетноїзабезпеченостінаселеннятериторії істану місцевихджерел доходів.

Склад доходів,що формуютьреспубліканськийбюджет АвтономноїРеспублікиКрим, обласні,міські, районні,сільські таселищні бюджети,як вже зазначалося,регулюєтьсяЗаконом України“Про бюджетнусистему України”,прийнятомув 1995 році.

Згідно цьогозакону в доходиреспубліканськогобюджету АРКрим, обласних,Київськогоі Севастопольськогоміських бюджетівзараховується:

частинаподатку надодану вартість,яка визначаєтьсяЗаконом проДержавнийбюджет Українина наступнийрік, але не менш,як на 20 відсотків^¹;
частинаакцизногозбору, якавизначаєтьсяЗаконом Українипро Державнийбюджет Українина наступнийрік, але не меншяк на 20 відсотків;
податок наприбуток підприємстві організаційусіх форм власності(крім комунальної)і підпорядкуванняу розмірі, щодорівнює 70відсоткам відставки, передбаченоїчинним Законодавствомдля відповідноїкатегоріїплатників, та100 відсотківподатку наприбуток підприємствта організаційкомунальноївласності;
частинаприбутковогоподатку з громадян;
70 відсотківподатку намайно підприємстві організаційусіх форм власностіі підпорядкування;
плата заземлю, що дорівнює10 відсоткамвід ставки,передбаченоїЗаконодавствомУкраїни дореспубліканськогобюджету АРКрим та обласнихбюджетів і 70відсотків –до Київськогоі Севастопольськогоміських бюджетів;
надходженнявід внутрішніхпозик і грошово-речовихлотерей, щопроводятьсяза рішеннямивідповіднихРад народнихдепутатів,згідно з ЗаконамиУкраїни;
частинадоходів відприватизаціїдержавногомайна, якавизначаєтьсяЗаконом проДержавнийбюджет Українина наступнийрік;
відрахування,дотації і субвенціїз Державногобюджету України;
надходженнявід орендицілісних майновихкомплексів,що перебуваютьу комунальнійвласностіцього рівня;
дивіденди,одержані відакцій і ціннихпаперів, щоналежать державіа акціонернихтовариствах,створених заучастю підприємствкомунальноївласностіцього рівня;
інші надходження,встановленізаконами України.

У доходирайонних бюджетів,міських (містобласногопідпорядкування)бюджетів впорядку, наумовах і в межах,встановленихЗаконами України,зараховується:

податок наприбуток підприємстві організаційусіх форм власності(крім комунальної)і підпорядкуванняу розмірі,визначеномуРадою народнихдепутатіввищого рівня,та 100 відсотківподатку наприбуток підприємствта організаційкомунальноївласностіцього рівня;
прибутковийподаток з громадяну розмірі,визначеномуРадою народнихдепутатіввищого рівня;
плата заземлю до районнихбюджетів урозмірах, визначенихРадою народнихдепутатіввищого рівня,і 60 відсотків– до міськихбюджетів (містобласногопідпорядкування);
податок нанерухоме майногромадян;
місцевіподатки і збори,крім винятків,передбаченихзаконодавствомУкраїни;
частинадоходів відприватизаціїдержавногомайна, якавизначаєтьсяРадою народнихдепутатіввищого рівня;
надходженнявід орендицілісних майновихкомплексів,що перебуваютьу комунальнійвласностіцього рівня;
відрахування,дотації і субвенції,отримані збюджетів вищогорівня;
інші надходження.

У доходирайонних умістах бюджетівзараховуєтьсятакі ж доходи,як і до районних,міських (містобласногопідпорядкування)бюджетів, крімподатку нанерухоме майногромадян.

Найслабкішоюланкою Закону“Про бюджетнусистему України”є визначеннядоходної базивсіх рівнівмісцевих бюджетів,крім республіканськогобюджету АР Кримта обласнихбюджетів. Посуті, за нимиповністю закріпленіподаток нанерухоме майногромадян (якогоще не затвердженоВерховною РадоюУкраїни), надходженнявід оренди іпродажу майнакомунальноївласності,збори й іншінеподатковідоходи, місцевіподатки і збори.Якщо в ціломупитання дохідноїбази обласнихбюджетів значноюмірою знайшлосвоє вирішенняв Законі, тодохідна базавсіх нижчихрівнів місцевихбюджетів –районних, міських(міст обласногопідпорядкування),районних умістах, міських(міст районногопідпорядкування),сільських таселищних –встановлюєтьсяВерховною РадоюАР Крим та Радаминародних депутатіввищого рівнядля кожногонижчого. Такестановищесьогодні викликаєнайбільшенарікань і єпричиною протирічміж місцевимиРадами різнихрівнів.

Самостійноюстаттею доходівмісцевих бюджетівє дотації, субвенціїі субсидії.

Дотації –форма централізованогорегулюваннядоходів і видатківпідприємств,організацій,установ, а такожбюджетів, плановівитрати котрихперевищуютьотримані доходи,у вигляді наданнягрошових коштів,які компенсуютьзбитковість.Таке додатковенадання коштівможе спрямовуватисяна покриттязбитків підприємстві організацій,як виробничої, так і невиробничоїсфери, а також на збалансуваннямісцевих бюджетів.

Субвенції– цільова допомога,вид державногосприяння місцевиморганам владиабо окремимгалузям господарства,яка надаєтьсядля вирішенняпевних задач.

Субсидії– фінансовадопомога, яканадаєтьсячастіше всьогоза рахуноккоштів державногобюджету місцевиморганам влади,юридичним іфізичним особам,іншим державам.Розрізняютьпрямі і непрямісубсидії.

Видаткимісцевих бюджетів

Важливу рольдля становленнясамостійнихмісцевих бюджетіввідіграє порядокздійсненнявидатків тасклад цих видатків.У місцевихорганів владимають бути, щовже наголошувалося,визначеніфункції і завдання.У рамках цихфункцій у сферівласних повноваженьнеобхідноює свобода рішеньмісцевих органіввлади в здійсненнівидатків ізмісцевих бюджетів.ЗаконодавствоУкраїни з цихпитань покищо недосконалей суперечливе,хоча і пройшлоз 1990 року певнуеволюцію. Короткорозглянемоокремі йогоположення.

Визначеногозаконом повногопереліку видатківмісцевих бюджетівв Україні покищо немає. БюджетнезаконодавствоУкраїни регламентуєпорядок здійсненнявидатків місцевихбюджетів таосновні напрямкивикористанняїхніх коштів.Законом "Пробюджетну системуУкраїнськоїРСР", прийнятиму 1990 році, встановлено,що місцеві радисамостійновитрачаютьбюджетні коштиі визначаютьнапрямки використаннякоштів місцевихбюджетів. Вонитакож збільшуютьнорми видатківна утриманняжитлово-комунальногогосподарства,закладів охорониздоров'я, народноїосвіти, соціальногозабезпечення,культури іспорту, органіввнутрішніхсправ, охорониприроди, визначаютьдодатковіпільги і допомогуокремим категоріямнаселення. ЗаЗаконом, місцевіради отрималиправо встановлюватирозмір видатківна утриманняорганів місцевогоуправління,утвореннярезервнихфондів, наданнядотацій і субвенційдля збалансуваннябюджетів нижчогорівня.

Прийнятимтого ж рокуЗаконом "Промісцеві Радинародних депутатівУкраїнськоїРСР та місцевесамоврядування"підтвердженозазначенийпорядок здійсненнявидатків ізмісцевих бюджетів.

Названізаконодавчіакти передбачають,що доходи, додатковоодержані привиконаннімісцевих бюджетів,а також сумиперевищеннядоходів надвидатками, щоутворюютьсявнаслідокперевиконаннядоходів абоекономії увидатках, залишаютьсяв розпорядженнівідповіднихмісцевих рад,вилученню непідлягаютьі використовуютьсяна їхній розсуд.

Після проголошеннянезалежностіУкраїни порядокздійсненнявидатків ізмісцевих бюджетівмайже не змінився.У Законі України"Про місцевіради народнихдепутатів тамісцеве і регіональнесамоврядування",прийнятомув 1992 р., більш чітковизначенопорядок здійсненнявидатків ізмісцевих бюджетівна утриманняорганів управління.Органи місцевогосамоврядуваннявстановлюютьрозмір видатківна утриманнястворюванихними органівуправліннязамість попередньогопорядку, згідноз яким місцевіради встановлювалирозмір видатківна утриманняорганів місцевогоуправління.

Більш деталізованеправове регулюваннявидатків місцевихбюджетів запровадженолише в 1995 р. в Законі"Про бюджетнусистему України".Згідно із ст.18 цього Законукошти республіканськогобюджету АвтономноїРеспублікиКрим і місцевихбюджетів витрачаютьсялише з тієюметою і в тихмежах, якізатвердженіВерховною РадоюАвтономноїРеспублікиКрим та місцевимирадами.

Уперше видаткивсіх бюджетівподілено напоточні та навидатки розвитку.Згідно із Законом.

Поточнівидатки – цевитрати бюджетівна фінансуваннямережі підприємств,установ, організаційі органів, якадіє на початокбюджетногороку, а такожна фінансуваннязаходів щодосоціальногозахисту населеннята інших заходів,що не належатьдо видатківрозвитку. Вскладі поточнихвидатків окремовиділяютьсявидатки бюджету,зумовленізростанняммережі переліченихвище об’єктівз зазначеннямвсіх факторів,які вплинулина обсяг видатків.

Видаткирозвитку – цевидатки бюджетівна фінансуванняінвестиційноїта інноваційноїдіяльності,зокрема: фінансуваннякапітальнихвкладень виробничогоі невиробничогопризначення;фінансуванняструктурноїперебудовинародногогосподарства;субвенції таінші видатки,пов’язані зрозширенимвідтворенням.

У Законівперше розподіленовидатки міжбюджетамирізних рівнівбюджетноїсистеми. Більшдетально цезроблено щододержавногобюджету України,видатки місцевихбюджетів визначенолише фрагментарне.Так, у ст. 20 встановлено,що з республіканськогобюджету АвтономноїРеспублікиКрим та місцевихбюджетів здійснюютьсятакі видатки:

— на фінансуванняустанов таорганізаційосвіти, культури,науки, охорониздоров'я, фізичноїкультури, молодіжноїполітики, соціальногозабезпеченняі соціальногозахисту населення,котрі підпорядкованівиконавчиморганам владиАвтономноїРеспублікиКрим, областей,міст Києва іСевастополя,а також соціально-культурнихзаходів відповіднодо покладенихна ці органивлади функцій;

— на утриманняорганів владиАвтономноїРеспублікиКрим, місцевихорганів державноївлади і самоврядування;

— на фінансуванняпідприємстві господарськихорганізацій,котрі входятьдо складу місцевогогосподарства,природоохороннихзаходів;

— на іншізаходи, щофінансуютьсявідповіднодо законодавстваУкраїни зреспубліканськогобюджету АвтономноїРеспублікиКрим та місцевихбюджетів.

Закон встановив,що розмежуваннявидів видатківміж бюджетами,які входятьдо складу бюджетівАвтономноїРеспублікиКрим, областей,міст Києва іСевастополя,здійснюєтьсявідповідноВерховною РадоюАвтономноїРеспублікиКрим, обласними.Київською іСевастопольськоюміськими радами,районними іміськими (містіз районнимподілом) радами.Це положеннясуперечитьпринципаммісцевогосамоврядування.Кожен рівеньвлади повиненнести видатки,визначенізаконом.

У Законівперше запровадженопорядок пропорційногоскороченнябюджетнихвидатків.

Статтею 31встановлено:якщо при виконаннібюджету рівеньйого дефіцитуперевищуєвстановленийабо виникаєзначне зниженнянадходженьвід доход нихджерел, ВерховнаРада України,Верховна РадаАвтономноїРеспублікиКрим, місцевіради за пропозиціямивідповідноКабінету МіністрівУкраїни, УрядуКримськоїавтономії тавиконавчихорганів місцевихрад приймаютьрішення прозапровадженняпропорційногоскороченнязатвердженихбюджетнихвидатків. Пропорційнескороченнявидатків здійснюєтьсящомісячно докінця бюджетногороку за всімастаттями бюджету,крім захищених,перелік якихвідповідновизначаєтьсярадою.

Пропорційнескороченнявидатків можебути запровадженотакож тоді,коли внаслідокдефіциту бюджетумісцевий органвлади неспроможнийфінансуватипередбаченібюджетом заходи.

Окремі змінищодо здійсненнявидатків внесеноЗаконом України"Про місцевесамоврядуванняв Україні",прийнятим утравні 1997 року.Статтею 64 Законувстановлено,що видатки, якіздійснюютьсяорганами місцевогосамоврядуванняна потребитериторіальнихгромад, їхнійрозмір і цільовеспрямуваннявизначаютьсямісцевимибюджетами цихгромад.

В обласнихі районнихбюджетах передбаченовидатки, пов'язанізі здійсненнямрайонними,обласнимирадами заходівіз забезпеченняспільних інтересівтериторіальнихгромад. Ці видаткивизначаютьсявідповіднимиобласними ірайоннимибюджетами.Закон передбачиввиділення увидатковійчастині місцевихбюджетів окремовидатків поточногобюджету і видатківбюджету розвитку.Крім того,встановлено,що видаткимісцевих бюджетівподіляютьсяна дві частини:на видатки,пов'язані звикористаннямвласних повноваженьмісцевогосамоврядування,і на видатки,пов'язані звиконаннямделегованихзаконом повноваженьорганів виконавчоївлади.

Що ж стосуєтьсявидатків місцевихбюджетів, товони відображаютьті ж самі економічнівідносини, щоі видатки державногобюджету. Це тіекономічнівідносини, яківиникають узв’язку з розподіломцентралізованихгрошових коштів,що знаходятьсяв розпорядженнімісцевих органіввлади. В ЗаконіУкраїни “Пробюджетну системуУкраїни“ вказано,що кошти місцевихбюджетів витрачаютьсялише на ціліі в межах, затвердженихмісцевимиРадами народнихдепутатів [34,С. 602]. Згідно цьогозакону із місцевихбюджетів здійснюютьсявидатки на:

фінансуванняустанов таорганізаційосвіти, культури,науки, охорониздоров’я, фізичноїкультури, молодіжноїполітики,соціальногозабезпеченняі соціальногозахисту населення,що знаходятьсяу підпорядкуваннівиконавчихорганів владиАР Крим, областей,міст Києва іСевастополя,а також соціально-культурнихзаходів відповіднодо покладенихна ці органивлади функцій;
утриманнямісцевих органівдержавноївлади і самоврядування;
фінансуванняпідприємстві господарськихорганізацій,що входять доскладу місцевогогосподарства,природоохороннихзаходів;
фінансуванняінших заходів.

Важливезначення длязабезпеченнясамостійностімісцевих бюджетівмає порядоквикористаннявільних бюджетнихкоштів і повноваженнямісцевих органіввлади щодо йоговстановлення.

В обласних,міських (містКиєва і Севастополята міст обласногопідпорядкування) і районнихбюджетах утворюютьсярезервні фондивиконавчихорганів обласних,міських, районнихрРад народнихдепутатів урозмірі до 1відсотка відобсягу видатківкожного з відповіднихбюджетів дляфінансуванняневідкладнихзаходів, якіне могли бутипередбаченіпід час затвердженнязазначенихбюджетів.

Вільні бюджетнікошти утворюютьсяв місцевихбюджетах напочатку бюджетногороку і не враховуютьсяпри затвердженнібюджету поточногороку. Вони включають:вільний залишоккоштів; суми,додатковоодержані впроцесі виконаннябюджету; сумиперевищеннядоходів надвидатками вразі збільшеннядоходів чиекономії видатківабо з іншихджерел.

Законом пробюджетну системуУкраїни встановлено,що вільні бюджетнікошти не можебути вилученоорганами державноївиконавчоївлади вищогорівня. Рішенняпро використанняїх приймаютьмісцеві органидержавноївиконавчоївлади або органимісцевогосамоврядування.Ці рішеннязатверджуютьсявідповіднимирадами.

Вільні бюджетнікошти може бутивикористанона господарськізаходи, на купівлюакцій або іншихцінних паперівдля наданнявідсотковихчи безвідсотковихбюджетнихпозичок, наінші заходи.Гарантії правщодо самостійноговикористаннявільних бюджетнихкоштів збереженоі в Законі "Промісцеве самоврядування"від 1997 року.

Отже, видаткимісцевих бюджетіввідображаютьті ж самі економічнівідносини, щоі видатки державногобюджету. Це тіекономічнівідносини, яківиникають узв’язку з розподіломцентралізованихгрошових коштів,що знаходятьсяв розпорядженнімісцевих органіввлади.

Слід такожзазначити, щовидатки всіхбюджетів згідноЗакону “Пробюджетну системуУкраїни” поділяютьсяна поточнівидатки і видаткирозвитку.

Нині вжеочевидно, щоіснують певніпротиріччяміж процесамиформуваннямісцевих бюджетіві їх виконання.Вони полягаютьв тому, що чиннапрактика формуваннямісцевих бюджетівзберегла всвоїй основіпопереднідержавні функціїплановогокерівництванароднимгосподарством,тоді як виконаннямісцевих бюджетівздійснюєтьсяв реальнихумовах ринковоїекономікиперехідногоперіоду зівсіма притаманнимиїй негативнимиатрибутами(зростаннямінфляції, підвищеннямрівня безробіття,падінням життєвогорівня населення).В результатіна сьогоднішнійдень місцевібюджети різнихрівнів перетвореніпрактично вумовні кошториси,в яких спостерігаєтьсяпостійненеспівпаданнядоходної тавидатковоїчастин, що несприяє покращеннюекономічноїситуації тареалізаціїсоціальнихпрограм припереході доринку.

Для реальногозабезпеченняпринципівсамостійностіщодо складанняі використаннябюджетів усіхрівнів управліннянеобхідно, щобкожна ланкабюджетноїсистеми малачітку, визначенузаконом доходнубазу, а взаємовідносиниміж державнимі регіональнимбюджетом будувалисьз урахуваннямспецифіки іперспективсоціально-економічногорозвитку регіонів.

Аналіз доходіві видатківбюджету Волинськоїобласті

Одна з основнихфункцій місцевогосамоврядування– діяльністьщодо задоволеннясуспільнихпотреб. Насамперед,це діяльність,що пов’язаназ впровадженнямв життя соціальноїпрограми держави,до якої, зокремавходить соціальнийзахист населення,організаціяосвіти, охорониздоров’я населення,розвиток культури,спорту, молодіжніпрограми, атакож діяльність,що пов’язаназ наданнямпослуг тазабезпеченнямефективногофункціонуваннятих господарськиходиниць, якінадають комунальні,житлові, транспортніта інші послуги.

Реалізаціязначної частиницих завданьпотребує залученнясуспільнихфондів. Основнимджерелом фінансуваннятаких завданьє місцеві бюджети,поряд з якимиможуть використовуватисятакож і ресурсифондів цільовогопризначення.Велику рольу цій сферівідіграє правильнасистема збалансуваннямісцевих бюджетів,яка забезпечуємісцевим радамнародних депутатівправо вільноговикористаннявласних фінансовихресурсів.

В цілому жсеред доходівмісцевих бюджетівможна виділитислідуючі видинадходжень:

загальнодержавніподатки і збори;
місцевіподатки і збори;
надходженнякоштів відприватизаціїмайна;
дотаціїта субвенції,отримані збюджетів вищогорівня;
іншінадходження.

Ситуація,яка склаласянині в економічномурозвитку нашоїдержави, свідчитьпро те, що централізаціяв управліннікраїною та їїекономікоюбезперспективна.Без децентралізаціїфункцій у розвиткуекономікирегіон не можезабезпечитиналагодженнявзаємозв'язківтериторіальнихінтересів іззагальнодержавними.Кожний регіон,враховуючивласні економічніта соціальніпотреби, визначаєсвою участьу спільномуз іншими регіонамирозв'язанніміжрегіональнихпроблем. Інакшенеможливийміжрегіональнийобмін фінансовимий матеріально-технічнимиресурсами.

