Оформлення діяльності компанії, ведення документації — дещо складніші. Щодо податків, то їх тут сплачують, але за дуже низькими ставками. Відкриття тут дочірньої компанії гарантує власнику всі переваги, які можна отримати, зареєструвавши офшорну фірму в розвинутій країні. До уваги береться й чинник престижності: ставлення до такої компанії ділових партнерів буде іншим, ніж за умови її реєстрації, приміром, на якомусь із островів у Карибському морі.
Критерії вибору тієї чи іншої офшорної зони — різноманітні. Проте універсальним вважають кількість зареєстрованих в офшорі компаній.
Переваги офшорів в умовах фінансової кризи для підприємств:
1) реєстрація своєї офшорної компанії в умовах нестабільного курсу гривні, заборони передоплат за кордон та ускладненнями купівлі валюти на біржі дозволить легально торгувати за безготівкову валюту в Україні навіть вітчизняними товарами. Покупець замість купівлі за гривні підписує імпортний контракт з офшорною компанією і проплачує їй валюту, але товар отримує зі складу представництва компанії в Україні при наданні банківського SWIFT-підтвердження переказу коштів. Для отримання гривні офшорна компанія продає необхідну суму валюти для закупівлі вітчизняних товарів на біржі або напряму оплачує імпортні поставки і продовжує свою діяльність;
2) проплата договору з дозволених НБУ послуг власній офшорній компанії дозволяє легально вивезти та зберегти капітал;
3) використання декількох офшорних компаній при приватизації підприємств дозволяє зберегти анонімність реального власника та отримати контрольний пакет акцій підприємства;
4) офшорні компанії, як правило, є акціонерними товариствами (іноді партнерствами) і мають статус IBC — International Business Company за порівняно невелику плату — до 1000 дол. США;
5) в переважній більшості юрисдикцій зареєстровані офшорні компанії не зобов’язані подавати бухгалтерські звіти урядовим чи податковим органам [9, 34—38].
Кіпр довго був знаменитий своєю надзвичайно м’якою системою оподатковування. Так, наприклад, уряд Кіпру уклав договору з цілою низкою країн про запобігання подвійного оподатковування. Перелік цих країн включає Австрію, Англію, Болгарію, Угорщину, Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію, Італію, Канаду, Китай, Кувейт, Норвегію, Польщу, Росію, Румунію, Словаччину, США, Україну, Францію, Чехію, Швецію, Югославію. Головна мета цих обопільних умов — уникнути необхідності оплати податків на прибуток у двох країнах [4, 9].
Наприклад, громадянин Великобританії може скористатися цим договором існуючим між урядами двох країн. Це значить, що одержуючи пенсію чи вкладаючи кошти в підприємство на Кіпру, він оплачує податки на Кіпру, тим самим знижуючи їх, оскільки у Великобританії вони вище. Більшість податкових відрахувань на Кіпру значно нижче, ніж у багатьох інших країнах, що так само пропонує широкий вибір нерухомості.
Остання податкова реформа надзвичайно знизила розмір зборів, які беруться із платників податків. Основна причина кіпрських податкових реформ, проведених Кіпром останні три роки — це його прагнення стати учасником процесу європейської інтеграції (вступ цієї держави в Європейський Союз відбувся 1 травня 2004 року).
Гармонізація податків у ЄС здійснюється з метою скасування податкових границь та створення рівних умов конкуренції для господарчих суб’єктів на внутрішньому ринку ЄС шляхом зближення структури податкових систем, порядку стягування основних податків, у тому числі встановлення нижніх меж частини з них. До цього часу найбільш вирішена гармонізація непрямих податків (ПДВ та акцизи). В області прямих податків співтовариство має розробити ефективну діючу єдину систему оподатковування. Поки що правила ЄС, прийняті в 1990 р., передбачають застосування загальних правил оподатковування: приросту капіталу у випадку злиття, поділу і придбання частки участі в капіталі компаній різних країн-членів, прибутків материнських і дочірніх компаній, а також прибутків пов’язаних між собою підприємств [5, 27].
Тепер, після прийняття нових законів, реформоване податкове законодавство Кіпру, можливо, буде найсучаснішою податковою системою в ЄС, що відповідає усім вимогам Організації економічного співробітництва і розвитку у відношенні несумлінної податкової конкуренції.
Ключовою стадією реформи стало прийняття кіпрськими законодавчими органами 17 законопроектів, що установлюють фактично однаковий режим оподатковування для всіх компаній незалежно від країни походження їхніх капіталів і доходів. У такий спосіб у новому законодавстві будуть усунуті розходження між офшорними компаніями (Компаніями міжнародного бізнесу) і внутрішніми (національними) компаніями.
