Основні напрямки фінансового аналізу (стр. 2 из 3)

Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання, оптимальне співвідношення структури джерел їх формування визначають ринкову та фінансову стійкість підприємства, його платоспроможність і ліквідність, ділову активність, конкурентоспроможність.

Від величини фінансових ресурсів, рівня забезпеченості та раціонального їх використання залежить формування виробничого потенціалу, забезпечення поточної діяльності, зростання обсягів виробництва і реалізації, соціально-економічний розвиток підприємства.

Тому на сьогодні фінансовий аналіз є особливо актуальним, оскільки він вивчає всю сукупність фінансових ресурсів, яка характеризується визначеною системою показників їх наявності, розміщення та використання.

Крім цього, фінансовий аналіз являє собою систему знань про методи і організаційні форми його проведення. Тому оволодіння знаннями з фінансового аналізу полягає не лише у вивченні фінансових ресурсів та їх потоків, але й методики цієї науки. Причому для підготовки фахівців вивчення методики має першочергове значення.

Основними завданнями фінансового аналізу є:

— вивчення теоретичних основ фінансового аналізу;

— загальна оцінка фінансового стану підприємства (оцінка складу і структури джерел фінансових ресурсів, аналіз джерел власних і позикових коштів, аналіз кредиторської заборгованості;

оцінка складу та структури активів, їх стану і руху, аналіз основного та оборотного капіталу, аналіз дебіторської заборгованості);

— аналіз ринкової стійкості підприємства;

— аналіз фінансової стійкості (аналіз абсолютних та відносних її показників, оцінка запасу фінансової стійкості (зони безпечності);

— аналіз платоспроможності та ліквідності;

— аналіз грошових потоків;

— аналіз ефективності використання капіталу (аналіз прибутковості, обертання оборотних коштів, дослідження ефекту фінансового важеля);

— оцінка кредитоспроможності підприємства;

— оцінка виробничо-фінансового лівериджу;

— аналіз ділової активності підприємства;

— прогнозування фінансових показників підприємства;

— аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств і пошук шляхів запобігання банкрутству;

— стратегічний аналіз фінансового ризику та пошук шляхів нового зниження.

Вирішення зазначених завдань сприяє удосконаленню управління підприємством, поліпшенню його економіки, підвищенню ринкової та фінансової стійкості, платоспроможності і ліквідності, забезпеченню його конкурентоспроможності і взагалі успішній рентабельній життєдіяльності.

Перехід економіки України до ринкових відносин викликав відповідні зміни в окремих галузях знань. Відбувся розподіл бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, який, в свою чергу, обумовив відповідний розподіл фінансово-господарського аналізу (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Види фінансово-господарського аналізу

Залежно від того, яка інформація використовується у фінансовому аналізі, якими є мета та об'єкти дослідження, суб'єкти користування результатами аналізу, розрізняють два його види:

— зовнішній аналіз — базується на звітних даних, що підлягають опублікуванню; базою аналізу виступає досить обмежена частина інформації про діяльність підприємства, що є надбанням всього підприємства;

— внутрішній аналіз — використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, якою володіє лише певне коло осіб, як правило, керівництво підприємства та його підрозділів.

Якщо метою зовнішнього фінансового аналізу є оцінка та економічна діагностика фінансового стану підприємства за даними лише публічної звітності, поверховий аналіз прибутку і рентабельності, то в системі внутрішнього фінансового аналізу розв'язується ширше коло питань за рахунок наявності більш глибокої бази даних про діяльність підприємства.

Задачі зовнішнього фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичного матеріалу.

До основних задач зовнішнього фінансового аналізу можна віднести:

— оцінювання фінансових результатів діяльності підприємства;

— аналіз ринкової та фінансової стійкості підприємства;

— аналіз ліквідності та платоспроможності;

— досліджування динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості;

— аналіз ефективності вкладеного капіталу;

— оцінювання матеріального стану підприємства;

— аналіз валюти бухгалтерського балансу.

Внутрішній фінансовий аналіз глибше досліджує причини фінансового стану, що склався на підприємстві, ефективність використання основних та оборотних засобів, взаємозв'язок показників обсягу, собівартості і прибутку. Результати внутрішнього фінансового аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства.

Мета внутрішнього фінансового аналізу полягає в забезпеченні планомірного надходження грошових коштів і розміщенні власного та позикового капіталу так, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення ризику банкрутства.

Користувачів фінансового аналізу можна поділити на три групи (рис. 1.4).

власники-акціонеризасновники

інвестори

- кредитори постачальники аудитори

- податкова інспекція

Рис. 1.4. Класифікація користувачів фінансового аналізу

До внутрішніх користувачів належать: керівництво всіх рангів: керівник підприємства, його заступники, робітники бухгалтерії, фінансово-економічного відділу, інші служби підприємства, його співробітники. Кожен з них використовує інформацію, виходячи із своїх інтересів. Наприклад, керівнику важливо знати реальну оцінку діяльності свого підприємства та його фінансовий стан; начальнику фінансового відділу необхідно добре володіти інформацією про формування та використання прибутку підприємства; головному бухгалтеру необхідна інформація про надходження та використання грошових коштів підприємства і т. д.

Зацікавленими користувачами є власники-акціонери, засновники, для яких важливо знати рівень ефективності ресурсів, своїх вкладень, визначити розмір дивідендів і перспективи розвитку підприємства.

Сторонні користувачі — це:

• потенційні інвестори, які мають прийняти або відкинути рішення про вкладення своїх коштів у підприємство;

* кредитори, які мають бути впевненими у поверненні їм боргу;

• постачальники — із впевненістю в платоспроможності своїх клієнтів для своєчасного отримання платежів;

* аудитори — якщо необхідно виявити фінансові хитрощі своїх клієнтів;

» податкова інспекція — для виконання плану надходження коштів до бюджету.

Порівняльну характеристику зовнішнього і внутрішнього аналізу можна навести у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Критерій порівняння	Фінансовий аналіз
	зовнішній	внутрішній
Мета аналізу	Оцінка та економічна діагностика підприємства за даними публічної фінансової звітності, поверхневий аналіз прибутку і рентабельності	Забезпечення планомірного надходження грошових коштів та оптимальні розміри власного та позикового капіталу для створення умов для нормального функціонування підприємства
Об'єкти аналізу	Підприємство як єдине ціле	Підприємство як єдине ціле та його структурні підрозділи
Джерела інформації	Форми публічної фінансової звітності	Пакет економічної інформації підприємства
Користувачі інформації	Внутрішні, сторонні, зацікавлені	Внутрішні
Періодичність аналізу	Складання звітності (рік, квартал)	У міру необхідності для внутрішнього користування
Доступність результатів інформації	Доступні всім, хто має певний інтерес у діяльності даного підприємства	Доступні лише керівному складу та працівникам підприємства