Відповідно до звіту Ради економічного і соціального розвитку Мальти, податковий тягар Мальти досить низьке в порівнянні з іншими членами ЄС. Однак це компенсується граничною ставкою податку на прибуток корпорацій — 35%, і високим податком на доход фізичних осіб, максимальна ставка якого — 35% — стягується з відносно низького рівня доходу.
Висока ставка податку на прибуток на Мальті за певних умов обертається майже офшорним податковим тягарем. Однак для українського бізнесу мальтійські можливості серйозно обмежені.
У табл. 3 наведені діючі на сьогодні на Мальті податки.
Таблиця 3. Перелік діючих податків на Мальті [8]
Прибутковий податок | |
для резидентів | 10—15 % 15% для переведених на Мальту фондів |
для нерезидентів | 30-35% максимум для осіб, що мають дозвіл на роботу |
Трасти | |
для резидентів | немає |
для нерезидентів | 1200 мальтійських лір |
Податок на передачу майнових прав | немає |
Податок на прибуток | |
для резидентів | 35 % |
для нерезидентів | 5% |
для звільнених від податків компаній | немає |
Податок на дивіденди, відсотки і передачу ліцензійних прав | немаєдля офшорних компаній |
Міжнародні податкові угоді | є з Австралією, Австрією, Болгарією, Канадою, Данію, Фінляндією, Великобританією, США, Італією, Лівією, Нідерландами, Норвегією, Пакистаном, Швецією, Швейцарією, Німеччиною |
Валютні обмеження | |
для резидентів | є |
для нерезидентів | немає |
Забезпечувана законодавством конфіденційність | |
банківська | є |
небанківська | є |
Крім того, з 1 вересня 2004 р. на Мальті введений екологічний податок, яким обкладаються товари, що володіють високим „забруднюючим потенціалом”. Спочатку передбачалося стягувати податок з товарів, що вже знаходяться на складах виробників і торгових підприємств, а також із знову зробленої продукції. Однак, наприкінці, було прийняте рішення обкладати податком тільки ті товари, що відпущені зі складів у роздрібну торгівлю після 1 вересня 2004 року. Таким чином, була збережена політика уряду, відповідно до якої влада ніколи не обкладала податком товари, що вже знаходяться в торговому обороті. Податок стягується однократно в момент здійснення першої оподатковуваний ПДВ операції по реалізації товару. Податкові платежі підлягають перерахуванню в бюджет кожного кварталу.
За результатами проведених досліджень величина по показнику консолідованого податкового навантаження на Мальті залишається однієї з найнижчих серед країн — членів Європейського союзу. Мальта займає 22-е місце, нижче розташувалися тільки Латвія, Литва та Ірландія [1, 3].
Однак дослідники відзначають, що ставка податку на доходи з європейських стандартів дуже значна. При цьому прибутковий податок з фізичних обличчя відрізняється високим ступенем „прогресивності”, при цьому по ставці в розмірі 35% обкладаються відносно невеликі доходи [1, 3].
Податки - це обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.
Сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування.
Довгого часу Кіпр та Мальта належали до країн с дуже м’яким податковим тягарем, тобто до так званих офшорних зон. Це спотворювало зацікавленості бізнесу зі всього світу реєструватися в цих країнах з метою зниження податкових платежів та вело до фінансового розвитку цих країн. Але вимоги часу, бажання увійти в міжнародне економічне співтовариство на правах рівного партнера, а не тільки як „податковий рай” для часто напівкримінального бізнесу, — все це призвело до того, що як в Мальті, так і на Кіпрі останнім часом відбуваються зміни в податковому законодавстві з метою призвести свою систему оподаткування до вимог ЄС.
Так, Кіпрська податкова реформа спрямована на задоволення вимог, що пред’являються ЄС до нових членів, а також на збереження привабливості податкового режиму Кіпру щодо вигідного цієї країні міжнародного бізнесу. Податкова реформа і вступ до ЄС є логічними кроками на шляху розвитку країни як надійного європейського фінансового центру. Єдина податкова ставка виводить КМБ і Кіпр у цілому з розряду офшорних.
Переддень кіпрського буму відчувається повсюдно. Динамічно розвивається економіка держави, зростають ціни на нерухомість, зміцнюється місцева валюта. Активно будують нові дороги (недавно введені в експлуатацію нові швидкісні магістралі Нікосія — Пафос і Нікосія — Протарас), будинки виробничого і житлового призначення тощо. Виникають нові незаперечні переваги для підприємств зареєстрованих на острові.
Майже теж саме стосується й Мальти. Мальта — у недавнім минулому одна з класичних „податкових гаваней” — зараз виявляє собою приклад так називаної оншорной юрисдикції. Мальта має у своєму розпорядженні мережу угод про запобігання подвійного оподатковування з 35 країнами. Законодавство Мальти пропонує пільговий режим оподатковування і для бізнесу деяких видів, наприклад судовласницьких компаній, а також операторів тоталізаторів, що працюють через Інтернет, і онлайнових казино.
1. Воловик Е. Налоговое обозрение (отрывок) // Финансовая газета, № 45, 03.11.2004.
2. Загорський В.С., Благун І.Г. Принципи функціонування податкової системи ринкового типу // Фінанси України, № 10, 2003, С. 92-99.
3. Ким А. Мальта: да здравствует оншор! // Финансовая газета, № 17-18, 10.05.2004.
4. Кисельов А. Кіпр: нові обрії оптимізації // Податкове планування, № 10, 2002, С. 9—11.
5. Лаєвський М. Податкова реформа на Кіпрі // Податкове планування, № 8, 2002, С. 27—28.
6. Податкова політика в Європейському Союзі / Пер. з англ. В. Мардак. — К., Представництво Європ. комісії в Україні, 2001.
7. Румянцев А. Гармонизация налоговых систем стран-членов Европейского Союза // Экономика и жизнь, 1995, 22 июля.
8. Сайт www.maltavista.ru
9. Соколов А. Теория налогов. — М., 1998.
10. Толстопятенко Г.П. Европейское налоговое право. — М., 2001.
11. Тривус А.А. Налоги как орудие экономической политики. — Баку, РИО АС ПС, 1995.
12. Чеботарева Е.Д. Налоговая реформа на Кипре // БИКИ, № 2, 14 января 2003, С. 2—4.