У процесі аналізу необхідно вивчити склад прибутку від звичайної діяльності, його структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку необхідно враховувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виторг необхідно скорегувати на середньозважений ріст цін на продукцію підприємства в середньому по галузі, а собівартість товарів, продукції (робіт, послуг) зменшити на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.
Для проведення аналізу прибутку по складу й у динаміці складають таку аналітичну таблицю.
Аналіз складу, динаміки та виконання плану по прибутку
| Показник | Базисний період | Звітний період | Абсолютневідхилення | Темпи змін % | ||||
| Тис. гривень | Питома вага % | Тис. гривень | Питома вага % | Тис. гривень | Питома вага % | |||
| Прибуток від продажу | ||||||||
| Сальдо від операційнихдоходів та витрат | ||||||||
| Сальдо позареалізаційних доходів та витрат | ||||||||
| Прибуток від звичайних видів діяльності | ||||||||
Основну частину прибутку підприємства одержують від звичайних видів діяльності, до якого відносять прибуток від продажу продукції (робіт, послуг).
Прибуток від продажу продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості: обсягу продажів продукції (VРП); її структури (УДi); собівартості (Зi) і рівня середньореалізаційних цін (Цi).
Обсяг продажу продукції може позитивно чи негативно впливати на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу продажу відбувається зменшення суми прибутку. Виконання плану по обсягу продажу обчислюють зіставленням фактичного обсягу реалізації з плановим у натуральному (якщо продукція однорідна), умовно-натуральному та у вартісному вираженні (якщо продукція неоднорідна по своєму складу). Для цього бажано використовувати базовий (плановий) рівень собівартості окремих виробів, тому що собівартість менше піддається впливу структурного фактора, ніж виторг.
Структура товарної продукції також може позитивно чи негативно впливати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток знаходяться в зворотнопропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки.
Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна виконати способом ланцюгових підстановок, послідовно заміняючи планову величину кожного фактора фактичною величиною .
Середньореалізаційна ціна одиниці продукції розраховується шляхом розподілу виторгу від реалізації відповідного виробу на обсяг продажу. На зміну її рівня впливають наступні фактори: якість реалізованої продукції, ринки збуту, кон'юнктура ринку, інфляційні процеси.
Якість товарної продукції – один з основних факторів, від якого залежить рівень середньої ціни реалізації. За більш високу якість продукції встановлюються більш високі ціни і навпаки.
Виконання плану по прибутку в значній мірі залежить від фінансових результатів діяльності, не зв'язаних з реалізацією продукції. Це фінансові результати, отримані від операційних, позареалізаційних операцій і надзвичайних обставин.
Аналіз зводиться в основному до вивчення динаміки і причин отриманих збитків і прибутку по кожнім конкретному випадку. Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями й установами. При аналізі встановлюються причини невиконаних зобов'язань, приймаються міри для запобігання допущених помилок. Зміна суми отриманих штрафів може відбутися не тільки в результаті порушення договірних зобов'язань постачальниками і підрядчиками, але і через ослаблення фінансового контролю у відношенні їх. Тому при аналізі даного показника варто перевірити, чи у усіх випадках порушення договірних зобов'язань були пред'явлені постачальникам відповідні санкції.
Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тих підприємствах, де постановка обліку і контролю над станом розрахунків знаходиться на низькому рівні. Прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.
Особливої уваги заслуговують доходи по цінних паперах (акціям, облігаціям, векселям, сертифікатам і т.д.). Підприємства - власники цінних паперів одержують визначені доходи у вигляді дивидендів. У процесі аналізу вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що приходиться на одну акцію, установлюються темпи їхнього росту чи зниження. На закінчення аналізу розробляються конкретні заходи, спрямовані на попередження і скорочення збитків і втрат від даних видів діяльності.
Показники рентабельності більш повно, чим прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їхня величина показує співвідношення ефекту з наявними використаними ресурсами. Їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп: - показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат
виробництва й інвестиційних проектів; - показники, що характеризують рентабельність продажу; - показники, що характеризують прибутковість капіталу і його частин.
Усі ці показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.
Рентабельність виробничої діяльності(окупність витрат)
Вона розраховується по формулі:
R3 = ПбR3 = Пч
З , чи З
де Пб – балансовий прибуток, Пч - чистий прибуток, З - сума витрат по реалізованій чи зробленій продукції.
Показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.
Рентабельність продажів
Вона розраховується по формулі:
Rп = Пб или Пч
РП РП
де РП - сума отриманого виторгу.
Показник характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку має підприємство з гривні продажу. Широкого застосовування цей показник одержав у ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству й окремим видам продукції.
Вона розраховується по формулі:
Rк =Пб или Пч
ІК ІК
де ІК - середньорічна вартість всього інвестованого капіталу чи окремих його доданків: власного (акціонерного), позикового, основного, оборотного, виробничого капіталу і т.д.
Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажу.
І навпаки, уповільнення обертання капіталу вимагає додаткового залучення засобів для забезпечення того ж обсягу виробництва і реалізації продукції. Таким чином, обсяг продажу сам по собі не робить впливу на рівень рентабельності, тому що з його зміною пропорційно збільшується чи зменшується сума прибутку і сума основного й оборотного капіталу, за умови незмінності інших факторів.
У процесі аналізу можуть використовуватися жорстко детерміновані факторні моделі, що дозволяють ідентифікувати і дати порівняльну характеристику основних факторів, що вплинули на зміну того чи іншого показника.
В основі приведеної системи діє наступна жорстко детермінована факторна залежність:
Rск = Rз х КФЗ = Пч х РП х ВА
РП ВА ВК
де КФЗ - коефіцієнт фінансової залежності, ВА - сума активів підприємства,
ВК- власний капітал.
З представленої моделі видно, що рентабельність власного капіталу залежить від трьох факторів: рентабельності господарської діяльності, ресурсовіддачі та структури авансованого капіталу. Значимість виділених факторів порозумівається тим, що вони у визначеному змісті узагальнюють усі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, зокрема бухгалтерську звітність: перший фактор узагальнює форму №2 «Звіт про фінансові результати», другий - актив балансу, третій - пасив балансу.
У процесі аналізу варто вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівню і провести міжгосподарські порівняння з підприємствами-конкурентами.
Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна використовувати зарубіжний досвід оцінки цих показників.
Показники рентабельності групи«а» розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:
Він розраховується по формулі:
К = Вп = 1-Впр
Чоп Чоп
де Вп – сума валового прибутку
Впр – ватість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг)
Чоп – чистий обсяг продажу.
Він розраховується по формулі:
К = Под
Чоп
де Под – сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності.
Коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства
Він розраховується по формулі:
К = П
Чоп
де П – сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов”язаннями і податкових виплат.