Результативністьрозвитку іфункціонуваннярегіональнихсистем слідрозглядатиз позиціївідтворювальногопроцесу, щопов'язано зрозмірнимвикористаннямнаціональногодоходу длянагромадження,споживання,а також створеногочистого продуктуяк результатуфункціонуваннясистеми. Такепорівняннядає відповіднуінформаціюпро те, чи виробляєрегіон більшенаціональногодоходу, чи споживає.

Насампередслід говоритипро бюджетрегіону, якийє концентрованимвираженнямекономічноїполітики. Дляоцінки бюджетноїполітики якдержави в цілому,так і регіонузокрема можутьбути використанітри основнихпоказники:частка валовоговнутрішньогопродукту, щоперерозподіляєтьсячерез бюджет;співвідношенняміж основнимистаттями видатківбюджету; співвідношенняміж прибуткамиі видаткамирегіону.

Частинавалового внутрішньогопродукту, щоперерозподіляєтьсячерез бюджетобласті, визначаєрівень централізаціїфінансовихресурсів державоюз метою забезпеченняринкової рівновагий стимулюваннярозвитку окремихсфер і галузейекономіки.Проте показникчастки бюджетнихдоходів у ВВПрегіону необраховується,оскільки достовірнихданих прозагальноекономічніпоказники, щохарактеризувалиб розвитоктериторії,немає. Причинатакого становищавідома — ценевідповідністьцін суспільненеобхіднимзатратам навиробництвобагатьох видівпродукції.Наприклад,доходи віднепрямогооподаткуваннявилучаютьсяу державнийбюджет, що призводитьдо спотворенняобсягу валовоговнутрішньогопродукту, аджевін є основноючастиною цьогопоказника

Основа дохідноїбази регіону— податковінадходження.Тенденції їхруху відображеноу таблицях 2.1.та 2.2

Таблиця2.1.

Доходи зведеногобюджету Волинськоїобласті за 1998рік*

_{(тис.грн.)}

№	Найменуваннядоходів	Затверджено	виконано
			виконано
			Фактичнонадійшло	% довсіхдоходів	% дозатверд-женого
	Податковінадходження	115930,6	110410,4	43,04	95,2
	Податкина доходи, податкина прибуток,податки назбільшенняринкової вартості	77397,9	76412,3	29,79	98,7
	Прибутковийподаток з громадян	44421,9	41367,2	16,12	93,1
	Податок наприбутокпідприємств	32976,0	35045,1	13,66	106,3
	Податкина власність	3521,3	3814,3	1,48	108,3
	Платежіза використанняприроднихресурсів	16154,9	13358,6	5,20	82,7
	Плата заземлю	15069,0	12572,4	4,90	83,4
	Внутрішніподатки натовари та послуги	6004,5	6530,7	2,54	108,8
	Акцизнийзбір з вітчизнянихтоварів	0,0	286,0	0,11
	Ліцензіїна підприємницькута професійнудіяльність	2093,6	2349,0	0,91	112,2
	Плата заторговий патентна деякі видип. діяльності	3910,9	3895,7	1,51	99,6
	Іншіподатки	12852,0	10294,5	4,01	80,1
	Місцевіподатки і збори	12852,0	9695,1	3,78	75,6
	Неподатковінадходження	6351,2	6 279,5	2,44	98,9
	Доходивід власностіта підприємницькоїдіяльності	1444,4	2608,2	1,01	180,6
	Адміністративнізбори та платежі,доходи віднекомерційногота побічногопродажу	2514,1	1853,6	0,72	73,7
	Надходженнявід штрафівта фінансовихсанкцій	1030,6	1006,6	0,39	97,7
	Іншінеподатковінадходження	1362,1	811,1	0,31	59,5
	Державніцільові фонди	8025,7	9 110,7	3,55	113,5
	Збірза забрудненнянавколишньогосередовища	215,7	139,0	0,01	64,4
	Збірна будівництво,ремонт тареконструкціюдоріг	7810,0	8971,7	3,54	114,9
	Разом доходів	130307,5	125 800,6	49,04	96,5
	Офіційнітрансферти	133183,8	130 689,5	50,95	98,1
	Всього доходів	263491,3	256 490,1		97,3

*Розрахованоавтором наоснові даннихфінансовогоуправління

Як видно зтаблиці у 1998 роціосновним джереломнаповненнябюджетнихкоштів у Волинськійобласті булиприбутковийподаток з громадян(16,12%) та податокна прибутокпідприємств(13, 66%).

Платежі завикористанняприроднихресурсів (5,20%),серед якихосновним єплата за землю(4,90%), були виконанівсього на 82,7% дозапланованих.

Але левовадоля у дохіднійчастині бюджетуобласті припадаєна дотацію здержавногобюджету. Офіційнітрансфертиу 1998 році склали130689,5 тис.грн., щостановить майже51% від загальноїсуми доходів.

Таблиця2.2.

Доходизведеногобюджету Волинськоїобласті за 1999рік*

_{(тис.грн.)}

№	Найменуваннядоходів	Затверджено	виконано
			виконано
			Фактичнонадійшло	% довсіхдоходів	% дозатверд-женого
	Податковінадходження	135 759,3	126 343,6	43,54	93,1
	Податкина доходи, податкина прибуток,податки назбільшенняринкової вартості	81800,0	83628,2	28,82	102,2
	Прибутковийподаток з громадян	47900,0	48347,6	16,66	100,9
	Податок наприбутокпідприємств	33900,0	35280,6	12,16	104,1
	Податкина власність	8000,0	5606,0	1,93	70,1
	Платежіза використанняприроднихресурсів	13862,0	11674,8	4,02	84,2
	Плата заземлю	12770,0	10850,7	3,74	85,0
	Внутрішніподатки натовари та послуги	20018,5	13647,0	4,70	68,2
	Акцизнийзбір з вітчизнянихтоварів	10320,5	7136,3	2,46	69,1
	Ліцензіїна підприємницькута професійнудіяльність	4898,0	2423,5	0,83	49,5
	Плата заторговий патентна деякі видип. діяльності	4800,0	4087,2	1,40	85,2
	Іншіподатки	12078,8	11787,6	4,06	97,6
	Місцевіподатки і збори	12078,8	11001,3	3,79	91,1
	Неподатковінадходження	9 816,4	7 497,7	2,58	76,4
	Доходивід власностіта підприємницькоїдіяльності	2117,4	2921,7	1,00	138,0
	Адміністративнізбори та платежі,доходи віднекомерційногота побічногопродажу	2377,0	1593,1	0,54	67,0
	Надходженнявід штрафівта фінансовихсанкцій	3012,0	2139,9	0,73	71,0
	Іншінеподатковінадходження	2310,0	843,0	0,29	36,5
	Держвніцільові фонди	8 450,0	11 845,0	4,08	140,2
	Збірза забрудненнянавколишньогосередовища	250,0	258,3	0,01	103,3
	Збірна будівництво,ремонт тареконструкціюдоріг	8200,0	11572,3	4,07	141,1
	Разом доходів	154 025,7	145 686,3	50,21	94,6
	Офіційнітрансферти	153 941,7	144 449,0	49,78	93,8
	Всього доходів	307 967,4	290 135,3		94,2

*Розрахованоавтором наоснові даннихфінансовогоуправління

Ситуаціяу 1999 році порівняноз 1998 роком суттевоне змінилася.

Коли прибутковийподаток з громадянзменшився з29,8% до 28,8%; то податокна прибутокпідприємствзбільшивсяз 16,1% до 16,7%. Податкина власністьзалишилилисьна тому ж рівні,що і у 1998 році ісклали 1,9%.

Що стосуєтьсяплатежів завикористанняприроднихресурсів, тоїх частка удохідній частинізначно зменшиласьз 5,2% до рівня 4,0%.Це явище пояснюєтьсятим, що на протязі1999 року продовжувавсяпроцес приватизаціїоб’єктів державноїі комунальноївласності.

Частка внутрішніхподатків натовари та послугиу доходах бюджетівобласті збільшиласьз 2,5% до 4,7% за рахунокакцизного зборуз вітчизнянихтоварів, якийу 1999 році зараховувавсядо місцевихбюджетів.

Що стосуєтьсямісцевих податківі зборів танеподатковихнадходжень,то вони залишилисьна тому ж рівніщо і у 1998 році ісклали відповідно4,1% та 2,6%.

Хоча у 1999 роцідотаційністьбюджетів Волинськоїобласті з Державногобюджету і зменшиласьу порівнянніз 1998 роком та нена багато, ізагалом становила49,8% (у порівнянніз 50,1%).

Це явищепояснюєтьсятим, що Волинськаобласть відноситьсядо трудонадлишковихобластей України.

загалікажучи, структурадоходної частинимісцевих бюджетівобласті бездотації з державногобюджету виглядаєтак:

Рис.2.1.Структурадоходів бюджетуВолинськоїобласті у1998-1999рр.

безурахуванняофіційнихтрансфертів

Поданаінформаціяструктурисистеми доходіввідбиває сутністьекономічноїполітики держави.У заданих умовахподатковоюбазою областіє прибутокюридичних осіб,доходи фізичнихосіб, платежіза використаніприродні ресурси.

Як вже відзначалося,значну часткув доходах бюджетузаймають надходженнявід загальнодержавнихподатків. У1998 році надходженняв обласнийбюджет становили89,3% загальногообсягу йогодоходів. Щодозбалансованостібюджету областіу 1998—1999 роках, тоструктура цихдоходів майжене змінилася.

При цьомуподаток наприбуток підприємствстановив відповідно13,7% і 12,2% відрахуваньвід передбачуванихнадходжень.Збалансованостібюджету областіу 1998—1999 роках —завдяки субвенціям,дотації державногобюджету (51,2%; 49,8%).Отже, незначначастина бюджетуобласті формуєтьсяза рахуноквласної і закріпленоїдохідної бази,що не забезпечуєїй навіть відносноїсамостійності.Відноснасамостійністьчерез недостатнювласну дохіднубазу в усіхвипадках зумовлюєпевну формузв'язку з вищимбюджетом.

Із наведеноговипливає висновок,що бюджет областіслід було бформувати наширшій дохіднійбазі, включаючиу неї як закріпленіусі державнідоходи, які, посуті, є місцевимидоходами. Натакій же основіможна формуватинижчі бюджети.Втім, критичнезвуження реальноїподатковоїбази через спадобсягів виробництва,поглинанняподатків інеподатковихнадходженьіз неплатежамиі боргами,"вилучення"підприємствз-під дії податкуна прибутокз огляду на їхзбитковість,приховуванняподатків івивезеннявітчизняногокапіталу закордон — основніпричини зменшеннядохідної базибюджетів усіхрівнів.

Показникподатковихі прирівнянихдо них обов'язковихплатежів високий.Втім, ці показникинеобхідноскоригуватина значні сумизаборгованостіз податковихплатежів убюджет, якітакож збільшатьподатковийтягар на підприємства.Так, загальнасума недоїмкив податках інеподатковихплатежах доконсолідованогобюджету областіза 1998 рік становилабіля 2,7%, а вже у1999 році ця цифрасклала 5,8%.

Для характеристикибюджетноїполітики державиі регіону показовимє аналіз структуривитрат бюджетів(табл. 2.3, табл.2.4.).

Таблиця2.3.

Видаткизведеногобюджету Волинськоїобласті за 1998рік*

_{(тис.грн.)}

№	Видатки	Затверджено	Виконано
			Виконано
			Фактично	% довсіхвидатків	% дозатверд-женого
	Державнеуправління	6957,1	6410,3	2,49	92,1
	Правоохороннадіяльністьта забезпеченнябезпеки держави	1745,0	1580,7	0,61	90,5
	Освіта	74498,7	71753,3	27,86	96,3
	Охороназдоров"я	60246,8	56616,1	21,98	93,9
	Соціальнийзахист тасоціальнезабезпечення	44269,0	43855,9	17,03	99,0
	Житлово-комунальнегосподарство	20550,1	22329,7	8,67	108,6
	Культураі мистецтво	5311,0	5145,4	2,00	96,8
	Засоби масовоїінформації	545,6	417,6	0,16	76,5
	Фізичнакультура іспорт	2416,7	2269,4	0,88	93,9
	Будівництво	4798,2	4729,0	1,84	98,5
	Сільськегосподарство,лісове господарство,рибальствоі мисливство	3854,0	3200,7	1,24	83,0
	Транспотр,зв"язок	10665,0	11664,9	4,53	109,3
	Фонд охоронинавколишньогоприродногосередовища	194,1	59,7	0,02	30,7
	Резервнийфонд	44,8	-	0,00	0,0
	Наданнябюджетнихпозичок	26885,1	26885,1	10,44	100,0
	ВСЬОГО	264269,9	257582,0		97,4

*Розрахованоавтором наоснові даннихфінансовогоуправління

Упродовжостанніх роківбільша частинакоштів спрямовуєтьсяу невиробничусферу, фондисоціальногоспоживання,що використовуютьсяпереважно наоплату праці,соціальнівиплати. Відбуваєтьсярізке зниженняобсягів державнихінвестиційу виробничігалузі — відмираютьінвестиційніфункції бюджетноїсистеми, бюджетиперетворюютьсяу споживацькі.Витрати консолідованогобюджету областіне спрямованіна структурнуперебудовуекономіки.Обмеженістьдоходів бюджету,неефективневикористаннякоштів визначаєспіввідношенняміж прибуткамиі видатками.Для збалансованостібюджету областібуло проведеноемісію новихцінних паперів— векселів

Таблиця2.4.

Видаткизведеногобюджету Волинськоїобласті за 1999рік*

_{(тис.грн.)}

№	Видатки	Затверджено	Виконано
			Виконано
			Фактично	% довсіхвидатків	% дозатверд-женого
	Державнеуправління	10498,3	9957,2	3,48	94,8
	Правоохороннадіяльністьта забезпеченнябезпеки держави	3005,9	2799,6	0,98	93,1
	Освіта	90008,0	75051,5	26,19	83,4
	Охороназдоров"я	75619,0	66516,9	23,22	88,0
	Соціальнийзахист тасоціальнезабезпечення	36023,5	29260,6	10,21	81,2
	Житлово-комунальнегосподарство	12383,3	11503,0	4,01	92,9
	Культураі мистецтво	7079,4	6524,7	2,28	92,2
	Засоби масовоїінформації	541,6	537,9	0,19	99,3
	Фізичнакультура іспорт	3095,1	2846,8	0,99	92,0
	Транспорт	5660,1	5526,2	1,93	97,6
	Сільськегосподарство,лісове господарство,рибальствоі мисливство	5361,8	4384,7	1,53	81,8
	Зв"язок	10300,0	13635,3	4,76	132,4
	Фонд охоронинавколишньогоприродногосередовища	305,0	261,3	0,09	85,7
	Резервнийфонд	2731,2	2666,1	0,93	97,6
	Видатки напокриттязаборгованостей,що виникли впопередніроки	58962,0	54837,0	19,14	93,0
	ВСЬОГО	318547,3	286518,2		89,9

*Розрахованоавтором наоснові даннихфінансовогоуправління

Як видно зтаблиць 2.3, та2.4 основнимистаттями фінансуванняз місцевихбюжетів є освітата охороназдоров”я.Видатки наутримання у1999 році установосвіти профінансованона 83,4 відсотка,охорони здоров»я– 88,0 ,культури імистецтва –92,2,фінансуванняжитлово-комунальногогосподарства– 92,9, соціальногозахисту населення– 81,2 відсотків.

На фінансуваннязакладів освітиу 1998 році відведено27,9%, а у 1999 році цейпоказник трохизменшився ісклав 26,2%.

Це явищепояснюєтьсятим, що на потязіостанніх роківдинаміканаповнюваностікласів в загальноосвітніхшколах маєтенденцію дозбільшення,а саме у 1998 році– 19,9 учня/клас,1999 році – 20,0 учня/клас,крім того загальначисельністьучнів учбовихзакладів зменшується.

Що стосуєтьсяохорони здоров”я,то частка видатківна цю сферу з21,9% збільшиласьдо 23,2%.

Процесприватизаціїоб”єктів комунальноївласностітриває, томувидатки нажитлово-комунальнегосподарствоза останні двароки зменшилисьмайже у двічіі становлять4,0%.

На соціальнийзахист та соціальнезабезпеченнянаселення у1999 році буловитрачено 29,3млн.грн. що становило10,2% від загальноїкількостівидатків збюджетів Волинськоїобласті. У порівянніз 1998 роком видаткина цю статтюзменшилисьмайже на 7%. Цетому, що у 1999 роцікількість“пільговиків”значно зменшилась.

труктуравидатків насоціальнийзахист зобаженана рис.2.2.

Рис2.2. Структуравидатків насоціальнийзахист

тасоціальнезабезпечення

Як видноз діаграм, часткавиплат субсидійнаселенню увидатках насоціальнийзахист значноскоротилася.Так у 1998 роцісубсидій вобласті булоотримано насуму 22,8 млн.грн.,а вже у 1999 роціця сума становила10,3 млн.грн. Тобтоскороченнявидатків насоціальнийзахист відбулосяза рахунокзменшеннювиплат субсидійз місцевихбюджетів.

Що стосуєтьсяінших статейвидатків накультуруімистецтво,фізичну культуруі спорт, транспорт,сільськегосподарство,зв”язок, тосуми видатківпо цих статтяхбуло пропорційнозбільшено дозагальної сумивидатків.

Істотноюрізницею видатковоїчастини бюджетуобласті у 1998 та1999 роках є:

У 1998 роцібуло наданопідприємствамбюджетнихпозичок на сумумайже 27 млн.грн.,що становило10,4% видатківзведеногобюджету області.

А у 1999 роціпріоритетомбули видаткина покриттязаборгованостей,що виникли впопередні роки,що склали54,8млн.грн.(19,1%)

Взагалікажучи, аналізвитратноїчастини бюджетуобласті засвідчуєвідсутністьстимулюючоїролі бюджетноїполітики регіону.

Наведенідані свідчать,що системаформуваннямісцевих бюджетівпотребує подальшогореформування.Передусімнеобхіднопоставитивитрати місцевихбюджетів узалежністьвід доходівна відповіднихтериторіях,створитизацікавленістьмісцевих органівсамоврядуванняі громади врозвитку виробництвай підвищенніприбутковостісвоїх територій,підтриматиекономічновідсталі регіони.Для цього необхіднаперебудовафінансовихвідносин —розробка фінансовогомеханізмутериторії, щоє складною ідинамічноюсистемою. Однакперебудоварегіональнихфінансів неможе зводитисядо розробкипринципівформуваннямісцевих бюджетів.Вона стосуєтьсявсієї сукупностівідносин щодорозподілу йвикористанняфінансовихресурсів, якістворюютьсяна даній території,пере-розподільчихрегіональнихпроцесів.

В умовахекономічноїсамостійностірегіону докоріннозмінюєтьсяпідхід доінвестиційноїта виробничоїполітики — цекритична оцінкасамої потреби,чіткого визначенняпріоритетівсоціально-економічногорозвитку йранжу-ванняпотреб у часій просторі.Оскільки самапотреба завждиперевищуєреальні можливості,то її доцільністьтреба оцінюватикритично. Приобмеженихможливостяхцентралізованогофінансуванняслід порівнятисвої потребиз внутрішнімиресурсамирозширеноговідтворення,тобто економічнірезультатифункціонуваннягосподарствамають гарантувативиконанняпрограм економічногоі соціальногорозвитку. Такимчином, встановлюєтьсязалежністьдоходів бюджетувід рентабельностіфункціонуваннягосподарствай ефективностівикористаннярегіональнихресурсів, водночасвидатковачастина бюджетуповинна підпорядковуватисяосновномузавданню —ефективномурозвитку економіки,матеріальногоі культурногорівня життягромадян.

Економічнийі соціальнийрозвиток регіонузначною міроюзалежить відзацікавленостіу цьому громадян.Для цього треба,щоб жителірегіону перетворювалисяу суб'єкт госпрозрахунковихвідносин.

Цим вимогамвідповідавби механізм,побудованийна таких засадах:ощадні банкивиступаютьорганізаторамиефективноговикористаннягрошових накопиченьу вигляді інвестицій,із яких щорічноотримуютьприбуток. Ізних певна частинавіддаваласяб вкладникам,а решта — у місцевийбюджет, за рахунокчого зрослиб можливостіекономічногорозвитку. Утаких випадкахважливо надаватибанкам правозалежно відефективностівикористаннякоштів вкладниківстимулюватиїх, підвищуючивідповіднийпроцент завклади.