Однією з перших і найбільш значних дій в реформування системи оподаткування було зобов’язання Кіпру в 2000 р. перед організацією з економічного співробітництва і розвитку ліквідувати до 2005 року будь-яку негативну податкову практику й ухвалити міжнародні стандарти прозорості, обміну інформацією і податкової конкуренції.
Кіпр як потенційний член Європейського Союзу був повинен привести свої закони і практику у відповідність з acquis communautiare. У податковому законодавстві він був повинен відповідати Кодексу Європейського Союзу, а також правилам оподаткування у бізнесі, що стало фундаментальною реформою його податкової системи.
Згідно з вимогами Європейського Союзу парламент Кіпру 1 липня 2002 р. ухвалив пакет податкових законів. Тоді на Кіпрі було введено нову систему оподаткування, основною характеристикою якої стала інтеграція корпоративного податку і податків, що віднімаються (withholding taxes) з податком на прибуток від розподілених доходів. Така система інтеграційного типу містить як один з основних елементів єдину (10%) ставку податку на прибуток, застосовувану однаково до локальних і міжнародних бізнес-компаній починаючи з 1 січня 2003 р. Міжнародні компанії, що вже існують на острові і ведуть активну діяльність, можуть сплачувати податок на прибуток за ставкою 4,25% до кінця 2005 р. за умови, що вони мали прибуток, отриманий за межами Кіпру у 2001 р. і одержуватимуть його протягом наступних чотирьох років — так звані «перехідні положення». У разі обрання ставки податку 4,25% до кінця 2005 р. компанія має право на віднесення збитків, що виникли до 2000 р., у рахунок майбутніх періодів тільки до закінчення 2005 року [5, 28].
Зараз на Кіпрі зафіксовано визначення резидента. Компанія з резидентством на Кіпрі — це компанія, управління і контроль якої відбуваються на Кіпрі. Дивіденди, виплачувані кіпрським податковим резидентам, підлягають оподаткуванню за ставкою 15%, що базується на передбачуваному розподілі 70% з 90% прибутку, що залишився після сплати 10% корпоративного податку. Дивіденди, виплачувані іноземним юридичній і фізичній особам, виключені з цього оподаткування.
Таким чином, податкова інтеграція відбувається через комбінування ставок податку на прибуток організацій (10%) і податку на дивіденди (15%), загалом 19,45%, що менше від найвищої ставки податку на прибуток (25%) до податкової реформи.
При виплаті відсотка від капіталу остаточний податок становить 10% і віднімається платником, але буде зарахований для одержувача цього доходу як внесок до Фонду оборони. Відсоток на капітал, одержуваний фізичними особами, а також 50% від цього доходу, отриманого компаніями за кордоном, звільняється від сплати податку на прибуток.
Зараз на Кіпрі немає податків на прибуток, отриманий як результат розпорядження (продажу, реалізації яким-небудь чином) цінними паперами для всіх компаній, які є резидентами Кіпру.
На українському ринку цінних паперів кіпрські компанії звільнені від оподаткування прибутку в Україні на підставі Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Тепер вони не плататимуть податок і на Кіпрі.
Крім того, скасовано 5-річне обмеження для тривалості обліку збитків попередніх періодів при розрахунку оподатковуваного прибутку. Тепер немає обмежень у часі для обліку збитків.
Збитки компанії можуть бути враховані при розрахунку прибутку іншої компанії цієї ж групи. Нове податкове законодавство враховує відповідну директиву ЄС, яка дозволяє не обкладати податком підсумки реорганізації, злиття, придбання компаній і їх об’єднання.
Таким чином, збільшуються можливості і гнучкість податкового планування [4, 11].
Єдиний корпоративний податок. Найважливішим елементом нової системи є введення єдиного корпоративного податку для національних і міжнародних компаній і підвищення його стандартної ставки з 4,25% у 2002 р. до 10% з 1 січня 2003 р. Нова ставка застосовується до всіх компаній, зареєстрованим на Кіпру, незалежно від джерел одержання прибутку (на Кіпру чи за його межами).
Активно діючі на Кіпру міжнародні компанії можуть тимчасово продовжувати платити корпоративний податок по ставці 4,25% до кінця 2005 р., якщо їхній прибуток у 2001 р. і протягом чотирьох наступних років буде цілком отриманий з джерел за межами Кіпру. При цьому крім зниженої ставки дана міжнародна компанія буде мати право на списання збитків, що виникли до 2000 р., за рахунок прибутку, отриманої в 2001 — 2005 р.