Інша формаактивноговикористаннякоштів населеннядля розвиткувиробництвата сфери послуг— випуск облігацій.Він дає змогуне лише розширюватидіапазон використаннягрошей, а й певнимчином залучатигромадян доактивногоуправліннясоціально-економічнимрозвиткомрегіону.

Організаційноюформою ефективноговикористаннятимчасововільних коштівне тільки жителіврегіону, а йфінансовихресурсів підприємств,крім уже діючихбанків, повинністати банкитериторіальногорозвитку, якіпід відповідніактиви місцевихорганів надавалиб коротко- чидовгостроковікредити і здійснювалиб фінансуванняпершочерговихсоціальнихпрограм. Зазмістом своєїдіяльностібанки територіальногорозвитку моглиб бути двохвидів:

госпрозрахунковіта бюджетні.Госпрозрахунковібанки моглиб фінансуватипереважносоціальне йекономічнорозвинутітериторії, абюджетні банкизосередилисяб на пільговомуфінансуванні.

Сучасніфінансовівідносини воснові своїймають багатоелементівстарої командно-адміністративноїсистеми. Втім,намагаємосяпристосуватидо нових умовгосподарюваннянинішній економічниймеханізм управліннята нинішнюсоціальнуполітику. Цілкомзрозуміло, що,не створившив Україні фундаментутоварноговиробництва,немислимопристосуватидо цих умовфінансово-грошовіметоди управліннясукупнимвиробництвом.У результатіпорушуєтьсяоптимальнапропорційністьміж власнимий асигнованиминадходженнями,форми їх структурноїзбалансованостіне заохочуютьмісцевих органівсамоврядуваннядо поліпшеннярезультатівцілісногофункціонуванняекономіки.

Сьогодніосновним джереломресурсів такоїструктурноїзалежностіє чистий дохід,зокрема податокна додану вартістьі на прибуток.Незважаючина матеріальнузацікавленістьмісцевих органівсамоврядуванняу збільшеннірозміру податкуна додану вартість,вони не маютьекономічнихважелів:

права наданняподатковихпільг на отриманіприбутки, зниженняставок платиза регіональніресурси, додатковісубсидії ізбюджету. Отже,немає матеріальноїзацікавленості.

З іншого боку,коли місцеваадміністраціяне має тривалогоправа на доходи,коли не існуєчітких норм'їх перерозподілу,навряд чи можнаговорити прореальну свободумісцевих бюджетів.Невизначеністьу наданні субсидійфактично означає,що витратимісцевих бюджетіврегулюютьсяцентральнимиорганами влади,а органи місцевогосамоврядуваннязалишаютьсяу більшостівипадків лишевиконавцямицентралізованихрішень.

Першим крокому розв'язанніпроблем бюджетноїполітики маєбути пошукоптимальногоступеня централізаціїдля різнихзавдань державноїдіяльностіта встановленнянорми мінімальноїбюджетноїзабезпеченостіна одного жителярегіону. Цепотребує жорсткоговизначеннякритеріїв длярозмежуваннявитрат, якіможуть бутизадоволеніза рахунокрайонів, областей,державногобюджету. Однимз імовірнихшляхів виходуз цієї ситуаціїє встановленнясоціальнихнормативіві розробка наїх основі фінансовихнорм для встановленнябюджетноїзабезпеченостій мінімальногообсягу місцевихбюджетів. Такийпідхід дастьможливістьвиділити конкретнірівні самофінансуваннярізних територіальниходиниць. Їхрозмір можнавизначити зачотирма формамифінансування:

1. Надходженняза рахуноквласних джерелперевищуютьнормативніпотреби. Цяформа самофінансуваннязбалансованаі включає залишоку розмірі 50%.Перевищенняцієї суми вилучаєтьсяв державнийбюджет.

2. Власнінадходженняпокриваютьповністю і беззалишку нормативніпотреби. Цезбалансованаформа самофінансування,коли відрахуваннякоштів у державнийбюджет непроводиться.

3. Власнінадходженняменші від нормативнихпотреб, алетериторіальнаодиниця маєінші фінансовіджерела доходівіз відрахуваньу бюджет. Цяформа самофінансуваннязбалансованаі включає асигнуванняз державногобюджету. Частинацих надходженьспрямовуєтьсяна покриттянормативнихпотреб органівсамоврядування.

4. Власні йасигнованінадходженнянедостатнідля покриттянормативнихпотреб територіальниходиниць. Такаформа самофінансуваннязбалансованаі передбачаєпланову дотацію.Проте державнийбюджет вимагаєвід місцевихорганів скороченняі ліквідаціїдотацій.

Проблемадиференційованогофінансуваннярегіонів украйактуальна дляУкраїни у зв'язкуз відмінностямиприродно-кліматичнихта соціально-економічнихумов територій,з просторовимидиспропорціямиу розвиткувиробничоїі соціальноїінфраструктури,а також історичносформованоюспецифікоювиробничогорозвитку окремихобластей.

З урахуваннямнашої реальноїситуаціїнайоб'єктивнішимпоказникомпри розрахункахнормативувідрахуваньдо державногобюджету можебути питомавага працюючиху регіоні взагальнійчисельностізайнятих угосподарствіУкраїни. Тодісума надходженьдо бюджетувизначатиметьсяяк добутокпитомої вагипрацюючих уобласті на сумувитрат державногобюджету. Длярайонних, сільськихбюджетів нормативможна розраховуватиза такою ж схемою,фіксуючи нормативив абсолютнійсумі. Вони пов'язаніз результатамигосподарськоїдіяльностірегіону ігарантуватимутьдоходи бюджетові.

Роль та значеннямісцевих бюджетіву соціально-економічномурозвитку територій.

3. Роль місцевихбюджетів уфінансуваннісоціально-економічногорозвитку регіону

3.1. Значеннямісцевих бюджетіву соціально-економічномурозвитку територій

Важливою передумовоюпобудовидемократичноїдержави є фінансованезалежністьорганів місцевогосамоврядування.Фінансовийбік незалежностімісцевих органіввлади є визначальнимадже від фінансовихможливостейзалежать вкінцевомупідсумку їхреальні владніфункції.

Механізмперерозподілубюджетнихкоштів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми, щодіяв раніше,не відповідав принципамсамостійностіта фінансовоїнезалежностімісцевих органіввлади. Переважалив основномуадміністративніметоди управління,внаслідок чоговідносини міжцентральнимита регіональнимиорганами владимали адміністративнийхарактер.

Централізаціяуправлінняекономікоюпов’язана змобілізацієюі розподіломчерез центрпереважноїчастини матеріальнихі фінансовихресурсів. Якщоце необхіднона протязікороткогоперіоду часудля реалізаціїконкретнихпрограм, тотаке постійнестановищепризвело дотого, що в однихрегіонах виховувалосьутриманство,економічнабезвідповідальність,а в інших, внаслідокпостійногостягуванняресурсів з’являєтьсянезацікавленістьу кінцевихрезультатахсвої діяльності.

Тому сьогоднів перехіднийдля економікиУкраїни періодпитання фінансовоїдецентралізаціїта економічноїсамостійностірегіонів стаютьособливо гострими.

Ступіньфінансовоїнезалежностімісцевих органіввлади характеризуєнезалежністьдержави в цілому,потенційніможливостіїї економічногорозвитку, рівеньдемократичнихправ і свободгромадян. Державане може успішнорозвиватисьта економічнопроцвітати,не даючи гарантійфінансовоїнезалежностімісцевим органамвлади. Це об’єктивнанеобхідністьформуваннянових економічнихвідносин.

Фінансовунезалежністьмісцевогосамоврядуваннятреба розглядатинасампередяк економічнийпростір дляйого діяльностіу межах певноїтериторії напринципахекономічноїефективностіта економічноїдоцільності.Пріоритетноюумовою в даномуразі повиннабути сукупністьтериторіальнихінтересів, щовідображаютьособливостіекономічнихі соціальнихумов регіону.

Отже, підфінансовоюнезалежністюмісцевогосамоврядуваннярозумієтьсяможливістьсамостійноговирішенняпитань комплексногофінансовогозабезпеченняекономічногоі соціальногорозвитку даноїтериторії, щовходять докомпетенціївідповідногорівня місцевогоуправління.

Передумовоюфінансовоїнезалежностімісцевогосамоврядуванняє розумна, зточки зоруекономічноїдоцільності,децентралізаціявлади і адекватнийрозподіл повноважень,відповідальності,аотже, і фінансово-економічноїбази між центром і регіонами,місцевимиорганами управління.Межі фінансовоїнезалежностімісцевогосамоврядуваннязажди повиннівизначатисьу законодавчомупорядку, тобтозакон повиненчітко окреслюватифункції місцевогосамоврядуванняі відповіднодо них джереларесурсів, якістановитимутьфінансовезабезпеченняцих функцій.

Ступіньдецентралізаціїу визначенніподатків таприйняттірішень залежитьвід політичних,економічнихта інституційнихособливостейкраїни, а такожвід тієї ролі,яка в ній відводитьсяорганам місцевоївлади. Протерозподіл функційістотною міроюзалежить відоцінних судженьта емпірічнихнаслідків, щоважко піддаєтьсяперевірці.

Тенденціядо децентралізаціївідповідальностіза виконаннядоходної тавидатковоїчастин місцевихбюджетів українах з перехідноюекономікоючасто призводитьдо ситуації,коли визначеннявидатків місцевихорганів владивипереджаєвирішенняпитання прозабезпеченняресурсами дляїхнього фінансування.Що ширшою єсфера повноваженьмісцевої влади,то вищою повиннабути часткадержавнихнадходжень,яка розподіляєтьсяна користьмісцевих органіввлади. Універсальноїмоделі фінансування,яка була б однаковоприйнятноюдля всіх країн,не існує. Протеу Європейськійхартії з питаньмісцевогосамоврядуваннявстановленотакі принципифінансуваннямісцевої влади:

“В рамкахнаціональноїекономічноїполітики місцевіоргани владиповинні матиправо на забезпеченнявласними фінансовимиресурсами, нимивони могли бу межах своїхповноваженьвільно розпоряджатися.

Фінансовіресурси місцевоївлади повиннівідповідатиобсягам їїповноважень,встановленимконституцієюабо законодавством.

Щонайменшечастина фінансовихресурсів місцевоївлади має надходитивід місцевихподатків івиплат, ставкияких, у визначенихмежах, вонаповинна матиправо встановлювати.

Фінансовісистеми, наяких базуютьсяресурси, доступнімісцевій владі,повинні бутивідповіднимчином диверсифікованимиі життєздатними,щоб дозволятиїм максимальновідстежуватиреальну еволюціювидатків навиконання своїхзавдань.

Підтримкафінансовослабше забезпеченоїмісцевої владимає здійснюватисячерез створенняпрограм фінансовоговирівнюванняабо інших аналогічнихзаходів, спрямованихна підтримкувпливу нерівномірностірозподілупотенційнихджерел фінансуванняі фінансовоготягаря, якийвона змушенанести. Зазначеніпрограми тазаходи не повинніобмежуватисвободу діймісцевої владив межах їїповноважень.

Місцева владамає бути відповіднопоінформованащодо того, якимчином здійснюєтьсярозподіл ресурсів,що потрапляютьу її розпорядження.

По можливостісубсидії, щонадаютьсямісцевим органамвлади, не повиннібути спрямованіна фінансуванняокремих проектів.Надання субсидіїне повиннообмежуватисвободу діймісцевої владив межах їїповноважень.

Для отриманняпозик дляінвестуваннякапіталу місцевавлада муситьмати доступдо національнихринків капіталуу межах визначенихзаконодавством”[12,с.496].

Законодавчезакріпленняфункцій місцевогосамоврядуванняповинно знайтивідображеннянасампереду конституціїдержави. Але,на жаль у КонституціїУкраїни чітконе сформульованофундаментальнихположень щодомісцевогосамоврядування,як це зробленов конституціяхбільшостієвропейськихкраїн. Прийняттяж в УкраїніЗакону “Промісцеве самоврядуванняв Україні” таЗакону “Пробюджетну системув Україні” єважливим крокому наближеннідо загальноприйнятихстандартівщодо самоврядуванняй управління.Проте ще цілийряд важливихпитань реальногозабезпеченнянезалежностімісцевих органівчекає своговирішення.Насампередце стосуєтьсяфінансовоїбази місцевогосамоврядування– місцевихбюджетів.

Для аналізуроді місцевихбюджетів всоціально-економічномурозвитку регіонівта їх місця убюджетнійсистемі Українипотрібні їхкількісна таякісна характеристика.Про співвідношеннямісцевих бюджетівіз макроекономічнимипоказниками,передусім ізваловим внутрішнімпродуктом(ВВП), свідчатьдані таблиці31.1

Таблиця13.1

Співвідношенняобсягу місцевихбюджетів ізВВП

Показники\ Роки	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1998
ВВП, млрд. крб.	167,1	299,4	5032,7	148 273,0	1203 769,0	5451 600,0	805,1 млрд. грн	779,4 млрд.грн.
Витратиреспублікансь-когобюджету АРКрим та місцевихбюджетів, млрд.крб.	21,1	30,7	726,2	22562,1	191 061,8	954 654,9	117,7 млрд.грн.	946,8 млрд.грн.
Питомавага витратрес-публіканськогобюджету АРКрим та місцевихбюджетів уВВП, відсотків	12,6	10,3	14,4	15,2	15,9	17,5	14,6	12,2

Наведенів таблиці 13.1 данісвідчать, щочерез місцевібюджети у 1995 роціперерозподіляласямайже п’ятачастина ВВП.Причому до 1995року спостерігаласятенденція дозростанняобсягів перерозподілуВВП через місцевібюджети. Так,якщо у 1990 роціпитома вагамісцевих бюджетіву ВВП становила12,6%, то у 1993 році15,2%, у 1994 році – 15,9%, у 1995 році – 17,5%. Однакв 1996 році питомавага витратмісцевих бюджетіву ВВП зменшиласьдо 14,6%., а в 1997 роцівона склала12,2%. Це пов’язаноіз змінами вдержавномурегулюваннірозподілудоходів міжрізними ланкамибюджетноїсистеми тасвідчить пропосиленнядержавноговпливу на процесмобілізаціїкоштів та розподілміж різнимирівнями влади.Тому питаннящодо пошукуоптимальноговаріантуспіввідношенняміж державнимита місцевимибюджетамизалишаєтьсяактуальним.

Але слідвідмітити, щосаме зростанняролі місцевихбюджетів уперерозподіліВВП є свідченнямпосиленнявпливу органівмісцевогосамоврядуванняна розвитокекономічнихі соціальнихпроцесів урегіонах і вдержаві в цілому.Необхідновраховувати,що мобілізаціята використаннякоштів місцевихбюджетів пов’язаніз інтересамирізних соціальнихгруп населення,підприємницькихструктур різнихформ власності,що зумовлюєстановленнямісцевих бюджетівяк важливогофінансовогоінструментурегулюваннягосподарськогоі соціальногожиття.

Важливимпри оцінці ролімісцевих бюджетіву соціально-економічномурозвитку регіонівє аналіз співвідношенняобсягів місцевихбюджетів іззагальнимивитратамизведеногобюджету (таблиця31.2)

Таблиця31.2

Співвідношенняобсягу місцевихбюджетів ізвитратамизведеногобюджету

Показники\ Роки	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996, млрд.грн	1998 млрд.грн
Видатки,млн. крб.: -зведеногобюджету	43,8	97,9	1919,7	572 48,8	630 647,0	243 027,0	34,1	31,6
-державногобюджету	22,7	67,2	1193,5	346 86,7	439 585,2	1475 621,1	22,4	21,9
-республіканськогобю-джету АРКрим та міс-цевихбюжетів	21,1	30,7	726,2	225 62,1	191 061,8	954 654,9	11,7	9,6
Питомавага видатківу зведеномубюджеті України, відс.: -державногобюджету	51,7	68,8	62,2	60,6	69,9	61,1	65,4	69,9
-республіканськогобю-джету АРКрим та місцевихбюджетів	48,3	31,4	37,8	39,4	30,3	39,3	34,4	30,1

Наведенідані свідчать,що до 1994 рокуспостерігалисьнадмірнацентралізаціяу витрачаннібюджетнихкоштів і звуженняфінансовихможливостейорганів місцевогосамоврядування,що мало негативнінаслідки –значно затримувалорозвиток регіонів,оскільки зарахунок місцевихбюджетів здійснюєтьсяфінансуваннянародно-господарськоїта соціально-культурноїсфер діяльностірегіонів.

В 1995 році умісцевих бюджетахзосереджувалося39,3 відсотка обсягувитрат зведеногобюджету. Цесвідчить проте, що в цьомуроці відбуласяпевна децентралізаціяу відносинахміж ланкамибюджетноїсистеми. Однак,починаючи з1996 року питомавага видатківмісцевих бюджетіву зведеномубюджеті країнинеухильнознижується,що свідчитьпро подальшепосиленнявпливу центральнихорганів владина розподілкоштів. Так, в1996 році часткавидатків місцевихбюджетів узведеномубюджеті Україниіз 38,9 відс. підвищиласьдо 34,4 відс., а в1997 році вона склала30,1 відсотка.

На користьфінансовоїдецентралізації,як однієї зфундаментальнихумов незалежностіта життєздатностіорганів місцевоївлади свідчатьдані про виконанняфінансовихпланів, а самеДержавногобюджету України,бюджету АР Кримі місцевихбюджетів.

Так, станомна 20 вересня1998р. доходи зведеногобюджету Українистановили17852,8 млн. грн. Ізних до державногобюджету надійшло10034,3 млн. грн., з яких334,2 млн. грн. отриманіяк офіційнітрансферти.Доходи бюджетуАР Крим і місцевихбюджетів навказану датустановили9058,5 млн. грн. Структурадоходів зведеногобюджету склаласятак: доходидержавногобюджету становили54,3 відс., доходибюджету АР Кримта місцевихбюджетів – 45,7відс. від доходівзведеногобюджету. Планувалосяж відповідно68,9 відс. та 31,1 відс.Тобто перекосиу виконаннідохідної частинидержавногоі місцевихбюджетів очевидні(рис 13.13).

Планова Фактична

Рис. 1.3.1Структуразведеногобюджету Україниза доходамистаном на 20.09.1998року (відсотки)

Причому цеявище не випадкове– спостерігаєтьсястала тенденціящодо наданняпереваг платникамподатків розрахункаміз місцевимибюджетами.

Причин іпояснень цьомуможна знайтибезліч Так,станом на 20.09.1998року доходнучастину державногобюджету виконанона 47.6 відс., місцевихна 77,1 відс. Безсум офіційнихтрансфертів,що передаютьсядо державногота місцевихбюджетів, картинаще більш вражаюча.До місцевихбюджетів мобілізовано88.1 планових річнихдоходів, додержавного– лише 47,3 відс.Тобто існуєоб’єктивназацікавленістьмісцевих керівниківу поновленнімісцевої скарбницінавіть за рахунокзменшення додержавної.

Проблемавиконаннябюджетів урегіонахвикристалізуваласьі потребуєвирішення.Будь-який “вольовий”захід (у томучислі законодавчогохарактеру),спрямованийна досягненняпаритетностіу підходах довикористаннядержавногоі місцевихбюджетів, приреченийна невдачу.Лише заходи,які заохотятьмісцеві органивлади до пропорційноговиконаннядержавногоі місцевихбюджетів, дадутьефект.

Наведенівище даніпідтверджуютьвисновок проте, що роль місцевихбюджетів уфінансуваннівидатків територійвже в найближчомумайбутньомуповинна зрости.Що ж стосуєтьсяпитань, пов’язанихіз функціонуванняммісцевих бюджетів,то вони потребуютьглибокогоаналізу й науковогообгрунтування.Тут неможливібудь-які разі назавждивстановленірекомендації.Місцеві бюджети– категоріядуже динамічна,тому їх дослідженнянеобхідноздійснюватиз урахуваннямбагатьох факторів,що впливаютьна економічнежиття держави.Цьому насампередсприяють розвитокдемократичнихзасад в управліннідержавою, зміниу структуріекономіки,рівень соціальнихгарантій населенню,зміна вікової,професійноїструктуринаселення.Неабияк впливаєна формуванняй використаннякоштів місцевихбюджетів рівеньекономічногорозвитку окремихрегіонів.

Місцевібюджети маютьсвою внутрішнюструктуру тахарактернівідмінності.Так, незважаючина те, що на сьогодніналічуєтьсямісцевих бюджетівусього понад14 тис., а найчисельнішугрупу становитьсільські йселищні бюджети– більш, як 10 тис.,понад 72 відсоткивсіх витратмісцевих бюджетів здійснюєтьсячерез обласнібюджети (їх 24)та бюджети містзагальнодержавногоі обласногопідпорядкування(їх 223).Нині витратиреспубліканськогобюджету АР Кримта обласнихбюджетів становить26,5 відсотка відзагальногообсягу витратмісцевих бюджетів,а бюджетів містзагальнодержавногота обласногопідпорядкування– 45,9, районнихбюджетів – 19,4відсотка. Значноменшу часткустановлятьвитрати іншихвидів місцевихбюджетів: сільських– 4,5 відсотка,міст районногопідпорядкування– 1,9 відсотка,селищних – 1,8відсотка (рис.3.21.4).)

Рис. 13.24Розподіл витратмісцевих бюджетівза видами бюджетів

Із наведенихданих видно,що найбільшчисельну групускладаютьбюджети районів,що об’єднуютьрайонні, селищні,сільські таміст районногопідпорядкування,які є базовимиу бюджетнійсистемі країни.

Через нихмобілізуєтьсяі використовуєтьсямайже третинавсіх ресурсівмісцевих бюджетів.Проте сьогоднісаме в цій ланцімісцевих бюджетівіснує найбільшепитань, якіпотребуютьсвого вирішення.Насамперед,це питаннязакріпленняза ними постійнихджерел доходів,а також питаннявдосконаленнявзаємовідносиняк з державнимбюджетом, такі з обласними.

Усе це свідчить,що при подальшомуреформуваннібюджетноїсистеми проблемимісцевих бюджетівнеобхіднорозв’язатине взагалі, аз урахуваннямособливостейі чіткогорозмежуванняфункцій міжокремими ланкамимісцевих бюджетів.Диференціаціяфункцій маєзалежати відрівня розвиткукожного з цихбюджетів убюджетнійсистемі держави.

Реалізаціяцього положеннявимагає визначеннярозміру гарантованогорівня витратна соціально-економічнийрозвитокадміністративно-територіальниходиниць. Забезпеченнятакого рівнямає здійснюватисьз урахуваннямсукупностівідносин щодорозподілу івикористанняфінансовихресурсів, створюванихна відповіднійтериторії іперерозподільчихрегіональнихпроцесів.

Важливезначення длязабезпеченняфінансуванняпроцесу розширеноговідтворенняна відповіднійтериторії єрозробка бюджетурозвитку ускладі місцевихбюджетів. Немаєзаконодавчоговизначенняджерел доходіві напрямківвидатків бюджетурозвитку ускладі місцевихбюджетів.

До доходівбюджету розвитку,що входять доскладу місцевихбюджетів, слідвіднести:

— кошти відвідчуженнямайна, що знаходитьсяу власностіАвтономноїРеспублікиКрим, або вкомунальнійвласностівідповідноїтериторіальноїгромади, абов спільнійвласностітериторіальнихгромад;

— надходженнячастини прибутку,дивідендів,процентів тощовід часток,паїв у статутнихфондах господарюючихсуб'єктів, якіє у власностіАвтономноїРеспублікиКрим, у комунальнійвласностітериторіальнихгромад або уїх спільнійвласності;

— надходженнявід орендимайна, якезнаходитьсяу власностіАвтономноїРеспублікиКрим, у комунальнійвласностітериторіальнихгромад чи у їхспільній власності;

— цільовісубвенції здержавногобюджету Українита інших бюджетівна інвестиційніцілі;

— кошти відповерненнябюджетнихпозичок, якінадавалисяз бюджету розвитку,а також відсоткиза використаннябюджетнихпозичок;

— запозиченняорганів місцевогосамоврядуванняна інвестиційніцілі;

— частинакоштів відвласних надходженьбюджетнихустанов іорганізацій,які утримуютьсяза рахуноккоштів місцевихбюджетів, щовизначаєтьсяпри затвердженнівідповідногомісцевогобюджету нанаступнийфінансовийрік;

— надходженнякоштів допозабюджетнихфондів місцевогосамоврядування;

— кошти, якіпередаютьсяз поточнихбюджетів зарішенням радивідповідногорівня.

Видаткибюджету розвиткуслід спрямовуватина: капітальнівкладення нарозвиток виробництваі соціальноїсфери; пошуковіта науково-дослідніроботи; фінансування,кредитуванняінвестиційнихпроектів, відібранихна конкурснійоснові.

Управліннякоштами бюджетурозвитку напочатковихетапах маютьздійснюватимісцеві фінансовіоргани. В подальшомудоцільно булоб створитисистему комунальнихбанків на чоліз Центральнимбанком комунальногокредиту, якіб узяли на себеоперативнеуправліннякоштами бюджетурозвитку намісцевомурівні, оцінкуі відбір інвестиційнихпроектів дляїх фінансування,кредитуваннята наданнягарантій органамимісцевогосамоврядування,а також контрольза правильністюй ефективністювикористаннякоштів бюджетурозвитку. Створенняі розвитоккомунальнихбанків сприятимедіяльностіорганів місцевогосамоврядування,розв'язаннюсоціально-економічнихпроблемадміністративно-територіальнихутворень тазміцненню їхінфраструктури.

Порядокформуваннябюджету розвиткуу складі місцевихбюджетів можнавідобразитина прикладівеликого містатаким чином.Вихідним документомдля формуваннябюджету розвиткуміста повиннабути довгостроковаінвестиційнапрограма міста,що визначаєяк напрямкикапітальнихвитрат міста,так і його можливостіу здійсненніцих витрат.Така програмавключає: розгорнутийгенеральнийплан розвиткуміста, призначеннямякого є закріпленнятенденційрозвитку міськогопростору; планрозвитку окремихвидів комунікацій(водозабірній очисні споруди,мережа водоводіві т. ін.), що повиненвизначативимоги, яківисуваютьсядо параметрівкомунікаційі інфраструктуриоб'єкта; планиконкретнихоб'єктів інфраструктури,що містятьбільш детальнеописання проектіврозвитку іреконструкціїоб'єктів інфраструктури.Необхідні такожрозрахункивитрат за підключеннядо мережіінфраструктури.Заключнимдокументому процесі підготовкиінвестиційноїпрограми містамає бути фінансовийплан капітальнихвитрат, якиймістить проектиі обсяги витратпо них і визначаєджерела, зарахунок якихвони будутьфінансуватися.На основідовгостроковоїінвестиційноїпрограми містарозробляєтьсящорічна інвестиційнапрограма, якапісля схваленняміською радоюстає основоюдля бюджетурозвитку містана відповіднийфінансовийрік.

Необхідновпроваджуватипрактику щорічноїінвентаризаціїосновних матеріальнихактивів міста(будівлі, споруди,мости, дорогита ін.) і розробкиплану фінансуванняцих об'єктівдля підтримкив робочомустані. Ці розрахункиможуть використовуватисядепартаментами(управліннями)міської адміністраціїдля врахуванняпропозиційщодо фінансуваннякапітальнихвитрат. З метоюзменшеннякапітальнихвитрат на спорудженнячи реконструкціюоб'єкта повиннаіснувати програмаінженерноїоцінки, в якійбратимутьучасть всіуправлінняміської адміністрації,причетні доздійсненняпроекту, включаючифінансовеуправління,а також незалежніконсультанти,завданням якихє перевіркадоцільностіподаної управліннямиміської адміністраціївартості проектуі відповідностіджерел фінансуванняоптимальномуграфіку реалізаціїпроекту. Фінансовеуправлінняміської держадміністраціїоцінює кожнийпроект із точкизору фінансовихможливостеййого здійснення,впливу витратна утриманнямайбутніхоб'єктів напоточний бюджетміста.

Одним ізобмежень обсягівінвестиційноїпрограми містаможе бути потенційноможливе борговенавантаженняна місто. Існуючеборгове навантаженняна жителівміста порівнюєтьсяіз середнімпо країні і врегіоні, дезнаходитьсямісто, аналізуєтьсяйого динаміка.Боргове навантаженнявище середньогоможе бути прийнятнелише в місті,що динамічнорозвивається,яке завдякипрогнозованомуекономічномузростанню можевпоратися іззростаючимборговимнавантаженням.Детально сліданалізуватисхеми обслуговуванняіснуючих боргівз тим, щоб новеборгове навантаженняне призвелодо необхідностізбільшенняподатковихнадходжень,а також прогнозимайбутніхдоходів міста,що залежатьвід показниківзростанняекономікиміста, динамікибази оподаткування,міжбюджетнихвідносин таінших факторів.

Наступниметапом є визначенняпереліку джерелфінансуванняпроектів, включенихв інвестиційнупрограму. Неіснує оптимальногопоєднанняджерел фінансування,кожне місточи іншаадміністративно-територіальнаодиниця виробляєсвою власнуполітику. Натой чи іншийваріант структуриджерел впливаєсукупністьфакторів:характеристикакапітальнихвитрат, граничнеборгове навантаження,можливістьодержаннякоштів з іншихбюджетів таін.

Після визначенняй аналізу джерелфінансуваннярозробляєтьсяграфік реалізаціїпроектівінвестиційноїпрограми. Післяприйняття радоюінвестиційнапрограма стаєосновою длящорічно затверджуваногобюджету розвиткуміста (чи іншогоадміністративно-територіальногоутворення).

3.2. Програмисоціально-економічногота культурногорозвитку Волинськоїобласті.

§ 2. Бюджетнийпроцес

Законодавчокомпетенціюмісцевих органіввлади в галузібюджетногопроцесу більш-меншдетально визначенов Законі України"Про бюджетнусистему" вредакції 1995 р.

Відповіднодо Закону бюджетнийпроцес — цевстановленийзаконодавствомпорядок складання,розгляду,затвердженнябюджетів тавиконання їх.Це також організаціяконтролю завиконаннямбюджетів тазатвердженнямзвітів провиконання їх.Згідно із Законом,Кабінет МіністрівУкраїни доводитьдо місцевихрад та їхніхвиконавчихорганів інструктивнілисти про порядокскладаннярозрахунківдо проектівбюджетів нанаступний рік.Виконавчіоргани АвтономноїРеспублікиКрим, областей,міст Києва іСевастополянадають інструкціїпро розробкупроектів бюджетіввиконавчиморганам раднижчого рівня.

КабінетМіністрівУкраїни доводитьдо виконавчихорганів АвтономноїРеспублікиКрим, областей,міст Києва іСевастополяпроекти нормативіввідрахуваньта сум контингентівцих доходів,розміри дотаційі субвенцій,передбаченихдержавнимбюджетом, таїх цільовепризначення;перелік видатків,що передаютьсяз державногобюджету нафінансуваннябюджетів АвтономноїРеспублікиКрим, областейта міст Києваі Севастополя.Відповідніпоказникивиконавчіоргани радвищого рівнядоводять довиконавчихорганів раднижчого рівня.

На основіпрогнознихпоказниківрозвитку територійта показниківміжбюджетнихвідносин урядАвтономноїРеспублікиКрим і виконавчіоргани місцевихрад розробляютьпроекти відповіднихмісцевих бюджетів,схвалюють їхі подають нарозгляд ВерховноїРади АвтономноїРеспублікиКрим та місцевихрад щорічно,терміном до10 грудня. Дляміст районногопідпорядкування,селищних ісільських радтермін поданняпроектів бюджетіввизначено до25 грудня.

Закон "Пробюджетну системуУкраїни" визначивпорядок розглядумісцевих бюджетів.Проекти республіканськогобюджету АвтономноїРеспублікиКрим, місцевихбюджетіврозглядаютьсявідповіднопостійнимикомісіямиВерховної РадиАвтономноїРеспублікиКрим та постійнимикомісіямимісцевих рад.Ради розглядаютьпроекти бюджетівза доповідямиїхніх виконавчихорганів, а такожза висновкамиі співдоповідямивідповіднихпостійнихкомісій цихрад.

ВерховнаРада АвтономноїРеспублікиКрим та місцевіради затверджуютьвідповіднібюджети як задоходами, такі за видатками.

Якщо ВерховнаРада АвтономноїРеспублікиКрим та місцевіради не затвердятьдо ЗО груднябюджет на наступнийрік, то чинностінабираютьпоказникибюджету, поданогона затвердженнявідповідноРадою міністрівАвтономноїРеспублікиКрим та виконавчимиорганами місцевихрад.

Виконаннямісцевих бюджетівздійснюється,згідно із Законом,Радою МіністрівАвтономноїРеспублікиКрим та виконавчимиорганами місцевихрад. Ці ж организабезпечуютьнадходженнявсіх передбаченихбюджетом доходівта ефективневитрачаннябюджетнихколітів.

Згідно зіст. 38 встановленоконтроль завиконанняммісцевих бюджетів.Він покладаєтьсяна місцевіради, які самостійновизначаютьорганізаційніформи цьогоконтролю. Вирішенотакож, що органивиконавчоївлади та виконавчіоргани місцевихрад разом зорганами Міністерствафінансів Україниздійснюютьконтроль застаном надходженьдоходів відповідногобюджету іправильністювикористаннявиділених збюджету коштівпідприємствамий організаціями.Крім того, органивиконавчоївлади та виконавчіоргани місцевихрад вищогорівня здійснюютьнагляд за ходомвиконаннябюджету з допомогоювиконавчихорганів раднижчого рівня.Предметомтакого контролює дотриманнявимог чинногозаконодавства,рішень органіввиконавчоївлади, рішеньмісцевих радта виконавчихорганів вищогорівня, прийнятиху межах їхньоїкомпетенції.

Затвердженів серпні 1995 р.Указом ПрезидентаУкраїни Положенняпро місцевідержавніадміністраціїрегламентуютьтакий порядокскладання йвиконаннямісцевих бюджетівна рівні областей,міст Києва іСевастополя,районів, районівміст Києва іСевастополя,згідно з якимосновні функціївиконавчихорганів місцевихрад цих рівніву бюджетномупроцесі передаютьсявідповідниммісцевим державнимадміністраціям.Держадміністраціїподають увстановленомупорядку довідповіднихорганів виконавчоївлади фінансовіпоказники іпропозиціїпро складанняпроекту Державногобюджету України,вносять пропозиціїдо проектунормативіввідрахуваньдо бюджетівадміністративно-територіальниходиниць частинизагальнодержавнихподатків, зборіві обов'язковихплатежів тапередачі коштіву формі дотацій,субвенцій,субсидій, атакож виконуютьінші функції.

Закон "Промісцеве самоврядуванняв Україні" відтравня 1997 рокуне передбачивспеціальногорозділу щодобюджетнихпроцедур. Алеокремі положенняЗакону уточнюютьпорядок їхздійснення.Статтею 63 встановленопорядок зарахуваннядоходів домісцевих бюджетіввизначатиЗаконом "Пробюджетну систему"та іншими законами.

Встановленопроцедурурозподілукоштів, щопередаютьсяз державногобюджету місцевимбюджетам наоснові принципівКонституціїУкраїни. Так,кошти державногобюджету, щопередаютьсяу формі дотацій,субвенцій,розподіляютьсяобласнимирадами міжрайоннимибюджетами ібюджетами містобласногозначення врозмірах, необхіднихдля формуваннядоходних частин,не нижче мінімальнихрозмірів місцевихбюджетів, визначенихЗаконом, а такожвикористовуютьсядля фінансуванняз обласногобюджету спільнихпроектівтериторіальнихгромад. Відповіднупроцедурупередбаченоі для розподілукоштів районнимирадами, переданихїм з обласногобюджету.Дляполіпшеннясоціально-економічногостановища вобластіоблдержадміністрацієюразом з обласноюрадою розробленоряд програм,які обговореніна сесії ізатвердженірішеннямиобласної ради.

Так рішеннямобласної радивід 08.04.99 №6/4 булазатвердженаТериторіальнапрограма зайнятостінаселенняВолинськоїобласті на 1999рік, на реалізаціюзаходів якоїза рахуноккоштів Державногофонду сприяннязайнятостінаселенняпередбачалосявитратити 12,3млн. гривень.Офіційнийрівень безробіття на 01.01.2000 року склав6,95 відсотка проти5,97 відсотка напочаток року,що на 3,6 процентнихпункта нижче,ніж передбачалосяпрограмою.

Програмаповодженняз відходамиу Волинськійобласті наперіод до 2005 рокуі Програмарозвиткуводопровідно-каналізаційногогосподарстваВолинськоїобласті на1998-2005 роки затвердженарішеннямиобласної радиу грудні 1998 року( відповідно№ 4/5 і №4/10).

Надаючиособливої увагипроблемі соціальноїзахищеностіінвалідів тамалозабезпеченихнепрацездатнихгромадян зініціативиоблдержадміні-страціїна розглядсесії обласноїради у квітні1999 року буловнесено питанняпро стан тазаходи щодопосиленнясоціальногозахисту інвалідівта малозабезпеченихнепрацездатнихгромадян тареалізаціюв області Основнихнапрямів соціальноїполітики на1997-2000 роки.

Рішеннямобласної радивід 08.04.99 № 6/2 запровадженобезкоштовнийпроїзд у громадськомутранспортіна міжміськихмаршрутах умежах областіветеранамвійни, реабілітованим,інвалідам 1 і2 груп по зору.Таку пільгуотримали 73 тисячічоловік. Крімтого було продовженовиплату щомісячноїгрошової допомогигромадянам,які досягли100 і більше років.

Відповіднаробота проведенав області навиконаннярішення Радирегіонів приПрезидентовіУкраїни від11.02.99 № 37/99“Про взаємодіюцентральнихі місцевихорганів виконавчоївлади та органівмісцевогосамоврядуваннящодо стабілізаціїсоціально-економічноїта суспільно-політичноїситуації вУкраїні”.

Робота обласноїдержавноїадміністраціїз організаціївиконанняПрограмисоціально-економічногота культурногорозвитку областіна 1999 рік, спрямовуваласяна закріпленнядосягнутихпозитивнихтенденцій векономіці ісоціальнійсфері, підвищенняефективностігосподарювання у всіх ланкахгосподарськогокомплексуобласті.

Завдяки вжитиморганізаційнимта практичнимзаходам вдалосязабезпечитипоступальнийрозвиток окремихгалузей, підгалузейта ряду підприємств.

Згідно данихуправлінняекономіки івласності ОДАзагальний обсягвиробленоїпромисловимипідприємствамипродукціїпорівняно з1998 роком зрісна 10,2 відсотка,при передбачуванихПрограмою 6відсотках.

Спільнимидіями органівмісцевої владита промисловихпідприємствдев'яти районівта трьох містобласногозначення вдалосьзберегти тенденціюнарощеннятемпів виробництваі зробити цейпроцес незворотнім.Найбільшийвклад у стабілізаціюпромисловоговиробництвазабезпечилипідприємстваЛуцького,Ковельського,Іваничівського,Маневицького,Володимир-Волинського,Горохівськогорайонів, містНововолинська, Володимира-Волинського,Ковеля та кожнетретє підприємством.Луцька.

Відбулисьпозитивні зміниу структуріпромисловоговиробництва,де зростаєчастка саметих галузей,які продукуютьспоживчі товари,продукти харчуваннятощо.

Позитивновідмічаєтьсяробота промисловихпідприємствз випуску товарівнародногоспоживання.За 1999 рік порівняноз поперерднімроком прирісттоварів у ціломустановив 23 відсотки(програмоюпередбачалося7 відсотків),виробництвопродовольчихтоварів зрослона 21,2 відсотка,непродовольчих- на 26 відсотків.

Питома вагабартернихоперацій заминулий рікстановить 32відсотки, щона 5,7 відсотковихпункта меншеніж у 1998 році.Кожне п'ятепідприємствоздійснювалореалізаціюпродукції лишеза грошовікошти.

У заходах,що проводилисяоблдержадміністрацієюз метою стабілізаціїпромисловоговиробництва,основна увагаприділяласяпідтримціпідприємству їх роботі поосвоєннюконкурентоспроможнихвидів продукції,пошуках новихринків її збуту.Продовжуваласяробота у напрямкуорганізаціїта сприяннявиробничійкооперації,виконаннідоговорів міжпідприємствамищодо взаємнихпоставок продукції,сировини, матеріаліві комплектуючихяк в області,так і за її межами.Зокрема, у ВАТ"Ковельсільмаш"налагодженовипуск ланцюгівдля шахтнихконвейєріві поставку їхвугільнимпідприємствамобласті, у ВАТ"Оснастка",установах повиконаннюпокарань - окремихдеталей ікомплектуючихдля шахт таінших підприємствв області.

Робота обласноїдержавноїадміністраціїбула спрямовнана поліпшеннясоціально-економічногостановища ушахтарськомурегіоні, якеускладнюєтьсячерез закриттяшести шахт. Зметою пом'якшенняситуаціїрозпорядженнямголови облдержадміністраціївід 31.12.99 №827 затвердженоПрограмуперспективногорозвитку вугільноїпромисловостіобласті до 2010року.

Взято підособливийконтроль роботипо створеннюнових робочихмісць. ПідтримкуУряду знайшлоклопотанняпро виділеннякоштів (5,8 млн.грн.)для реалізаціїпроекту впровадженнятехнологіївиробництвавнизькокалорійноїпродукції типу"масло-маргарин"у м.Нововолинську,завдяки чомубуде працевлаштовано150 колишніхгірників, розробленопроект будівництвафабрики рулоннихпакувальнихматеріалів,впровадженняякого забезпечитьроботою 280 шахтарів.У минулому роціза рахуноккоштів, щовиділяютьсяна реструктуризаціювугільноїпромисловостіна діючих шахтахвведено в дію5 нових лав.

Разом з тимнезадовільнопрацюють підприємствачорної металургіїта промисловостібудівельнихматеріалів,де темпи падінняпромисловоговиробництвадо 1998 року становиливідповідно29,4 і 40,2 відсотка.

Продовжуєскорочуватисявипуск продовольчихтоварів длядитячого харчування.

Значна увагаприділяласьдальшому поліпшеннюроботи усіхвидів транспорту.Пожвавиласьдіяльністьавтомобільноготранспорту.Цьому сприялоприйняттярозпорядженняголови облдержадміністраціїз поліпшеннябезпеки дорожньогоруху, подальшезалучення доперевезенняпасажирівприватноготранспорту(більше 300 одиницьпо області).Завершенороботи по розробцірегіональноїпрограми забезпеченнябезпеки дорожньогоруху та екологічноїбезпеки транспортнихзасобів. Забезпеченовиконанняпрограмнихзавдань 1999 рокущодо перевезеньпасажирівавтомобільним,залізничнимі міськимелектротранспортом.Однак усі, безвинятку, підприємстватранспортузагальногокористуванняпрацюють збитково.Впорядкованомаршрутнумережу автобусногосполученняЛуцького,Рожищенського,Горохівськогорайонів. Припроведеннітендерів щодополіпшенняперевезенняпасажиріввраховуютьсязауваженняі пропозиціїорганів виконавчоївлади і самоврядуванняобласті.

Однак напасажирськомутранспортізалишаютьсягострими наступніпроблеми: практичноповне призупиненняпроцесу оновленняавтобусівсередньої тавеликої місткості(за останні 8років АТП неотримали жодногонового автобуса), незадовільнийфінансовийстан, певноюмірою зумовленийнедостанімрівнем компенсаціїз бюджету втратвід пільговихперевезеньпасажирів.

У минуломуроці спільнимизусиллямиВолинськоїі Рівненськоїоблдержадміністраційта Львівськоїзалізницірозпочатоелектрифікаціюзалізниці наділянціРівне-Ківерці-Луцьк.

Вживалисязаходи щодополіпшенняобслуговуванняпідприємств,організаційі населеннязасобами зв'язку.Введено в дію3,5 тис. номерівавтоматичнихтелефоннихстанцій. Понадзавдання встановлено355 основнихтелефонів.Введено вексплуатацію29,5 км сільськихкабельних лінійзв'язку.

Звітнийсільськогосподарськийрік був доситьскладним. Доекономічнихпроблем додалисявесняна повінь,травневі заморозки,літня спека.Лише черезвесняну повіньаграрникиобласті недоодержалиблизько 20 млн.гривень.Але й в цих умовахвдалося зберегтистабілізаційніпроцеси.

Усіма категорімигосподарстввироблено 484тис.тонн зерна,що на 0,6 відсоткабільше попереднього,597 тис.тонн цукровихбуряків (на10%), 952 тис.тонн картоплі(на 2%), 137 тис.тонновочів (на 34%), 154млн.штук яєць(на 3% більше). Разомз тим на 5 відсотківзменшено виробництвом”яса в живійвазі, на 4 - молока,на 7 відсотків- вовни.

Аграрникамиобласті виробленовалової продукціїмайже на 783 млн.грн.,що дещо більше1998 року. З них 61відсоток складаєпродукціярослинництва,частка якоїзросла на 10відсотковихпунктів. Особистіпідсобні тафермерськігосподарстванаростиливиробництвоі забезпечили76 відсотківзагальногообсягу валовоїпродукції.

У минуломуроці селянивідчули реальнупідтримкудержави. Запровадженняфіксованогоподатку дозволилозменшити податковенавантаженняна суму 25 млн.грн.,або в 3,6 раза. На96 млн.грн. списанота реструктуризованозаборгованістьсільгосппідприємствдо бюджету,Пенсійногофонду.

Область першоювдалася дотакого заходуяк бюджетнапозичка аграрникамна закупівлюпалива. Понад32 млн.грн. буловикористанодля централізованихпоставок пального,добрив, іншихресурсів.Встановленнядотацій намолоко і м»ясозабезпечилододатковенадходженнякоштів на сумупонад 7 млн.гривень.Крім того, обласнийі районні бюджетинаправили ваграрний сектор35 млн.гривень.

Через регіональнийлізинговийфонд дещо вдалосяоновитисільськогосподарськутехніку. Діютьновостворенімашинно-технологічністанції тамеханізованізагони, якістали мобільнимиі стабілізуючимифакторами уведенні землеробства.

Сім мільонівгривень використанодля терміновоїпідтримкиаграріїв уперіод жнив,сівби озимих.Збирання цукровихбуряків.

Надана державоюфінансово-ресурснапідтримка тапрямі інвестиціїз місцевихбюджетів дозволилизначно організованіше,в оптимальнітерміни, провестикомплекс основнихсільськогосподарськихробіт, збільшитиобсяги застосуваннямінеральнихдобрив, засобівзахисту рослин.

Під урожай2000 року озимізернові посіянона 14,5 тис.га (10%) більшеніж у 1998 році. Зябпіднято на 81,4тис.га, що на15,6 тис.га перевищуєрівень 1998 року.

Відбулисяпозитивнізрушення уроботі переробнихі обслуговуючихпідприємств,значна їх частинавже утвердиласяв умовах ринковоїекономіки. Цевідкриті акціонернітовариства«Ковельмолоко»,«Рожищенськийсирзавод»,«Ратнівськиймолокозавод».Тут добреорганізованасистема заготівельмолока, своєчаснопроводятьсярозрахункиз сільгоспвиробниками.

Поряд з цимситуація вагропромисловомукомплексізалишаєтьсяскладною.Сільськогосподарськимипідприємствамивсіх форм власностіне виконанонаміри по виробництвуосновних видівсільськогосподарськоїпродукції,передбаченіПрограмоюсоціально-економічногота культурногорозвитку області,крім м”яса.

У жодномурайоні не досягнутонамічуванихобсягів повиробництвузерна, цукровихбуряків, картоплі,льону. Із виконаннямнамірів повиробництвуовочів справилисьлише господарстваГорохівського,Ковельськогоі Ратнівськогорайонів, молока- Горохівського,м”яса - Горохівського,Камінь-Каширського,Ковельського,Локачинського,Любешівського,Маневицького,Старовижівського,Турійськогоі Шацького,яєць - Ковельськогоі Рожищенськогорайонів.

Виробництвозерна порівняноз 1998 роком усільськогосподарськихпідприємствахзменшилосьна 9 відсотків,цукрових буряків- на 2, картоплі- на 21, льоноволокна- наполовину,молока і м”яса- на 16, яєць - на 42відсотки.

За 1999 рік чисельністьхудоби в громадськомусекторі зменшиласьна 47,6 тис.голів(17%), у тому числікорів - на 13,7 тис.голів(15%), свиней - на3,4 тис.голів (7%),овець - на 466 голів(27%), птицї - на 41,3тис.голів (27).

Незважаючина складнефінансовестановище зарахунок усіхджерел фінансуванняпо області вцілому освоєнокапітальнихвкладень насуму 204 млн.грн.,в тому числіфактичні витратина будівельно-монтажніроботи становлять136,4 млн.грн., що впорівнянихцінах відповіднона 0.2 та 8,8 відсоткабільше. Ніж упопередньомуроці.

Підприємствамита організаціямиусіх форм власностівведено в діюосновних фондівфактичноювартістю 194млн.гривень.

Продовжувалосьжитлове будівництвоі спорудженняоб»єктівсоціально-побутовогопризначення,чому сприялизусилля органівмісцевої виконавчоївлади і спрямованіна залученнякоштів нетрадиційнихджерел фінансування.

Основнимджерелом інвестиційбули власнікошти підприємстві організацій,частка якиху загальномуобсязі капіталовкладеньстановить 42,4відсотка. Зарахунок коштівдержавногоі місцевихбюджетів використановідповідно29.2 і 5.1 млн.грн., або14,3 і 2,5 відсоткавід загальногообсягу інвестицій.Залучено 20,4млн.грн. коштівіноземнихінвесторів.

Концентраціяматеріальнихі фінансовихресурсів дозволилаввести в дію8 середніх закладівосвіти і провеститри добудовизагалом на 1747учнівськихмісць, одинклуб - на 100 місць,106 км газовихмереж. Здійсненогазифікацію15 населенихпунктів, з нихпо 5 сіл - у Горохівськомута Луцькомурайонах. Загаломгазифіковано5632 квартири. Зданов експлуатацію188,9 тис.кв.м загальноїплощі житла,що в 1,5 раза більшеніж за 1998 рік.

Введено вексплуатацію36,8 км лінійелектропередач,автоматичнітелефонністанції - на4488 номерів, 29,5 кмавтомобільнихшляхів, внутрігосподарськогозначення, 5автозаправочнихстанцій, жеякіінші об”єкти.

На об”єктах,що споруджуютьсяза замовленнямоблдержадміністраціїосвоєно 10,0млн.грн.капітальнихвкладень, з нихна об”єктахЧорнобильськоїпрограми - 7,3млн.гривень

Введено вдію лікувальнийкорпус санаторіюматері і дитини“Пролісок”.

Затвердженоакт державноїприймальної комісії проготовністьдо екусплуатаціїпершої чергиобласногоцентру радіаційногозахисту населенняна 130 ліжок загальноюплощею 8141 м.кв.балансовоювартістю 9811,2 тис.гривень.

Для оснащенняобладнаннямобласногоцентру радіаційногозахисту населенняз Чорнобильськогофонду протягом1995-1999 рр. і 1 кварталу2000 року виділено9528,3 тис.гривень.

Разом в комплексііз спорудженнямобласногоцентру радіаційногозахисту населення,для забезпеченняйого життєдіяльності та створенняінфраструктурипривокзальногомікрорайонум. Луцька здійснено важливі технічнізаходи щодотепло та водопостачання.На цю метувикористаноіз Чорнобильськогофонду близько1,0 млн.грн., зарахунок яких:

споруджено608 м.п. водогонудіаметромтруби 300 мм вартістю98,8 тис.грн.;
виконанібудівельно-монтажніроботи попереведенню2-ох паровихкотлів котельніпо вул. Г.Артемовськогона водогрійнийрежим та замінітеплотрасипо вул.Стрілецькійпротяжністю180 м.п. вартістю 303,9 тис.гривень.;
виконанозакільцеваннятеплових мережпо вулицяхСтрілецькійі Г.Артемовськогопротяжністю210 м.п. на суму208,2 тис.гривень.

В стадіїбудівництвастерилізаційневідділення,харчоблок таприміщенняінших допоміжнихслужб ОЦРЗН,на які з Чорнобильськогофонду з початкубудівництвавиділено 714,7тис.гривень.

Загальнийобсяг коштів,що вкладеноз Чорнобильськогофонду у спорудженняобласногоцентру радіаційногозахисту населення,становить19950,4 тис.гривень.

У полі зоруоблдержадміністраціїпостійно знаходилосябудівництвоу сільськіймісцевості.Можливістьнавчатися унових приміщенняхшкіл отрималидіти в селахРжищів і НовоставГорохівського,Карпилівкаі ДомашівКіверцівського,БорщівкаКовельського, Колодії Маневицького,Стара ГутаСтаровижівського,Оса Турійського,Ростань і ГрабовеШацького районівзагальноюпотужністю913 уч.місць.

Будівельникамисела збудовано65,1 тис.кв.метрівжитла, або 34,4відсотка загальноїплощі житловихбудинків вобласті.

За коштиіндивідуальнихзабудовниківздано в експлуатацію63,4 тис.кв.метрівзагальної площіжитла, або 97,5відсотка відзбудованихв сільськіймісцевостіжитлових будинків.

У минуломуроці відбулосядеяке зниженняактивностіінноваційно-інвестиційноїдіяльності.Основним джереломфінансуваннязалишаютьсявласні коштипідприємствта іноземніінвестиції.

В минуломуроці інвестиціїотримали ВАТ“Луцькийпідшипниковийзавод” (1,5 млн.дол.США)та спільнепідприємство“Боніта” (4,3млн.дол.США).ВолинськимрегіональнимвідділеннямДержіннофондуУкраїни профінансованоодин інноваційнийпроект на суму5,8 млн.гривень(у 1998 році - 2 проектина суму 2,27 млн.гривень,що дало можливістьвиробити продукціїна 55 млн.гривень.

Підприємствамиобласті освоєновипуск 331 новихвидів продукції,у тому числі10 найменуваньмашин, установок,приладів тавпроваджено36 нових технологічнихпроцесів.

Залишаєтьсяважким фінансовестановищепідприємствобласті. Іззбитками завершилирік 68 відсотківїх загальноїкількості.Фінансовийрезультатроботи підприємстві організаційусіх форм власностіза 1999 рік очікується140 млн.грн. збитку,або проти 1998 рокузбитки зменшилисьна 54 млн.гривень.

Обсяг кредитнихвкладень веконміку областіпроти 1998 рокузріс на 13,4 відсоткаі склав на 01.01.2000– 91,6 млн.гривень.

Найбільшекредитів направленона кредитуванняторгівлі ігромадськогохарчування(45% загальноїїх суми), промисловості(30%). 22 відсоткипозичок використаніна проведенняекспортно-імпортнихоперацій. На20 процентнихпунктів внаціональнійвалюті і на12.3 – в іноземній знизилисьпротягом 1999 рокусередні процентніставки за кредитамиустанов комерційнихбанків, на 6.9відсотка зрісобсяг вкладівгромадян вустановахкомерційнихбанків.

Виконуючиделегованіповноваженняобласної радипо управліннюмайном територіальнихгромад сіл,селищ і містобластіоблдержадміністрацієюзатверджувалисьстатути підприємств,установ, організацій,укладалиськонтракти зїх керівниками,контролюваласьефективністьвикористаннямайна та йоговідчуження,здача в орендунежитловихприміщень.

Протягом1999 року підготовлено14 проектів рішеньобласної радипо майновихпитаннях, якібули прийнятівідповіднимисесіями обласноїради. З них: 5 рішеньпро передачумайна обласноїкомунальноївласності вкористування(оренду), в томучислі і пронадання окремиморганізаціямпільг по сплатіорендної плати;5 – про передачумайна із власностіу власність;4 – по інших питанняхвикористаннямайна. Крімтого, підготовлено24 проекти розпорядженньголови облдержадміністраціїз питань, щостосуютьсявиконанняделегованихповноваженьв частині управліннямайном.

Станом на01.01.2000 року в обласнійкомунальнійвласностінараховується52 госпрозрахунковихпідприємствата 74 бюджетніустанови. Зарік погоджено13 статутів, положеньта змін і доповненьдо статутівпідприємств,установ іорганізацій.

Відповіднодо постановиКабінету МіністрівУкраїни від19 травня 1999 року№ 859 “Про умовиі розміри оплатипраці керівниківпідприємств,заснованихна державній,комунальнійвласності таоб’єднаньдержавнихпідприємств”і розпорядженняголови облдержадміністраціївід 29.06.99 № 425, з метоюупорядкуванняоплати працікерівниківпідприємствкомунальноївласності довсіх діючихконтрактіввнесені зміни,які погодженіз управліннямпраці та зайнятостінаселенняоблдержадміністрації.

Станом на01.01.2000 року оновленорезерв кадрівна заміщенняпосад керівниківпідприємствобласної комунальноївласності вкількості 2–хчоловік напосаду.

Щоквартальноаналізуєтьсярівень надходженнята використаннякоштів відорендної платипо підприємствах,установах таорганізаціяхобласної комунальноївласності.

Аналіз свідчить,що в орендуздається 7 відсотківплощ приміщенькомунальноївласностіобласті і 1.3відсотка обласноїкомунальноївласності. За1999 рік по обласнійкомунальнійвласностінадійшло 257.5тис.грн. орендноїплати, а поміськрайоннійкомунальнійвласності -1459 тис.грн. Заборгованістьсклала відповідно20 тис.грн. та 116.7тис.гривень.

Створенобанк даних повикористаннюнежитловихприміщень, якіналежать дообласної комунальноївласності. Заминулий рікукладено 107договоріворенди, зданов оренду 4.9 тис.кв.мнежитловихприміщень.

Протягомроку на аукціонахпродано 13 автомобілів,що в більшостівідпрацювалисвій моторесурс,на суму 16.1 тис.грн.

Крім тогорозглянуто32 листи–заявина проведеннявідчуження54 інвентарниходиниць основнихзасобів згідноз діючим Тимчасовимположеннямпро порядоквідчуженнязасобів виробництва,що є спільноювласністютериторіальнихгромад сіл,селищ і містобласті, затвердженимрішенням обласноїради від 29.09.98 №3/5. Із 54 одиницьповністю зношенихосновних засобіввідчуженошляхом списання– 45, в тому числі7 автомобілів.

За рахунокприватизаціїоб’єктів обласноїкомунальноївласностіодержано 739.7тис.грн.

Узагальненірезультатищорічноїінвентаризаціїосновних засобів,що перебуваютьв обласнійкомунальнійвласності.

В областідіє близько2 тис. малихпідприємств,з них 17 відсотківзаймаютьсявиробничоюдіяльністю,зареєстровано23 тис.підприємців-громадян.В цілому малийбізнес даєроботу 34 тисячаммешканцівобласті, щостановить 6відсотківпрацездатногонаселення.

Нового імпульсурозвиткупідприємництванадають прийнятіукази ПрезидентаУкраїни, згідноз якими з 1 січня2000 року створюєтьсяспеціальнаекономічназона “Інтерпорт-Ковель”та запроваджуєтьсяспеціальнийрежим інвестиційноїдіяльностіна територіїпріоритетногорозвитку умісті Нововолинськута селищі Жовтневому.

У завершальнустадію вступивпроцес реформуваннявласності.За 1999 рік приватизовано136 об'єктів.

Від приватизаціїпроведеноїв області добюджетів усіхрівнів надійщло2,3 млн. грн., з нихдо державного–0,8 млн. грн., дообласного –0,7млн. грн., доміськрайонних– 1,6 млн. гривень.Від приватизації21 об”єкта соціальноїсфери та 19 –незавершеногобудівництвадо обласногобюджета іміськрайоннихбюджетів надійшловідповідно29,5 тис. грн. і 16,3 тис.гривень.

Розвитокзовнішньоекономічнихзв”язків востанні рокивідзначаєтьсявисоким динамізмомй нарощуваннямобсягів торговихоперацій. Якщоу 1993 році зовнішньоторговельнийоборот областіскладав 29 млн.дол.США,то у 1999 - він перевищив150 млн.дол.США.Позитивнесальдо зовнішньоїторгівлі становить28,2 млн.дол.США.

Важливимнапрямкомроботи , спрямованоїна розвитокміжнародноготоргово-економічногоспівробітництва,залишаютьсяпитання залученняіноземнихінвестицій.У 1999 році 10 господарськихсуб”єктівобласті отримализ Швеції, Німеччини,Швейцарії, США,Польщі та Росіївалютно-матеріальніцінності назагальну суму6,04 млн.дол.США.При цьому 97, 4відсотка всіхнадходженьз-за кордонуспрямованона розвитоквиробничоїсфери, зокремав харчовупромисловістьта машинобудування.

Максимальнаувага буласпрямованана соціальнусферу.

Підвищенняефективностіроботи закладівцієї сфериздійснювалосьшляхом впорядкуванняїх мережі,збалансуванняпотреб галузейдо можливостейїх фінансуванняз державногота місцевихбюджетів,пріоритетногоспрямуваннякоштів нанайважливішінапрямки роботи.

Відповіднодо попиту наринку праці,оптимізованомережу навчальнихзакладів, введеноновий перелікспеціальностей,переорієнтованінавчальні планиі програми уВУЗах, професійно-технічнихучилищах. Областьпродовжуєзаймати однез провіднихрейтинговихмісць в Україніщодо якостізнань учнів,4 роки підрядвихованці Малоїакадемії наукзаймають вреспубліціпо 2-3 призовихмісця.

Подальшареорганізаціягалузі охорониздоров”яздійснюваласьшляхом наданняпріоритетурозвитку первинноїмедико-санітарноїдопомоги зособливимнаголосом назміцненнямережі закладів,що розташованів сільськіймісцевості.

Продовжуваласьробота по зміцненнюматеріально-технічноїбази центральнихрайонних тадільничнихлікарень, сільськихлікарськихамбулаторійта фельдшерсько-акушерськихпунктів, укомплектуваннюїх медичнимикадрами, забезпеченнюсанітарнимиавтомобілямипідвищеноїпрохідності.

В умовахдефіциту бюджетнихасигнуваньпроводиласьробота щодозабезпеченняумов функціонуваннякультурно-просвітницьких,мистецькихустанов. Насамперед,призупиненоскороченнямережі культосвітніхустанов, визначенопріоритетнінапрями фінансуваннязакладів культури,триває пошукнових оптимальнихмоделей організаціїкультурно-просвітницької,дозвіллєвоїдіяльності,залученнякоштів з різнихджерел фінансування,надання платнихпослуг.

Складнаситуація вмолодіжномусередовищіспонукала доактивізаціїзаходів пореалізаціїдержавноїполітики стосовнодітей, молоді,жінок та сім”ї.Затверджената виконуєтьсяобласна комплекснапрограма “МолодьВолині”, здійснюютьсязаходи, спрямованіна створеннярежиму сприянняпрацевлаштуваннюмолодих людей.З цією метоюзаброньованона підприємствахта в організаціяхобласті 1328 робочихмісць.

Нам не вдалосявирішити всіхпроблем, однакпозитивнізрушення є.

Перш за вседещо стабілізуваласяситуація впенсійномузабезпеченні,хоча заборгованістьпо виплатіпенсій залишаєтьсязначною, протеу порівнянніз початком року вона зменшиласьна 12,5 млн.гривень.

Своєчасновиплачуєтьсяпенсія у всіхмістах обласногопідпорядкування.

Завдякипідвищеннювимогливостідо платників,забезпеченнюнадходженняза додатковимиставками таособливо погашеннязаборгованостіз пенсій товарамиі послугамипідприємств-боржниківвдалося збільшитивласні надходженнякоштів до бюджетуПенсійногофонду на 16 відсотків.

Протягомроку спостерігаласьстійка тенденціядо зниженнярівня заборгованостііз заробітноїплати працівникамобласті. В ціломувона скоротиласяна 20,61 млн.грн. (на15,5%), працівникамбюджетної сферивиплаченоблизько 50 відсотківборгу. Середньомісячназаробітна платастановила 140,7гривні. У порінянніз 1998 роком воназросла на 14,1відсотка.

Через залікизаборгованостііз заробітноїплати в оплатужитлово-комунальнихпослуг, енергоносіїв,натуральнівиплати продукцієюпрацівникамбюджетної сферивиплачено 15,9млн.гривень.

Заборгованістьз виплати соціальноїдопомоги сім»ямз дітьми станомна 01.01.2000 р. склала10,2 млн.грн.. що на0,5 млн.грн. більшепроти минулогороку.

Протягомминулого рокузабезпеченопроплату боргівта поточнівиплати стипендіїстудентам 5-тивищих учбовихзакладів, щофінансуютьсяз обласногобюджету.

На облікув органах соцзахиступеребувалоблизько 2956 тисячпенсіонерівта інвалідівз яких 117 тисячтакі, що потребуютьнатуральноїта грошовоїдопомоги. Протягомроку таку допомогуотримали 105 тисячгромадян. Підчас проведенняВсеукраїнськоїблагодійноїакції спискиосїб, що гостропотребуютьдопомоги, надіслано1638 підприємствам,організаціямиа фізичнимособам. В результаті44 тисячам малозабезпеченимбуло наданодопомогу майжена півмільйонагривень.

Продовжуваласьробота з питаньрегулюванняцін і тарифів.На сьогоднішнійдень ціни набільшістьтоварів і послугформуютьсяу вільномурежимі. Прямедержавне регулюванняу межах повноважень,наданихоблдержадміністрацією,зберігаєтьсялише на продукціюпаливно-енергетичногокомплексу іпослуги длянаселення натепло- водопостачаннята водовідведення.Зокрема, установленофіксовані цінина вугілля,вугільні іторф”яні брикети,газ скраплений,дрова, утриманняжитла. Введеніграничні цінина комунальніпослуги таграничні торговельнінадбавки наобмеженийперелік лікарськихзасобів.

Протягом1999 року в областіпродовжуваласьробота пореформуваннюземельнихвідносин.

Грошова оцінказемель населенихпунктів проведенав 1001 населеномупункті з 1086, щовідповідностановить 92,2відсотка вобластї. Виконавцямробіт профінансованолише 53 відсоткивід виконаноїроботи, і якщообласний бюджетповністю забезпечивобсяги виконанняцих робіт у1999 році, то з Державногобюджету неотримано 380тис.грн., щонегативнопозначилосяна фінансовомустані окремихземлевпоряднихорганізацій.

Укладено74,4 тис. договоріворенди землі(34%),6,3 тис. – майна.

Стан навколишньогоприродногосередовищав області знаходитьсяпід постійноюувагою облдержадміністраціїі обласноїради. Так, у 1999році з питаньохорони довкіллябуло прийнятовісім рішеньоблдержадміністраціїі дев”ять рішеньобласної ради.

В областіпродовжувалосьбудівництво,хоча і повільнимитемпами, полігонівтвердих побутовихвідходів вс.Брище та дляміст Нововолинськаі Володимир-Волинська.

Через відсутністькоштів нареконструкціюзастарілих,заамортизованихі будівництвонових очиснихспоруд залишаютьсяне вирішенимиряд гострихекологічнихпроблем. Середних : будівництвоеколого-безпечнихполігонівтвердих побутовихвідходів, комплексробіт, пов”язанихіз реструктуризацієювугільних шахт,ряд інших.

Проблемоюв області залишаєтьсяпідтопленняі затопленнязначної територіїобласті.

Стихійнимиявищами, щомали місце уберезні 1999 року,господарськомукомплексуобласті танаселенню булозавдано матеріальнихзбитків на суму20,1 млн.гривень.Для виконанняневідкладнихпершочерговихробіт з ліквідаціїнаслідківвесняної повеніобласті з резервногоФонду КабінетуМіністрівУкраїни виділено850 тис.грн., а зрезервногофонду облдержадміністрації– використано363,8 тис.гривень.

Для ліквідаціїнаслідківзабрудненняпідземнихводних горизонтівавіаційнимпальним натериторіїЛуцької військовоїавіабази,передбачалосьу 1999 році виділити400 тис.гривень.Виконано робітна суму 143 тис.грн.,подальші роботиприпинено довідновленняфінансування.

Важливимсектором економікизалишаєтьсяпаливно-енергетичнийкомплекс.

Споживачамиобласті у минуломуроці використано534,9 млн.куб.м природногогазу, реалізованогоВолинськоюфілією ДК «Торговийдім «Газ України»на суму 100,9 млн.гривень. Рівеньоплати становивусього 33 відсотки,у тому числібанківськимикоштами - 78 відсотків.

За фондамиоблдержадміністраціївикористано499,2 млн.куб. м природногогазу, рівеньоплати - 32,6 відсотка,у тому числібанківськимикоштами - 81,2 відсотка.

Станом на01.01.2000 року усімаспоживачамиобласті використано928,7 млн. кВт-год.електроенергії,в тому числі118,3 млн. кВт-год.становитьтранзит електроенергії. Рівень оплатиелектроенергії,реалізованоїдержавноюакціонерноюкомпанією«Волиньобленерго»,становить 90,2відсотка, з нихгрошовимикоштами - 59 відсотків.

Органамивиконавчоївлади та місцевогосамоврядування,правоохороннимиї контролюючимиструктурамиздійсненокомплексорганізаційно-практичнихзаходів постабілізаціїкриміногенноїситуації, боротьбіз організованоюзлочинністюі корупцією,забезпеченнюзаконності,охорони прав,свобод і законнихінтересівгромадян.

Вжиті заходив певній мірісприяли зниженнюзлочинностіна 6,2 відсотка,у тому числіпо тяжких злочинах- на 1,8 відсотка.Зменшиласькількістьвбивств, згвалтувань,розбоїв, тяжкихтілесних ушкоджень,крадіжок державного та індивідуальногомайна, вимагань,шахрайств тахуліганств.

У 1999 році митнимиорганами заведено3603 адміністративних справи пропорушеннямитних правилна загальнусуму 30 млн.гривень.За фактамикваліфікованоїконтрабандипорушено 78кримінальнихсправ.

31 березня2000 року на сесіїобласної радибула затвердженаПрограмасоціально-економічногота культурногорозвитку областіна 2000 рік

В основупрограми покладенозавдання таположенняПослання ПрезидентаУкраїни доВерховної РадиУкраїни «Україна– поступ у ХХІстоліття. Стратегіяекономічноїта соціальноїполітики на2000-2004 р.р.», довгостроковоїпрограми економічногоі соціальногорозвитку області"Волинь-2010",законодавчихта нормативнихактів з питаньекономічноїполітики.

Програмасоціально-економічногота культурногорозвитку областіна 2000 рік єорганізаційно-економічнимта інформаційно-аналітичнимдокументом,втілення положеньекономічноїполітики держави,вміщує системуцільових завданьі заходів органіввиконавчоївлади та місцевогосамоврядуванняз метою досягненняпоставленихцілей у прогнозномуперіоді.

Найважливішимизавданнямипрограми є :

-забезпеченнязбалансованогосоціально-економічногорозвитку територіїобласті;

-удосконаленняструктуригосподарськогокомплексурегіону;

-досягненняраціональноговикористанняусіх територіальнихресурсів;

-забезпеченнянадійногофункціонуваннясоціальноїта виробничоїінфраструктури;

послідовнезростанняякості життянаселеннярегіону.

При розробціпрограмивраховуваласьекономічнадіяльністьвсіх суб"єктівгосподарювання,що розташованіна територіїрегіону, незалежновід форм власностіі підпорядкування.До її складувключено найважливішізавдання іпоказники, щовизначені унаціональних,державних,галузевих,регіональнихта місцевихцільових програмах.

Головноюметою Програмисоціально-економічногота культурногорозвитку областіна 2000 рік, враховуючистратегічнізагальнодержавніпріоритетизазначені упроекті ПосланняПрезидентаУкраїни доВерховної РадиУкраїни «Україна: поступ у ХХІстоліття. Стратегіяекономічноїта соціальноїполітики на2000–2004 р.р.» та завданняПрограми"Волинь-2010", єреалізаціяполітики економічногозростання,закріпленняпозитивноїдинаміки роступромисловоговиробництва,досягненнястабілізаціїв усіх галузяхматеріальноговиробництваобласті, оздоровленняфінансовогостановищасуб"єктівпідприємницькоїдіяльностіта фінансовоїбази місцевихбюджетів,стимулюванняенергозбереження,інноваційно-інвестиційноїдіяльностіпідприємств,підвищеннясоціальнихгарантій відповіднодо зростаннявартості прожитковогомінімуму населення,погашеннязаборгованостііз виплатизаробітноїплати, пенсій,допомог.

Для реалізаціїцих завданьбуде здійсненоряд заходів,зокрема:

у виробничійсфері - формуванняконкурентногосередовищаза рахуноквдосконаленнярегуляторноїта антимонопольноїполітики,забезпеченнямодернізаціїта структурноїперебудовивиробничогопотенціалу,зниження йогоенерго- таматеріалоємності,підвищенняконкурентоспроможності,більш масштабногозалученнявласних тапрямих іноземнихінвестицій,удосконаленнягалузевоїструктурипромисловостіза рахунокдиверсифікаціївиробництва,підвищенняпитомої вагипереробнихгалузей, активнепроведеннясанації тареструктуризаціїпідприємств,їх технічногопереозброєння,розвиток міжгалузевихвиробництвта поглибленняміжрегіональноїкоопераціїу межах України;

реформуваннявідносин власностіта формуванняпідприємницькоїмотивації угосподарюючихсуб"єктів;

оздоровленняфінансів підприємств,послідовнаі активна їхреструктуризація,передача об"єктівсоціальноїсфери до комунальноївласності;

диверсифікаціязовнішніхджерел поставокенергоносіїв,сприяння збільшеннюїх власнихджерел;

зміна принципівта механізмууправліннядержавнимипідприємствамита часткамидержавногомайна акціонованихпідприємств,впровадженнядієвого інститутууповноваженихосіб, забезпеченняефективногоменеджментупідприємств;

у податково-бюджетнійполітиці -встановленняжорсткої залежностідоходної івитратноїчастини бюджетуобласті, поступовескороченнябюджетнихдотацій ікомпенсацій,забезпеченнясоціальногозахисту населення,який має бутиадресним. Досягненнястабільностів оподаткуванні,посиленнястимулюючоговпливу податківна розвитоквиробництвата контролюза повнотоюїх сплати;

у грошово-кредитнійполітиці -спрямуванняресурсів, включаючиіноземну валюту,на кредитуванняжиттєво важливихі ефективнихвиробництв,залученнякомерційнихбанків до участіу кредитуваннідовгостроковихінвестиційнихпроектів, зміцненняфондовогоринку;

у ціновійполітиці - розширеннясфери вільногоціноутворення,вдосконаленняконтролю зацінами на продукціюпідприємств-монополістівяк у сферівиробництва,так і у сферіпостачанняі торгівлі,насампередчерез вдосконаленняконтролю заформуваннямсобівартостіїх продукціїта послуг, поступовеусунення ціновихміжгалузевихдиспропорцій,формуванняефективногоконкурентногосередовища,лібералізаціяринків енергоносіївта сільгоспсировини,транспортнихта комунальнихпослуг;

у соціальнійполітиці - перехіддо формуваннясоціальноїполітики наоснові законодавчовизначенихдержавнихсоціальнихстандартівта забезпеченнядержавнихсоціальнихгарантій. Базовимдержавнимсоціальнимстандартомвизначенопрожитковиймінімум, наоснові якоговизначатимутьсявсі інші соціальнігарантії.

Державнісоціальнігарантії єобов"язковимидля всіх державнихорганів, органівмісцевогосамоврядування,підприємств,установ іорганізацій,незалежно відформ власності;

у аграрнійполітиці - активнийрозвиток АПК,досягненняраціональноїспеціалізаціїрегіону, щодовиробництваконкурентоспроможнихвидів сільськогосподарськоїсировини тапродукції їїпереробки;

прискоренняреформуванняаграрногосектора економіки,зокрема, здійсненняорганізаційнихзаходів щодореформуванняколективнихсільськогосподарськихпідприємствна засадахприватноївласності наземлю та майно.Сприяння стабілізаціїта нарощуваннюобсягів експортоспроможноїпродукціїагропромисловоговиробництва;

у реструктуризаціївласності -посилення увагидо питаньприватизаціїоб"єктів незавершеногобудівництва,ділянок землінесільськогосподарськогопризначення,об"єктів соціальноїсфери, створенняналежних соціальнихгарантій упроцесі приватизації,прозорістьпроцесу грошовоїприватизації;

у сферіпідприємництва– встановленнясучасного,адаптованогодо умов ринковихперетворень,регулюваннягосподарськихвідносин;

у енергозбереженні- на основіпроведенняенергетичнихобстеженьдосягнутискороченняенергоспоживанняв закладахбюджетної сферине менше як на6 відсотків;

у використанніприроднихресурсів іохороні навколишньогоприродногосередовища- посиленняконтролю зазбереженнямприродногоресурсногопотенціалуобласті, утилізаціяі знешкодження(захоронення)небезпечнихвідходів, спрямуваннякоштів на реалізаціюнайбільш необхіднихприродоохороннихзаходів в області.

у галузітуризму, розвиткукурортно-рекреаційнихзон - формуванняіміджу Волинськоїобласті, якрегіону відкритогодля туризму,якиймає відповіднуінфраструктурудля відпочинкуі лікування,екологічночисту природу,поглибленняприкордонноїспівпраці таудосконаленнязовнішньоекономічнихзв’язків.

Головнимзавданнямпромисловостіу 2000 році є утвердженнядинамічногорозвитку виробництва,забезпеченняйого приростуусіма галузями,районами імістами в цілому,збільшеннявипуску товарівнародногоспоживання,підвищенняконкурентоспроможностівітчизняноїпродукції навнутрішньомута зовнішньомуринках.

За пропозиціямиміст, районівта підприємствобласті у 2000 роціпередбачаєтьсявиробити промисловоїпродукції на697 млн. грн., темпприросту становитиме7 відсотків до1999 року, що відповідаєзавданнямпрограми"Волинь-2010" тастратегіїекономічноїі соціальноїполітики на2000-2004 роки ПосланняПрезидентаУкраїни. Виробництвотоварів народногоспоживання зросте на 10відсотків.Загальне зростаннявипуску продукціїпри сприятливихекономічнихумовах намічаєтьсяв усіх галузяхпромисловості.

Передбачаєтьсяосвоїти 350 найменувань(артикулів)продукції,впровадитиу виробництво60 нових технологічнихпроцесів.

Питома вагапродукції наекспорт у загальномуїї обсязі маєзрости до 22відсотків.

Враховуючите, що пріоритетнимнапрямом удіяльностігалузей напоточний рікє зосередженняуваги на питанняхконкурентоспроможностіпродукції,стратегія їхрозвитку полягаєу підвищенніякості таефективностівиробництва,впровадженніновітніх технологій,нарощуванніекспортногопотенціалуза рахунокзбереженнятрадиційнихта освоєннянових міжнароднихринків.

Пріоритету розвиткунадаватиметьсяхарчовійпромисловості.Збільшеннявипуску і реалізаціїпродукціїпередбачаєтьсяза рахуноквпровадженнянових технологічнихпроцесів, щозабезпечатьвисоку смаковуякість виробів,сучасну їхупаковку тавитісненняз внутрішньогоринку імпорту.Особлива увагаприділятиметьсяпідвищеннюекономічноїпривабливостідля вітчизнянихта зарубіжнихінвесторів.

Одна з найважливішихпроблем в області- будівництвожитла. За рахуноккоштів бюджетівусіх рівнів,залучених,позабюджетних,передбачаєтьсябудівництвоквартир дляветераніввійни, молодихсімей, військовослужбовцівта працівниківправоохороннихорганів, індивідуальнежитлове будівництвона селі. Впершеплануєтьсявиділити коштидля здійсненняреконструкціїбудинків першихмасових серій.

Одним ізджерел фінансуваннявпровадженняу виробництвонаукових дослідженьє інвестиції.Тому органимісцевої виконавчоївлади та самоврядуваннябудуть націлюватигосподарюючісуб"єкти намісцях до залученняна інвестуванняяк коштівпідприємств,організацій,так і іншихджерел фінансування.Як показуєаналіз, тількитретина промисловихпідприємстввкладає коштиу розвитоквласного виробництва,причому значначастина їхвиділяє наоновленнявиробництвадекілька відсотківприбутку, щозалишаєтьсяна підприємстві.

З метою активізаціїінвестиційноїдіяльностірозробленийінвестиційнийпортрет області,який включає33 проекти іінноваційніпропозиції.

Пріоритетнимисферами інвестуванняу Волинськийрегіон є агропромисловийкомплекс, легкапромисловість,машинобудування,хімічна, лісовата деревообробнапромисловість,транспорт ізв"язок тасоціальнаінфраструктура.

Необхідновідзначити,що більш ефективнуроль у становленніінвестиційнихпроцесів повинноі надалі відіграватиспрямуваннякоштів суб’єктівгосподарюванняна інноваційніцілі.

Надії у 2000 роціпокладаютьсяна проведенняна конкурентнихзасадах відборуінвестиційнихпроектів, щопередбачаютьзалученнякоштів державногобюджету, як цевизначенопостановоюКабінету МіністрівУкраїни від25 листопада1999 року № 2145 «ПроПорядок проведенняна конкурснихзасадах оцінкита відборуінвестиційнихпроектів , щопередбачаютьзалученнякоштів державногобюджету».

Характерноюособливістю2000 року будеформуваннясоціальноїполітики назасадах законодовчовизначеноїсистеми державнихсоціальнихстандартівта забезпеченнядержавнихсоціальнихгарантій, якіє обов"язковимидля всіх державнихорганів, органівмісцевогосамоврядування,підприємств,установ іорганізацій,незалежно відформ власності.

Основнимиважелями соціальноїполітики стануть:

-адреснапідтримкасоціальнонезахищенихверств населення;

-актуальнізавдання пенсійноїреформи;

-забезпеченнявипереджаючогозростаннявартості робочоїсили;

-створенняробочих місць;

-підтримкасамозайнятостінаселення.

Враховуючиситуацію, щосклалася, у2000 році у сферізайнятостіпередбачається,що темпи вивільненняробочої силибудуть нижчими,ніж у попередніроки.

Реалізаціїполітики зайнятостісприятимутьстворюванів області спеціальна(вільна) економічназона «Інтерпорт-Ковель»та спеціальнийрежим інвестиційноїдіяльностіу м.Нововолинськута селищі Жовтневому.

Рівень фіксованогобезробіттяпротягом рокузросте з 6,95 до10,2 відсотка.Очікується,що на кінецьроку чисельністьбезробітних,які будутьперебуватина обліку вдержавнійслужбі зайнятості,досягне 55,6 тис.чоловік.

ЗабезпечуватиметьсявиконанняПрограми соціальногозахисту малозабезпеченихнепрацездатнихгромадян областіна 1998-2000 роки, затвердженоїрозпорядженнямголови облдержадміністраціївід 16.02.98 № 76. Продовжуватиметьсянадання грошовоїта натуральноїдопомоги, якоїв області потребуютьпонад 117 тис.чоловік.

Разом з тим,заходи соціальноїпідтримкинайвразливішихверств населенняу 2000 році здійснюватимутьсяв умовах обмеженихфінансовихможливостейбюджетів усіхрівнів, державнихцільових фондів,а також жорсткогоконтролю з бокудержави зацільовимвикористаннямкоштів.

Для забезпеченняадресностірізних видівдопомоги окремимкатегоріямгромадян будезавершеностворенняєдиної обліково-інформаційноїсистеми малозабезпеченихгромадян таодержувачівсоціальноїдопомоги. Порядокнадання допомогиспрощуватиметься.При цьому розміридопомогивизначатимутьсяз урахуванняму сукупномудоході громадянїх майновогостану.

Продовжуватиметьсярозширеннямережі та зміцненняматеріально-технічноїбази соціальнихслужб: територіальнихцентрів пообслуговуваннюінвалідів,одинокихнепрацездатнихгромадян, благодійнихїдалень, магазинівта інших.

Будуть здійснюватисьзаходи щодостворенняпередумов дляпереходу допенсійногозабезпеченняна страховійоснові та створеннянормативно-правовоїбази для функціонуваннязагальнообов"язковогодержавногопенсійногострахування.Триватимезапровадженняавтоматизованихперсоніфікованихвідомостейу системізагальнообов"язковогодержавногопенсійногострахування,що дозволитьстворити інформаційнубазу для відновленнядиференціаціїрозмірів пенсійвідповіднодо трудовоговкладу та дастьможливістьздійснитиподальше їхпідвищення,атакож сприятимелегалізаціїдоходів населення.Буде здійсненоупорядкуванняпризначенняпільговихпенсій, удосконаленнямеханізмувідрахуваньна пенсійнезабезпечення.

Реалізаціягарантій правана охоронуздоров"язабезпечуватиметьсяфункціонуваннямрозгалуженоїмережі закладівохорони здоров"я,кількість якихбуде збережена.Показникзабезпеченостіліжками прогнозностановитиме80 на 10 тис.населення.

Подальшареорганізаціягалузі охорониздоров"яздійснюватиметьсяшляхом наданняпріоритетурозвитку первинноїмедико-санітарноїдопомоги зособливимнаголосом назміцненнямережі таматеріально-технічноїбази закладівохорони здоров"я,що розташованіу сільськіймісцевості.Продовжуватиметьсяробота надвизначеннямобсягу гарантованогорівня медико-санітарноїдопомоги.

З метою оптимізаціїнадання стаціонарноїдопомоги будеприділено увагувдосконаленнюмедичних технологій,обгрунтуваннюфункціональноїдиференціаціїліжковогофонду, що сприятимезменшеннютривалостіперебуванняхворого у стаціонарі.Підвищенняефективностінадання стаціонарноїмедичної допомогив умовах обмеженогофінансуванняпроводитиметьсяшляхом впорядкуванняліжковогофонду, згортаннянепрацюючого.Залишатиметьсяактуальнимзбалансуванняпотреб галузідо можливостейїї фінансуванняз державногобюджету, пріоритетнеспрямуваннякоштів нанайважливішінапрямкилікувально-профілактичноїроботи.

Плануєтьсяподальшеукомплектуваннямедичнимикадрами центральнихрайонних тадільничнихлікарень, сільськихлікарськихамбулаторійта фельдшерсько-акушерськихпунктів, продовжуватиметьсяробота щодопоетапноїтелефонізаціїі забезпеченнякожної дільничноїта сільськоїлікарськоїамбулаторіїсанітарнимиавтомобілямипідвищеноїпрохідності.Продовжитьсяреформуванняаптечної мережі.

На виконанняпостановиКабінету МіністрівУкраїни “Пророзвиток сільскоїзагальноосвітньоїшколи” в областірозробленийі затвердженийКомплекснийплан розвиткунавчальнихзакладів усільськіймісцевостіна період до2005 року. Суттєвихзмін зазнаємережа дошкілля.Суспільнимдошкільнимвихованнямбуде охоплено13,1 відсотка дітей,що дещо нижчерівня 1999 року.

Дошкільнізаклади працюватимутьнад збереженнямнаступностіміж дошкільноюі початковоюланками освіти,формуваннямпсихофізичноїготовностідітей до навчанняу школі з 6 річноговіку.

У системізагальноїсередньоїосвіти передбачаєтьсяобов’язковеотриманняповної загальноїсередньоїосвіти відповіднодо вимог КонституціїУкраїни. Продовжатьнавчання у 10класах деннихсередніх шкіл,професійно-технічнихучилищах, вузахІ-ІІ рівнівакредитації98,5 відсоткавипускників9-х класів. Наповнюваністькласів учнямизбережетьсяна рівні минулогороку - 20,1 чоловік,що більше проти1990 року на 0,3 учняна 1 клас.

Здійснюватимутьсязаходи щодооптимізаціїмережі загальноосвітніхустанов увідповідністьдо потреб населення.Передбачаєтьсяпризупинитироботу 9 шкілІ ступеня(Камінь-Каширський,Ковельський,Любомльський,Любешівський,Ківерцівський,Шацький райони),а 6 шкіл І-ІІступеня, реорганізуватив школи І ступеня(Камінь-Каширський,Ковельський,Любешівський,Любомльський,Маневицькийрайони).

Значна увагаприділятиметьсяроботі з обдарованимидітьми. Длявипускниківсільських шкілв області функціонує2 ліцеї та ліцейнікласи у Маяківськійшколі-інтернаті.У 6 гімназіяхнавчатимуться3,2 тис.чоловік.У малій академіїнаук науково-дослідницькоюроботою будезайматися майже1400 учнів, в 15 містахі районахфункціонуватимутьфілії МАН.

У вузах ІІІ-ІVрівня акредитаціївищу освітуздобуває 148студентів на10 тисяч населенняобласті, щодещо нижче ніжв цілому поУкраїні (192). Увузах І-ІІ рівнівакредитаціїнавчається8210 учнів, в томучислі за державноюформою навчання- 69,1 відсотка,ІІІ-ІV - понад17 тисяч студентів,51,4 відсотка задержзамовленням.Випускникисільськихзагальноосвітніхшкіл становитимуть25 відсотківстудентівперших курсів.

У 2000 році основнимизавданнямиу сфері культуризалишаєтьсязбереженняісторико-культурноїспадщини,впорядкуваннямережі культурно-просвітницькихзакладів відповіднодо можливостейфінансування,вдосконаленняконцертно-гастрольноїдіяльності.Здійснюватимутьсязаходи повпорядкуванюмережі закладівкультури клубноготипу, бібліотек,заповідників,музеїв. В областідіятиме 573 масовихта універсальнихбібліотек, 663заклади клубноготипу, 7 музеїв,2 театри, 36 шкілестетичноговиховання, щопрактичновідповідаєрівню 1999 року.

Подальшареалізаціяцільової комплексноїпрограми "Фізичневиховання -здоров"я нації"дасть змогупризупинитизростаннякризових процесіву сфері фізкультуриі спорту, створитьнеобхідні умовидля залученняшироких верствнаселення дозанять фізичноюкультурою іспортом, підтримкиздоровогоспособу життя,ефективноговикористанняспортивнихспоруд.

В галузітуризму у 2000 роцірозроблятиметьсяДержавна програмарозвитку туризмудо 2010 року, якоюпередбачаєтьсядержавне стимулюваннявнутрішньогота іноземноготуризму. Обсягиплатних послугтуризму плануєтьсядовести до 4,4млн.грн., що на17 відсотківбільше минулорічного.

Розширюватиметьсясистемаоздоровчо-туристичнихзаходів длякатегорійлітніх людейта пенсіонерів,дітей та молоді,розвиватимутьсянетрадиційнівиди туризмута туризму зактивнимиформами пересування.

Здійснюватиметьсяробота по об"єднаннюрегіональнихгалузевихзусиль, фінансовихі матеріальнихможливостейсуб"єктівтуристичноїдіяльності,іноземнихінвесторівз метою розвиткута створеннясучасної матеріальноїбази туризму.

З метою поповненнямісцевих бюджетіввизначеноперелік об"єктівсоціальноїсфери, що належатьдо комунальноївласностірайонів і міст,які не використовуються,і встановленозавдання поїх приватизаціїу 2000 році.

За прогнознимирозрахункамисуму надходженьдо зведеногобюджету областіу 2000 році очікуєтьсязбільшити на9 відсотків,вживатимутьсяжорсткі заходищодо зменшеннянедоїмки тапитомої вагивзаємозаліківу дохіднійчастині бюджету.

З метою попередженнябанкрутствапідприємств,відновленняплатоспроможностіборжниківпроводитиметьсяробота по скороченнюдебіторськоїі кредиторськоїзаборгованості,обмеженнюбартернихоперацій.

Поступовозбільшуватиметьсяяк обсяг кредитнихвкладень, такі питома вагадовгостроковогокредитуванняу загальномуобсязі кредитів.Очікуєтьсяїх зростаннядо 10 відсотківпроти досягнутогорівня 1999 року.Буде збереженотенденцію дозниження обліковоїставки Національногобанку за наданимикредитами.

Враховуючиподальше нарощуванняобсягів промисловоговиробництва,досягненнястабілізаціїв інших галузяхекономікиобласті, прибутокрентабельнихпідприємству 2000 році прогнозуєтьсяу сумі 130 млн.гривень.Однак, череззначне перевищеннязбитків збитковихпідприємствфінансовийрезультат вцілому по областіпередбачаєтьсявід"ємний ( 110млн.грн.).

ПроектомДержавноїпрограми приватизаціїна 2000 рік окресленіосновні завданняприватизації,зокрема здійсненняїї виключноза грошовікошти; створеннясприятливихумов для появиприватнихвласників, якімають довгостроковіінтереси урозвитку підприємствта здійсненняефективногоуправлінняними; залученнякоштів длярозвитку структурноїперебудовиекономіки;сприяння підвищеннюефективностіпідприємствта створенняконкурентногосередовища,їх інвестиційноїпривабливості.

Удосконалюватиметьсямеханізм передачіповноваженьпо управліннюдержавноючасткою майнаабо державнимикорпоративнимиправами з метоюзбільшеннянадходженнякоштів на державнучастку.

Наповненню Державногобюджету сприятимепродаж пакетівакцій підприємствобласті ВАТ"Луцькийкартонно-руберойдовийкомбінат" іВАТ "Луцькийавтомобільнийзавод".

У 2000 році пропонуєтьсядо приватизації182 об'єкти державногоі комунальногомайна. Більшістьз них - це об'єктималої приватизації(групаА), соціальноїсфери (групаЖ), незавершеногобудівництва(група Д).

УказамиПрезидентаУкраїни з 1 січня2000 року створюєтьсяспеціальнаекономічназона “ІнтерпортКовель” тазапроваджуєтьсяспеціальнийрежим інвестиційноїдіяльностіна територіїпріоритетногорозвитку вобласті.

Спеціальнаекономічназона “ІнтерпортКовель” утворюєтьсястроком на 20років з метою облаштуванняміжнародноготранспортногокоридоруГданськ-Одеса,залученняінвестицій,розвиткузовнішньо-економічнихзв’язків,транспортно-виробничоїінфраструктури.

На територіїСЕЗ “ІнтерпортКовель” наплощі 56,77 гектарарозміщуватимутьсяпереважнопідприємства,що здійснюватимутьоперації зобслуговуваннятранзитнихвантажів, їхзберігання,сортування,пакування,наданнятранспортно-агентських, експедиторськихта пов’язанихз ними фінансовихпослуг, торгівлі,а також підприємства,що застосовуватимутьновітні технологіїз метою виробництватоварів дляекспорту тапоставок навнутрішнійринок, об’єктивиробничоїта невиробничоїінфраструктури.

Поточнапрограма розвитку СЕЗ “ІнтерпортКовель” на 2000рік передбачаєздійснення ряду першочерговихзаходів:

відведенняземель в натурізгідно з картоютериторії СЕЗ;

розробленнята затвердженнягенеральногоплану територіїСЕЗ;

підготовкатериторії СЕЗта її облаштування;

початокбудівництваТСН (транспортно-складськоготерміналу);

підготовкамитної інфраструктури;

облаштуванняконтрольно-пропускнихпунктів таприміщень дляпрацівниківмитної служби;

початокбудівництвапершої черги контейнерноготерміналу;

спорудженнявнутрішніхзалізничнихколій та автомобільнихдоріг, облаштуванняпід’їзднихшляхів;

підготовкаконцепціїперспективногоплану розвиткуСЕЗ та організаціянауково-методичногосупроводженняпроекту в цілому.

Утворенняцієї спеціальноїекономічноїзони сприятиме:

стимулюваннюрозвиткупідприємництва;

залученнюінвестиційта впровадженнюнових технологій,форм і методівекономічноїдіяльності;

активізаціїзовнішньоїторгівлі тазбільшенню товарообороту,прямуючогоз України тав Україну;

завантаженнюдіючих потужностейзалізничногоі автомобільноготранспорту;

забезпеченнюзайнятостінаселення,вирішеннюсоціальнихпроблем.

Спеціальнийрежим інвестиційноїдіяльностіна територіїпріоритетногорозвитку вобласті, доякої належитьмісто Нововолинськ та селище Жовтневе,впроваджуєтьсястроком на 30років з метоюзалученняінвестиційдля створенняробочих місцьта працевлаштуванняпрацівників,які вивільнюютьсяу зв’язку ізліквідацією,перепрофілюваннямгірничодобувнихта інших підприємств.

Реалізаціяінвестиційнихпроектівздійснюватиметьсявідповіднодо постановиКабінету МіністрівУкраїни від6.12.99 №2210 “Про затвердженняпереліку пріоритетнихвидів економічноїдіяльностіна територіїпріоритетногорозвитку уВолинськійобласті таПорядку розглядуінвестиційнихпроектів, щореалізуютьсяу пріоритетнихвидах економічноїдіяльностіна територіїпріоритетногорозвитку уВолинськійобласті”.

Запровадженняспеціальногорежиму інвестиційноїдіяльностіна територіїпріоритетногорозвитку вобласті дастьможливістьперебудуватиекономіку містаНововолинськата селища Жовтневе,прискоритисоціально-економічнийрозвиток регіону,впровадитинові технології,залучити інвестиції,підвищитижиттєвий рівеньнаселення,поліпшитиплатіжнийбаланс.

На територіїпріоритетногорозвитку вобласті у 2000 роціпередбачається розпочатиреалізацію7 інвестиційнихпроектів, щодозволить залучити внаслідокїх запровадженнявнутрішні тазовнішні інвестиціїу розмірі 35млн.дол.США,створити абозберегти 235 робочихмісць.

Завдання, щоїх необхідновирішити вобласті у 2000 році,враховуючининішнюсоціально-економічнуситуацію, непрості.Вони потребуютьвід керівниківусіх рівнівконцентраціїзусиль на пошукшляхів та можливостейпо подоланнюназрілих проблем,досягненнюстійкої стабілізаціїв економіціі соціальнійсфері, отриманнювідчутнихпозитивнихзмін у найближчійперспективі.

Висновки

Аналогічнестановищескладаєтьсяу межах регіону,коли органисамоврядуванняакумулюютьвиробничі йекономічніможливостінизки підприємствдля розв'язаннязагальнорегіональнихпроблем, виступаючипри цьому нелише як адміністративніоргани, а й якекономічнийпартнер. Протечітко не визначенакомпетенціякожногоадміністративно-територіальногоутворення незабезпечуєреальногосамоврядуванняна всіх рівняхієрархічноїсистеми управліннягосподарствомдержави.

Основоюекономічноїсамостійностірегіону є йоговласність.Власність, незакріпленаюридично, незабезпечуєрегіонам економічноїоснови. Питанняпро право навласність,краще розумінняякого сприятимеефективностідержавнихекономічнихреформ, сьогодніінтенсивнообговорюєтьсяу зв'язку ізпроблемоюрозмежуваннякомпетенційдержави й органівсамоврядуванняв економічнійта господарськійдіяльності.Ключ до розумногорозв'язанняцієї проблемилежить у визнаннітого факту, щовласність —це перелікправ:

право наприбуток відзасобів виробництва,право на їхвикористання,право на продажвласності,право на передачуїї у спадоктощо.

В умовахсамоврядуванняособливе місцесеред найрізноманітнішихформ власностіпосідає територіальнавласність. Їїоб'єктом є земля,природні ресурси,підприємстваматеріальноговиробництва,заклади соціальноїсфери (народноїосвіти, охорониздоров'я, торгівлі,громадськогохарчування,культури тощо),розташованіна відповіднійтериторії ізакріпленіЗаконами України"Про власність"та "Про місцевесамоврядування".

Загалом можнавиділити двіформи територіальноївласності:загальнодержавнуй муніципальну.До загальнодержавноїналежить власність,якою розпоряджаєтьсядержава, підмуніципальноюслід розумітивласність такихтериторій, якобласть, район,місто, село. ВУкраїні сьогоднісправжнімсуб'єктоммуніципальноївласностівиступаютьтериторіальнігромади, якічерез органисамоврядуваннявідповіднихрівнів реалізуютьсвоє правовласності.Проте немаєдостатніхправових підставдля формуванняпервинногосуб'єкта місцевогосамоврядування,яким за Конституцієюі Законом "Промісцеве самоврядування"є територіальнагромада.

Втім, останняще не склаласяу системусамоврядування.Не відбулосяконституційногозакріпленнясамоврядування,не встановленоавтономіїтериторіальнихгромад, якіможуть самостійновирішуватипитання місцевогозначення умежах, визначенихзаконом, бутиповноправнимигосподарямина своїй територіїі розпоряджатисярезультатамипраці даногорегіону. З іншогобоку, держававиступає гарантомзахисту територіальнихгромад від дійпредставницькихорганів влади,які можутьпризвести добанкрутствагромад.

Однак органисамоврядуванняне можуть виконуватипокладенихна них функційбез необхідноїекономічноїоснови (матеріальнихі фінансовихресурсів). Отже,питання пронеобхідністьформуваннявласностіорганів самоврядування— це питанняпро створеннявідповідноїекономічноїбази місцевихбюджетів.

Мобілізуватифінансовіресурси длярозвитку економічноїоснови органівмісцевогосамоврядуваннята комунальноївласності можначерез системумісцевих бюджетів,а саме черезбюджети розвитку.В подальшомукомунальнавласність можесприяти табрати участьу формуваннідоходної частинимісцевих бюджетів.

Практичнедослідженняпроцесу формуваннямісцевих бюджетівдовело, що насьогоднішнійдень місцевіоргани владине володіютьдостатнімифінансовимиресурсами дляорганізаціїуправлінняекономікоюі соціальноюсферою на своємурівні. Це обумовленоцілою низкоюобставин:

високимирівнем концентраціїфінансовихресурсів удержавномубюджеті країни,що знижує значеннярегіональнихі місцевихбюджетів увирішенніжиттєво важливихдля населеннязадач (власнідоходи бюджетуВолинськоїобласті становлятьлише 26 відс. відусіх доходівбюджету);
домінуючоюроллю регулюючихдоходів у структурінадходженькоштів до місцевогобюджету і низькоючасткою закріпленихза територіямиподатковихплатежів (часткадотації та сумзагальнодержавнихрегулюючихподатків ізборів становить74 відс. у загальнійструктурідоходів зведеногобюджету Волинськоїобласті);
діючою практикоюформуваннямісцевих бюджетів,при якій збереженийпоки що в своїйоснові механізмцентралізованоговстановленнянормативіввідрахуваньвід регулюючихдоходів, хочавони й знаходятьсяу протиріччіз принципамибюджетноїдецентралізації;
тенденцієювстановленнявидатків унизпо бюджетнійсистемі безвідповідногопідкріпленнядохіднимиджерелами, щопризводитьдо дотаційностібагатьох, ранішезбалансованихмісцевих бюджетів.

Міжрегіональнийперерозподілдержавнихдоходів досіне має ні чіткосформульованогозмістовногообгрунтування,ні чітких правилі формул. Необ’єктивністьтакого перерозподілупризвели дотого, що сільськіРади, де рівеньподатковихнадходженьу розрахункуна душу населенняє вищим, ніж усередньомупо району, опиняютьсяу гіршому становищіз точки зорудоходів місцевихбюджетів порівняноз сільськимиРадами, де він,відповідно,є нижчим.

Таким чином,аналіз проблемфункціонуваннямісцевих бюджетівбазового рівнябюджетноїсистеми даєзмогу зробитивисновки щодоздійсненнязаходів, спрямованихна покращанняумов формуваннямісцевих бюджетів.

По-перше,необхідно чіткорозподілитикомпетенціїщодо розв’язанняконкретнихзавдань міжцентральнимиорганами владиі органамирегіональногота місцевогосамоврядування,і поступовоздійснюватиперехід додецентралізаціїдержавнихфінансів. Так,на державномурівні (за рахуноккоштів державногобюджету) повинніфінансуватисялише ті видатки,котрі пов’язаніз забезпеченнямзагальнодержавнихпотреб: оборонакраїни, утриманнязаконодавчоїі виконавчоївлади, розвитокфундаментальноїнауки, структурнаперебудоваекономіки.Фінансові жпроблеми місцевогорівня раціональновирішуватиза рахуноккоштів відповіднихбюджетів.

У зв’язкуз цим необхіднорозподілитиджерела податковихнадходженьміж центральнимиі місцевимивладами в жорсткійув’язці звиконуваниминими функціями,що повиннознайти своєвідображенняу законодавствіпро місцевесамоврядування.До місцевих,зокрема, можнабуло б віднестипомайновіподатки, податокна землю, податокна промисел,збір за забрудненнянавколишньогосередовища,а можливо – іприбутковийподаток з громадян.У всякому випадкуза рахуноквласних податковихджерел місцевіоргани владиповинні фінансуватидо 60-80 відс. своїхпотреб.

По-друге,необхідновдосконалитимеханізмміжтериторіальногофінансовоговирівнювання.Практика показала,що такий методрегулюваннямісцевих бюджетівяк вилученнянадлишківбюджетнихкоштів до бюджетувищого рівнята застосуванняіндивідуальнихпідходів довстановленнянормативіввідрахуваньвід загальнодержавнихподатків ізборів маєбагато недоліків:він не тількинегативновиливає надохідну базумісцевих бюджетів,а й позбавляємісцеві органивлади стимулівдо збільшеннясвоїх доходів.Спираючисьна зарубіжнийдосвід, необхідностворити спеціальнібюджетні фондифінансовоговирівнюваннятериторій. Аперерозподілдоходів міжбюджетамиодного рівнядоцільно булоб здійснюватиз урахуваннямподатковоїсили територійта мінімальногорівня, до якогоповинні вирівнюватисьфінансовіможливостіцих територій.Тому вже сьогодніназріла необхідністьвизначенняобгрунтованогонормативубюджетноїзабезпеченостікожної області,району, містаз урахуваннямекономічного,соціального,природногой екологічногостану відповіднихтериторій.Існування такихпоказниківдасть змогувизначитиреальний розмірфінансовихресурсів длязадоволеннянеобхіднихпотреб регіонів,а також значновдосконалитипроцедурубюджетногопланування.

Таким чином,вирішення цихта інших проблемстосовно формуванняі використаннямісцевих бюджетівв значній мірівизначило брозширенняекономічноїсамостійностірегіонів країни.Адже те, наскількивони політичнонезалежні іфінансовозабезпечені,справляє істотнийвплив на формуваннядемократичних,ринково орієнтованихсистем і підвищуєшанси на успіхреформ.

Місцева владачасто постаєперед необхідністюробити непростийвибір місцевихподатків, цілей,на які будутьспрямованіїї видатки, таметодів управлінняі стимулюванняпроцесів економічногорозвитку. Зцієї причинифінансуванняі формуваннябюджету місцевоївлади є однієюз найважливішихсфер державнихфінансів, ітому потребуєсвого подальшогодослідженнята пошуку новихпідходів дореформування.

Списоквикористаноїлітератури

АксеноваЕ. Бюджет иэкономическаясамостоятельностьрегионов // Мироваяэкономика имеждународныеотношения. –1992.- №5- С. 118-124
АльвианськаяН.В. Местныебюджеты : понятие,механизмфункционирования//Финансы.-1995.-№9.-С.9-11
Аптекар С.,Краснова В.Про формуваннямісцевих бюджетів.//ЕкономікаУкраїни.– 1994.–№4.–с. 42–47.
Бескид Й.М.Теоретичніпідвалинидослідженнясуті державногобюджету Улраїни.//ФінансиУкраїни.-1998.-№1.-С.19-21.
БуковинськийС.А. Шляхи розвиткубюджетноїсистеми України.//ФінансиУкраїни.-1998.-№9-С.3-8.
Бутко М.П.,Білокур К.О.Фінансовіресурси регіонув умовах ринковоїтрансформації.//ФінансиУкраїни.-1998.-№10.-С.23-32.
Василик О.Д.Державні фінансиУкраїни: Навч.посібник.– К.:Вища школа,1997.– 383с.
Василик О.Д.,Павлюк К.В.Удосконаленняподатковоїсистеми України.//Фінанси України.–1997.– №10.– С. 34–43.
ВасиленкоЛ.І.,Бабич П.С.Місцеві фінансита фінансованезалежність.//ФінансиУкраїни.-1998.-№8.-С.112-117.
ВасильеваМ.В. Местніебюджеті всовременніхусловиях – М.:Финансы и
статистика, 1987.-128с.
ДеркачМ.І., ГордєєваЛ.П. Бюджет ібюджетнийпроцес в Україні.–Дніпропетровськ:Пороги, 1995.– 257с.
Державніфінанси: Теоріяі практикаперехідногоперіоду вЦентральнійЄвропі / Заредакцією ЮраяНемеца – К.: Основи,1998.-542с.
.ЄпіфановА.О., Сало І.В.,Д’яконова І.І.Бюджет і фінансоваполітика України.–К.: Наукова думка,1997.– 301с.
КонституціяУкраїни, прийнятана п’ятій сесіїВерховної РадиУкраїни 28.06.96р.//Україна–Центр.-№31.-с.9-14.
КириленкоО.П. Зміцненнядохідної базимісцевих бюджетів.//Фінанси України.–1996.–№ 9.– С. 35.
Криниця С.О.Зміцненняфінансовоїбази місцевогота регіональногосамоврядування//ФінансиУкраїни.-1998.-№2.-С.38-47.
КузьменкоН.А. Аналізміжбюджетнихвідносин вУкраїні. //ФінансиУкраїни.– 1996.–№9.– С. 40–42
ЛісовськаА.П., ГаневичД.М. Формуваннямісцевих бюджетів.// Фінанси України.–1996.–№ 7.– С. 11–15..
ЛоминогаВ.К. Складовібюджету держави.“Сини і пасинки”//Вісник НБУ.-1998.-№11.-С.57
Луніна І.І.Місцеві бюджетиУкраїни: пошукнових підходівдо проиеденняреформ // ЕкономікаУкраїни.-1998.-№3.-С.31-40.
Ляшенко Ю.І.Місцеве оподаткуванняв системі фінансовоїдіяльностідержави // ФінансиУкраїни-1998.-№6.-С.104-107.
Мельник П.В.Проблема формуваннямісцевих бюджетіві податковаполітика держави//ФінансиУкраїни.-1998.-№6.-С.101-103.
МельниченкоВ., ПрисяжнаЛ. Співвідношеннязагальнодержавнихі місцевихподатків: зарубіжнийдосвід в контекстіукраїнськихреалій. //ФінансиУкраїни.– 1996.–№51.– С.10.
МоісеєнковВ.В. Формуваннямісцевих бюджетівв умовах ринковихвідносин. //Фінанси України.– 1996.–№11.– С. 16–19
Налоговыесистемы зарубежныхстран / Под ред.Проф. ЧерникаД.Г.- М.: Закон иправо, ЮНИТИ,1997. – 191с.
Пабат М.Г.Про окреміаспекти формуваннядоходної частинибюджетів місцевогота регіональногосамоврядування//ФінансиУкраїни.-1996.-№10.-С11-14.
Павлюк К.В.Фінансовіресурси держави.-К.: НІОС, 1998. – 173с.
Павлюк К.В.Концептуальніоснови фінансовоїнезалежностімісцевогосамоврядування//ФінансиУкраїни.-1996.-№8.-С.24-29.
Павлюк К.В.Місцеві бюджетита міжбюджетнівідносини//Фінанси України.–1996.– 6.– с. 25–32.
Павлюк К.В.Організаціявиконаннядержавногобюджету //ФінансиУкраїни.-1998.-№3.-С.37-45.
Пансков В.Г.Налоговыепроблемы местныхфинансов//Финансы.-1995.-№10.-С.15-18.
Поляк Г.Б.Финансы местныхСоветов.– М.:Финансы истатистика,1991.– 152с.
ПоплавськийМ.І. Макроекономікаперехідногоперіоду. – К.:Техніка, 1999. –475с.
Потапов В.И.О некоторыхвопросах налоговойполитики//Финансы.-1995.-№10.-С.3-8.
Про бюджетнусистему України.Закон Українивід 29.06.95р. із змінамивід 2.02.97р. //ВідомостіВерховної РадиУкраїни..–1995.–26.–с.589–611.
Про місцевесамоврядуванняв Україні. ЗаконУкраїни від27.05.97р. //Урядовийкур’єр.– 1997.–№107–108.– с. 11–20.
Про системуоподаткування.Закон Українивід 18.02.97р. //Вісникподатковоїслужби.– 1997.–№4.–с.2–6.
Про Державнийбюджет Українина 1997 рік. ЗаконУкраїни від27.06.97р. //Урядовийкур’єр.– 1997– №138–139.–с.7– 9.
Про Державнийбюджет Українина 1998 рік. ЗаконУкраїни від30.12.97р. //Галицькіконтракти.-1998.-№2-с.80-101.
Про оподаткуванняприбуткупідприємств.Закон Українивід 22.05.97р. //Доходиі податки.–1997.– №11– 12.– с. 3– 24.
Про місцевіподатки і збори.Декрет КабінетуМіністрів від20.05.93. //ВідомостіВерховноїРади.– 1993.– №32.
Про основнінапрями бюджетноїполітики на1998 рік ПостановаВерховної РадиУкраїни від3.07.97р. //Урядовийкур’єр.– 1997.–№128–129.–с.15–16.
Про порядокформуваннямісцевих бюджетівна 1997 рік. Постанова КабінетуМіністрів від18.10.96р.
Рибак В.В.Проблеми формуваннядоходних джерелмісцевих бюджетів//ЕкономікаУкраїни.-1995.№10.-С.29-38.
РодионоваВ.М. Бюджетнаяреформа : Содержаниеи проблемы//Финансы._1994.-№8.-С.3-15.
Седов К.В.Распределениеналогов междузвеньями бюджетнойсистемы//Финансы.-1995.-№9-С.28-30.
Слухай С.В.Становленнясистеми фінансовоговирівнювання//ФінансиУкраїни.-1998-№11.-С.15-25.
Слухай С.В.Прямі бюджетнітрансфертив системіміжбюджетнихвідносин //ФінансиУкраїни.-1998.-№12.-С22-32.
ФільштейнЛ.М. ФінансиУкраїни : Навчальнийпосібник. –Кіровоград:ДержавнеЦентрально-Українськевидавництво,1994.-164с.
Финансы.Денежное обращение.Кредит / Подред ДробоздинойЛ.А. – М.: Финансы, ЮНИТИ , 1997. –479с.
ШиркевичН.А. Местныебюджеты. –М.:Финансы истатистика,-1991- 112с.
Чирка Д.М.Напрямкизбалансуваннямісцевих бюджетів.//Фінанси України.–1998.– №1.– С. 22–25.
ЧупринаО.В.місцевіподатки – справадержавна //ФінансиУкраїни.-1998.-№10.-С.24-25.

Додатки

1З 1997 року податокна додану вартістьв повній сумізараховуєтьсядо Державногобюджету України.

Таблиця 2.

Доходи бюджетуобластіза 1999 рік

_{(тис.грн)}

№	Назвапоказника	Уточненіпоказникифінансо-вогоуправління	Затвердженомісцевимирадамизурахуваннямвнесенихзмін	Фактичновиконано	%виконаннядопоказниківфінуправління	%виконаннядопоказниківзатвердженихрадами
	Податковінадходження	135759,3	140173,5	126343,6	93,1	90,1
	І.Податкина доходи, податкина прибуток, податки назбільшенняринкової вартості	81800,0	86672,9	83628,2	102,2	96,5
	Прибутковийподаток з громадян	47900,0	49988,0	48347,6	100,9	96,7
	Податокна прибутокпідприємств	33900,0	36684,9	35280,6	104,1	96,2
	2.Податки навласність:	8000,0	7003,9	5606,0	70,1	80,0
	3.Платежі завикористанняприроднихресурсів	13862,0	14766,7	11674,8	84,2	79,1
	Платаза землю	12770,0	13667,9	10850,7	85,0	79,4
	4.Внутрішніподатки натовари та послуги	20018,5	18816,6	13647,0	68,2	72,5
	Акцизнийзбір з вітчизнянихтоварів	10320,5	9826,7	7136,3	69,1	72,6
	Ліцензіїна підприємницькута професійнудіяльність	4898,0	4536,0	2423,5	49,5	53,4
	Платаза видачу ліцензійта сертифікатів	2517,0	246,0	141,0	5,6	57,3
	Гербовийзбір	1861,0	1665,3	71,9	3,9	4,3
	Платаза торговийпатент на деяківиди підприємницькоїдіяльності	4800,0	4453,9	4087,2	85,2	91,8
	Місцевіподатки і збори*	12078,8	12508,6	11001,3	91,1	87,9
	Неподатковінадходження	9816,4	10061,2	7497,7	76,4	74,5
	1.Доходи відвласності тапідприємницькоїдіяльності	2117,4	2941,3	2921,7	138,0	99,3
	Надходженнякоштів відприватизаціїдержавногомайна	1841,4	2533,1	2311,3	125,5	91,2
	2.Адміністративнізбори та платежі,доходи віднекомерційногота побічногопродажу	2377,0	2279,0	1593,1	67,0	69,9
	Державнемито	1877,0	2001,1	1482,8	79,0	74,1
	3.Надходженнявід штрафівта фінансовихсанкцій	3012,0	2687,1	2139,9	71,0	79,6
	Адміністративніштрафи та іншісанкції	3012,0	2687,1	2139,6	71,0	79,6
	4.Інші неподатковінадходження	2310,0	2153,8	843,0	36,5	39,1
	Іншіфонди	8450,0	8489,6	11845,0	140,2	139,5
	РАЗОМ	154025,7	158724,3	145686,3	94,6	91,8
	Офіційні трансферти	153941,7	153941,7	144449,0	93,8	93,8
	ВСЬОГО ДОХОДІВ	307967,4	312666,0	290135,3	94,2	92,8

Прибутковийподаток з громадян	47900,0	49988,0	48347,6	100,9	96,7
Податокна прибутокпідприємств	33900,0	36684,9	35280,6	104,1	96,2
2.Податки навласність:	8000,0	7003,9	5606,0	70,1	80,0
3.Платежі завикористанняприроднихресурсів	13862,0	14766,7	11674,8	84,2	79,1
4.Внутрішніподатки натовари та послуги	20018,5	18816,6	13647,0	68,2	72,5
Місцевіподатки і збори*	12078,8	12508,6	11001,3	91,1	87,9
1.Доходи відвласності тапідприємницькоїдіяльності	2117,4	2941,3	2921,7	138,0	99,3
2.Адміністративнізбори та платежі,доходи віднекомерційногота побічногопродажу	2377,0	2279,0	1593,1	67,0	69,9
3.Надходженнявід штрафівта фінансовихсанкцій	3012,0	2687,1	2139,9	71,0	79,6
4.Інші неподатковінадходження	2310,0	2153,8	843,0	36,5	39,1
Іншіфонди	8450,0	8489,6	11845,0	140,2	139,5
Офіційні трансферти	153941,7	153941,7	144449,0	93,8	93,8

Випускнаробота

на тему:

“Місцевібюджети України:

становлення,роль

всоціально-економічномурозвитку регіонів”

Виконав:КравченкоОлександрВолодимирович

м. Луцьк2000 рік

Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів

Міністерствоосвіти України

Факультетперепідготовкиспеціалістів

деканФПС

Керівник

Поняттякомунальноївласності

Комунальнийкредит

Консолідованийдержавнийбюджет

Консолідованийдержавний

Держанийбюджет

Бюджетміст

Місцеві

Рис.1.1 Структурабюджетноїсистеми України

Регулюючідоходи

Дотації,

субвенції

Рис. 21.12 Структурарегулюючихдоходів

Податковінадходження

Місцевіподатки і збори*

Неподатковінадходження

Іншіфонди

РАЗОМ

Офіційні трансферти

Місцевіподатки і збори*

Іншіфонди

Офіційні трансферти

Випускнаробота